Рішення

від 19.04.2024 по справі 285/1599/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1599/24

провадження у справі №2/0285/853/24

19 квітня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сусловця М.Г., за участі секретаря судових засідань Величко К.Б. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ярунської сільськоїради Звягельськогорайону провизнання прававласності наземельну часткув порядкуспадкування (пай)

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай) розмір якої 3,43 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Ярунської сільської територіальної громади Звягельського району Житомирської області в особі Великогорбашівського старостинського округу Звягельського (колишнього Новоград-Волинського) району Житомирської області право на яку посвідчувався сертифікатом серії НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_2 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не може оформити право на земельну частку (пай) у зв`язку із тим, що втратила сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0041467.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце повідомлені належним чином. У заяві до суду позивач просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує, які просить задовольнити. Представник відповідача у листі до суду також просить справу розглянути у відсутності представника сільської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджує свідоцтво про смерть НОМЕР_2 видане виконавчим комітетом Великогорбашівської сільської ради від 28 листопада 2003 року, актовий запис № 15.

На час смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті, відкрилася спадщина, яка зокрема включає в себе сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0041467 в розмірі 3.43 умовних кадастрових гектарах, виданий на ім`я ОСОБА_2 Новоград-Волинською райдерадміністрацією 18.04.1997.

За життя ОСОБА_2 , залишила заповіт, посвідчений секретарем Великогорбашівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 04.04.2003 року за № 3. Спадкоємцями за заповітом є ОСОБА_3 , який відмовився від прийняття спадщини. ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та її чоловік ОСОБА_5 , який спадщину фактично прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , заведена приватним нотаріусом Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Лавренюк Т.Г., за заявою ОСОБА_1 . До складу спадкового майна відносяться сертифікат на право на земельну -частку (пай) серії ЖТ № 0041467 в розмірі 3,43 умовних кадастрових гектарах, виданий на ім`я ОСОБА_2 який втрачено.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають:

-колишнічлени колективнихсільськогосподарських підприємств,сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно ст.3цього ЗаконуУкраїни "Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)"підставами длявиділення земельнихділянок унатурі (намісцевості)власникам земельнихчасток (паїв)є рішеннявідповідної сільської,селищної,міської ради.Особи,власники сертифікатівна правона земельнучастку (пай),які виявилибажання одержатиналежну їмземельнучастку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Згідно положенняст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживаючою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай) розмір якої 3,43 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Ярунської сільської територіальної громади Звягельського району Житомирської області в особі Великогорбашівського старостинського округу Звягельського (колишнього Новоград-Волинського) району Житомирської області право на яку посвідчувався сертифікатом серії НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_2 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: