Рішення

від 12.04.2024 по справі 335/12446/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12446/23 2/335/775/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районнийсуд м.Запоріжжя вскладі головуючогосудді РоманькоО.О.,за участюсекретаря судовогозасідання ГутникЄ.С.,розглянувши взалі судум.Запоріжжя впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 подану в особі представника-адвоката Федько Олександри Анатоліївни до товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНІЯ ТРЕЙД» про припинення трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування поданої заявипозивач зазначила, що згідно наказу № 18/03-01 від 18.03.2021 її було з 19.03.2021 було прийнято до ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» на посаду бухгалтера на основне місце роботи.

10.04.2023 змінився власник відповідача та його керівник. Так, засновником та директором ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» став ОСОБА_2 .. Після зміни власника, працівники були усно повідомлені про майбутні звільнення, заробітна плата з зазначеної дати не виплачувалася.

Втім, позивач наказу про звільнення для ознайомлення не отримувала, інформація до контролюючого органу ГУ ДПС у Запорізькій області щодо припинення трудових відносин не надавалась.

06.11.2023 позивач направила на адресу відповідача заяву про звільнення з посади бухгалтера за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України з 13.11.2023. Аналогічна заява була направлена на адресу єдиного учасника відповідача ОСОБА_2 .

Однак, за жодною адресою відповідач не отримав надіслані заяви, поштові відправлення були повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання.

Позивач вважає, що нею вчинені всі можливі дії задля припинення трудових відносин з відповідачем, але уповноважена особа на звільнення бухгалтера, а саме виконавчий орган відповідача директор ігнорує її заяву, ухиляється від можливих контактів з працівниками та не розглядає по суті заяву ОСОБА_1 щодо її звільнення за власним бажанням.

У зв`язку з зазначеним, позивач була змушена звернутися з позовом до суду за захистом свої конституційних прав та просить припинити (розірвати) трудовий договір (трудові відносини), який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» внаслідок звільнення її з посади бухгалтера на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 13.11.2023.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, надали заяву від 29.02.2024 про розгляд справи за їх відсутності, підтримали позовні вимоги та не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не заявився, хоча відповідно до положень ЦПК України повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, а також направленням поштових відправлень на юридичну адресу. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представника відповідаач, виходячи з вимог ст. 128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи вказані факти, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Україниухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12, 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За змістом положень ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, що відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 17.09.2018, орган видачі 2310 та Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 2310-2061765-2018 від 23.08.2018, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Запоріжжя, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).

ОСОБА_1 має трудову книжку в паперовій формі серії НОМЕР_2 , дата заповнення 13.08.2007 (а.с.10-16). Відповідно до її змісту встановлено, що мається запис за № 29 датований 19.03.2021 про прийняття її на основне місце роботи до ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» на посаду бухгалтера відповідно до наказу № 18/03-01 від 18.03.2021 за її заявою (а.с.6-7, 16).

У зв`язку з цим ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» було складено повідомлення про прийняття працівника на роботу та надіслано до ДПС України через «Електронний кабінет платника» (а.с.8-9).

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАНІЯ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42689255) зареєстроване за адресою : 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11. Кінцевим бенефіціаром власника юридичної особи є ОСОБА_2 , громадянин України, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , керівником визначений з 08.04.2023 (а.с.27-28).

Згідно листа ГУ ДПС у Запорізькій області ДПС України № 47080/6/08-01-24-02-10 від 23.11.2023 встановлено, що за даними інформаційних систем ДПС України ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42689255) за податкові звітні періоди з 01.01.2023 по час надання відповіді на адвокатський запит: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та відповідно Додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» до контролюючого органу не надавався (а.с.26).

Позивач ОСОБА_1 , вважаючи, що подальше формальне перебування у трудових відносинах із відповідачем ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД», порушує її права на вільний вибір праці, оскільки жодної роботи вона не здійснює, їй з січня 2023 року не нараховується та не виплилачується заробітня плата, у зв`язку з відсутністю відомостей про Товариство за його юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_3 , відповідною неможливістю розірвати трудові відносини з відповідачем, подала 06.11.2023 письмову заяву про звільнення її за власним бажанням, яку надіслала рекомендованим поштовим відправленням як на адресу Товариства, так і на адресу останнього його власника (єдиного учасника) ОСОБА_2 (а.с.17-25).

