Ухвала

від 18.04.2024 по справі 420/16189/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

18.04.2024

Справа № 420/16189/23

Провадження № 6/522/291/24

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Ярема Х.С., при секретарі судового засідання Кніш Д.А., розглянув у судовому засіданні подання старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаша Євгенія Геннадійовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Богучарська» (боржник), ОСОБА_1 (керівник юридичної особи-боржника), Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (стягувач) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи.

ВСТАНОВИВ:

15.04.2024 старший державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Є.Г. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська» за виконавчим провадженням № 73364515, з підстав ухилення боржника від виконання виконавчого листа №420/16189/23, виданого 26.10.2023.

Подання обґрунтовує тим, що боржник ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська» ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом №420/16189/23, виданим Одеським окружним адміністративним судом 26.10.2023, про стягнення з ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошових коштів в сумі 101784,85 грн. Директором ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська» є ОСОБА_1 .

Суд встановив такі обставини.

На виконанні у старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаша Є.Г. знаходиться виконавче провадження № 73364515 з виконання виконавчого листа № 420/16189/23, виданого 26.10.2023 Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошових коштів в сумі 101 784,85 грн.

17.11.2023 відкрито виконавче провадження № 73364515.

26.11.2023 зроблено виклик державного виконавця.

26.11.2023 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з протоколом №1/01 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Богучарська» від 04.01.2022 директором товариства є ОСОБА_1 .

Державний виконавець зазначає, що рішення боржником не виконане.

Вирішуючи питання про обгрунтованість подання суд виходить з такого.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов`язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням, або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, зміст норм зазначеного Закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за умови доведеності ухилення від їх виконання.

«Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям.

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

З аналізу ст.76 ЦПК України у системному зв`язку з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що на виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, тимчасове обмеження керівника юридичної особи-боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що відповідна юридична особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.

З матеріалів подання вбачається, що державним виконавцем вчинялись певні дії щодо стягнення з ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарська» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошових коштів в сумі 101 784,85 грн.

Водночас вчинення передбачених законом виконавчих дій щодо виконання судового рішення є обов`язком виконавця.

Рішення суду виконується, виходячи з фінансових можливостей боржника, а відсутність у боржника майна чи коштів не свідчить про ухилення ним від виконання судового рішення. Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавцем не надано доказів, які свідчать про навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання обов`язків, покладених на нього відповідним рішенням; про зловживання боржника своїми правами в рамках здійснення виконавчого провадження, що створювало б ілюзію виконання ним своїх зобов`язань, при цьому реального виконання рішення суду не відбувається.

Крім того, суд бере до уваги й те, що виконавцем не доведено реалізацію ним усіх прав та обов`язків, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо проведення виконавчих дій.

Наведене свідчить, що накладення судом обмеження свободи пересування керівника юридичної особи-боржника у даному випадку буде передчасним та недоведеним, тому підстав для задоволення подання немає.

Керуючись ст. 441 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаша Євгенія Геннадійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ярема Х.С.