Постанова
від 04.04.2024 по справі 927/299/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. м.Київ Справа№ 927/299/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Агрикової О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.04.2024:

від прокуратури прокурор Греськів І.І.;

від позивача: не з?явився;

від відповідача: Антоненко Л.А. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 10.07.2023 (повний текст складено 19.07.2023)

у справі № 927/299/23 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

пр визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів в сумі 161 599,05

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 161 599,05 грн та про визнання недійсними додаткових угод:

- № 1 від 26.02.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 2 від 02.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 3 від 04.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 4 від 09.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 5 від 11.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 6 від 15.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 7 від 17.03.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 8 від 30.06.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 9 від 14.07.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 10 від 04.08.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- № 11 від 25.08.2021 до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення, збільшення ціни за одиницю товару та, як наслідок, нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що підстави для представництва прокурора в даній судовій справі в інтересах держави в особі позивача - відсутні. На думку відповідача, позивач у даній справі - Відділ освіти Коропської селищної ради не є виконавчим органом Коропської селищної ради, а лише таким, що підконтрольний відповідному органу виконавчої влади. А отже, відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Відділ освіти Коропської селищної ради. Відповідач вважає, шо прокурор не надав доказів, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів; внесення спірними додатковими угодами змін до Договору не призвело до збільшення його загальної ціни, а вимог щодо збереження обсягів газопостачання Закон України "Про публічні закупівлі" не містить; вимогами чинного законодавства не передбачено якими саме документами має бути підтверджено коливання ціни, а тому посилання прокурора на те, що ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати не може підтверджуватись коливання ціни на природний газ - є необґрунтованими; підстави для стягнення з відповідача коштів у розмірі 161599,05 грн відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України - відсутні.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23 позовні вимоги Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" задоволено повністю, а саме:

- визнано недійсними додаткові угоди №1 від 26.02.2021, №2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, №5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021, укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Відділу освіти Коропської селищної ради грошові кошти в сумі 161599,05 грн.;

- стягнуто з Відділу освіти Коропської селищної ради на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у сумі 16104 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у сумі 16104 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що

- прокурором доведено фактичні обставини, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод щодо внесення змін та доповнень до до Договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 від 19.02.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, недійсними на момент їх укладення, а тому спірні додаткові угоди укладено з порушенням вимог п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі, то відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними;

- внаслідок укладення з порушенням вимог закону спірних додаткових угод, сплачена за ними спірна сума коштів в розмірі 161 599,05 грн. підлягає стягненню на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, що документально підтверджується наявними матеріалами справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» про визнання недійсними додаткові угоди №1 від 26.02.2021, №2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, №5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021, укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на користь Відділу освіти Коропської селищної ради грошові кошти в сумі 161 599,05 грн. повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано наступних доводів:

- вимог щодо збереження обсягів газопостачання Закон України «Про публічні закупівлі» - не містить;

- на момент укладення та виконання договору сторони керувались діючими роз?ясненнями від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», згідно якого у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов?язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін;

- чинним законодавством не регламентовано та не визначено, якими саме документами може підтверджуватися коливання ціни товару на ринку, не визначено ані їх форму, а ні зміст;

- порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткових угод № 1-11 до договору - відсутні;

- позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції про те, що в оспорюваний період коливання ціни на ринку природного газу не було, а самі лише посилання на корми законодавства і констатації факту про невідповідність цінових довідок Харківської ТПП від 14.01.2021 № 1757/20, від 14.01.2021 № 62/21, від 20.01.2021 № 116/21, від 27.01.2021 № 163/21, від 02.02.2021 № 232/21, від 17.02.2021 № 393/21, від 06.05.2021 № 1043/21, від 01.06.2021 № 1261/21, від 06.07.2021 № 1483/21, від 02.08.2021 № 1720/21, безпідставно визнані судом належною обставиною для задоволення позовних вимог;

- довідки Харківської ТПП від 14.01.2021 № 1757/20, від 14.01.2021 № 62/21, від 20.01.2021 № 116/21, від 27.01.2021 № 163/21, від 02.02.2021 № 232/21, від 17.02.2021 № 393/21, від 06.05.2021 № 1043/21, від 01.06.2021 № 1261/21, від 06.07.2021 № 1483/21, від 02.08.2021 № 1720/21 містять інформацію щодо ціпи на товар на дату визначену в довідках, містять вказівку щодо двох показників, які можна порівняти, та свідчать про зміну цін на ринку постачання природного газу у бік збільшення, містять відсоток збільшення ціни газу, а з аналізу наявної в них інформації можна прослідкувати динаміку ціни та встановити факт наявності коливання ціни на природний газ з моменту реєстрації конкурсної пропозиції до моменту укладення додаткових угод, а відтак у сукупності з аналізом початкової вартості природного газу, довідки вважаємо належним документальним підтвердженням такого коливання за відсутності нормативних вимог до форм та способів такого підтвердження;

- оскільки цінові довідки є належними доказами, які підтверджують факт коливання цін на природний газ в сторону збільшення, у сторін Договору були законні підстави для укладення додаткових угод згідно із п. п. 3.1, 3.3, 9.5 Договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

як слідує з додаткових угод зміна ціни за одиницю товару за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021 року збільшувалась не більше ніж на 10 відсотків з урахуванням попередніх змін, внесених до договору, крім того зазначені зміни не призвели до збільшення суми, визначеної у договорі, чим підтверджено, що спірні додаткові угоди №№ 1-11 укладені з дотриманням положень п. 2 ч. 5ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- заступником керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури при подачі позовної заяви безпідставно залишено поза увагою положення статті 627 Цивільного кодексу України, якими визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, а також статтю 12 Закону України «Про ринок природного газу», за якою постачання газу здійснюється за вільно встановленими цінами між постачальником та споживачем, і вказані приписи дають підстави сторонам вносити будь-які зміни до договору та погоджувати самостійно ціну або ж її збільшення у граничних розмірах, визначених законодавцем;

- додаткові угоди укладені з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» оскільки: зміна ціни за одиницю товару здійснювались у зв`язку із коливанням ціни газу на ринку, що підтверджено ціновими довідками компетентних органів в момент укладання додаткових угод; змінена ціна за одиницю товару не перевищувала 10 відсотків; зміна ціни за одиницю товару не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі;

- відділом освіти Корейської селищної ради не сплачено повну суму за зазначений в договорі (первісний) обсяг природного газу, який мав би йому поставити Постачальник по договору ( планові обсяги п.1.3), а відтак, відсутні правові підстави для вимоги, як і сама вимога повернення коштів на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України, так як такі підстави виникають у споживача лише у випадку, якщо він сплатив за кількість товару, передбачену договором, а отримав при цьому меншу кількість товару;

- умовами Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 19.02.2021 року №41АВ147-273-21, а саме п. 2.4 Договору, також допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі + 3% від підтвердженого обсягу природного газу, а тому договором постачання передбачена можливість передачі товару у меншій кількості (+3%), передача природного газу в меншій кількості не вважається порушенням, а, відтак, ст. 670 ЦК не може бути застосована до спірних правовідносин;

- стосовно сплачених Відділом освіти Коропської селищної ради грошових коштів за поставлений природний газ на підставі договору від 19.02.2021 року №41АВ147-273-21. то умовами Договору, а саме п. 4.7 сторони погодили, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період, а тому у випадку визнання додаткових угод недійсними за Договором від 19.02.2021 року №41АВ147-273-21, виникне переплата у формі грошових коштів, які відповідно до п. 4.6. договору мають бути зараховані постачальником в рахунок оплати на наступний розрахунковий період.

Додатково скаржник наголошував, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення не враховано та не надано оцінку доказу у справі - відсутність негативних наслідків для Відділу світи Коропської селищної ради у зв`язку із зменшенням запланованого річного обсягу качання природного газу, та як споживач був забезпечений газовим паливом належної якості необхідних для нього об`ємах. Вказане, на переконання скаржника, підтверджує неправомірні висновки суду першої інстанції щодо порушення інтересів держави укладенням Відділом освіти Коропської селищної ради оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки. З укладанням додаткових угод загальна сума договору не змінилась і зменшення обсягів постачання природного газу не призвело до незабезпечення відділу газовим паливом в необхідній кількості.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

11.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи прокурора у відзиві зводяться до того, що:

- цінові довідки Харківської торгово-промислової палати від 14.01.2021 № 1757/20, від 14.01.2021 № 62/21, від 20.01.2021 № 116/21, від 27.01.2021 № 163/21, від 02.02.2021 № 232/21, від 17.02.2021 № 393/21, від 06.05.2021 № 1043/21, від 01.06.2021 № 1261/21, від 06.07.2021 № 1483/21, від 02.08.2021 № 1720/21 не містять даних щодо коливання ціни газового палива на ринку на дату укладення договору, додаткових угод до нього та період іж ними, а отже, не можуть вважатися належною документальною підставою збільшення ціни на газ;

- - недотримання норм законодавства у сфері публічних закупівель (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару;

- недотримання норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необгрунтованого витрачання бюджетних коштів;

- внаслідок укладення додаткових угод №№ 1-11, до договору від 19.02.2021, вартість за 1 м3 газу, зросла на 9,25931 грн. (+77,04%), а обсяг газу за результатом укладення додаткових угод №№ 1-11 та № 13, зменшився на 70 396,35 м3 (-67,04%);

- вказане підтверджує факт недоотримання позивачем товару в обсязі, який було заплановано отримати за суму та на умовах, які було узгоджено при проведені закупівлі та укладені за її результатами Договору в первинній редакції, а фактично стягнення надміру сплачених відділом освіти коштів за природний газ - є наслідком визнання недійсними додаткових угод, які підписані з порушенням вимог закону;

- обраний Новгород - Сіверською окружною прокуратурою спосіб захисту інтересів держави в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та в повній мірі забезпечить їх відновлення;

- твердження ГОВ «Чернігівгаз Збут» щодо не настання для відділу освіти негативних наслідків у зв`язку із укладенням додаткових угод №№ 1-11 до Договору не відповідає дійсності, оскільки неправомірні дії ТОВ «Чернігівгаз Збут» щодо необгрунтованого та безпідставного збільшення вартості за одиницю товару призвели до недоотримання замовником 70 396,35 м3 газу або на 67,04% менше обсягу, який було заплановано отримати за туж плату.

