Рішення

від 23.04.2024 по справі 561/351/24

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 561/351/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Світличного Р.В.,

за участю секретаря Савич Ж.В.,

прокурора ОСОБА_1 ,

представника позивача не з`явився,

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Зарічне цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Локницької сільської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2024 року прокурор звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить усунути перешкоди у здійсненні Локницькою територіальною громадою в особі Локницької сільської ради права користування та розпорядження, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на земельну ділянку площею 0,0850 га та зобов`язанням відповідача повернути цю земельну ділянку Локницькій сільській раді.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачу Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненські області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність надано земельну ділянку площею 0,0850 га для індивідуального садівництва із земель водного фонду у межах прибережної захисної смуги озера Омит, розташованого на території Локницької сільської ради. Такі землі в силу закону не можуть передаватися у приватну власність. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, приватний власник на цих територіях виключається. Оскільки вимогу прокурора усунути допущені порушення Локницька сільська рада не виконала, державну реєстрацію ОСОБА_2 на цю земельну ділянку не скасувала, земельну ділянку не витребувала, відтак з цим позовом в інтересах держави звернувся прокурор.

В судовому засіданні прокурор пред`явлений позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 101), відзиву не подав.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, прокурор не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 1797 від 26 червня 2018 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0850 га (кадастровий номер 5622284800:05:000:0212 для індивідуального садівництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Омитської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (а.с.27).

З витягу з Державного земельного кадастру від 19 липня 2018 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 лютого 2024 року, земельна ділянка кадастровий номер 5622284800:05:000:0212 зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 45,50).

02 лютого 2024 року прокурором було внесено відомості в ЄРДР за № 42024185550000006 за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом внесення неправдивих відомостей до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх у власність, а саме щодо відсутності на земельних ділянках прибережної захисної смуги (а.с.52).

В ході досудового розслідування було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5622284800:05:000:0212 розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкта (а.с. 55-56). Указане стверджується дослідженими в ході судового розгляду схемою розміщення земельних ділянок, відомості про які внесено в ДЗК в межах охоронної зони вздовж водного об`єкту Рівненська область, Вараський район, Локницька територіальна громада (а.с. 55-56), протоколом огляду від 05 лютого 2024 року (а.с.53-54), та відомостями з Публічної кадастрової карти (а.с.60).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать у т. ч. землі водного фонду.

Згідно із ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України до земельного водного фонду належать земельні ділянки, в тому числі зайняті прибережними захисними смугами.

Згідно із ст. 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель, садівництво та городництво.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Виходячи із вищевикладених норм законодавства та аналізуючи положення ст. 122 Земельного кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин) органом, який наділений повноваженнями розпоряджатись землями водного фонду на території Вараського (Зарічненського) району у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, була Зарічненська районна державна адміністрація.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Згідно норм ст. 22 Земельного кодексу України передбачено, що для ведення садівництва передаються у власність громадян виключно землі сільськогосподарського призначення, а не землі водного фонду, як у даному випадку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У п. 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 зроблено висновок, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-2, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, п. 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року п. 96 у справі № 487/10132/14-ц, п. 46 постанови Великої Палати Верховного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц).

В силу ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах законодавчо визначеної статтею 88 Водного кодексу України стометрової прибережної захисної смуги озера Омит.

До земель водного фонду України, серед інших категорій, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм (п. б) ч. 1 ст. 58 ЗК України, абз. 3 ч. 1 ст. 4 ВК України).

Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі водно фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, визначених цим Кодексом. Випадки передачі земель водного фонду у приватну власність громадян, унормовано ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України та не розповсюджується на передачу у приватну власність земельних ділянок прибережних захисних смуг.

Таким чином надання відповідачу у приватну власність земельної ділянки, яка знаходиться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а в силу ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Втручання держави у право власності ОСОБА_2 є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі.

Повернення на користь держави спірної земельної ділянки із кадастровим номером 5622284800:05:000:0212, яка на даний час належить на праві власності ОСОБА_2 , відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норм статті 152 Земельного кодексу України, статті 391 Цивільного кодексу України в зв`язку з порушенням органом виконавчої влади вимог Водного кодексу України та Земельного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів в актуальному стані є публічними та загальнодоступними.

Зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки водного фонду з порушенням норм Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, а тому спірна земельна ділянка із кадастровим номером 5622284800:05:000:0212, яка на даний час належить на праві власності ОСОБА_2 , має бути повернута Локницькій сільській раді, як законному розпоряднику земель даної категорії.

З урахування встановлених обставин позов слід задовольнити повністю, у спосіб у який просить прокурор.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9084,00 грн (а.с.81) слід покласти на відповідача за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 280-282, 287, 289 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні Локницькою територіальною громадою в особі Локницької сільської ради права користування та розпорядження шляхом:

скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0850 га, кадастровий номер 5622284800:05:000:0212 (реєстраційний номер: 1625966056222, індексний номер рішення: 42623593) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку;

скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622284800:05:000:0212, площею 0,0850 га;

зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5622284800:05:000:0212, площею 0,0850 га, Локницькій територіальні громаді в особі Локницької сільської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Рівненської обласної прокуратури 9084,00 грн. (Дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Прокурор: Рівненська обласна прокуратура, 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ЄДРПОУ: 02910077.

Позивач: Локницька сільська рада, 34030, с. Локниця, Вараського району, Рівненської області, вул. Центральна, 55, ЄДРПОУ: 04385681;

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: Р.В. Світличний