Постанова

від 22.04.2024 по справі 203/7574/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/976/24 Справа № 203/7574/23 Суддя у 1-й інстанції - Вусик Є. О. Суддя у 2-й інстанції - Онушко Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Ковеля Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару безпосереднього предмету порушення митних правил, у сумі 28 315 гривень 10 копійок, з конфіскацією цього товару - транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що під час здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, зокрема, автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 встановлено, що зазначений автомобіль ввезений на митну територію України 01.06.2023 громадянином України ОСОБА_1 через пункт пропуску "Угринів - Долгобичув", митного поста "Угринів" Львівської митниці як гуманітарна допомога.

Згідно з листом Львівської митниці від 12.07.2023 № 7.4-5/20-01-7/17505 як підставу для ввезення на митну територію України автомобіля «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ОСОБА_1 надано наступні документи: декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 01.06.2023, де в розділі 6 «Отримувач» вказано «Благодійна організація «Полтавський батальйон небайдужих» (код ЄДРПОУ 39669830), а підстава ввезення лист від 31.05.2023 № 485 Благодійної організації «Полтавський батальйон небайдужих» в розділі 9 «Вид допомоги» - транспортний засіб: «HYUNDAI TUCSON», VIN НОМЕР_2 .

За результатами проведених перевірочних заходів на адресу Дніпровської митниці надійшов лист «Благодійної організації «Полтавський батальйон небайдужих» від 25.08.2023 року № 123, згідно якого митницю було повідомлено, що автомобілі, в тому числі «HYUNDAI TUCSON» з VIN НОМЕР_2 , не має відношення до БО «Полтавський батальйон небайдужих», відповідних листів на митницю ними не було надіслано і вказані автомобілі не належить благодійній організації.

Згідно зі службовою запискою управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Дніпровської митниці від 22.09.2023 № 7.5-15-02/1190 вартість подібного транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON» 2006 року виготовлення станом на 01.06.2023 становить 1450.00 Євро (що за курсом НБУ становить 56 630,19 грн.)

Таким чином, ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товар «HYUNDAI TUCSON», з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товарів документів, а саме: декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 01.06.2023 та лист «Благодійної організації «Полтавський батальйон небайдужих» 31.05.2023 № 485, що містять неправдиві відомості щодо одержувача.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року скасувати та закрити провадження у справі щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що листи від БО Полтавський батальйон небайдужих отриманий ним від ОСОБА_2 засобами електронного зв`язку, а саме шляхом надіслання фотокопії документу на месенджер Viber, а тому він не мав безпосереднього відношення до отримання таких листів, до сфери його відповідальності не входило формування пакету документів, необхідного для проходження митних процедур, а також верифікація легітимності таких документів, він лише здійснював транспортування транспортних засобів із закордону на територію України. Вказує, що відсутня інформація про те, чи надані листи БО Полтавський батальйон небайдужих Львівською митницею на адресу Дніпровської митниці та безпосередньо до суду, а також працівниками митниці не було витребовано належним чином завіреної інформації встановлення обставин отримання згаданих документів. Зазначає, що відсутня будь-яка інформація щодо проведених заходів працівниками митного органу, спрямованих на встановлення осіб, причетних до виготовлення та передачі йому листів від імені БО Полтавський батальйон небайдужих, а також подальшого місця знаходження ввезених ним транспортних засобів. Звертає увагу, що відсутні докази на підтвердження наявності в нього умислу на переміщення через митний кордон зазначеного у протоколі транспортного засобу шляхом подання до митного органу документів, одержаних незаконним шляхом. Вважає, що його дії мали б бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 483 МК України.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання апеляційному суду не надано, у зв`язку з чим апеляційний перегляд здійснено за відсутності вказаної особи, участь якої під час судового розгляду як в суді першої, так і апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників митниці, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Крім того, згідно зі ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України належним чином виконав вказані вимоги та норми матеріального та процесуального закону, його висновки є законними, обґрунтованими та належним чином умотивованими.

Факт переміщення ОСОБА_1 транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , в апеляційній скарзі не заперечується.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суд в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що всі документи ОСОБА_1 отримав шляхом надіслання фотокопій на месенджер Viber, а тому він не мав безпосереднього відношення до їх отримання, він здійснював лише доставку транспортних засобів та, що відсутня будь-яка інформація щодо проведених заходів працівниками митного органу, спрямованих на встановлення осіб, причетних до виготовлення та передачі листів від імені Благодійного фонду, а також подальшого місцезнаходження ввезених транспортних засобів, не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини справи.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно статті 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податком кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Доводи апелянта про те, що його дії, зважаючи на наявність постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, слід було кваліфікувати за ч. 2 ст. 483 МК України, є безпідставними та суперечливими, оскільки даний протокол про адміністративне правопорушення було складено 06 жовтня 2023 року, тобто до постановлення постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року та набрання законної сили постанови Кіровського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначивши про відсутність в його діях складу правопорушення, одночасно наводить доводи, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 483 МК України, що свідчить про суперечність та непослідовність його позиції.

Послання ОСОБА_1 , що він був перевізником (водієм), тому не є суб`єктом правопорушення, спростовуються матеріалами справи, зокрема декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 01 червня 2023 року, де в розділі 6 «Отримувач» вказано «БФ «Полтавський батальйон небайдужих» (код ЄДРПОУ 39669830), а підстава ввезення - лист від 31 травня 2023 року № 485 Благодійної організації «Полтавський батальйон небайдужих», в розділі 9 «Вид допомоги» - транспортний засіб: «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

В графі 1 Прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, що здійснює декларування ОСОБА_1 вказав себе, як декларанта і безпосередньо заповнив декларацію, у зв`язку з чим і має нести відповідальність згідно з митним законом.

Наявні в матеріалах справи докази є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного закону, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує скаржник в своїй апеляції, немає.

Постанова суду першої інстанції є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст. 529 Митного кодексу України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Онушко