Постанова від 22.04.2024 по справі 914/3267/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа №914/3267/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Кострик К.І.,

представники сторін:

позивача: Тихоход М.М., адвокат

відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Галичина Агроресурси від б/н 20.03.2024 (вх. суду від 21.03.2024 № 01-05/829/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 (повний текст рішення складено 27.02.2024, суддя Горецька З.В.)

у справі № 914/3267/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Загаї, с. Жовтанці, Львівська обл.,

відповідача: Приватне підприємство Галичина Агроресурси, м. Глиняни, Львівська обл.,

про стягнення заборгованості в розмірі 1 010 753,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Загаї звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Галичина Агроресурси про стягнення заборгованості в розмірі 1 010 753,42 грн, з яких 1 000 000,00 грн основний борг, 5 000,00 грн інфляційних втрат, 5 753,42 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору фінансової поворотної допомоги, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн, а відповідач не повернув у встановлений договором строк грошових коштів позивачу.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку виконання договору в частині повернення коштів, позивач просив місцевий суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та пеню.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства «Галичина Агроресурси» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Загаї» 1 000 000,00 грн та судовий збір в розмірі 1 500,00 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2024 виправлено описку в пункті 2 резолютивної частини рішення та зазначено вірну суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 15 000,00 грн замість 1 500,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем свого обов`язку по договору та перераховано відповідачу кошти в сумі 1 000 000,00 грн, доказів повернення відповідачем позики у встановлений договором строк, матеріали справи не містять.

Щодо стягнення пені та інфляційних втрат, суд відмовив в цій частині, оскільки застосував до спірних відносин положення ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" 2120-ІХ від 15.03.2022, якими внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з вказаними рішенням, Приватне підприємство Галичина Агроресурси звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 у справі № 914/3267/23 скасувати в частині стягнення з Приватного підприємства «Галичина Агроресурси» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Загаї» 1 000 000,00 грн основного боргу.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що укладений між сторонами договір містить умови, які притаманні договору безповоротної фінансової допомоги.

Крім цього, місцевий суд не врахував повернення відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 105 000,00 гривень відповідно до платіжної інструкції № 34 від 27.01.2024, яка долучена до апеляційної скарги.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства Галичина Агроресурси на рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 у справі № 914/3267/23 у повному обсязі.

Позивач вказує, що в договорі сторонами узгоджено, що відповідач отримує кошти на певний строк з подальшим обов`язком їх повернення, відтак укладений договір є договором поворотної фінансової допомоги.

Водночас, зазначає, що скаржником не було подано доказу часткової оплати в суді першої інстанції та не доведено винятковості його подання в апеляційному суді, що унеможливлює прийняття такого доказу Західним апеляційним господарським судом.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 справу № 914/3267/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 914/3267/23 поновлено Приватному підприємству «Галичина Агроресурси» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 у справі № 914/3267/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Галичина Агроресурси» від б/н 20.03.2024 (вх. суду від 21.03.2024 № 01-05/829/24).

Ухвалою суду від 05.04.2024 призначено розгляд справи на 22.04.2024.

У судове засіданні 22.04.2024 представник скаржника, належним чином повідомлений про розгляд справи, не з`явився та не повідомив суд про причини такої неявки

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд залишити оскаржуване рішення без змін.

У свою чергу, скаржником до апеляційної скарги додано копію платіжної інструкції № 34 від 27.01.2024 на суму 105 000,00 гривень, призначення платежу в якій вказано: повернення безвідсоткової фінансової поворотної допомоги згідно договору поворотної фінансової допомоги № 21/07 від 21.07.2023.

За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частин першої, третьої, четвертої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частина 1 ст.43 ГПК передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд констатує, що єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника). Аналогічні висновки щодо застосування приписів статті 269 ГПК України сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013 та від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20.

Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні; у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу (висновок Верховного Суду у постанові від 08.11.2023 року у справі №140/1322/22).

Натомість, апелянт не наводить жодних обґрунтувань, не надає суду жодних доказів, які б підтверджували у нього наявність об`єктивних обставин неможливості подання суду першої інстанції платіжної інструкції про часткову сплату заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Галичина Агроресурси» було належним чином повідомлене про розгляд справи місцевим судом. Зокрема, 21.12.2023 представник відповідача адвокат Робейко Анжела Анатоліївна ознайомилась з матеріалами справи № 914/3267/23 (а. с. 82).

