Ухвала

від 08.04.2024 по справі 757/15662/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15662/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 12024100060000692 від 27.03.2024 - слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12024100060000692 від 27.03.2024 - слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий в судове засідання не з`явилась, проте подала письмову заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримала, просила задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100060000692 від 27.03.2024, яке виділено з кримінального провадження №42023102060000199 від 01.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, КК України.

В обґрунтування вимог клопотання сторона обвинувачення вказує наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_4 , маючи на меті вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, які виражались у привласненні, розтраті та заволодінні майном АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 26547581), шляхом зловживання службовим становищем, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше листопада 2021 року, маючи на меті безперервне отримання доходів злочинним шляхом, організували стійке злочинне об`єднання, спільно з членами якої, вчинили ряд кримінальних правопорушень на території міста Києва.

У невстановленому досудовим розслідуванням дату, час та місці, однак не раніше листопада 2021 року, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_4 , маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від вчинення злочинів, пов`язаних з привласненням, розтратою та заволодінням майном, шляхом зловживання службовим становищем, розробили план скоєння злочинів з привласнення, заволодіння та розтрати грошових коштів АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 26547581).

ОСОБА_5 , будучи службовою особою, згідно відведеної їй злочинної функції, обіймаючи посаду члена Наглядової ради Банку, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2021 року, залучила службових осіб Банку, зокрема, начальника відділу касових операцій відділення «Київська РД АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» ОСОБА_6 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, до злочинного плану, попередньо розробленого спільно з ОСОБА_4 з розтрати, привласнення та заволодіння грошовими коштами, що знаходились в сховищі цінностей відділення «Київська регіональна дирекція АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК». В подальшому, ОСОБА_5 надавала вказівки щодо дати, часу, обсягів та способу заволодіння, розтрати та привласнення грошових коштів, що знаходились в сховищі.

Керуючись корисливим мотивом ОСОБА_6 з невстановленими досудовим розслідуванням особами погодились на пропозицію ОСОБА_5 і надали останній згоду на прийняття активної участі у вчиненні особливо тяжких злочинів та усвідомлюючи покладені на них ролі та функції під час готування та вчинення зазначених злочинів, добровільно надали свою згоду на участь у вчиненні злочинів у складі даної групи, підкоряючись під час вчинення злочинів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які керували злочинною групою.

Таким чином в період часу з 2021 року по 2023 рік ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , своїми умисними діями, які виразились у організації та виконанні заволодіння, привласнення та розтрати чужого майна, а саме грошових коштів АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК», шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України.

23.02.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Підозрювана ОСОБА_5 вчинила особливо тяжкий злочин, за який кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 придбала ряд нерухомого і рухомого майна за грошові кошти, отримані злочинним шляхом.

Так, член наглядової ради (акціонер 9.90%) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мала у власності низку об`єктів нерухомості, частина актом приймання-передачі були передані ТОВ «СТРІМ РІЕЛТ» (ЄДРПОУ 45187392). Вказане підприємство було засновано 24.11.2023, засновником якого була ОСОБА_5

05.12.2023, засновника ТОВ «СТРІМ РІЕЛТ» було змінено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене підприємство до 05.12.2023 було зареєстровано за адресою реєстрації ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 .

До вказаних об`єктів нерухомості, які були передані ТОВ «СТРІМ РІЕЛТ» належать:

Земельна ділянка, кадастровий номер: 5123755800:01:003:0388, за адресою: АДРЕСА_1 (право власності від 30.11.2023).

Житловий будинок, загальна площа (кв.м): 433.4, за адресою: АДРЕСА_1 (право власності від 30.11.2023).

Слідчий вказує, що з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження такого майна, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Стаття 96-2 КК України передбачає випадки застосування спеціальної конфіскації, а саме: спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно на майно ТОВ «СТРІМ РІЕЛТ» (ЄДРПОУ 45187392), а саме:

Земельну ділянку, кадастровий номер: 5123755800:01:003:0388, за адресою: АДРЕСА_1 (право власності від 30.11.2023);

Житловий будинок, загальна площа (кв.м): 433.4, за адресою: АДРЕСА_1 (право власності від 30.11.2023),

із забороною розпорядження та відчуження вказаного майна.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляціної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1