Рішення

від 19.04.2024 по справі 463/10914/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/10914/23

Провадження № 2/463/531/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.,

при секретарі судового засідання - Гавц О.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діл Центр" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просив стягнути з останнього 48328,60 грн. безпідставно набутих коштів та судові витрати. Позов мотивує тим, що впровадженні Яворівського районногосуду Львівської області знаходилась цивільна справа № 944/758/22 за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДілЦентр» про стягненнязаборгованості за договором про надання поворотної фінансовоїдопомоги урозмірі 49321 грн. Заочним рішеннямЯворівського районногосуду Львівськоїобласті від02.06.2023позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено вповному обсязі,а саместягнуто зТзОВ «ДілЦентр» заборгованістьза договоромпро надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 49321 грн. та992,40 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. Дане судове рішення набрало законної сили. З метою його виконання позивач платежем № 6 від 16.10.2023повністю сплатив основну заборгованість в розмірі 49321 грн. на користь відповідача. В платежі №7від 19.10.2023,яким позивач сплатив кошти в погашення присудженого до стягнення судового збору допущено помилку у визначенні розміру коштів, які необхідно було сплатити для виконання судового рішення в частині стягнутого судового збору. Так, замість 992,40 грн. позивач повторно сплатив 49321 грн., чим допустив надмірну сплату коштів на суму 48328,60 грн. На відому позивачу поштову адресу відповідача, яка зазначена в резолютивній частині заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області, позивачем поштовим відправленням № 7901415062306 було скеровано вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів внаслідок помилкового платежу вих.№ 24-10/2023(п)від 24.10.2023.Даневідправлення повернулосьпозивачу зазакінченням встановленоготерміну зберігання. З огляду на те, що вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору не призвели до ефективного відновлення його прав та інтересів, вважає за доцільне пред`явити позов про стягнення 48328,60 грн., що є набутими без достатньої правової підстави. Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. При цьому обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88-цс13, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Таким чином, для визнання майна набутим без достатньої правової підстави обов`язковою є наявність всіх зазначених умов. На момент перерахунку відповідачу 48328,60 грн. не існувало жодних достатніх правових підстав, а тому такі грошові кошти є безпідставно набутими. У зв`язку з тим, що належне позивачу майно безпідставно утримується відповідачем у своєму незаконному користуванні, даним фактом порушуються майнові права позивача щодо розпорядження його власністю. Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповіді на відзив представник позивача додатково зазначив, що заперечення відповідача ґрунтуються лише на припущенні щодо недобросовісної поведінки позивача, яку останній нібито проявив по відношенню до відповідача, здійснивши платіж згідно платіжної інструкції №7 від 19.10.2023, що і стало підставою для позову. На думку відповідача, ключовою ознакою недобросовісності позивача є те, що ним здійснено умисний переказ коштів на арештовані рахунки відповідача з метою вчинення додаткового психологічного впливу та морального тиску. В письмовій заяві головний бухгалтера ТОВ "Діл Цент" ОСОБА_2 вказує, що, будучи відповідальною за проведення платежів на ТзОВ "Діл Цент", вона припустилась технічної помилки при формуванні платіжної інструкції для сплати судового збору, не змінивши при цьому суми коштів, яка підлягала оплаті. У своєму відзиві відповідач посилається на висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду від 04.08.2021 у справі №185/446/18. Однак