Короткий зміст заперечень на відзив на апеляційну скаргу та письмових пояснень

03.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення за відзив на апеляційну скаргу, в яких позивачем в заперечення доводів відзиву наголошувалось на наступному:

- вимогами чинного законодавства не передбачено якими саме документами має бути підтверджено коливання ціни, тому посилання керівника Новгород- Сіверської окружної прокуратури на те, що цінові довідки Харківської ТПП, не може підтверджувати коливання цін на природний газ - необгрунтовані;

- дані довідки містяться в матеріалах справи, вони містять інформацію щодо ціни на товар на дату визначену в довідках, містять вказівку щодо двох показників, які можна порівняти, та свідчать про зміну цін на ринку постачання природного газу у бік збільшення, містять відсоток збільшення ціни газу, а з аналізу наявної в них інформації можна прослідкувати динаміку ціни та встановити факт наявності коливання ціни на природний газ з моменту реєстрації конкурсної пропозиції до моменту укладання додаткових угод, а відтак у сукупності з аналізом початкової вартості природного газу, довідки є належним документальним підтвердження такого коливання за відсутності нормативних вимог до форм та способів такого підтвердження;

- оскільки цінові довідки є належними доказами, які підтверджують факт коливання цін на природний газ в сторону збільшення, відповідач вказував, шо у сторін договору були законні підстави для укладання додаткових угод згідно із п.п. 3.1, 3.3, 9.5 Договору та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- прокурор, не надає жодних доказів та інформації щодо звернення до органу оскарження в порядку ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» зі скаргою на рішення тендерного комітету Відділу освіти, молоді та спорту Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» переможцем тендеру, та докази прийняття органом оскарження за результатами розгляду такої скарги рішення про задоволення скарги зі встановленими обставинами про порушення процедури закупівлі. Також відсутні докази про подання позову щодо визнання Договору недійсним внаслідок незаконно проведеної процедури закупівлі, в т. ч. з обставин, які зазначені у даній позовній заяві, що свідчить про законність укладання Договору, а отже, і законність результатів процедури закупівлі.

Скаржник посилався на те, що разом з тим, зазначаємо що у договорі сторони домовились про постачання споживачу газового палива (природного газу) код за ДК 021:2015-09120000-6 за ціною за 1 куб. м. - 5,23 гри, в т.ч. ПДВ 20%. Загальна сума договору складає 549 150,00 грн., в т. ч. ПДВ-20%.(п. 3.6 Договору). Згідно з п. 9.1 договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційний платформі ГТС, а саме з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків- до їх повного виконання. Відповідно до п. 3.1.Договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п 3.3 Договору). Згідно з п. 4. 1. Договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2 Договору). Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.3. Договору). У пункті 9.1. Договору, сторони домовились, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу, за умови ввключення Споживача до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Будь - які зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками Сторін шляхом укладання додаткової угоди (п.9.5 Договору). Крім того, в розділі 9 Договору сторони визначили порядок змін умов договору. Так, у пункті 9.7. Договору сторони встановили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань ш,одо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку' зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Даний договір підписано сторонами та скріплено відтисками круглої печатки господарюючих суб`єктів. В подальшому були укладені додаткові угоди, при цьому споживачем був оплачений фактично спожитий обсяг природного газу, а не обсяг природного газу, передбачений укладеним сторонами договором 549 150, 00 грн. Зазначені зміни ціни за одиницю товару не призвели до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.

А відтак, ТОВ «Чернігівгаз збут» та Відділом освіти Коропської селищної ради внесені зміни до умов договору з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачена можливість зміни істотних умов Договору до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.

23.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач наголошував на:

- необхідності врахування при вирішенні спору окремої думки суддів Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 під час прийняття постанови від 24.01.2024;

- обранні невірного способу захисту в частині вимог про стягнення коштів, адже такі підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, а позові прокурором заявлено правову підставу стягнення ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/299/23.Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23.

04.09.2023 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного суду надійшли матеріали справи № 927/299/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігів Збут" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23. Відкрито апеляційне провадження у справі № 927/299/23 за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023. Судове засідання призначено на 19.10.2023 об 11 год. 30 хв. Зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23.

19.10.2023 розгляд заяви не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 16.10.2023 по 20.10.2023 у відпустці головуючого судді Станіка С.Р.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 16.10.2023 по 20.10.2023 включно, з 23.10.2023 по 27.10.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, з 14.10.2023 по 24.10.2023 включно перебувала у відряджені, з 25.10.2023 по 31.10.2023 включно, 01.11.2023 перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно призначення апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 02.11.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 927/299/23 за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023. Судове засідання призначено на 14.12.2023 об 10 год. 50 хв.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання по справі № 927/299/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався відповідними указами і на даний час триває.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 07.06.2023 у разі оголошення сигналу «повітряна тривога», з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 14.12.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 927/299/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023. Судове засідання призначено на 22.02.2024 об 11 год. 10 хв.