Враховуючи вищевикладене, оскільки розгляд справи на підставі доказів, які не надавалися до суду першої інстанції суперечить принципу диспозитивності господарського судочинства, та оскільки не надано докази неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника, апеляційний суд на підставі ч.2 ст. 118 ГПК України, залишає без розгляду платіжну інструкцію № 34 від 27.01.2024, долучену до апеляційної скарги.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

21 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Загаї» (Позикодавець) та Приватним підприємством «Галичина Агроресурси» (Позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги № 21/07 (надалі по тексту Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Позикодавець зобов`язався передати та строк Позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому договором, за заявками останнього, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів.

Загальна сума даного Договору становить 1 000 000,00 грн (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, Позикодавець зобов?язаний впродовж трьох календарних днів з моменту отримання усного замовлення від Позичальника надати грошові кошти у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника. Позика може бути надана як на всю суму договору одноразово так і періодичними траншами у сумах згідно усних заявок Позичальника.

Кошти вважаються переданими Позичальникові в момент їх зарахування на поточний рахунок Позичальника (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, строк надання грошових коштів - до 22 липня 2023р.

Строк повернення грошових коштів до 22 серпня 2023 року (п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 4.2 Договору, строк повернення коштів, встановлений в п. 4.1, може бути продовжено за погодженням сторін, що оформлюється додатковою угодою до Договору.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що сума коштів підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок Позикодавця. Днем повернення коштів вважається день зарахування грошової суми (її частини), що надавалась, на поточний рахунок Позикодавця.

Цей Договір набуває чинності з моменту укладенні даного Договору та діє до 31.12.2023, але до повного виконання зобов`язань.

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію від 21.06.2023 року, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Загаї переказало грошові кошти в сумі 1 000 000,00 гривень Приватному підприємству «Галичина Агроресурси», призначення платежу: надання безвідсоткової фінповоротної допомоги згідно Договору поворотної фінансової допомоги № 21/07 від 21.07.2023.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором шляхом перерахування коштів відповідачу, що не заперечується відповідачем.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

До загальних засад цивільного законодавства належить, зокрема, свобода договору (ч.1 ст.3 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Так, між сторонами було укладено договір поворотної фінансової допомоги, за умовами якого відповідач взяв на себе обов`язок повернути кошти у встановлений таким Договором строк.

Договір підписаний і скріплений печатками двох сторін, доказів визнання його недійсним відповідач не надав та матеріали справи не містять.

Враховуючи умови та зміст укладеного між сторонами договору, колегія суддів оцінює критично доводи скаржника стосовно правової природи договору як такого, що є договором безповоротної фінансової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено переказ Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Загаї грошової суми в розмірі 1 000 000,00 гривень Приватному підприємству Галичина Агроресурси, зазначене не заперечується скаржником у поданій апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, виз. За змістом частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню к цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У п. 4.1 Договору сторонами погоджено, що строк повернення грошових коштів до 22 серпня 2023 року.

Водночас, умовами Договору передбачено, що строк повернення коштів, встановлений в п. 4.1 Договору може бути продовжено за погодженням сторін, що оформлюється додатковою угодою до Договору.

Відповідач не надав та в матеріалах справи відсутні додаткові угоди до договору чи будь-які докази, які б визначали інший строк повернення грошових коштів, ніж визначений п. 4.1 укладеного між сторонами Договору.

Водночас, платіжна інструкція № 34 від 27.01.2024, долучена до апеляційної скарги як доказ часткової оплати не може бути досліджена апеляційним судом на предмет її дійсності чи навпаки, оскільки, як зазначено вище, процесуальний закон передбачає певну процедуру подання доказів до суду апеляційної інстанції.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У свою чергу, скаржник не подав доказів часткової оплати суду першої інстанції, та не заявляв апеляційному суду клопотання про поновлення строку для подання такого, як і не надав доказів обґрунтованої неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника, що й стало підставою для залишення без розгляду платіжної інструкцію № 34 від 27.01.2024.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 у справі № 914/3267/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Галичина Агроресурси від б/н 20.03.2024 (вх. суду від 21.03.2024 № 01-05/829/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2024 у справі № 914/3267/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2024.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець