Рішення

від 10.04.2024 по справі 947/7167/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/7167/24

Провадження № 2/947/2477/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «Ан-Статус Люкс» (код ЄДРПОУ 36685137), ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2 ) про визнання трудових відносин припиненими,-

В С Т А Н О В И В:

Діючи в інтересах ОСОБА_1 , як представник, адвокат Слободянюк Валентина Олексіївна, заходами електронного суду, звернулася до Київського районного визнати трудові відносини між ОСОБА_1 , в якості директора та ПП «Ан-Статус Люкс» припиненими з 08.02.2010 та внести відповідні зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора ПП «Ан-Статус Люкс».

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді від 14.03.24 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження про що повідомлено учасників справи.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Слободянюк В.О. про можливість розгляду справи за її та позивача відсутності, в якій позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повідомила суд, що ПП «Ан-Статус люкс» не існує, документи в неї не збереглися, тому вона самостійно внести зміни до відповідного реєстру щодо виключення відомостей про директора підприємства, який звільнився за ст. 38 КЗпП за власним бажанням, не має змоги, тому проти задоволення позову не заперечує, що відображено у телефонограмі №8 від 10.04.24, яка міститься в матеріалах справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи наступні фактичні обставини.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1,2ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами статей15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 51 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Згідно із статтею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, та набрала чинності 11 вересня 1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2- рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Так судом встановлено, що Приватне підприємство АН-СТАТУС ЛЮКС засновано на приватній власності засновника та діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням №1 засновника від 06.10.2009 року. Розмір статутного фонду Підприємства становить 500 (п`ятсот) грн. 00 коп.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Підприємства є ОСОБА_2 , а директором- ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 , рішенням №1 засновника від 06.10.2009 року Позивач прийнятий на посаду директора Приватного підприємства АН-СТАТУС ЛЮКС (запис №5).

Однак, Наказом №2 Підприємства від 08.02.2010 року останній звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (запис №6).

Після свого звільнення ОСОБА_1 продовжив свою трудову діяльність в інших товариствах та підприємствах, а починаючи з 07.09.2015 року був прийнятий на службу в поліції, де служить до теперішнього часу.

Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Трудова книжка Позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції № 58 та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази (рішення), на підставі яких ОСОБА_1 був прийнятий на роботу та звільнений з неї.

Відповідно до 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Однак після повідомлення ГУНП в Одеській області та Доповідної записки від 25.09.2023 року за №53/535 начальник відділу запобігання корупції ГУНП в Одеській області підполковник поліції Дмитро Вербицький доповів керівництву ГУНП, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, згідно відомостей ЄРДПОУ є керівником та представником ПП АН-СТАТУС ЛЮКС (код ЄДРПОУ 36685137), що має на меті одержання прибутку, ОСОБА_1 дізнався, що після його звільнення з ПП «Ан-Статус Люкс» підприємством не вилучено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з розділу, відомостей про його звільнення з посади директора.

08.11.2023 року з метою доведення факту припинення трудових відносин Позивача з Підприємством та надання підтверджуючих документів, адвокат Позивача звернулася з заявами до Приватного підприємства АН-СТАТУС ЛЮКС та його Засновника, в яких просила внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення ОСОБА_1 з запису про директора ПП "АН-СТАТУС ЛЮКС та надати належним чином засвідчену копію рішення (наказу) про звільнення з посади директора ПП "АН-СТАТУС ЛЮКС ОСОБА_1 .

Однак, зазначені листи вказаними особами не отримані та повернуті відправнику.

Листом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.10.2023 року №30179/6/02-32-12-01-17 повідомило Позивача, що ПП "АН-СТАТУС ЛЮКС", код ЄДРПОУ 36685137, не подавались документи чи повідомлення до Вінницької ДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області про звільнення директора ОСОБА_1 , та/або про призначення інших осіб на посаду директора підприємства.

Разом з цим, щодо податкової звітності Підприємства за період з лютого 2010 року по теперішній час ГУ ДПС проінформувало заявника, що податкова звітність Підприємством подавалась з відсутністю показників за 2010 рік та за січень - березень 2011 року.

У зв`язку з тим, що жодних можливостей зв`язатися з Відповідачами іншими засобами зв`язку позивач не має, комунікація з ними повністю відсутня, а тому єдиним способом захисту своїх трудових для останнього є визнання судом припиненими її трудові відносини з Приватним підприємством АН-СТАТУС ЛЮКС з 08.02.2010 року у зв`язку із звільненням із займаної посади директора Приватного підприємства АН-СТАТУС ЛЮКС та зобов`язати внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо звільнення позивачки з посади директора Приватним підприємством АН-СТАТУС ЛЮКС із зазначеного реєстру як керівника (директора) Приватним підприємством АН-СТАТУС ЛЮКС.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. При цьому, статтею 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 51 КЗпП України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Згідно із статтею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, та набрала чинності 11 вересня 1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до частини першої, третьоїстатті 21 КЗпП України( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, або організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується відпрацювати роботу, визначену цією умовою, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим органом чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, обов`язкові для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений рядок; 2) визначений рядок, встановлений для погодження сторінки; 3) таким чином, що укладається на час виконання певної роботи.

У п. 1 ч. 1ст. 36 КЗпП Українизначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КзПП України).

Відповідно достатті 3 КЗпП Українидо трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належне оформлення трудової книжки і провести з ним розрахунок у рядках, зазначених устатті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника від ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копії наказу видається на вимогу працівника (частини першої, другоїстатті 47 КЗпП України).

Матеріали справи містять відомості про те, що позивачу видано трудову книжку із відповідним записом.

За змістомст. 22 Кодексу законів про працю Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першоюстаттею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

З урахуванням положень частини першоїстатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта усталеної практики Європейського Суду з прав людини слід зазначити, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача, як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року №14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначенестаттею 43 Конституції Україниправо на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Частиною першою статті 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання, і які працівник визначає самостійно.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі, підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

У ч. 1 ст. 25 цього Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі. В зазначеній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що у разі визнання трудових відносин припиненими внаслідок розірвання трудового договору на підставі рішення суду, повноваження директора припиняються, підприємство зобов`язується провести державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру.

Факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на те, що в силу вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Позивач не є особою уповноваженою ініціювати внесення реєстраційних змін юридичної особи, оскільки його повноваження як директора припинені.

Таким чином, рішення суду у цьому спорі є обов`язковою підставою внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора ПП АН-СТАТУС ЛЮКС".

Факт невнесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , оскільки він позбавлений можливості вільно обирати працю, як це передбачено ст. 43 Конституції України.

Конституція Українинадає право кожному громадянину безпосередньо звернутися до суду за захистом порушеного права. Судовий захист є найважливішою юридичною гарантією прав і свобод людини і громадянина.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, а обраний позивачем спосіб захисту порушених прав є правильним та ефективним, тому позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Ан-Статус Люкс» (21000 м.Вінниця вул. Володарського 22 кв.18, код ЄДРПОУ 36685137), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими з 08.02.2010 трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Ан Статус Люкс» (звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України).

Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 ( ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) , як директора ПП «Ан- Статус Люкс».

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення скаладено 22.04.2024

Суддя Луняченко В. О.