08.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (адв. Антоненко Л.А.) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі № 927/299/23, розгляд якої призначено на 22.02.2024 об 11 год. 10 хв.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 21.12.2023 по 23.12.2023 включно перебував у відрядженні, з 25.12.2023 по 29.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 19.01.2024 включно, з 22.01.2024 по 26.01.2024 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, але не є суддею доповідачем, з 16.01.2024 по 20.01.2024 включно перебувала у відрядженні, 22.01.2024 включно перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно поданого клопотання здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі № 927/299/23 задоволено.

22.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці та у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 927/299/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023. Судове засідання призначено на 04.04.2024 об 12 год. 10 хв.

У зв`язку з перебуванням з 03.04.2024 по 04.04.2024 включно у відпустці судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.04.2024, справу № 927/299/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю.,Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 прийнято справу № 927/299/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Агрикова О.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23, вирішено здійснити в раніше призначеному в судовому засіданні 04.04.2024 об 12 год. 10 хв.

04.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (адв. Антоненко Л.А.) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі № 927/299/23, розгляд якої призначено на 04.04.2024 об 12 год. 10 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів по справі № 927/299/23 задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 04.04.2024 з`явився прокурор, а представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» (відповідач) приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відділ освіти Коропської селищної ради (позивач) до суду своїх представників не направив, про час і дату судового засідання повідомлений належним чином.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка позивача, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників позивача у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв?язку з неявкою позивача - відсутні.

В судовому засіданні 04.04.2024 скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» про визнання недійсними додаткові угоди №1 від 26.02.2021, №2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, №5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021, укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на користь Відділу освіти Коропської селищної ради грошові кошти в сумі 161 599,05 грн. повністю.

Прокурор в судовому засіданні 04.04.2024 просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і перевірено судом апеляційної інстанції, Відділом освіти Коропської селищної ради 23.11.2020 розміщено оголошення про проведення закупівлі "Газове паливо (Природний газ)" по предмету ДК 021:2015:09120000-6, очікуваною вартістю 991 849 грн (ідентифікатор закупівлі ІІА-2020-11-23-00563 7-е).

За результатом проведеної закупівлі газу відділом освіти визнано переможцем ТОВ "Чернігівгаз Збут", з ціновою пропозицією, у розмірі 549 150 грн з ПДВ.

19.02.2021, між Відділом освіти Коропської селищної ради (Споживач) та ТОВ "Чернігівгаз Збут" (Постачальник) укладено договір про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-273-21 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання газу до 105000 куб.м. (п. 1.2 Договору).

За умовами п. 3.1 Договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Згідно з п. 3.2 Договору, ціна 1 куб.м. газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%.

Загальна ціна 1 куб.м. природного газу складає 5,23 грн, в т. ч. ПДВ 20%.

У п. 3.3 Договору сторони визначили, що зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Споживачеві за даним Договором, і складає 549150,00 грн, в тому числі ПДВ 20% (п. 3.6 Договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1 Договору).

Пунктом 9.7 Договору передбачено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі.

У Додатку №1 до Договору сторони узгодили планові обсяги постачання газу щомісяця: у січні - 6500 куб.м., лютому - 21000 куб.м., березні - 15750 куб.м., квітні - 10500 куб.м., жовтні -10500 куб.м., листопаді - 20000 куб.м., грудні - 20750 куб.м.

26.02.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1, відповідно до якої зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 95463,17 куб.м. та зменшено загальну суму Договору до 549149,98 грн з ПДВ, ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 5,75248 грн, в т.ч. 20 % ПДВ. Додаток №1 до Договору щодо обсягів планового постачання газу по місяцям, викладено в іншій редакції.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом №14704-Сл-341/54-0121 від 26.02.2021, у якому зазначало про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 5,75248 грн, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ, відповідач до листа №14704-Сл-341/54-0121 від 26.02.2021, додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, у якій зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 29.12.2020) 6 329,75 грн/1000 куб. м; січня 2021 року (станом на 29.12.2020) 7 558,18 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами +19,41%.

02.03.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 6,32715 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 86792,62 куб.м.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що фактично відповідач збільшив ціну на газ на 9,99 % у порівнянні з ціною, вказаною у Договорі.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом від 02.03.2021 № 14704-Сл-341/55-0121, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб. м. становить 6,32715 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ, відповідач до листа від 02.03.2021 № 14704-Сл-341/55-0121, додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 31.12.2020) - 6 329,75 грн/1000 куб. м; січня 2021 року (станом на 13.01.2020) 7 924,07 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами +25,19%.

04.03.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 6,95923 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 78909,58 куб.м.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулосяч до позивача з листом №14704-Сл-341/55-0121 від 19.02.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 6,95923 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа від 25.01.2021 № 14704-Сл-341/174-0121 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №62/21 від 14.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна на природний газ за результатами електронних торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" ресурсу 2020 року станом на 31.12.2020 становить 6329,75 грн/1000 куб.м. та ресурсу січня 2021 року станом на 13.01.2021 становить 7924,07 грн/1000 куб.м., коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +25,19%.

09.03.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №4 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 7,65446 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 71742,47 куб.м.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-341/56-0121 від 09.03.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 7,65446 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-341/56-0121 від 09.03.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №116/21 від 20.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", приведена вартість природного газу на європейських хабах (газорозподільчих центрах) до кордону України по зазначеним нижче хабам згідно з вказаними датами відповідно склала: станом на 04.01.2021: німецький хаб NCG - 9701,94 грн/1000 куб.м., німецький хаб Gaspool - 9910,02 грн/1000 куб.м., нідердандський хаб TTF - 10073,83 грн/1000 куб. м., а станом на 13.01.2021: 12794,37 грн/1000 куб.м., 12690,14 грн/1000 куб.м. та 13102,73 грн./1000 куб.м., відповідно. Зміна між вказаними датами, +31,87%, +28,05%, +30,07%.

11.03.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №5 до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 8,41914 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 65226,36 куб.м.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом №14704-Сл-341/57-0121 від 14.02.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 8,41914 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа №14704-Сл-341/57-0121 від 14.02.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №163/21 від 27.01.2021.

У вказаній довідці зазначено діапазон цін на природний газ на ринку України становить 8250,00-10363,89 грн/1000 куб.м.

15.03.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №6 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 9,26021 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 59302,09 куб.м.

У Додатковій угоді від 15.03.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом №14704-Сл-341/57-0121 від 15.03.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 9,26021 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа №14704-Сл-341/57-0121 від 15.03.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №232/21 від 02.02.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс січня 2021 року (станом на 04.01.2021) 7578,55грн/1000 куб. м; лютого 2021 року (станом на 19.01.2021) 8455,10грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +11,57%.

17.03.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду№7 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.01.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 9,90 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 55469,67 куб.м.

У Додатковій угоді від 17.03.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-341/58-0121, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.01.2021 за 1 куб.м. становить 9,90 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-341/58-0121 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №393/21 від 17.02.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс січня 2021 року (станом на 05.01.2021) 7578,59 грн/1000 куб. м; лютого 2021 року (станом на 21.01.2021) 83643,56грн/1000 куб. м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +10,37%.

30.06.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №8 до Договору, відповідно до якої з 01.06.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 10,88901 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 53569,924 куб.м.

У Додатковій угоді від 30.06.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.06.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-5123/56-0621 від 04.06.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.06.2021 за 1 куб.м. становить 10,88901 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-5123/56-0621 від 04.06.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1043/21 від 06.05.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс квітня 2021 року (станом на 01.04.2021) 7725,51 грн/1000 куб. м; травня 2021 року (станом на 05.05.2021) 9295,86грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,33%.

14.07.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №9 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.06.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 11,97682 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 51842,728 куб.м.

У Додатковій угоді від 14.07.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.06.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-5782/6-0621 від 18.06.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.06.2021 за 1 куб.м. становить 11,97682 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-5782/6-0621 від 18.06.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1261/21 від 01.06.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс травня 2021 року (станом на 05.05.2021) 9403,73 грн/1000 куб. м; червня 2021 року (станом на 31.05.2021) 12146,75грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +29,17%.

04.08.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №10 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.07.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 13,17330 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 50272,409 куб.м.

У Додатковій угоді від 14.07.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.07.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-8668/80-0721 від 15.07.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.07.2021 за 1 куб.м. становить 13,17330 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа 14704-Сл-8668/80-0721 від 15.07.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1483/21 від 06.07.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс червня 2021 року (станом на 01.06.2021) 10734,15 грн/1000 куб. м; липня 2021 року (станом на 30.06.2021) 12975,48грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,88%.

25.08.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділом освіти Коропської селищної ради укладено додаткову угоду №11 щодо зміни ціни до Договору, відповідно до якої з 01.08.2021 збільшено ціну природного газу за 1 куб.м. до 14,48931 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання до 48844,714 куб.м.

У Додатковій угоді №11 від 25.08.2021 зазначено, що вона вважається укладеною з дати її підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.08.2021.

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до позивача з листом № 14704-Сл-11207/31-0821 від 16.08.2021, у якому зазначає про зростання ціни на природний газ, вартість якого з 01.08.2021 за 1 куб.м. становить 14,48931 грн, та просить підписати додаткову угоду щодо зміни ціни на природний газ.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідач до листа № 14704-Сл-11207/31-0821 від 16.08.2021 додав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №1720/21 від 02.08.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс липня 2021 року (станом на 01.07.2021) 12975,48 грн/1000 куб. м; серпня 2021 року (станом на 28.07.2021) 15662,06грн/1000 куб.м; коливання середньозваженої ціни між вказаними періодами +20,71%.

Додатковою угодою №12 від 28.09.2021 змінено строк дії договору, інші умови залишені незмінними.

Додатковою угодою № 13 від 28.09.2021 зменшено обсяг газу до 34603,647 куб.м. та змінено дані щодо планових обсягів його постачання.

У період з січня 2021 року по квітень 2021 року відповідач поставив позивачу природний газ загальним обсягом 34603,647 куб.м. на суму 342576,12 грн, на підтвердження чого надано акти приймання-передачі природного газу: № ЧР381000997 від 17.03.2021 обсяг 595,79 куб. м. на суму 59160,32 грн, № ЧР381001264 від 17.03.2021 обсяг 395,927 куб.м. на суму 3919,68 грн, №ЧР381002190 від 17.03.2021 обсяг 15548,92 куб.м. на суму 153934,31 грн, №ЧР381003461 від 14.04.2023 обсяг 9739,14 куб.м. на суму 96417,49 грн, № ЧР3781004813 від 13.05.2021 обсяг 50,2 куб.м. на суму 496,98 грн та ЧР381004594 від 14.05.2023 обсяг 2893,67 куб.м. на суму 28647,34 грн.

