Рішення

від 23.04.2024 по справі 345/1549/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1549/24

Провадження № 2-др/345/7/24

Р І Ш Е Н Н Я

Д О Д А Т К О В Е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2024 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого-судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.04.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 14.06.2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №204 розірвано. Також стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн. сплаченого судового збору.

Разом з тим, у судовому засіданні 10.04.2024року представник позивача до закінчення судових дебатів заявила, що докази на підтвердження понесених відповідачкою витрат за надання правничої допомоги будуть надані після ухвалення рішення. Тому рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.04.2024 року визначено стороні позивача п`ятиденний термін після ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених витрат за надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В межах п`ятиденного строку, передбаченого ч. 8ст. 141 ЦПК України, представник позивача подала заяву про стягнення із відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи про ухвалення додаткового рішення без її участі та участі позивачки, підтримує вимоги про стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Представник відповідача подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання мотивує тим, що позивачем та його представником сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена. Перелік послуг, наданих адвокатом Манченко О.В., не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Також представник відповідача звертає увагу, що послуги фактично нараховані адвокатським об`єднанням «Перша колегія адвокатів України», але не оплачені позивачем ОСОБА_1 . Серед іншого матеріали справи не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу та їх розмежування між адвокатським об`єднанням та адвокатом. Тому представник відповідача просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщосудом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами ч. 2-4ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Манченко Оленою Віталіївною на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.03.2024 року №193/24, що укладений між ОСОБА_1 (клієнтом) з однієї сторони та Адвокатським об`єднанням «Перша колегія адвокатів України» в особі адвоката Манченко Олени Віталіївни, що діє на підставі статуту, (виконавцем) з другої сторони.

Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу професійну діяльність адвокатів адвокатського об`єднання, спрямовану на сприяння клієнту у вирішенні питань, пов`язаних із реалізацією норм права, що виявляються у наданні правових (юридичних) послуг в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п.1.2 вищевказаного договору виконавець бере на себе надання юридичних послуг в межах предмета справи з досягненням бажаного для клієнта результату, в тому числі залучати для вирішення справи адвокатів членів адвокатського об`єднання: Манченко Олену Віталіївну.

Ч.5 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Таким чином, укладення договору про надання правничої допомоги від 05.03.2024 року №193/24 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Перша колегія адвокатів України» в особі адвоката Манченко О.В., що діє на підставі статуту, узгоджується із нормами чинного законодавства.

12.04.2024р. між ОСОБА_1 (клієнтом) з однієї сторони та Адвокатським об`єднанням «Перша колегія адвокатів України» в особі адвоката Манченко Олени Віталіївни, що діє на підставі статуту, (виконавцем) з другої сторони було складено акт виконаних робіт/наданих послуг №1 за договором про надання правничої допомоги №193/24 від 05.03.2024 року, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг.

А саме вказано, що адвокатом позивачу були надані наступні послуги:

-спілкування з клієнтом, укладання договору про надання правничої допомоги, вивчення матеріалів справи та документів, надання консультацій, узгодження предмету та змісту позову; підготовка запитів, опрацювання додаткових документів, супутні консультації (2 год.) 1000,00 грн.;

-складання процесуальних документів: позовна заява, розрахунки, підготовка документів, подання позову (1,5 год.) 1500,00 грн.;

-участь у судовому засіданні (1 судове засідання) 1500,00 грн.

Суд звертає увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 2 грудня 2020 р. у справі№ 317/1209/19, від 3 лютого 2021 р. у справі№ 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі№ 753/1203/18.

Отже, дослідивши надані стороною позивача документи, суд дійшов висновку, що витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 5ст. 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6ст. 137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі N 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що категорія справ про розірвання шлюбу не є неординарною, не відзначається особливою складністю, судова практика у таких справах сформована давно, а тому надання правничої допомоги по такій категорії справі не потребує опрацювання великої кількості нормативних актів. Тому заявлений розмір витрат за надання правничої допомоги є необґрунтованим.

З врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); реального часу, необхідного для виконання таких послуг, незначного обсягуюридичної татехнічної роботищодо підготовкисправи дорозгляду, суд приходить до висновку, що заявлені витрати представника позивача за надання правничої допомоги в розмірі 4000,00 грн. є явно неспівмірними, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.

Отже, на підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав, передбачених ч.5ст.137 ЦПК України,для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137,141,270 ЦПК України,

у х в а л и в:

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , 2000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарганарішеннясудуподаєтьсядоІвано-Франківськогоапеляційногосуду протягомтридцятиднів,здняйогопроголошення. Якщовсудовомузасіданнібуло оголошенолише вступнутарезолютивнучастини судовогорішенняабоуразірозгляду справибезповідомлення (виклику)учасниківсправи,зазначенийстрокобчислюється здняскладення повногосудовогорішення.

Учасниксправи,якомуповнерішеннясудунебуловрученеудень йогопроголошенняабоскладення,маєправонапоновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя