Постанова

від 17.04.2024 по справі 912/1638/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 року м. Дніпро Справа № 912/1638/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: Сіромаха М.А.

від відповідача: Денисенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2023 р.

( суддя Закуріна М.К., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 20.12.2023 р.)

у справі

за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю

Світловодське кар`єроуправління

до

Товариства з обмеженою відповідальністю

Транспортна логістична компанія Патріот

про стягнення 7 572 761, 26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ Світловодське кар`єроуправління звернулося із позовом до ТОВ Транспортна логістична компанія Патріот про стягнення 7 572 761,26 грн., з яких: 2 848 157 грн. основної заборгованості, 3 040 546, 61 грн. пені, 236 419,05 грн. річних та 1 447 638,60 грн. інфляційних.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2023 р. у справі № 912/1638/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Світловодське кар`єроуправління 771 777,75 грн. пені, 67 258,29 грн. річних, 321 561,21 грн. інфляційних та 17 413, 57 грн. компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2023 р. по справі № 912/1638/23 в частині задоволених позовних вимог ТДВ Світловодське кар`єроуправління щодо стягнення коштів у загальному розмірі 1 178 010,82грн., з яких 771 777,75 грн пені, 67 258,29 грн. 3% річних, 321 561,21 грн. та 17 413,57 грн компенсації по сплаті судового збору. Прийняти постанову якою повністю відмовити в задоволенні позову ТДВ Світловодське кар`єроуправління до ТОВ Транспортна логістична компанія ПАТРІОТ про стягнення боргу за договором оренди.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду Кіровоградської області в частині задоволених позовних вимог Позивача та вважає його таким яке прийняте з неповним врахуванням норм матеріального та процесуального права. Так, судом першої інстанції, при частковому задоволенні позовних вимог ТДВ «СКУ» в частині стягнення 771 777,75 грн пені, 67 258,29 річних, 321 561,21 інфляційних та 17 413,57 грн компенсації по сплаті судового збору проігноровано те що пеня, інфляційних втрат є різновидами відповідальності за несвоєчасне виконання стороною зобов`язань, зокрема і в частині сплати орендних платежів. При цьому, на думку Апелянта для визначення моменту настання відповідальності за несвоєчасну сплату орендного платежу, суду першої інстанції було необхідно перш за все визначити саме дату сплати відповідного орендного платежу.

Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення помилково вважав, що передбачена у п. 3.2. договору оренди умова щодо сплати орендної плати згідно з виставлених рахунків не стосується самого порядку її визначення, оскільки ключовим у структурі речення, наявного у цьому пункті, є дієслово «сплачується», а тому стосується лише обов`язку сплачувати орендну плату за виставленими рахунками, а тому відповідно до п. 3.6. договору сам договір є достатньою підставою для внесення платежів. І тому, сплата орендних платежів, на думку суду першої інстанції повинна здійснюватися у незалежності від факту виставлення рахунків щодо сплати. Вказана позицію суду першої інстанції є помилковою, оскільки розділом 3 договору оренди № 1/01/2020, а саме п. 3.6 визначено що Орендар зобов`язаний самостійно вносити до 30-го числа місяця, що настає за розрахунковим, платіж у розмірі орендної плати визначеної п.3.2 Договору. Тобто норма п. 3.6 є відсильною в частині визначення розміру оплати на п. 3.2. Договору оренди. Відповідно до п. 3.2 Договору визначено що розмір орендної плати за місяць сплачується згідно виставлених Орендодавцем рахунків. Тобто, на ТДВ «СКУ» умовами договору покладено обов`язок в частині своєчасного щомісячного визначення розміру орендної плати, відображення такого розміру у відповідному рахунку на сплату та своєчасному направленні такого рахунку Орендарю. Але, ТДВ «СКУ» зовсім не направлялись Орендарю рахунки на сплату у відповідності до п. 3.2. договору. Доказів направлення рахунків, Позивач за період з січня 2021 р. по серпень 2021 р., та з березня 2022р. по червень 2023р. також не надано до суду першої інстанції.