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлений природний газ на загальну суму 342576,12 грн, у підтвердження чого надано платіжні доручення № 464 від 22.03.2021 на суму 54167,19 грн, № 465 від 22.03.2021 на суму 1425,76 грн, № 466 від 22.03.2021 на суму 3567,37 грн. (призначення платежу : згідно з актом ЧРЗ8100997 від 17.03.2021), платіжні доручення № 467 від 22.03.2021 на суму 94,46 грн, № 468 від 22.03.2021 на суму 3588,86 грн, № 469 від 22.03.2021 на суму 236,36 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381001264 від 17.03.2021), платіжні доручення № 470 від 22.03.2021 на суму 3384,24 грн, № 471 від 22.03.2021 на суму 137040,63 грн, № 472 від 22.03.2021 на суму 13509,44 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381002190 від 17.03.2021), платіжні доручення № 651 від 21.04.2021 на суму 2314,02 грн, № 652 від 21.04.2021 на суму 80316,04 грн, № 653 від 21.04.2021 на суму 13787,43 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381003461 від 14.04.2021), платіжне доручення № 818 від 20.05.2021 на суму 496,98 грн. (призначення платежу згідно з актом ЧР381004813 від 13.05.2021), платіжні доручення № 825 від 20.05.2021 на суму 642,22 грн, № 824 від 20.05.2021 на суму 26005,72 грн, № 826 від 20.05.2021 на суму 1999,40 грн. (призначення платежу згідно з актом № ЧР381004594 від 14.05.2021).

Отже, суд першої інстанції вірно встановив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що загальний розмір сплачених позивачем відповідачу коштів становить 342576,12 грн.

Прокурор в позовній заяві вказував, що позивач відповідно до ціни газу, зазначеної у Договорі, повинен був сплатити за поставлений природний газ кошти у розмірі 180977,07 грн, натомість сплатив 342576,12 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 161599,05 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Реалізуючи конституційну функцію, прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Коропської селищної ради Чернігівської області.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

У підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано повідомлення про підготовку позову в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради, що підтверджено листом №53-75-401вих23 від 10.02.2023 від 10.02.2023 (а.с. 109).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позов прокурором подано в особі Відділу освіти Коропської селищної ради у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Відповідно до п. 1.1, 1.3, 1.7 Положення, затвердженого рішенням 47 сесії селищної ради VII скликання від 22.05.2020 № 6075 (далі - Положення), Відділ освіти є виконавчим органом селищної ради, який утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням селищної ради, є підзвітним і підконтрольним селищній раді, підпорядковується виконавчому комітету селищної ради і селищному голові. Відділ освіти має статус юридичної особи, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і власним найменуванням, відповідні штампи та бланки. Відділ освіти є головним розпорядником коштів місцевого бюджету по галузі освіти відповідно до рішення про бюджет на відповідний рік.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Договір та спірні додаткові угоди до нього укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та ТОВ "Чернігівгаз Збут".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Так, у справі №927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом було визнано недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п.59 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Прокурор звертався до Відділу освіти з листом № 53-75-168вих23 від 17.01.2023, з метою встановлення вжитих ним заходів до стягнення надміру сплачених коштів за Договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та додатковими угодами до нього.

У відповідь Відділ освіти листом № 01-12/17 від 18.01.2023, повідомив про те, що позов до суду щодо визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надміру сплачених коштів, не подавався, та він не планує звертатися до суду у зв`язку з відсутністю фінансування видатків на сплату судового збору.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, Відділом освіти Коропської селищної ради особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурор у позові правильно визначив Відділ освіти позивачем, компетентним органом, оскільки він є стороною спірних правочинів, втім, не звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними та стягнення коштів та не збирався це робити.

Отже, компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте самостійно не захистив інтереси держави в суді.

Як зазначалось вище, у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор листом № 53-75-401 вих.23 від 10.02.2023 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Відділу освіти Коропської селищної ради до ТОВ "Чернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про доведення з боку прокурора бездіяльності Відділу освіти Коропської селищної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

При цьому можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на адресу відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 Судом зроблено наступні висновки:

- у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18) (п. 10.1);

- використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади (п. 10.2);

- окільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).- (п. 10.3).

Щодо визнання недійсними додаткових угод, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Ст. 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Отже, обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22 прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в законну силу 19.04.2020 та застосовується до спірних правовідносин.

Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, позивач та відповідач уклали Договір за результатами процедури закупівель на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 1.2, 3.2, 3.6 Договору, річний плановий обсяг постачання газу складав до 105000 куб. м.; ціна газу на момент укладання Договору становила 5,23 грн за 1 куб.м., в т. ч. ПДВ 20%; загальна сума Договору 549150,00 грн.

