Рішення

від 22.04.2024 по справі 358/1561/23

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1561/23 Провадження № 2/358/251/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового засідання технічними засобами згідно частини 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошка Людмила Анатоліївна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,6421 га., кадастровий номер: 3220686600:02:003:0073, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Саварської сільської ради Обухівського (Богуславського) району Київської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом на конкретно визначене майно після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та якій належало право на земельну частку (пай) на території Саварської сільської ради Обухівського (Богуславського) району Київської області, площею 2,6421 га, на підставі сертифікату на право на земельну ділянку(пай) серії КВ № 0138692, однак він (позивач) позбавлений можливості в нотаріальному порядку встановити за собою право власності на вищевказане нерухоме майно, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, а також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач Богуславська міська рада Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 1223 ЦК України являється спадкоємцем за заповітом, посвідченим 29 серпня 2003 секретарем виконавчого комітету Саварської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрованим в реєстрі за № 76, на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть: серія НОМЕР_1 , виданим 97750103 органом РАЦС Москви № 103 Багатофункціонального центру надання державних послуг району Мар`їно від 21.01.2020 року та про що складено відповідний актовий запис №170209775010300042002, місцем смерті значиться - м. Москва РФ.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею - 2,6421 га., кадастровий номер: 3220686600:02:003:0073, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Саварської сільської ради Обухівського (Богуславського) району Київської області (копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 785159 від 23.09.2011 (а.с.16).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 29 серпня 2003 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Саварської сільської ради Богуславського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 76, в якому заповіла ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № № 0138692 (а.с. 18).

Згідно статті 328 ЦК України, статті 81 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 01 січня 2006 року) право власності на земельну ділянку громадяни набувають на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) тощо.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України (в редакції Закону України від 01 січня 2006 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Таким чином, право власності на земельну ділянку виникає на підставі правопороджуючих фактів (правочинів, адміністративних актів тощо), а посвідчується таке право державними актами. Як наслідок, до спадщини входять не документи, що посвідчують право, зокрема державні акти про право власності на земельну ділянку, сертифікати на право на земельну частку (пай), а права на саму земельну ділянку як об`єкт цивільних прав. Відсутність у заповіті прямого посилання на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відміняє дійсної волі заповідача щодо настання реальних наслідків вчиненого ним правочину, що в разі його смерті позивач успадкує земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За своїм змістом намір (волевиявлення) спадкодавця був спрямований на те, щоб залишити позивачу у спадок земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку у заповідача на момент складання заповіту було право, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ № № 0138692.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 16.12.2020 у справі №467/356/19.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі рішення Богуславського районного суду Київської області № 358/52/24 від 21 лютого 2022 року про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви про прийняття спадщини поданої 27.03.2024 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошки Л.А., спадкова справа № 129/2024.

Із копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 785159 вбачається, що державний акт на земельну ділянку площею - 2,6421 га., кадастровий номер: 3220686600:02:003:0073, був виготовлений на ім`я ОСОБА_2 та виданий 23.09.2011.

З Інформацій з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 20.03.2023 підтверджується факт належності на праві приватної власності ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 2,6421 га, з кадастровим номером: 3220686600:02:003:0073, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території Саварської сільської ради Обухівського (Богуславського) району Київської області.

Із постанови приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошки Л.А. №02-31/56 від 30.03.2023 вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не прийняв спадщину у строк, передбачений ст. 1270 Цивільного кодексу України; неможливо отримати відомості про коло спадкоємців, згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України та відомості щодо дійсності (змінення, скасування) заповіту, посвідченого ОСОБА_3 , секретарем виконкому Саварської сільської ради Богуславського району Київської області 29.08.2003 за реєстром № 76 на ім`я ОСОБА_1 , шляхом витребування таких відомостей від органів юстиції Російської Федерації, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» 22 січня 1993 року» від 1 грудня 2022 року № 2783-ІХ.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, а тому спадкоємцю ОСОБА_1 з дня смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця.

Спадкування в Україні регулюється ЦК України, однак за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується норми Закону України «Про міжнародне приватне право».

Іноземний елемент у правовідносинах спадкування може знайти свій вираз в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).

Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватись нормами міжнародних договорів.

Таким міжнародним договором є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (далі - Конвенція), що була чинна на час виникнення спірних відносин, однак 01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який 22 грудня 2022 року опубліковано у газеті «Голос України», 23 грудня 2022 року даний Закон набрав чинності та його нормами передбачено зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м.Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1), а також вихід з вказаної Конвенції.

Як вбачається з постанови приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошки Л.А. №02-31/56 від 30.032023, оскільки дію Мінської конвенції у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь зупинено, тому неможливо отримати відомості про коло спадкоємців, згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України та відомості щодо дійсності (змінення, скасування) заповіту, посвідченого ОСОБА_3 , секретарем виконкому Саварської сільської ради Богуславського району Київської області 29.08.2003 за реєстром № 76 на ім`я ОСОБА_1 , шляхом витребування таких відомостей від органів юстиції Російської Федерації.

У разі існування перешкод для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, спадкоємці можуть звернутись до суду з позовом про визнання права на спадкове майно, що є винятковим способом захисту порушеного, оспореного або не визнаного права.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Судом встановлено, що позивач не має іншої можливості захистити своє невизнане та оспорюване право, крім його захисту в судовому порядку.

Оскільки позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , але не може в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадкове майно, тому для захисту його прав на землю даний позов необхідно задовольнити.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1223 ч. 1, 1268, 1269, 1270 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 2,6421 га., кадастровий номер: 3220686600:02:003:0073, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована території колишньої Саварської сільської ради Обухівського (Богуславського) району Київської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов