Вирок

від 22.04.2024 по справі 456/1727/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/1727/24

Провадження № 1-кп/456/293/2024

ВИРОК

іменем України

"22" квітня 2024 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023060480000119 від 18.01.2023 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судомого: вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2024 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 2 місяців арешту,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.361, ч.3 ст.190 /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/, ч.1 ст.209 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_4

сторона захисту обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

04.01.2024 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202314370000098 від 03.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 4 ст. 190 /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 361 КК України, тобто в організації заволодіння та заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки у складі організованої групи, в організації несанкціонованого втручання та у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, що призвело до витоку інформації, у складі злочинної організації, вчиненому повторно.

Відповідно до розробленого плану, завдань і мети існування злочинної організації, співорганізатор якої ОСОБА_3 , було налагоджено створення веб-сайтів, що копіювали зовнішній вигляд справжніх сайтів банківських установ, підшукування соціальних мереж розсилки текстових повідомлень, створення телеграм ботів для подальшої оптимізації отриманої інформації, спрямованої на заволодіння грошовими коштами громадян по всій території України, з метою незаконного збагачення учасників групи.

Також встановлено, що в період діяльності вказаної злочинної організації та без відома її учасників, ОСОБА_3 з метою особистого незаконного збагачення, самостійно вчиняв кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Зокрема, 15.01.2023 о 05 годині 36 хвилин, ОСОБА_3 , який в цей час перебував у місті Стрию Львівської області (більш точної адреси під час досудового розслідування не встановлено), маючи доступ до попередньо розробленого невідомою особою веб-ресурсу, що зовні копіює зміст та вигляд офіційного веб-сайту мобільного додатку «Приват24», отримав персональні дані ОСОБА_6 , яка не ставлячи під сумнів побачене текстове повідомлення в мережі Інтернет, у вказаному посиланні зазначила свою особисту інформацію як клієнта АТ КБ «ПриватБанк», серед яких логін та пароль до облікового запису (акаунту) онлайн банкінгу, що є системою призначеною для дистанційного керування банківськими картками банку АТ КБ «ПриватБанк», який діє на підставі банківської ліцензії №22 від 05.10.2011, авторські права на який належать АТ КБ «ПриватБанк», та в цей час в нього виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі.

В подальшому, ОСОБА_3 , маючи персональні дані ОСОБА_6 , без згоди та відома останньої, діючи від її імені, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел направлений на протиправне збагачення, маскуючи свої дійсні злочинні наміри, без відома учасників злочинної організації, в умовах воєнного стану, не санкціоновано втрутився в роботу інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк», увійшов у додаток «Приват24», через особистий акаунт клієнтки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 , де знаходяться її персональні дані та реквізити офіційних документів, змінив прив`язаний до аканту ОСОБА_6 , фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , на свій фінансовий номер НОМЕР_2 , який в цей час знаходився в мобільному терміналі ІМЕІ: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , що призвело до витоку інформації та порушення порядку її маршрутизації, яка є банківською таємницею, що надало можливість здійснювати транзакції від її імені.

Таким чином, ОСОБА_3 несанкціоновано втрутився в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі, що призвело до витоку інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 361 КК України.

Крім цього, 15.01.2023 в період з 06 години 08 хвилин по 06 годину 39 хвилин, ОСОБА_3 , який в цей час перебував у місті Стрию Львівської області (більш точної адреси під час досудового розслідування не встановлено), через додаток «Приват 24» інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк», зайшов до облікового запису (акаунту) ОСОБА_6 , та в цей час в нього виник умисел на заволодіння її коштами, які знаходились на банківському рахунку № НОМЕР_5 (картка № НОМЕР_6 ).

В подальшому, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, без відома учасників злочинної організації, повторно, через акаунт ОСОБА_6 , здійснив переказ її коштів з рахунку № НОМЕР_5 (№ НОМЕР_6 ) в сумі 18 140 гривень, за покупку електронної валюти на ігрових сервісах ТОВ «Паріматч» (ЄДРПОУ:43363902, юридична адреса: Україна, 02140, м.Київ, проспект Миколи Бажана, 14А, офіс 26), якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 , завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 18 140 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/.

Крім цього, 15.01.2023 о 08 годині 28 хвилин, ОСОБА_3 , який в цей час перебував у місті Стрию Львівської області (більш точної адреси під час досудового розслідування не встановлено), маючи доступ до попередньо розробленого невідомою особою веб-ресурсу, що зовні копіює зміст та вигляд офіційного веб-сайту мобільного додатку «Приват24», отримав персональні дані ОСОБА_7 , яка не ставлячи під сумнів побачене текстове повідомлення в мережі Інтернет, у вказаному посиланні зазначила свою особисту інформацію як клієнта АТ КБ «ПриватБанк», серед яких логін та пароль до облікового запису (акаунту) онлайн банкінгу, що є системою призначеною для дистанційного керування банківськими картками банку АТ КБ «ПриватБанк», який діє на підставі банківської ліцензії №22 від 05.102011, авторські права на який належать АТ КБ «ПриватБанк», та в цей час в нього виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі.

В подальшому, ОСОБА_3 , маючи персональні дані ОСОБА_7 , без згоди та відома останньої, діючи від її імені, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел направлений на протиправне збагачення, маскуючи свої дійсні злочинні наміри, без відома учасників злочинної організації, повторно, в умовах воєнного стану, не санкціоновано втрутився в роботу інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк», увійшов у додаток «Приват24», через особистий акаунт клієнтки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_7 , де знаходяться її персональні дані та реквізити офіційних документів, змінив прив`язаний до акаунту ОСОБА_7 , фінансовий номер телефону НОМЕР_7 , на свій фінансовий номер НОМЕР_2 , який в цей час знаходився в мобільному терміналі ІМЕІ: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , що призвело до витоку інформації та порушення порядку її маршрутизації, яка є банківською таємницею, що надало можливість здійснювати транзакції від її імені.

Таким чином, ОСОБА_3 несанкціоновано втрутився в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі, що призвело до витоку інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 361 КК України.

Крім цього, 16.01.2023 в період з 08 години 32 хвилини по 08 годину 58 хвилин, ОСОБА_3 , який в цей час перебував у місті Стрию Львівської області (більш точної адреси під час досудового розслідування не встановлено), через додаток «Приват 24» інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк», зайшов до персонального кабінету ОСОБА_7 , та в цей час в нього виник умисел на заволодіння її коштами, які знаходились на банківському рахунку № НОМЕР_8 .

В подальшому, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, без відома учасників злочинної організації, повторно, через акаунт ОСОБА_7 здійснив переказ її коштів з рахунку № НОМЕР_9 в загальній сумі 43 817 гривень, за покупку електронної валюти на ігрових сервісах ТОВ «Паріматч» (СДРПОУ:43363902, юридична адреса: Україна, 02140, м.Київ, Проспект Миколи Бажана, 14А, офіс 26), якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 , на загальну суму 43 817 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 190 КК України /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/.

Крім цього, 16.01.2023 близько 13 години, ОСОБА_3 , який в цей час перебував у місті Стрию Львівської області (більш точної адреси під час досудового розслідування не встановлено), маючи доступ до попередньо розробленого невідомою особою веб-ресурсу, що зовні копіює зміст та вигляд офіційного веб-сайту мобільного додатку «Приват24», отримав персональні дані ОСОБА_8 , який не ставлячи під сумнів побачене текстове повідомлення в мережі Інтернет, у вказаному посиланні зазначив свою особисту інформацію як клієнта АТ КБ «ПриватБанк», серед яких логін та пароль до облікового запису (акаунту) онлайн банкінгу, що є системою призначеною для дистанційного керування банківськими картками банку АТ КБ «ПриватБанк», який діє на підставі банківської ліцензії №22 від 05.10.2011, авторські права на який належать АТ КБ «ПриватБанк», та в цей час в нього виник умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі.

В подальшому, ОСОБА_3 , маючи персональні дані ОСОБА_8 , без згоди та відома останнього, діючи від його імені, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел направлений на протиправне збагачення, маскуючи свої дійсні злочинні наміри, без відома учасників злочинної організації, повторно, в умовах воєнного стану, не санкціоновано втрутився в роботу інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк», увійшов у додаток «Приват24», через особистий акаунт клієнта АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_8 , де знаходяться його персональні дані та реквізити офіційних документів, змінив прив`язаний до акаунту ОСОБА_8 фінансовий номер телефону НОМЕР_10 , на свій номер НОМЕР_11 , який в цей час знаходився в мобільному терміналі ІМЕІ: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , що призвело до витоку інформації та порушення порядку її маршрутизації, яка є банківською таємницею, що надало можливість здійснювати транзакції від його імені.

Таким чином, ОСОБА_3 несанкціоновано втрутився в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі, що призвело до витоку інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації, повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 361 КК України.

Крім цього, 16.01.2023 в період з 13 години 05 хвилин по 13 годину 14 хвилин, ОСОБА_3 , який в цей час перебував у місті Стрию Львівської області (більш точної адреси під час досудового розслідування не встановлено), через додаток «Приват 24» інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «ПриватБанк», зайшов до облікового запису (акаунту) ОСОБА_8 , та в цей час в нього виник умисел на заволодіння його коштами, які знаходились на банківських рахунках № НОМЕР_14 (картка № НОМЕР_15 ), № НОМЕР_16 (картка № НОМЕР_17 ) та № НОМЕР_18 («Скарбничка»).

В подальшому, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, без відома учасників злочинної організації, повторно, через акаунт ОСОБА_8 , здійснив переказ його коштів з рахунку № НОМЕР_14 в сумі 13 000 гривень, з рахунку № НОМЕР_16 кошти в сумі 29 998 гривень та з рахунку № НОМЕР_18 кошти в сумі 2300 гривень, за покупку електронної валюти на ігрових сервісах ТОВ «Паріматч» (СДРПОУ:43363902, юридична адреса: Україна, 02140, м.Київ, проспект Миколи Бажана, 14А, офіс 26), якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8 , на загальну суму 45 298 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/.

Крім цього, ОСОБА_3 , 17.01.2023 в період з 09:00 годин по 17:00 годин, прибув до магазину авто-запчастин ФОП « ОСОБА_9 » за адресою АДРЕСА_3 , де утримуючи при собі одержані злочинним шляхом кошти ОСОБА_8 , в нього виник умисел на їх легалізацію (відмивання), шляхом придбання автозапчастин.

В цей же час, ОСОБА_3 , в розпорядженні якого перебували кошти ОСОБА_8 , одержані 16.01.2023 шляхом обману (шахрайство) та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, достовірно знаючи, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, умисно здійснив фінансову операцію, а саме за вказані кошти придбав у ФОП « ОСОБА_9 » автозапчастини до автомобіля, який перебував у його користуванні, марки «Volkswagen», модель «Раssat СС», номер кузова НОМЕР_19 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_20 , а саме: колодки гальмівні передні (комплект) вартістю 2850 гривень, колодки гальмівні задні (комплект) вартістю 2550 гривень, підшипник ступеці передній вартістю 3800 гривень (2 штуки), загальною вартістю 7600 гривень, тягу стабілізатора вартістю 650 гривень (2 штуки), загальною вартістю 1300 гривень, амортизатор задній вартістю 2400 гривень (2 штуки), загальною вартістю 4800 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 , легалізував кошти здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення на загальну суму 19 100 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 розпорядився майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені особою яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України.

Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за вищезазначені кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Стаття 361 Кримінального кодексу України

1. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж -

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від трьох тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -

4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли значну шкоду чи створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення чи інших тяжких наслідків, -

5. Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені під час дії воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Частина 3 статті 190 Кримінального кодексу України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018)

Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Частина 1 статті 209 Кримінального кодексу України

Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Склад суду.

В судовому засіданні головуючим суддею роз`яснено ОСОБА_3 правові приписи ст.31 КПК України, від колегіального розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 відмовився, про що подав суду письмову заяву, яка долучена до матеріалів кримінального провадження.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 25 березня 2024 року слідчим СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 та затверджений прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

В судових дебатах прокурор просить суд призначити ОСОБА_3 покарання: за ч.5 ст.361 КК України - у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 /два роки/; за ч.3 ст.190 КК України /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/ - у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі; за ч.1 ст.209 КК України - у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 1 /один/ рік та з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання ОСОБА_3 визначити у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 /два роки/ та з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2024 у виді 2 /двох/ місяців арешту, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 /два роки/ та з конфіскацією майна. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 20 травня 2023 року, про що вказано в ухвалі слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 22.05.2023 у справі №465/1001/23.

Правова позиція потерпілих.

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явилися, подали на адресу суду клопотання про проведення підготовчого та судового розгляду у їх відсутності, зазначили про те, що шкода їм не відшкодована, у призначенні міри покарання покладаються на розсуд суду.

Правова позиція сторони захисту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.5 ст.361, ч.3 ст.190 /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/, ч.1 ст.209 КК України визнав повністю та пояснив, що 15 та 16 січня 2023 року він створив посилання у телеграм каналі «Фішинговий сайт Банк», який копією ІНФОРМАЦІЯ_2 , розіслав його в месенджерах на випадкові номери телефонів з повідомленням наступного змісту: «Фінансова допомога». При цьому вказав на посилання, за яким слід зареєструватися, щоб отримати таку допомогу. Потерпілі ввели свої дані (номер телефону, пароль від особистого кабінету, пін-код карти), які поступили йому у телеграм. Він увійшов в кабінет «Приват 24», змінив номер телефону потерпілих на свій номер мобільного телефону, потім, знаючи номери банківських карток, списав кошти, які були на картках через сайт «Парі матч». Ці кошти поступили йому на акаунт, який постійно змінювався і в подальшому він зміг ними користуватися.

На запитання прокурора обвинувачений ОСОБА_3 відповів, що він надсилав фішингові повідомлення в різних месенджерах і соціальних мережах. Ці повідомлення надходили йому на телефон і після цього він заходив на офіційний сайт «Приват Банк». Після цього змінював номер телефону і потерпілі вже не могли користуватися своїм акаунтом. У нього в букмекерській конторі «Парі матч» був свій акаунт, саме туди списувалися кошти. Він купував електронну валюту, переводив її на картки сторонніх осіб, з якими попередньо домовлявся про користування ними. Таких осіб він шукав через інтернет мережі. Він отримав кошти, вказані в обвинувальному акті фізично і міг ними розпоряджатися. Номери його мобільного телефону постійно змінювалися. Він дійсно придбав автозапчастини, вказані в обвинувальному акті. Іншим учасникам злочинної організації не було відомо про ці злочини.

На запитання захисника обвинувачений ОСОБА_3 відповів, що розкаюється у вчиненому, повністю визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, просить суворо не карати. Додатково зазначив, що з шести місяців є сиротою, виховувався спочатку бабусею, а потім в інтернаті, має середню спеціальну освіту - автомеханіка - зварювальника.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просить суд врахувати, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість, розкаюється, є особою молодого віку, а тому просить призначити йому мінімальну міру покарання, визначену санкціями статей інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Межі судового розгляду кримінального провадження.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.5 ст.361, ч.3 ст.190 /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/, ч.1 ст.209 КК України.

Висновки суду.

Таким чином суд вважає доведеним:

факт несанкціонованого втручання ОСОБА_3 в роботу інформаційної (автоматизованої) мережі, що призвело до витоку інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації, в умовах воєнного стану, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України;

факт заволодіння ОСОБА_3 чужим майном шляхом обману (шахрайство), повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/;

факт розпорядження ОСОБА_3 майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені особою яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 (із змінами та доповненнями), згідно яких призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, мету та мотив вказаних діянь, а також те, що обвинувачений визнав себе повністю винним, розкаюється у вчиненому, позитивну характеристику, а також обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та відсутність обтяжуючих обставин. Окрім цього, суд враховує позицію потерпілих, які при вирішенні питання про призначення покарання поклалися на розсуду суду, однак зазначили, що шкода їм не відшкодована.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинені правопорушення тобто за ч.5 ст.361, ч.3 ст.190 /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/, ч.1 ст.209 КК України, з застосуванням правових положень ч.1 та ч.4 ст.190 КК України, у виді позбавлення волі.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувати, при цьому суд враховує, що ОСОБА_3 у іншому кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 22.05.2023 у справі №465/1001/23. При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 затриманий з 20 травня 2023 року і саме з цього часу він перебуває в умовах несвободи, а тому вважає, що строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з 20.05.2023.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.361, ч.3 ст.190 (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018), ч.1 ст.209 КК України, й призначити йому покарання:

за ч.5 ст.361 КК України - у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 /два роки/;

за ч.3 ст.190 КК України /в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018/ - у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

за ч.1 ст.209 КК України - у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 1 /один/ рік та з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання ОСОБА_3 визначити у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 /два роки/ та з конфіскацією майна.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2024 у виді 2 /двох/ місяців арешту, визначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 10 /десяти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 /два роки/ та з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 20 травня 2023 року, про що вказано в ухвалі слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 22.05.2023 у справі №465/1001/23.

Речові докази: оптичні диски CD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1