Додатковими угодами від №1 від 26.02.2021, № 2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, № 5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021, № 9 від 14.07.2021, № 10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 сторонами змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 5,23 грн до 9,25931 грн за куб м та зменшено кількість товару до 70396,35 куб.м. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася на 177,04%, а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 67,04%, порівняно з погодженим під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021, №393/21 від 17.02.2021, №1043/21 від 06.05.2021, №1261/21 від 01.06.2021, №1483/21 від 06.07.2021, №1720/21 від 02.08.2021.

Тобто, оспорювані додаткові угоди були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Проте, згідно відомостей цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, які складені ще до укладання договору, №62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021 - складені ще до укладення договору та містять інформацію щодо цін на газ і німецьких та ірландських хабах, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021 - складені ще до укладення договору, №393/21 від 17.02.2021 - яка складена ще до укладення договору, №1043/21 від 06.05.2021, №1261/21 від 01.06.2021, №1483/21 від 06.07.2021, №1720/21 від 02.08.2021, останні не містять даних про ціну на газ на ринку на дати укладення додаткових угод, а також коливання вартості газу на ринку в період між ними.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що він поставляє газ, видобутий не в Україні, та/або придбаний саме на німецьких та ірландських хабах.

Як вірно врахував суд першої інстанції, Україна має свій ринок природного газу, умови якого відрізняються від ринку інших країн, а тому не можуть вважатись об`єктивними та коректними наведені відповідачем порівняння цін, що крім того, мають несистематизований, вибірковий характер.

Таким чином, надані відповідачем цінові довідки Харківської торгово-промислової палати за своїм змістом є документами довідково-інформаційного характеру (фактографічно-інформаційними як вказано в примітці до цих документів), що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку. При цьому жоден з перерахованих документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на природний газ у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надана відповідачем довідкова інформація у вигляді цінових довідок не підтверджує коливання ціни на природний газ упродовж періоду з 19.02.2021 (укладення договору) до 25.08.2021 (підписання додаткової угоди №11), оскільки: по-перше, наявні в матеріалах справи документи не є саме експертним висновком, зробленим фахівцем на підставі розгляду та аналізу ряду фактів з логічним підсумком; по-друге, констатування діапазону цін на газове паливо в окремих постачальників, за відсутності підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору, позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період з дати укладення договору і до внесення до нього змін за останньою додатковою угодою. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, виключно коливання цін на ринку природного газу не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.

Проте таких доказів відповідачем надано не було ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції та відповідних обставин - судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.

Натомість, суд апеляційної інстанції встановив на підставі наявних матеріалів справи, що сторони послідовно збільшували вартість природного газу (11 разів за рік), за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "Чернігівгаз Збут". Більш того, укладання та набрання чинності чотирма спірними угодами №2, №3 та №4 від 02.03.2021, від 04.03.2021, від 09.03.2021, з інтервалом в декілька днів, а отже і застосування збільшеної ціни (порівняно із первісною) з 01.01.2021 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни Договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення, який сутнісно дотриманий не був - тобто укладання спірних угод не мало легітимної мети у розумінні ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України. Штучне "розбивання" однієї за наслідками запровадження зміни ціни у процедурі закупівлі на три додаткові угоди не змінюють їх сукупну сутність та єдину протиправний результат - безпідставне збільшення видатків місцевого бюджету з фінансування закупівлі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Додаткові угоди №1 від 26.02.2021, № 2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, № 5 від 111.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021. № 9 від 14.07.2021, № 10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на природний газ за певні періоди дії Договору. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, суд першої інстанції слушно врахував, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Крім того, виходячи з встановлених обставин справи, суд першої інстанції вірно зазначив, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Також не містять матеріали справи і жодних доказів, що Постачальник (відповідач) у розглядуваний період застосування спірних додаткових угод дійсно змушений був придбавати природний газ для його подальшої передачі Споживачу на виконання обов`язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках. Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Також, Відділ освіти, який мав беззаперечне право на отримання газу за ціною, визначеною в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб. м газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановив наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод №1 від 26.02.2021, № 2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, № 5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021. № 9 від 14.07.2021, № 10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 такими, що суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", що підтверджує наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Щодо стягнення зайво сплачених коштів у розмірі 161599,05 грн., суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Прокурор, посилаючись на ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України , просить стягнути з відповідача 161599,05 грн, оскільки позивач сплатив відповідачу кошти у загальному розмірі 342576,12 грн, а враховуючи первісну ціну в Договорі, відповідач недопоставив 30898,48 куб.м. газу, та мав би поставити 65502,13 куб.м.