обставини справи № 185/446/18 та обставини цієї справи не є подібними між собою. Як зазначалось вище, ТзОВ "Діл Центр" платежем № 6 від 16.10.2023 повністю сплатило основну заборгованість в розмірі 49321 грн. на користь ОСОБА_1 . В платежі № 7 від 19.10.2023, яким позивач сплатив кошти в погашення присудженого до стягнення судового збору, допущено помилку у визначенні розміру коштів, що необхідно було сплатити для виконання судового рішення в частині стягнутого судового збору. На момент оплати коштів у позивача перед відповідачем існувало боргове зобов`язання, яке платежем від 16.10.2023, проведеним на відомі позивачу рахунки відповідача, було повністю погашене. Решту суми отримано відповідачем за відсутності правової підстави. Ці обставини визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню. Відповідно, відсутні будь-які ознаки того, що позивач по відношенню до відповідача діяв недобросовісно, як про це неодноразово наголошує відповідач у своєму відзиві. Крім того, відповідач займає у справі взаємосуперечливу позицію, коли з одного боку обґрунтовує неможливість повернення таких коштів внаслідок арешту його рахунків, а з іншого боку просить суд відмовити в задоволенні вимог у зв`язку з тим, що такі кошти поверненню не підлягають, тим самим, переслідуючи мету зменшення своїх зобов`язань за виконавчим провадженням № 71498113 виключно за рахунок коштів, що належать позивачу. 3 огляду на те, що грошові кошти наділені родовими ознаками ніщо не забороняє відповідачу повернути такі кошти шляхом переказу з інших відкритих у відповідача рахунків чи внесенням готівки в касу банку, а тому посилання відповідача на неможливість повернення таких коштів через арешт рахунків є безпідставним. Натомість відповідач залучає на платній основі адвоката та вчиняє всі дії з метою заволодіння чужими коштами.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечив з підстав того, що рішенням Господарськогосуду Львівськоїобласті від12.10.2022eсправі №914/3433/21стягнуто звідповідача накористь позивача264468,52грн.збитків та3967,03судового збору.6квітня 2023року навиконання вищевказаногорішення приватнимвиконавцем ГолойдоюА.В.винесено постановупро відкриттявиконавчого провадження№ 71498113.6квітня 2023року приватнимвиконавцем такожвинесено постановипро арештмайна такоштів відповідача,постанови скерованодо банківдля виконаннята сторонам для відома. Таким чином, відповідач не має законної та фактичної можливості розпоряджатися коштами, що знаходилися на його рахунках. 18 вересня 2023 року представником позивача адвокатом Свідуновичем Р.І. надано адвокатській запит № 18-09/2023(а) щодо стану виконання наказу, виданого за рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 у справі №914/3433/21. 19 вересня 2023 року за № 5354 приватний виконавець Голойда А.В. надав відповідь на вищевказаний запит, повідомивши, в тому числі про арешт коштів відповідача та направлення відповідної постанови до банківських установ. Таким чином, позивачу було достеменно відомо про арешт всіх банківських рахунків відповідача, й позивач був обізнаний про неможливість відповідача розпоряджатися коштами на своїх рахунках, та він чітко усвідомлював, що будь-які кошти, які надходять на банківські рахунки відповідача, будуть негайно перераховані саме позивачу (за вирахуванням витрат приватного виконавця). Заочним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02.06.2023 у справі № 944/758/22 стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 49321 грн. та 992,40 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. Додатковим рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 28.12.2023 у справі №944/758/22стягнуто зпозивача накористь відповідачавитрата на професійну правничудопомогу урозмірі 7000грн.В позовнійзаяві позивачвказує,що здійснивперерахування платежем№ 6від 16жовтня 2023року основноїсуми заборгованостів розмірі49321грн.на виконаннязаочного рішенняЯворівського районногосуду Львівськоїобласті від02.06.2023у справі№ 944/758/22.Як сталовідомо злиста від29грудня 2023року №8959,наданого відповідачуприватним виконавцемвиконавчого округуЛьвівської областіГолойдою А.В.,17жовтня 2023року АТАКБ «Львів»виконано платіжнуінструкцію таприватним виконавцемстягнуто сумув розмірі49321грн.,з яких43936,36грн.перераховано заборгованістьна користьстягувача (позивача)згідно зрішенням Господарськогосуду Львівськоїобласті від12.10.2022у справі№ 914/3433/21.За змістомпозовної заявипозивач платежем№ 7від 19жовтня 2023року здійснивперерахування наарештований рахуноквідповідача начебтопомилкової сумив розмірі49321грн.на виконаннязаочного рішенняЯворівського районногосуду Львівськоїобласті від02.06.2023у справі№ 944/758/22замість сумив розмірі992,40грн.8листопада 2023року приватнимвиконавцем стягнутосуму врозмірі 49321грн., з яких 44837,27грн.перераховано заборгованістьна користьстягувача (позивача)згідно зрішенням Господарськогосуду Львівськоїобласті від12.10.2022у справі№ 914/3433/21.Відомості провиконання позивачемдодаткового рішенняЯворівського районногосуду Львівськоїобласті від28.12.2023у справі№ 944/758/22відсутні.При цьому,володіючи інформацієюпро арештрахунків відповідача,позивач всвоїй позовнійзаяві вказуєпро направленнядо відповідачавимоги від24.10.2023про поверненнябезпідставно отриманихкоштів внаслідокпомилки.Таким чином,вважаю,що позивачне допускавпомилки приперерахуванні коштів,а здійснивтакі діїнавмисно,намагаючись такимчином здійснитипсихологічний впливна відповідача,моральний тискз метоювідкриття щеодного виконавчогопровадження щодовідповідача,розуміючи прицьому,що відповідачне можеповернути коштизі свогоарештованого рахунку,тим паче,що цікошти,за вирахуваннямвитрат приватноговиконавця,були отриманіпозивачем 8листопада 2023року припримусовому виконаннінаказу,виданого згідноз рішеннямГосподарського судуЛьвівської областівід 12.10.2022у справі№ 914/3433/21.У постановіВерховного Судуу складіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судувід 10квітня 2019року усправі №390/34/17(провадження№61-22315сво18)визначено,що добросовісність(пункт6статті 3ЦК України)-це певнийстандарт поведінки,що характеризуєтьсячесністю,відкритістю іповагою інтересівіншої сторонидоговору абовідповідного правовідношення.Поведінкою,яка суперечитьдобросовісності тачесній діловійпрактиці,є,зокрема,поведінка,що невідповідає попереднімзаявам абоповедінці сторони,за умови,що іншасторона,яка дієсобі нашкоду,розумно покладаєтьсяна них.Відповідно дочастини 1статті 1212ЦК Україниособа,яка набуламайно абозберегла йогоу себеза рахунокіншої особи(потерпілого)без достатньоїправової підстави(безпідставнонабуте майно),зобов`язанаповернути потерпіломуце майно.Особа зобов`язанаповернути майноі тоді,коли підстава,на якійвоно булонабуте,згодом відпала.Тлумачення вказанихнорм свідчить,що привизначенні того,чи підлягаютьбезпідставно набутігрошові коштиповерненню потерпілійособі слідвраховувати,що актицивільного законодавствамають відповідатизмісту загальнихзасад,зокрема добросовісності.Безпідставно набутігрошові коштине підлягаютьповерненню,якщо потерпілаособа знає,що внеї відсутнєзобов`язання(відсутнійобов`язок)для сплатикоштів,проте здійснюєтаку сплату,тому щовказана особаповодиться суперечливо,якщо згодомвимагає поверненнясплачених коштів.Така позиціявикладена упостанові КЦСВС від4серпня 2021року усправі №185/446/18.Слід взятидо уваги,що позивач,перераховуючи коштивідповідачу,які вподальшому самі отримавза виконавчимпровадженням згіднорішення Господарськогосуду Львівськоїобласті від12.10.2022у справі№ 914/3433/21,знав,що унього відсутнєзобов`язання на повторну виплатусуми врозмірі 49321грн.(відсутнійобов`язок),а томуповедінка позивача є суперечливою (тобто потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). Тобто відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення коштів в розмірі 48328,60 грн. До того ж поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них; безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