До теперішнього часу нею не отримано жодної відповіді щодо її заяви, питання про її звільнення уповноваженою особою не вирішено, що порушує її конституційне право на вільний вибір праці та працевлаштування, тому з метою захисту порушених прав вона змушена була звернутися до суду з цим позовом.

В ч. ч. 1, 2ст. 43 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006) (далі -Хартія).

Так, ст. 1 Хартії визначає, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав на те, що визначенест. 43 Конституції Україниправо на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимогст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Трудові відносини всіх працівників регулюютьсяКодексом законів про працю України(даліКЗпП України). Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).

Згідно із приписами ч. 1ст. 3 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно дост. 21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У ч. 2ст. 22 КЗпП Українивстановлено, що відповідно доКонституції Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно дост. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань та є обов`язковими відомостями при реєстрації юридичної особи.

Уст. 93 ЦК Українивизначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місце знаходженням відповідача ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» є: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.

Відомостей про припинення діяльності ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не виявлено, як і того, що останнє в установленому законодавством порядку змінило своє місце знаходження.

Таким чином, ОСОБА_1 належним чином повідомила відповідача про свої наміри звільнитися з займаної посади бухгалтера шляхом надсилання поштовим відправленням заяви про припинення трудових відносин як за зареєстрованим місцем знаходження самої юридичної особи, так і за місцем реєстрації її кінцевого бенефіціара - ОСОБА_2 .

За місцем знаходження ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» в м. Запоріжжі будь-яких осіб, які б мали повноваження щодо вирішення питання про прийняття чи звільнення найманих працівників не виявлено.

Відповідно до ст. ст.3,221,231Кодексу законівпро працюУкраїни в порядку передбаченомуглавою ХV цього Кодексу, підглядають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, у тому числі членів кооперативів, їх об`єднань, членів кооперативних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебувають з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

Уст. 232 КЗпП Українивизначено категорії трудових спорів, які розглядаються в судах.

Позивач посилається на те, що вирішення спору щодо припинення трудових відносин необхідно для подальшого її працевлаштування за новим основним місцем роботи. На теперішній час, вона позбавлена можливості офіційно працевлаштуватися через наявні відомості про її неприпинені трудові відносини з відповідачем, тривалий час не отримує заробітної плати та будь-яких виплат, що позбавляє її засобів для існування та ставить у скрутне матеріальне становище.

За таких обставин, встановлено, що ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» як роботодавець з січня 2023 року фактично не виконує вимог законодавства про працю та умови трудового договору, укладеного між ним та ОСОБА_1 від 18.03.2021.

Зазначені обставини, у відповідності до положень ч. 3 ст. 38 КЗпП України, надають право працівнику у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням.

Згідно зНаказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою»та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Суд враховує те, що порушення права позивача на припинення трудового договору, вказує на вірно обраний нею спосіб захисту, який направлений на відновлення трудових прав, гарантованих їйКонституцією України.

За встановлених судом обставин, враховуючи те, що юридична особа ТОВ «СКАНІЯ ТРЕЙД» не здійснює свою діяльність за зареєстрованим місце знаходження, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб окрім звернення до суду, зважаючи на об`єктивні обставини, що склалися в межах цієї справи, приймаючи до уваги наявні у позивача підстави для розірвання договору з метою надання їй можливості в подальшому реалізовувати своє право на працю, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка при звернені до суду сплатила судовий збір, тому у відповідності зіст. 141 ЦПК України, останній підлягає відшкодуванню відповідачем на її користь.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259,263265,280,284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«СКАНІЯ ТРЕЙД»про припиненнятрудових відносин- задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , з товариством зобмеженою відповідальністю«СКАНІЯ ТРЕЙД»(код ЄДРПОУ 42689255) у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 13 листопада 2023 року.

Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю«СКАНІЯ ТРЕЙД»(код ЄДРПОУ 42689255) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений нею судовий збір в розмірі 1073,60 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.04.2024.

Суддя: О.О. Романько