Рішення

від 16.01.2024 по справі 296/4648/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/4648/23

2/296/417/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Кусік В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житомирської обласної ради "Еко-сервіс" про стягнення заборгованості по оплаті праці, середнього заробітку за період затримки у проведенні розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

18.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Комунального підприємства Житомирської обласної ради "Еко-сервіс" про стягнення заборгованості по оплаті праці, середнього заробітку за період затримки у проведенні розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди і просить стягнути з Комунального підприємства Житомирської обласної ради "Еко-сервіс" на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті праці за період з грудня 2021 року по 29 вересня 2022 року у розмірі 119754 грн 00 коп; середній заробіток за затримку в проведенні розрахунку при звільненні за період з 01 жовтня 2022 року по 27 березня 2023 року у розмірі 84019 грн00 коп;інфляційні втрати урозмірі 26978 грн 00 коп; заборгованість за користування коштами у розмірі 2982 грн 00 коп; моральну шкоду у розмірі 30000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом директора комунального підприємства Житомирської обласної ради "Еко - сервіс" №2-к від 14.09. 2020 року позивач була прийнята на посаду спеціаліста з енергоаудиту, а наказом №1-к від 01.02.2022 року переведена на посаду інженера з охорони праці.

Рішенням Житомирської обласної ради №415 від 14.07.2022 року діяльність КП "Еко- сервіс", яке являється відповідачем за даним позовом, припинено шляхом його приєднання до "Комунального підприємства по експлуатації адміністративних будинків Житомирської обласної ради", код ЄДРПОУ - 04011928, але процедура ліквідації на даний час не завершена.

На підставі вищевказаного рішення Житомирської обласної ради голова комісії з припинення КП "Еко-сервіс" Микола Галич своїм наказом №2-к від 19.07.2022 року позивача і інших працівників попередив про звільнення з роботи через два місяці у зв`язку з припиненням КП "Еко-сервіс".

Наказом голови комісії Миколи Галича від 29.09.2022 року №4-к позивача було звільнено з роботи, а головного бухгалтера КП "Еко-сервіс" Олену Кострицю було зобов`язано в день звільнення провести з позивачем повний розрахунок, зокрема, виплатити нараховану, але не виплачену заробітну плату праці за період з грудня 2021 року по 29 вересня 2022 року, розмір якої згідно довідки відповідача №10 від 26.04.2023 року становить 119 754 грн 75 коп , виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку, виплатити вихідну допомогу при звільненні, але на даний час при відсутності спору щодо суми заборгованості розрахунок не проведений.

Відповідно до вимог, передбачених ст.116 КЗпП України, повний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день звільнення, а в даному випадку відповідач хоч не оспорює суму заборгованості, однак, розрахунок по даний час не провів.

Відповідно довимог,передбачених ч.1ст.117КЗпП України,у разіне виплатиз винироботодавця належнихзвільненому працівниковісум устроки,визначені ст.116КЗпПУ,при відсутностіспору проїх розмірроботодавець зобов`язанийвиплатити працівниковісередній заробітокза весьчас затримки,починаючи знаступного дняпісля звільненняпо деньфактичного розрахунку,але небільше якза шістьмісяців.У даномувипадку відповідачнаказом №4-квід 29.09.2022року звільнивпозивача зроботи з29.09.2022року,відтак шестимісячний строк з дня звільнення закінчується 29 березня 2023 року.

За останнідва місяціперед звільненнямяк свідчитьдовідка відповідачавід 26.04.2023№11заробітна платапозивача заостанні двамісяці передзвільненням,а самеза липеньі серпень2022року становила:за липень-12481грн 10коп -21робочий день,за серпень-13366грн 11коп -23робочих дні.Разом 25847 грн. 44 робочих дні. Середньоденний заробітокстановить :25847 грн : 44 робочих = 587 грн 45 грн.

Загальна кількістьробочих днівпісля могозвільнення зроботи,тобто вперіод з01жовтня 2022року по29березня 2023року становить126робочих днів.

Відповідно відповідач за затримку в проведенні розрахунку при звільненні зобов`язаний нарахувати і виплатити середній заробіток розмір якого становить 84019 грн.