Позовна заява надійшла до суду 30.11.2023. Ухвалою суду від 18.12.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі. Ухвалою суду від 18.04.2024 в задоволені клопотання представника позивача про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб відмовлено. Від представника відповідача до суду надійшли відзив на позов, від представника позивача відповідь на відзив. Всі наявні у справі докази були надані сторонами. Клопотань про витребування у справі доказів чи про призначення судової експертизи від сторін до суду не надходило. З врахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02.06.2023 у справі № 944/758/22 стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 49321 грн. та 992,40 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В подальшому додатковим рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 28.12.2023 у справі №944/758/22стягнуто зпозивача накористь відповідачавитрата на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Разом із тим, ще до часу винесення додаткового рішення у справі № 944/758/22 позивач здійснив перерахування платежем № 6 від 16 жовтня 2023 року, що підтверджується копією відповідної платіжної інструкції, основної суми заборгованості в розмірі 49321 грн. на виконання вищевказаного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02.06.2023.

Наступним платежем№ 7 від 19.10.2023,що такожпідтверджується копієюплатіжної інструкції,позивач повторно сплатив на користь відповідача кошти в тому ж розмірі 49321 грн. При цьому в графі призначення платежу платіжної інструкції зазначено «судовий збір на виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області № 944/758/22 від 28.12.2023 р.».

Однак розмір належної до сплати суми судового збору згідно зазначеного вище судового рішення становив 992,40 грн.

Таким чином, із врахуванням нотаріально посвідченої заяви головного бухгалтера ТзОВ "Діл Цент" ОСОБА_2 від 13.02.2024 суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача, що при формуванні платіжної інструкції зі сплати судового збору позивачем було допущено технічну помилку, в результаті якої не була змінена сума коштів, яка підлягала оплаті. Відповідно, замість 992,40 грн. позивач сплатив 49321 грн., чим допустив надмірну сплату коштів на суму 48328,60 грн. Отже, відповідач без жодної правової підстави набув кошти у відповідній сумі за рахунок іншої особи (позивача). Таким чином, кошти в сумі 48328,60 грн. мають статус безпідставно набутого майна, й підлягають поверненню позивачу.

Правова підстава для стягнення з позивача коштів у розмірі 7000 грн. за додатковим рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 28.12.2023 виникла вже після отримання відповідачем коштів в сумі 48328,60 грн. як безпідставно набутого майна, а тому на розмір грошового зобов`язання щодо повернення безпідставно набутого майна не впливає.

Також встановлено, що на відому позивачу поштову адресу відповідача, яка зазначена в резолютивній частині заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області, позивачем поштовим відправленням № 7901415062306 було скеровано вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів внаслідок помилкового платежу (вих. № 24-10/2023 (п) від 24.10.2023), однак дане відправленняповернулось позивачуза закінченнямвстановленого терміну зберігання. Під час судового розгляду також відповідні кошти позивачу відповідачем повернуті не були, а у відзиві на позов сторона відповідача заперечила існування відповідного грошового зобов`язання.

Доводи сторони відповідача щодо недобросовісності поведінки позивача з посиланням на обізнаність його з фактом накладення арешту на рахунки відповідача з приводу виконання відповідачем грошового зобов`язання за рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 у справі № 914/3433/21 є нічим іншим як припущенням, яке не підтверджується жодними доказами.

Більше того, такими діями позивач жодним чином не збільшив розмір належного до виплати йому грошового зобов`язання, а посилання на неможливість виконання грошового зобов`язання через накладення арешту на рахунки не є правовою підставою для відмови від його виконання та не виключає можливості виконання такого зобов`язання в іншій формі, в тому числі шляхом внесення готівки в касу банку, оскільки грошові кошти є річчю наділеною родовими ознаками.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Таким чином, обов`язок довести недобросовісність дій позивача (спростувати презумпцію добросовісності його дій) покладається виключно на відповідача. Однак відповідач перед судом не довів, що позивач діяв недобросовісно. Інші доводи сторін не спростовують зазначених вище висновків суду. З огляду на вищенаведене, позов слід задовольнити в повному розмірі. Також з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12-13, 137, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 15, 16, 1212 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діл Центр" 48328,60 грн. безпідставно набутих коштів та 2684 грн. сплаченого судового збору.

Дата складення рішення суду - 19.04.2024.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діл Центр", ЄДРПОУ: 41981035, 81092, с. Бірки Яворівського району Львівської області, вул. Окружна, 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя: Мармаш В. Я.