Рішення

від 15.04.2024 по справі 130/3393/23

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/267/2024

130/3393/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Порощука П.П.,

при секретарі Маліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг» про визнання припиненими трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання припиненими трудових відносин та просить визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг» на підставі ч.3 ст.36 КЗпП в зв`язку з призовом працівника на військову службу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 03.12.2021 року він працював водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Торговий дім «Дніпро торг». 26.02.2022 року його було призвано до мобілізації до лав ЗСУ у зв`язку з військовою агресією російської федерації. В травні 2022 року до нього зателефонував співробітник відділу кадрів та повідомив, що підприємство, в якому позивач працював фактично припинило свою господарську діяльність у зв`язку з бойовими діями на території Київської області, тому йому потрібно отримати на руки трудову книжку, щоб її не було втрачено. Однак на той час позивач знаходився в Харківській області, безпосередньо в зоні бойових дій та виконував бойові завдання, тому не мав можливості повернутись, щоб подати заяву на звільнення та отримати трудову книжку на руки, тому попросив направити її на його домашню адресу через «Нову пошту». Згодом його було звільнено з військової служби за сімейними обставинами. В вересні 2022 року позивач звернувся до Жмеринського міськрайонного центру зайнятості з метою набуття статусу без робітного та подальшого працевлаштування, однак було встановлено про відсутність в трудовій книжці записів про звільнення. На теперішній час відсутність запису про звільнення заважає позивачу офіційно працевлаштуватися. Датою припинення його трудових відносин із відповідачем та звільненням вважає 25.02.2022 року.

Ухвалою суду від 06.12.2023 року відкрито провадження у в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в наданій заяві просив розгляд справи провести у його відсутність, заявлені вимоги підтримав.

Представник відповідача ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак до суду повернувся конверт з відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою», причини його неявки суду невідомі.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_1 (а.с.3) зареєстрований про АДРЕСА_1 . Є учасником бойових дій (а.с.5). З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.12.2021 року прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг» відповідно до наказу №257 к/тр від 02.12.2021 року (а.с.6-7). За відомостями ПФУ отримував заробітну плату від ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг» по лютий 2022 року включно (а.с.14). За інформацією Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці неможливо провести заходи державного контролю ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг» за адресою вул. Миру,19 м.Київ у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцем знаходження (а.с.22-24), однак за витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань господарська діяльність ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг» не припинена (а.с.15-19).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно ст.3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Ст.36 КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору якими є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (п.2 і п.3 ст.23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст.38,39), з ініціативи роботодавця (ст.ст.40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст.45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

7-2) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";

7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених ст.290 Цивільного процесуального кодексу України випадках;

8) підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом;

8-1) смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;

8-2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;

8-3) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;

9) підстави, передбачені іншими законами.

У випадках, передбачених п.п.7, 7-1 і 7-3 частини першої цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому п.7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Трудовий договір припиняється тільки за наявності підстав для його припинення. Підставою припинення договору є юридичний факт або сукупність юридичних фактів, закріплених у законі та необхідних для припинення трудового договору. Вони поділяються на два види: 1) дії (життєві ситуації, що відбуваються за волею людей; вольові акти їх поведінки) сторін трудового договору або осіб, які не є його сторонами; 2) події (життєві обставини, настання яких не залежить від волі та свідомості людей: закінчення строку трудового договору; смерть працівника або роботодавця - фізичної особи тощо).

У законодавстві про працю України встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст.36 та інших статтях КЗпП України й залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи: припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку); розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.38, 39 КЗпП України); розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (ст.40,41 КЗпП України); розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (п.3,7 ст.36, ст. 45 КЗпП України та ін.).

Отже, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

За будь-яких умов припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору; 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання розірвати трудовий договір на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України.

Таким чином, позивачем висловлено бажання бути звільненим за ч.3 ст.36 КЗпП України, тому суд вважає, що трудові відносини повинні бути припинені з 25.02.2022 року.

Керуючись ст.15,317,319,364,367,392 ЦК України, ст.12,76-81,89,259,263-265,315 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 , ід.н. НОМЕР_2 та ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг», код ЄДРПОУ 37589371 з 25.02.2022 року на підставі ч.3 ст.36 КЗпП в зв`язку з призовом працівника на військову службу.

Стягнути з ТОВ «Торговий дім «Дніпро-торг», код ЄДРПОУ 37589371 вул.Миру,19 м.Київ на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Порощук П.П.