Відповідно до вимог, передбачених ст.625 ЦК України, боржник, яким в даному випадку являється відповідач в особі КП "Еко-сервіс", за прострочення виконання зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку за період з 01.12.2021 року по 29.09.2022 року інфляційні втрати становлять 26 987 грн.

А згідно розрахунку відповідач за користування коштами за вищевказаний період зобов`язаний сплатити мені проценти від загальної суми, що становить 2982 грн.

Невиплата відповідачем заробітної плати за період роботи з грудня 2021 року по 29 вересня 2022 року є безперечним доказом про порушення ним гарантованого ст.43 Конституції України права на одержання винагороди за працю.

Відповідно до вимог, передбачених ст.115 КЗпП України, заробітна плата повинна бути виплачена у передбачені колективним договором або нормативним розпорядженням роботодавця строки, але в даному випадку роботодавець цих вимог закону не дотримався, внаслідок чого позбавив позивача в одержанні доходів для організації життя, лікування, придбання необхідних речей, у тому числі продуктів харчування і предметів першої необхідності.

Відповідач своїми протиправними діями, що виразились в порушенні встановлених строків виплати заробітної плати і у непроведені розрахунку при звільненні, фактично позбавив позивача засобів для існування, чим завдав позивачу значну моральну шкоду.

Так, по вині відповідача позивач більше двох років позбавлена була можливості придбати продукти харчування, ліки, предмети гігієни, необхідні побутові речі, одяг, тощо.

По вині відповідача у позивача з`явилися борги через неможливість повернути в обумовлені строки позичені їй родичами, подругами і сусідами, внаслідок чого позивач втратила довіру.

Позивач також була позбавлена можливості своєчасно і в повному обсязі сплачувати банку суму кредиту і відсотки за користування кредитом у погоджені договором позики строки.

Вищевказані протиправні дії відповідача призвели до порушення роками установленого способу життя позивача. Позивач втратила можливість організувати своє дозвілля, свій відпочинок.

Позбавлення засобів для існування розцінює як спосіб приниження людської честі і гідності, що призвело до втрати спокою і душевної рівноваги.

Для відновлення порушеного способу її життя необхідний тривалий час і значні зусилля. Завдану моральну шкоду оцінює в сумі 30 000 грн.

Враховуючи вищевикладене просить позов задовольнити.

19.05.2023 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.22).

У судове засідання позивач не з`явилася, згідно поданої заяви просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.38).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу у відсутність представника, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с.39).

Дослідивши матеріали справи, суд приходитьдо наступного висновку.

Згідноч.3ст.211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивача прийнято на роботу на посаду спеціаліста з енергоаудиту у КП "Еко-Сервіс" ЖОР на підставі наказу №2-к від 14.09.2020, а у подальшому на підставі наказу №1- к від 01.02.2022 переведено на посаду інженера з охорони праці (а.с.7-9).

Як вбачається з копії наказу №3-к від 19.07.2022 про попередження працівників про їх звільнення у зв`язку з припиненням підприємства наказано у відповідності до рішення Житомирської обласної ради від 14.07.2022 №415 "Про припинення комунального підприємства "Еко-Сервіс" Житомирської обласної ради" шляхом приєднання до комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради" попередити працівників комунального підприємства "Еко-Сервіс" Житомирської обласної ради" про наступне їх вивільнення у зв`язку з припиненням підприємства згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.10).

Відповідно до копії довідки №10 від 26.04.2023, виданої комунальним підприємством "Еко-Сервіс" Житомирської обласної ради, ОСОБА_1 працювала на комунальному підприємстві "Еко-Сервіс" Житомирської обласної ради на посаді інженера з охорони праці з 15.09.2020 по 29.09.2022 включно. Станом на 29.09.2022 борг підприємства по виплаті заробітної плати складає 119754, 75 грн (а.с.12).

Згідно копії довідки №11 від 26.04.2023, виданої комунальним підприємством "Еко-Сервіс" Житомирської обласної ради, ОСОБА_1 працювала на комунальному підприємстві "Еко-Сервіс" Житомирської обласної ради на посаді інженера з охорони праці з 15.09.2020 по 29.09.2022 включно. Заробітна плата за липень 2022 року складає 12481, 10 грн, за серпень 2022 складає 13366, 60 грн, а всього 25847, 70 грн. Середньоденна заробітна плата складає 587 грн 45 коп. Середньомісячна заробітна плата складає 12923 грн 85 коп (а.с.13).

Як вбачається з підсумку розрахунку інфляційних нарахувань ОСОБА_1 за період з 01.12.2021 по 29.09.2022 станом на 29.09.2022 загальна сума вимог дорівнює 146741, 43 грн та складається з: заборгованості за зобов`язаннями - 119754, 75 грн; застосовані санкції (інфляція) 26986, 68 грн (а.с.14-15), розрахунку відсотків за користування коштами ОСОБА_1 у період з 01.12.2021 по 29.09.2022 станом на 29.09.2022 року загальна сума вимог дорівнює 122737, 14 грн та складається з: заборгованість за зобов`язаннями 119754, 75 грн; застосовані санкції (проценти) 2982, 39 грн (16-17).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи позовні вимоги в частині заробітної плати, яка невиплачена при звільненні, суд приймає до уваги, що відповідачем визнанні позовні вимоги в повному обсязі, не спростовані надані позивачем докази та детальні розрахунки на підтвердження розміру заробітної плати, яка не виплачена при звільненні, та вважає доведеним факт неотримання позивачем невиплаченої при звільненні заробітної плати у розмірі 119754, 00 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку, то слід зазначити, що статтями 116, 117 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року "Про застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво18) сформульовано правовий висновок про те, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

ОСОБА_1 звільнено з посади 29.09.2022 року та відповідач не виплатив при звільненні заробітну плату в сумі 119754, 00 грн.

Крім того, ураховуючи, що відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, не спростовані надані позивачем докази та детальні розрахунки на підтвердження розміру середнього заробітку за затримку в проведенні розрахунку при звільненні, не надано доказів на спростування факту непроведення повного розрахунку з позивачем в день звільнення та не встановлено відсутності вини відповідача в цьому, суд приходить до висновку про відповідальність відповідача відповідно до ст.117 КЗпП України та вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку.

При цьому розрахунок розміру середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, відповідно до п.8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Наданий позивачем розрахунок не спростований і визнається відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Суд вважає, що відповідач не виконав своє грошове зобов`язання з виплати заробітної плати позивачу та проведення повного розрахунку при звільненні, тому позивач має право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.

Позивачем запропоновані письмові розрахунки збитків за прострочення грошового зобов`язання відповідача за період з 01.12.2021 року по 29.09. 2022 року.

Як вбачається із розрахунків позивача інфляційні втрати становлять 26986, 68 грн, 3% річних 2982, 39 грн. Суд погоджується з даним розрахунками позивача, оскільки відповідачем визнані позовні вимоги в повному обсязі, не спростовані надані позивачем докази та детальні розрахунки на підтвердження розміру 3% річних та інфляційних втрат.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування їй моральної шкоди, то слід зазначити, що за змістом ст.237-1КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у її життєвих стосунках.

Розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, тому враховуючи, що відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі, конкретні обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач є справедливою, тому компенсація за спричинену моральну шкоду у розмірі 30000, 00 гривень підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,81,89, 259,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Житомирської обласної ради "Еко-сервіс" на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті праці за період з грудня 2021 року по 29 вересня 2022 року у розмірі 119754 (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 00 коп; середній заробіток за затримку в проведенні розрахунку при звільненні за період з 01 жовтня 2022 року по 27 березня 2023 року у розмірі 84019 (вісімдесят чотири тисячі дев`ятнадцять)грн00 коп;інфляційні втрати урозмірі 26978 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн 00 коп; заборгованість за користування коштами у розмірі 2982 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп; моральну шкоду у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

Відповідач:

Комунальне підприємство Житомирської обласної ради "Еко-сервіс",

м.Житомир, вул.М.Бердичівська, 25

Суддя: Н.М. Анциборенко