Ухвала

від 22.04.2024 по справі 203/1125/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1125/24

Провадження № 2/0203/818/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми державної допомоги,

встановив:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми державної допомоги.

17 квітня 2024 року до суду надійшла заява від представника позивача, в якій вона просить закрити провадження по справі за відсутністю предмету спору в зв`язку із поверненням відповідачкою незаконно отриманої суми державної допомоги, а також просить стягнути з відповідачки на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України сплачений судовий збір.

В судове засідання сторони по справі не з`явились, тому справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно п.2 ч.1ст.255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки на момент розгляду справи відповідачкою заявлена до стягнення сума незаконно отриманої державної допомоги була повернута в повному обсязі, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору між сторонами та про наявність підстав для закриття провадження по справі відповідно до п.2 ч.1ст.255 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

При зверненні до суду позивачем до позову була додана платіжна інструкція №51 від 13 лютого 2024 року про сплату судового збору в розмірі 3 028 грн. У заяві про закриття провадження представником позивача було заявлено клопотання про стягнення з відповідачки на користь позивача на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України сплаченого судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Представником позивача у поданій заяві підтверджено, що задоволення відповідачкою вимог позивача було вчинено після пред`явлення позову в даній справі.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що станом на момент задоволення відповідачкою вимог позивача, остання була обізнана про наявне судове провадження, приймаючи, що поштова кореспонденція зі скерування на її ім`я копії позовної заяви, разом з додатками до нього та копією ухвали суду про відкриття провадження по справі, не повернута до суду без вручення, а також не повернуто поштове повідомлення про вручення вищевказаних документів.

За наслідком чого, суд вважає відсутніми підстави вважати, що задоволення вимог позивача з боку відповідачки відбулось саме внаслідок пред`явлення позивачем до суду цього позову, у зв`язку з чим суд вважає відсутніми підстави для покладення на відповідачку обов`язку з компенсації понесених позивачем витрат зі сплати судового збору на підставі положень ч.3 ст.142 ЦПК України.

Додатково, суд зазначає, що в даній справі суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі саме з підстав відсутності предмету спору по справі, що передбачено п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, ані внаслідок відмови позивача від позову, що в свою чергу передбачено п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

При викладених обставинах, з урахуванням того, що провадження по справі підлягає закриттю не з виключних підстав, які перешкоджають поверненню судового збору у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір», а також відсутні підстави передбачені ч.3 ст.142 ЦПК України для покладення понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору на відповідачку по справі, суд вважає, що у відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір на підставі платіжної інструкції №51 від 13 лютого 2024 року при пред`явленні до суду позовної заяви по справі № 203/1125/24, підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст.141, 142, 255, 258-260, 252-354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Провадження у цивільній справі за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої суми державної допомоги закрити за відсутністю предмету спору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Центральному управлінню соціального захисту населення Дніпровської міської ради, р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 42788347, що розташований за адресою: 49005, м.Дніпро, вул. Левка Лук`яненка,буд. 39/41, судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім)грн., сплачений згідно платіжної інструкції №51 від 13 лютого 2024 року.

Повернути позивачу оригінал платіжної інструкції №51 від 13 лютого 2024 року.

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст.261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя С.В.Єдаменко