У підтвердження здійснення відповідачем поставки природного газу позивачу у кількості 34603,647 куб. м. природного газу прокурор надав акти приймання-передачі природного газу: № ЧР381000997 від 17.03.2021, № ЧР381001264 від 17.03.2021, №ЧР381002190 від 17.03.2021, №ЧР381003461 від 14.04.2023, № ЧР3781004813 від 13.05.2021, ЧР381004594 від 14.05.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Частиною 3 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідно до актів приймання-передачі природного газу № ЧР381000997 від 17.03.2021 обсяг 595,79 куб. м. на суму 59160,32 грн, № ЧР381001264 від 17.03.2021 обсяг 395,927 куб.м. на суму 3919,68 грн, №ЧР381002190 від 17.03.2021 обсяг 15548,92 куб.м. на суму 153934,31 грн, №ЧР381003461 від 14.04.2023 обсяг 9739,14 куб.м. на суму 96417,49 грн, № ЧР3781004813 від 13.05.2021 обсяг 50,2 куб.м. на суму 496,98 грн та ЧР381004594 від 14.05.2023 обсяг 2893,67 куб.м. на суму 28647,34 грн., тобто у період з січня 2021 року по квітень 2021 року, відповідач поставив позивачу природний газ загальним обсягом 34603,647 куб.м. природного газу на суму 342576,12 грн, за який останній сплатив кошти у вказаному розмірі.

Отже, враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у Договорі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-квітні 2021 року природний газ у розмірі 180977,07 грн (34603,647 куб.м.* 5,23), а отже розмір надмірно сплачених позивачем коштів становить 161599,05 грн. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника про те, що на момент укладення та виконання договору сторони керувались діючими роз?ясненнями від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», згідно якого у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов?язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказане роз?яснення не є нормативно - правовим актом, який регулює спірні правовідносини та/або підлягає застосуванню до них, оскільки не є актом цивільного законодавства в розумінні ст. 4 Цивільного кодексу України.

Щодо правових підстав стягнення вказаної суми, суд апеляційної інстанції наголошує на наступному.

За змістом статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості в порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За приписами частини статті 712 Цивільного кодексу України, до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, скаржник наголошував на тому, що прокурором обрано невірний спосіб захисту в частині вимог про стягнення коштів, адже такі підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, а у позові прокурором заявлено правову підставу стягнення ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, а також на необхідності врахування при вирішенні спору окремої думки суддів Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 під час прийняття постанови від 24.01.2024.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника в цій частині з огляду на те, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини того, що:

- виходячи з умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" повинно було поставити позивачу 105000 куб.м. газу за ціною 5,23 грн. за 1 куб.м., втім, як вбачається з матеріалів справи відповідач у період з січня по квітень 2021 року поставив позивачу природний газ загальним об`ємом 34603,647 куб.м., за який останній сплатив кошти у розмірі 342576,12 грн., відтак, враховуючи ціну, обумовлену позивачем та відповідачем у п. 3.2 Договору, позивач повинен був сплатити відповідачу за спожитий у січні-квітня 2021 року природний газ у розмірі 180977,08 грн., а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 161599,05 грн.;

- недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором№41АВ147-273-21 від 19.02.2021, відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №41АВ147-273-21 від 19.02.2021;

- за змістом пункту 9.1. договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021 року набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС, з 01.01.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню у розмірі коштів у розмірі 161599,05 грн.

Суд апеляційної інстанції враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2331/22 від 24.01.2024 висловлено правову позицію, що відповідні кошти, сплачені а недійсними угодами, є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

При цьому, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин у даній справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача саме безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню у розмірі коштів у розмірі 161599,05 грн.

Також, стосовно доводів скаржника на необхідності врахування при вирішенні спору окремої думки суддів Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 під час прийняття постанови від 24.01.2024, судом апеляційної інстанції зазначається, що ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а окремі думки є виключно формою визначення власної позиції судді (а не суду) в разі незгоди з відповідним рішенням суду, і які, відповідно, не є формою висновку щодо застосування норм права.

З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги прокурора є законними та обгрунтованими та підлягають задоволенню, як такі, що доведені належними, допустимими та більш вірогідними доказами в сукупності, а доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі та визнано недійсними додаткові угоди №1 від 26.02.2021, №2 від 02.03.2021, №3 від 04.03.2021, №4 від 09.03.2021, №5 від 11.03.2021, №6 від 15.03.2021, №7 від 17.03.2021, №8 від 30.06.2021, №9 від 14.07.2021, №10 від 04.08.2021, №11 від 25.08.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-273-21 від 19.02.2021, укладені між Відділом освіти Коропської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Відділу освіти Коропської селищної ради грошові кошти в сумі 161599,05 грн., з урахуванням мотивів і даної постанови.

Також, клопотання скаржника про зупинення провадження у справі № 927/299/23, залишено судом без розгляду, оскільки станом на момент апеляційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду ухвалено відповідну постанову від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116670838), до розгляду якої скаржник просив зупинити провадження у даній справі. Стосовно клопотання скаржника про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21, суд дійшов вионовку про його відхилення як необгрунтованого та такого, що не узгоджується з приписами ст. п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, у зв"язку з відсутністю у суду процесуальних правових підстав для реалізації свого права, обумовленого наведеною нормою.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.

Також, оскільки оскаржуване рішення за наслідками апеляційного розгляду залишено в силу, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.07.2023 у справі № 927/299/23.

5. Матеріали справи № 927/299/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 22.04.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Агрикова

Є.Ю. Шаптала


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	04.04.2024
Оприлюднено	25.04.2024
Номер документу	118550719
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Фесюра М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 04.04.2024 по справі 927/299/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —927/299/23

Постанова від 04.04.2024

Постанова
від 04.04.2024 по справі 927/299/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД