Ухвала

від 22.04.2024 по справі 335/134/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/134/24 1-кп/335/483/2024

22 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в залі суду у м. Запоріжжі клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060001838 від 07.12.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, розлученого, який має на утриманні неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, проходить військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 26.12.2001 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ст. 43 КК України 2001 до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК України частково приєднано покарання за вироком Хортицького р/с м. Запоріжжя від 06.03.2001, рахувати строк з 01.06.2001. 17.10.2002 звільнений з невідбутим покаранням 2 роки 1 місяць;

2) 09.03.2006 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України покарання 4 роки позбавлення волі. 25.11.2009 звільнений по відбуттю покарання;

3) 21.09.2010 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України покарання 4 роки позбавлення волі;

4) 07.02.2018 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;

5) 23.02.2022 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст.185 КК Українипокарання обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ухвали суду від 04.01.2024 зазначене кримінальне провадження було призначено до судового розгляду, яке було неодноразово відкладено з різних підстав, зокрема через неявку обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_5 , який проходить військову службу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про зупинення судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що 15.12.2023 він був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, до моменту звільнення останнього з військової служби. Вважала, що дійсно є наявними підстави для зупинення провадження у відповідності до ст. 335 КПК України.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 до суду надала клопотання, відповідно до якого підтримує клопотання прокурора та вважає за доцільне його задовольнити.

Обвинувачений в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, вказав на те, що через несення служби з`явитися не має можливості.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином. Представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без участі потерпілого та його представника.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 надала заяву про розгляд кримінального провадження без участі представника КНП «Міська лікарня № 6» Запорізької міської ради.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України (зі змінами), у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Визначення «особливого періоду» наведено у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, відповідно до статті 1 якого:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. 24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стан», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, та Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Станом на час розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 в Україні існує особливий період.

Додатково суд звертає увагу на те, що у теорії права прийнято виділяти два типи правового регулювання: загальнодозвільний та спеціально-дозвільний.

Для кримінального процесуального права як галузі публічного права є характерним спеціально-дозвільний тип правового регулювання, в основі якого лежить формула: «дозволено лише те, що прямо передбачено законом» (на відміну від загальнодозвільного типу правового регулювання, в основу якого покладено формулу: «дозволено все, крім того, що прямо не заборонено»). Спеціально-дозвільний тип правового регулювання є характерним для публічних відносин та випливає з положень частини 2 статті 19 Конституції України.

Методом правового регулювання як невід`ємною складовою типу правового регулювання є специфічний спосіб юридичного впливу на відповідні суспільні відносини, який складається з трьох основних, первинних способів впливу на поведінку людей - дозволу, зобов`язання і заборони, що тісно взаємодіють і закріплені у правових нормах.

Дозвіл у кримінальному процесуальному праві закріплюється, як правило, за допомогою таких формулювань, як «має право», «вільний», «може», «вправі» і таке інше. Закріплення зобов?язань здійснюється, як правило, за допомогою таких формулювань, як «діє», «зобов`язаний», «повинен» і таке подібне. Покладення на учасників кримінального провадження обов`язків утримуватися від певних дій (заборона) закріплюється, як правило, за допомогою таких формулювань, як «заборонено», «не допускається», «не має права», «не вправі». Крім того, заборона може закріплюватися шляхом нормативного визначення кримінального процесуального правопорушення та встановлення санкції за його вчинення (наприклад, «при повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання»).

Також слід зазначити, що у кримінальному процесуальному праві широко використовуються як імперативний (від лат. impero - наказувати, припис), так і диспозитивний (від лат. dispositio - вільне розпорядження, розсуд) метод правового регулювання. Проте, посадові особи органів, які ведуть кримінальне провадження, не є суб`єктами диспозитивності. Вони гарантують її дотримання.

Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві, поняття якої неодноразово було предметом тлумачення Верховного Суду (наприклад, у справі № 634/609/15-к), охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. А отже, дискреційні повноваження, у даному випадку суду, не можуть розглядатися як прояв засади диспозитивності.

При використанні імперативного методу організації кримінальних процесуальних відносин права та обов`язки суб`єкта кримінального провадження виникають не завдяки його вільному розсуду та не за домовленістю з іншими суб`єктами, а за владним велінням закону, інакше кажучи, в силу публічного обов`язку перед державою.

Таким чином, норма ч. 1 ст. 335 КПК України передбачає три підстави для зупинення судового провадження: 1) ухилення від явки до суду, 2) психічна чи інша тяжка тривала хвороба, 3) проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

При цьому лише застосування другої підстави є умовною і пов`язане з неможливістю участі у судовому провадженні. Дві інші підстави для суду першої інстанції є безумовними та безальтернативними (окрім здійснення спеціального судового провадження).

Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 463/11055/21 (провадження № 51-2632км 22).

Відповідно до ч.1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Відповідно ч.2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

До матеріалівпровадження булодолучено копіювійськового квиткасерії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.12.2023 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого останній 15.12.2023 на підставі Указу Президента України № 69/2022, останній призваний у Збройні Сили України.

Додатково на запити суду надійшли листи № 9233 від 23.02.2024 та № 10805 від 04.03.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_9 про те, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.12.2023 виключений з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі пункту 1 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (громадяни України, які призвані чи прийняті на військову службу) у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, та направлений до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно відповіді на запит суду від 26.02.2024 № 9514 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_9 про те, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.12.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 призваний на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України направлений до військової частини НОМЕР_1 .

Зважаючи на те, що участь обвинуваченого при розгляді судового провадження відносно нього на усіх стадіях судового провадження є обов`язковою, але обвинувачений ОСОБА_4 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 по мобілізації 15.12.2023 до складу військової частини НОМЕР_1 ,що також підтверджується листами ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.02.2024 №9233 та від 04.03.2024 № 10805, суд вважає за необхідне відповідно дост. 335 КПК України зупинити судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до його звільнення з військової служби.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 335, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Зупинити судове провадження по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082060001838 від 07.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до закінчення проходження останнім військової служби.

Ухвалаоскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1