Окрім того, ТОВ «ТЛК «ПАТРІОТ», вважає що оскільки ТДВ «СКУ» не виставляв рахунки на оплату за оренді що в свою чергу призвело до неможливості Відповідача здійснити оплату у відповідності до вимог п. 3.2 Договору оренди № 1/01/2020 від 01.01.2020 р. а тому у Позивача відсутні підстави для застосування відповідальності за нібито невиконання вимог договору та стягнення з Відповідача пені, 3% відсотків річних, інфляційних нарахувань в період з січня 2021р. по серпень 2021 р. та з березня 2022 р. по червень 2023 р.

При цьому Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, не взято до уваги той факт що документальні докази якими ТДВ «СКУ» обґрунтовує позовні вимоги, не є належними доказами - оскільки вони повністю відрізняються від первинної документації у Відповідача.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Товариство з додатковою відповідальністю Світловодське кар`єроуправління не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/1638/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот, смт.Власівка, Олександрійський район, Кіровоградська область на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2023 р. у справі № 912/1638/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 912/1638/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначно апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.04.2024 р..

У судовому засіданні 17.04.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

01.01.2020 р. між ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» ( Орендодавець ) та ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» ( Орендар ) укладено Договір оренди № 01/01/2020, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає Орендарю за плату на певний строк у користування естакаду бута загальною площею 480 кв. м та склад готової продукції загальною площею 10000 кв. м.

Прийом-передача об`єкта оренди оформлюється Актом здачі-приймання об`єкта оренди ( п. 2.3. договору ).

Орендна плата встановлюється у грошовій формі ( п. 3.1. договору ).

Розмір орендної плати за місяць сплачується згідно виставлених рахунків ( п. 3.2. договру ).

За фактом наданих послуг за надання об`єкта в оренду сторони оформлюють Акт надання послуг по оренду, що є невід`ємною частиною договору ( п. 3.5. договору ).

У платіжному дорученні Орендар зобов`язаний вказати номер цього договору та місяць, за який вноситься орендна плата ( п. 3.5. договору ).

Орендар зобов`язаний самостійно вносити до 30 числа місяця, що настає за розрахунковим, платіж у розмірі орендної плати; цей договір є достатньою підставою для внесення платежів ( п. 3.6. договору ).

Орендодавець у термін до 3 числа місяця, наступного за розрахунковим, оформлює, підписує і надає Орендарю два примірники акту надання послуг по оренді ( п. 3.8. договору ).

У разі необхідності сторони проводять звірку взаємних розрахунків з подальшим оформленням акту ( п. 3.9. договору ).

Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату ( п. 4.2.3 договору ).

У разі порушення Орендарем встановленого договором строку внесення орендної плати, він повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру суми простроченої до оплати за кожний день прострочення, включаючи день фактичної оплати ( п. 6.2. договору ).

Договір діє до 01.04.2029 р. ( п. 9.5. договору ).

За твердженням ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за листопад 2020 року воно на виконання договору оренди надало ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» послуги у період з січня по листопад 2020 року. Так, з Акту звіряння взаємних розрахунків за листопад 2020 року вбачається, що станом на 30.11.2020 р. заборгованість ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» перед ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» складала 644 065 грн та вона утворилася за наслідками відображення в акті у розділі «кредит» - двох сум 794 139 грн та 349 926 грн, а у розділі «дебет» 500 000 грн. Акт звіряння підписаний представниками обох сторін та щодо цього ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» заперечень не висловило.

Водночас, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період з січня 2020 по вересень 2023 року наданого до справи ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот», який хоча і не підписаний з боку ТОВ «Світловодське кар`єроуправління», але містить визнану інформацію про розмір орендної плати та безпосередню оренду майна у період з січня по листопад 2020 року на загальну суму 2 198 220 грн. Так, за його змістом користування майном мало місце у лютому на суму 387 062 грн, у березні 62 881 грн, у квітні 118 460 грн, у травні 90 645 грн, у червні 130 565 грн, у липні 180 455 грн, у серпні 206503 грн, у вересні 304 630 грн, у жовтні 349 926 грн, у листопаді 367093 грн.

У цьому контексті Суд зазначає, що сторонами за період оренди з січня по листопад 2020 року до матеріалів справи додали лише один акт прийому-передачі послуг, а саме № 148 від 22.10.2020. Зокрема, з наданого ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» до справи Акту прийому-здачі наданих послуг № 148 від 22.10.2020 (т. 2, а.с. 2) слідує що у вересні 2020 року ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» надало послуги на суму 304630 грн.

Інших актів прийому-передачі послуг за період з січня по листопад 2020 року ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» до справи не надало.

Поряд з цим, на виконання умов договору сторони склали «Акти прийому-передачі наданих послуг» та «Акти здачі-приймання робіт (надання послуг)», зокрема: № 2 від 15.01.2021 на суму 247 432 грн, № 16 від 31.01.2021 на суму 121 312 грн, № 26 від 09.03.2021 на суму 57 653 грн, № 33 від 31.03.2021 на суму 162 766 грн, № 63 від 14.05.2021 на суму 187 538 грн, № 100 від 10.06.2021 на суму 71 267 грн, № 24 від 30.07.2021 на суму 218 860 грн, № 229 від 21.09.2021 на суму 259 927 грн, № 25 від 11.10.2021 на суму 333 959 грн, № 180 від 14.12.2021 на суму 286 780 грн, № 1 від 18.01.2022 на суму 292 920 грн, № 34 від 16.02.2022 на суму 262 404 грн, № 44 від 28.02.2022 на суму 232 003 грн, № 47 від 10.04.2022 на суму 7 783 грн, № 51 від 19.05.2022 на суму 44 121 грн, № 68 від 21.06.2022 на суму 84 000 грн, № 75 від 16.07.2022 на суму 113 584 грн, № 83 від 16.08.2022 на суму 71 789 грн, № 92 від 16.09.2022 на суму 136 495 грн, № 110 від 16.10.2022 на суму 122 520 грн, № 134 від 21.11.2022 на суму 127 910 грн, № 146 від 19.12.2022 на суму 173 149 грн, № 156 від 30.12.2022 на суму 154 168 грн, № 5 від 16.02.2023 на суму 63 475 грн, № 11 від 17.03.2023 на суму 78 271 грн, № 25 від 13.04.2023 на суму 134 184 грн, № 33 від 15.05.2023 на суму 203 720 грн, № 48 від 27.06.2023 на суму 196 491 грн, № 56 від 14.07.2023 на суму 257 611 грн. Всього загальна сума за Актами складає 4 704 092 грн.

У наведених актах наявні підписи представників обох сторін, а їх підписання ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» не оспорює. Поряд з цим, у тексті позовної заяви та під час судового розгляду справи ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» стверджувало, що Акти, хоча і складені на різні суми (тобто вони не є однаковими у кожному місяці оренди), але стосуються наведеного договору та конкретних місяців, а саме грудня 2020 року - червня 2023 року. Зокрема, в Актах відображена інформація, що вони складені стосовно місячної орендної плати згідно з договором № 01/01/2020.

З картки бухгалтерського рахунку № 631 ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» вбачається, що за його обліком по виконанню умов договору оренди № 01/01/2020 від 01.01.2020 р. у період з 30.11.2020 р. по 04.09.2023 р. воно надало послуги ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» на загальну суму 4 915 601,12 грн. До цієї суми входить надання послуг 15.08.2023 р. на суму 211 509,12 грн, яка не є предметом спору у справі. У зв`язку з цим, за виключенням вартості послуг за 15.08.2023 р. загальна сума послуг облікована по бухгалтерському обліку складає 4 704 092 грн та вона відповідає загальній сумі за наведеними Актами прийому-передачі наданих послуг. При цьому в картці рахунку № 631 відсутні відомості щодо обліку наданих послуг за договором у період з 01.01.2020 р. по листопад 2020 року.

За твердженнями ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» з метою оплати наданих послуг воно виставляло ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» рахунки-фактури, зокрема: № 229 від 21.09.2021 на суму 259 927 грн (т. 1, а.с. 47), № 25 від 11.10.2021 на суму 333959 грн (т. 1, а.с. 48), № 180 від 14.12.2021 на суму 286780 грн (т. 1, а.с. 49), № 1 від 18.01.2022 на суму 292920 грн (т. 1, а.с. 50), № 34 від 16.02.2022 на суму 262404 грн (т. 2, а.с. 5), № 44 від 28.02.2022 на суму 232003 грн (т. 1, а.с. 52), № 47 від 10.04.2022 на суму 7783 грн (т. 1, а.с. 53), № 51 від 19.05.2022 на суму 44121 грн (т. 1, а.с. 54), № 68 від 21.06.2022 на суму 84000 грн (т. 1, а.с. 55), № 75 від 16.07.2022 на суму 113584 грн (т. 1, а.с. 56), № 83 від 16.08.2022 на суму 71789 грн (т. 1, а.с. 57), № 92 від 16.09.2022 на суму 136495 грн (т. 1, а.с. 58), № 110 від 16.10.2022 на суму 122520 грн (т. 1, а.с. 59), № 134 від 21.11.2022 на суму 127910 грн (т. 1, а.с. 60), № 146 від 19.12.2022 на суму 173149 грн (т. 1, а.с. 61), № 156 від 30.12.2022 на суму 154168 грн (т. 1, а.с. 62), № 5 від 16.02.2023 на суму 63475 грн (т. 1, а.с. 63), № 11 від 17.03.2023 на суму 78271 грн (т. 1, а.с. 64), № 25 від 13.04.2023 на суму 134184 грн (т. 1, а.с. 65), № 33 від 15.05.2023 на суму 203720 грн (т. 1, а.с. 66), № 48 від 27.06.2023 на суму 196491 грн (т. 1, а.с. 67), № 56 від 14.07.2023 на суму 257611 грн (т. 1, а.с. 68).

При цьому, доказів направлення або вручення цих рахунків ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» до справи не надало, проте під час розгляду справи в суді першої інстанції, сторонами не було висловлено заперечень щодо направлення та їх вручення ( наявні заперечення стосувалися лише відсутності підписів директора у рахунках ).

З метою оформлення податкових зобов`язань за наявними договірними умовами за кожним місяцем оренди ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» склало податкові накладні: № 19 від 15.01.2021 на суму 247432 грн (т. 1, а.с. 69), № 49 від 31.01.2021 на суму 121312 грн (т. 1, а.с. 70), № 24 від 09.03.2021 на суму 57653 грн (т. 1, а.с. 71), № 89 від 31.03.2021 на суму 162766 грн (т. 1, а.с. 72), № 39 від 14.05.2021 на суму 187538 грн (т. 1, а.с. 73), № 26 від 10.06.2021 на суму 71267 грн (т. 1, а.с. 74), № 116 від 30.07.2021 на суму 218860 грн (т. 1, а.с. 75), № 75 від 21.09.2021 на суму 259927 грн (т. 1, а.с. 76), № 48 від 11.10.2021 на суму 333959 грн (т. 1, а.с. 77), № 5323898 від 14.12.2021 на суму 286780 грн (т. 1, а.с. 78), № 19 від 18.01.2022 на суму 292920 грн (т. 1, а.с. 79), № 60 від 16.02.2022 на суму 262404 грн (т. 1, а.с. 80), № 87 від 28.02.2022 на суму 232003 грн (т. 1, а.с. 81), № 7 від 10.04.2022 на суму 7783 грн (т. 1, а.с. 82), № 21 від 19.05.2022 на суму 44121 грн (т. 1, а.с. 83), № 24 від 21.06.2022 на суму 84000 грн (т. 1, а.с. 84), № 21 від 16.07.2022 на суму 113584 грн (т. 1, а.с. 85), № 14 від 16.08.2022 на суму 71789 грн (т. 1, а.с. 86), № 9 від 16.09.2022 на суму 136495 грн (т. 1, а.с. 87), № 17 від 16.10.2022 на суму 122520 грн (т. 1, а.с. 88), № 21 від 21.11.2022 на суму 127910 грн (т. 1, а.с. 89), № 9 від 19.12.2022 на суму 173149 грн (т. 1, а.с. 90), № 21 від 30.12.2022 на суму 154168 грн (т. 1, а.с. 91), № 4 від 16.02.2023 на суму 63475 грн (т. 1, а.с. 92), № 5 від 17.03.2023 на суму 78271 грн (т. 1, а.с. 93), № 17 від 13.04.2023 на суму 134184 грн (т. 1, а.с. 94), № 17 від 15.05.2023 на суму 203720 грн (т. 1, а.с. 95), № 6 від 27.06.2023 на суму 196491 грн (т. 1, а.с. 96), № 33 від 14.07.2023 на суму 257611 грн (т. 1, а.с. 97).

За обліковими даними ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» з метою сплати орендної плати ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» перерахувало 2 500 000 грн. Зокрема, відповідно до платіжних інструкцій: № 10/07/2023 від 10.07.2023 1000000 грн (т. 1, а.с. 98), № 26/07/2023 від 26.07.2023 280000 грн (т. 1, а.с. 99), № 27/07/2023 від 27.07.2023 20000 грн (т. 1, а.с. 100), № 2501 від 24.08.2023 500000 грн (т. 1, а.с. 101), № 2516 від 28.08.2023 400000 грн (т. 1, а.с. 102), № 30/08/20231288 від 30.08.2023 100000 грн (т. 1, а.с. 103), № 2520 від 31.08.2023 - 29600 грн (т. 1, а.с. 104) та № 31/08/20231294 від 31.08.2023 170400 грн (т. 1, а.с. 105). З тексту платіжних інструкцій слідує, що у їх розділі «призначення платежу» відображена інформація про перерахування коштів «за послуги згідно договору № 01/01/2020 від 01.01.2020».

Бухгалтерський облік надходжень наведених сум підтверджується також карткою бухгалтерського рахунку № 631 ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» (т. 2, а.с. 107-110). За його змістом ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» у межах виконання умов договору оренди № 01/01/2020 від 01.01.2023 р. у період з 30.11.2020 р. по 04.09.2023 р. перерахувало 2 500 000 грн.

Між ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» та ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» наявне листування щодо взаємовідносин по договору оренди № 01/01/2020 від 01.01.2020 р.. Зокрема, ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» направило ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» листи № 221 від 17.08.2023 р. (т. 1, а.с. 106, 107 ), № 224 від 18.08.2023 р. ( т. 1, а.с. 108, 109 ), № 230 від 22.08.2023 р. (т. 1, а.с. 110-111, 112 ), № 237 від 25.08.2023 р. ( т. 1, а.с. 113, 114 ). В листах та претензії ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» інформувало ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» про наявну заборгованість за договором оренди та зажадало її сплати. Так, у претензії ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» вказало, що заборгованість станом на день її надсилання складає 5 348 157 грн.

Разом з викладеним судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» та ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» наявні й інші договірні відносини. Зокрема, 10.08.2020 р. сторони уклали між собою договір на виконання робіт № 4 (т. 1, а.с. 143), за умовами якого ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» на замовлення ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» зобов`язалося виконати роботи з капітального ремонту електродвигуна на загальну суму 110 000 грн.

Як слідує з Акту взаємозаліку зустрічних вимог від 30.11.2020 р. (т. 1, а.с. 145), складеного представниками обох сторін, ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» та ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» здійснили залік зустрічних однорідних вимог за цим договором ( № 4 від 30.11.2020 р. ) та договором оренди № 01/01.2020 від 01.01.2020 р. на загальну суму 110 000 грн. В Акті сторони вказали, що послуги за договором оренди надані на загальну суму 644 065 грн, а за договором № 4 від 30.11.2020 р. на суму 110 000 грн.

Проведення наведеного заліку сторони також відобразили у складеному Акті звірки взаємних розрахунків за вересень - листопад 2020 року ( т. 1, а.с. 146 ). У ньому наявна інформація у розділі «дебет» про надходження від ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» до ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» 110 000 грн.

У відповіді на відзив та під час судового розгляду справи ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» підтвердило проведений залік зустрічних вимог на суму 110000 грн та визнало заперечення ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» стосовно стягнення цієї суми обґрунтованими.

Поряд з цим, за твердженнями ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» воно перерахувало ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» у якості погашення заборгованості за вересень 2020 року ще 400 000 грн. Зокрема, відповідно до платіжної інструкції № 646 від 11.12.2020 (т. 2, а.с. 38) та банківської виписки від 11.12.2020 по його рахунку (т. 2, а.с. 36), наданої АБ «Південний», воно перерахувало 150 000 грн; у розділі «призначення платежу» відображена інформація про «оплату за оренду зг. акту № 148 від 22.10.19 р. …». Поряд з цим, відповідно до платіжної інструкції № 699 від 15.01.2021 (т. 2, а.с. 40) та банківської виписки від 15.01.2021 по його рахунку (т. 2, а.с. 39), наданої АБ «Південний», воно перерахувало 250 000 грн; у розділі «призначення платежу» відображена інформація про «оплату за оренду зг. акту № 148 від 22.10.20 р. …».

За обрахунками ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» по зобов`язанням вересня 2020 року воно сплатило 510 000 грн ( 110 000 грн + 150 000 грн + 250 000 грн ).

ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» у якості доказів виконання зобов`язань по договору за оренду у 2021 році надало платіжні інструкції та виписки по його банківському рахунку, а всього на загальну суму 1 500 000 грн. Так, відповідно до платіжних інструкцій та банківських виписок по рахунку воно перерахувало ТОВ «Світловодське кар`єроуправління»: № 662 від 09.09.2021 (т. 2, а.с. 41-43, 43) - 200000 грн, № 694 від 17.09.2021 (т. 2, а.с. 44, 45) - 100000 грн, № 832 від 08.10.2021 (т. 2, а.с. 46, 47) - 300000 грн, № 912 від 25.10.2021 (т. 2, а.с. 48, 49) - 50000 грн, № 981 від 29.10.2021 (т. 2, а.с. 50-51, 52) - 200000 грн, № 1000 від 02.11.2021 (т. 2, а.с. 53, 54) - 50000 грн, № 1004 від 03.11.2021 (т. 2, а.с. 55, 56) - 50000 грн, № 1015 від 04.11.2021 (т. 2, а.с. 57, 58) - 50000 грн, № 1043 від 08.11.2021 (т. 2, а.с. 59, 60) - 50000 грн, № 1094 від 12.11.2021 (т. 2, а.с. 61, 62) - 50000 грн, № 1151 від 22.11.2021 (т. 2, а.с. 63, 64) - 50000 грн, № 1317 від 10.12.2021 (т. 2, а.с. 65, 66) - 150000 грн, № 1380 від 17.12.2021 (т. 2, а.с. 67, 68) - 50000 грн, № 1388 від 17.12.2021 (т. 2, а.с. 69) - 150000 грн. Суд зазначає, що у розділі «призначення платежу» кожної з платіжних інструкцій відображена інформація про «оплату згідно договору»; більш конкретна інформація відсутня.

Також ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» у якості доказів виконання зобов`язань по договору за оренду у 2022 та 2023 роках було надало платіжні інструкції та виписки по його банківському рахунку в АТ «Ощадбанк», а всього на загальну суму 1 570 000 грн. Зокрема, відповідно до платіжних інструкцій та банківських виписок по рахунку воно перерахувало ТОВ «Світловодське кар`єроуправління»: № 1475 від 18.02.2022 (т. 2, а.с. 71, 72) - 250000 грн, № 200 від 11.02.2022 (т. 2, а.с. 72, 73) - 20000 грн, № 203 від 11.02.2022 (т. 2, а.с. 72, 74) - 250000 грн, № 347 від 29.07.2022 (т. 2, а.с. 81, 82) - 100000 грн, № 458 від 30.09.2022 (т. 2, а.с. 83, 84) - 100000 грн, № 480 від 10.10.2022 (т. 2, а.с. 85, 86) - 100000 грн, № 594 від 21.11.2022 (т. 2, а.с. 87, 88) - 50000 грн, № 601 від 22.11.2022 (т. 2, а.с. 89, 90) - 50000 грн, № 635 від 01.12.2022 (т. 2, а.с. 91, 92) - 100000 грн, № 668 від 12.12.2022 (т. 2, а.с. 93, 94) - 100000 грн, № 671 від 14.12.2022 (т. 2, а.с. 95, 96) - 50000 грн, № 687 від 21.12.2022 (т. 2, а.с. 97. 98) - 100000 грн, № 701 від 27.12.2022 (т. 2, а.с. 99, 100) - 50000 грн, № 713 від 30.12.2022 (т. 2, а.с. 76) - 50000 грн, № 724 від 05.01.2023 (т. 2, а.с. 78) - 50000 грн, № 793 від 14.02.2023 (т. 2, а.с. 79, 80) - 150000 грн. Суд зазначає, що у розділі «призначення платежу» кожної з платіжних інструкцій відображена інформація про «оплату згідно договору»; більш конкретна інформація відсутня.

Відсутність у платіжних дорученнях відображення призначення платежу ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» мотивувало наявною домовленістю між сторонами, яка викладена у листі № 01/09 від 01.09.2021 р.. Зокрема, цим листом ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» висловилося із пропозицією про врахування перерахованих на користь ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» коштів без зазначення у призначенні платежу номеру договору (акту, рахунку) як авансові платежі за договором оренди № 01/01/2020 від 01.01.2020 р. (т. 1, а.с. 151). На лист керівник ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» 01.09.2021 р. наклав резолюцію про відсутність заперечень.

Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, представник ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» надав пояснення, за змістом яких вказівку у наведеному листі № 01/09 від 01.09.2021 р. про врахування платіжних доручень як «перераховані» необхідно сприймати не у минулому часі, тобто розповсюдження цієї угоди на попередні платежі, а як домовленість щодо майбутніх перерахувань, оскільки до неї сплату коштів воно не здійснювало.

Поряд з цим, відповідно до картки бухгалтерського рахунку № 631 (т. 2, а.с. 123-138) ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» вбачається, що за його обліком по виконанню умов договору оренди № 01/01/2020 від 01.01.2023 у період з січня 2020 року по вересень 2023 року воно отримало послуги від ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» на загальну суму 7 446 445,12 грн, а сплатило 8 204 389 грн, борг склав 75 7943 грн. Проте, Суд констатує, що за змістом Картки по рахунку № 631 суми наданих послуг не відповідають даним наведених Актів прийому-передачі наданих послуг.

Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, представники сторін надали усні пояснення, за змістом яких наявний між ними спір виник через помилковість сплати та обліку вартості наданих послуг, оскільки між ними існують правовідносини за іншими договорами. Зокрема, відповідно до тверджень ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» кошти, які надходили на його рахунок від ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» без призначення платежу зараховувало у якості оплати за іншими договорами.

Так, відповідно до договорів: поставки товару № 19 від 01.07.2019 р. (т. 2, а. с. 14-18) ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» зобов`язалося поставляти ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» гірничу масу; надання послуг з навантаження № 17-19 від 01.06.2019 р. (т. 2, а.с. 19-21) надавати послуги з транспортування та навантаження продукції; оренди-найму бульдозера № 27/06-ор від 27.09.2019 р. (т. 2, а.с. 22-24) передати в оренду бульдозер ДЗ-94с. У свою чергу, ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» зобов`язалося сплачувати обумовлену у них вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою об`єктивного вирішення спору, місцевий господарський суд рекомендував сторонам здійснити звірки взаємних розрахунків за кожним з договорів та підписати їх. Проте як слідує з наданих ними актів звірок вони надали їх підписаними лише за договорами: поставки товару № 19 від 01.07.2019 р. та надання послуг з навантаження № 17-19 від 01.06.2019 р.. Інші надані Акти стосувалися договорів поруки, копії яких вони до справи не надали.

Відповідно до Акту звірки по договору поставки товару № 19 від 01.07.2019 р. (т. 2, а.с. 111) ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» сплатило 500 000 грн при сумі наданих послуг 56 546 535,83 грн. За актом звірки по договору з надання послуг по навантаженню № 17-19 від 01.06.2019 р. (т. 2, а.с. 113) ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» сплатило 2 058 514,81 грн, заборгованість відсутня.

Додатково до вказаних доказів оплати орендної плати ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» надала платіжні інструкції № 2554 від 06.09.2023 р. на суму 292 920 грн щодо сплати рахунка-фактури № 1 від 18.01.2022 р. (т. 2, а.с. 4), № 2555 від 06.09.2023 р. на суму 107 080 грн щодо сплати рахунка-фактури № 34 від 18.02.2022 р. ( т. 2, а.с. 6), № 2556 від 08.09.2023 р. на суму 155 324 грн щодо сплати рахунка-фактури № 34 від 18.02.2022 р. (т. 2, а.с. 7) та № 2557 від 08.09.2023 р. на суму 232 003 грн щодо сплати рахунка-фактури № 44 від 28.02.2022 р. (т. 2, а.с. 9), а всього на загальну суму 787 327 грн. Як зазначив господарський суд вказані перерахування коштів здійснені вже після звернення ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» з позовом до суду.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 ГК України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зокрема, частина 1 ст. 175 установлює, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 ст. 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди майна.

Так, за ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1).

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із тексту апеляційної скарги Орендаря у цій справі, рішення суду першої інстанції ним оскаржуються лише в частині стягнення 771 777,75 грн пені, 67 258,29 річних, 321 561,21 інфляційних, а відтак, враховуючи, що рішення в частині встановлені обставин укладення між сторонами договору оренди, передачі об`єкта оренди, правильності розрахунку стягнутих судом сум, відмови у задоволені позовних вимог, сторонами не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні вимог.

Суд першої інстанції, стягуючи з Відповідача 771 777,75 грн пені, 67 258,29 грн річних, 321 561,21 грн інфляційних, виснував, що ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» довело шляхом надання належних та допустимих доказів як сам факт оренди майна, так і розмір орендної плати, у період з січня по серпень 2020 року та з жовтня по листопад 2020 року, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У п. 6.2. договору оренди сторони визначили, що у разі порушення ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» встановленого договором строку внесення орендної плати, воно повинне сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру суми простроченої до оплати за кожний день прострочення, включаючи день фактичної оплати.

Разом з тим, сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Умови укладеного між сторонами договору оренди не містять визначення розміру орендної плати, але з наведених «Актів звірок взаємних розрахунків», «Акту взаємозаліку зустрічних вимог», «Актів прийому-здачі наданих послуг» та «Актів здачі-приймання робіт ( надання послуг )» вбачається, що у них наявна інформація стосовно вартості оренди ( орендної плати ) за конкретні періоди оренди, суми заборгованостей з оренди, а тому фактично орендна плата сторонами визначена за наслідками їх складення.

При цьому, оформлення актів прийому-передачі послуг відповідає умовам пунктів 3.5. та 3.8. договору оренди, за якими Орендодавець у термін до 3 числа місяця, наступного за розрахунковим, оформлює, підписує і надає Орендарю два примірники акту надання послуг по оренді, що є невід`ємною його частиною. У зв`язку з цим, невід`ємність вказує на можливість визначення сторонами розміру орендної плати не безпосередньо у тексті договору, але й у додаткових документах, якими являються наведені акти надання послуг.

Разом з тим, визначення розміру орендної плати в Актах звірок не суперечить договірними умовам, оскільки за п. 3.9. договору вони складаються у разі необхідності. А Акт взаємозаліку зустрічних вимог взагалі являється одностороннім правочином, в якому підтверджена сума заборгованості на певну дату.

ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» за умовами укладеного договору та наведених правових норм зобов`язалося до 30 числа місяця, що настає за розрахунковим, самостійно вносити платіж у розмірі орендної плати, який визначений в Актах прийому-передачі наданих послуг.

Як слушно зазначив суд першої інстанції - передбачена у п. 3.2. договору оренди умова щодо сплати орендної плати згідно з виставлених рахунків не стосується самого порядку її визначення, оскільки ключовим у структурі речення, наявного у цьому пункті, є дієслово «сплачується», а тому стосується лише обов`язку сплачувати орендну плату за виставленими рахунками. Більш того, відповідно до п. 3.6. договору сам договір є достатньою підставою для внесення платежів. Тому, сплата орендних платежів повинна здійснюватися у незалежності від факту виставлення рахунків щодо сплати. Такий обов`язок стосується і визначеного розміру орендної плати за Актом звірки за листопад 2020 року, оскільки його підписанням ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» визнало отримання послуг з оренди та заборгованість зі сплати орендної плати.

Попередньо господарський суд вказав, що ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» виконало умови договору на загальну суму 6 802 312 грн у період з січня 2020 року по червень 2023 року, але позовні вимоги обґрунтувало лише сумою наданих послуг у розмірі 5 348 157 грн, з яких зазначило, що за період з січня по листопад 2020 року борг зі сплати орендної плати складав 644 065 грн, а у період з грудня 2020 року по червень 2023 року орендна плата, яка підлягала сплаті становить 4 704 092 грн. У зв`язку з цим, суд першої інстанції надав оцінку зобов`язанням ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» по сплаті орендної плати лише у межах орендної плати у сумі 5 348 157 грн ( тобто 644 065 грн наявного боргу станом на 01.12.2020 р. та 4 704 092 грн орендної плати за період з грудня 2020 року по червень 2023 року ).

У цьому контексті місцевий господарський суд вказав на те, що з метою оплати наданих послуг ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» виставило ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» рахунки-фактури, а саме: № 229 від 21.09.2021, № 25 від 11.10.2021, № 180 від 14.12.2021, № 1 від 18.01.2022, № 34 від 16.02.2022, № 44 від 28.02.2022, № 47 від 10.04.2022, № 51 від 19.05.2022, № 68 від 21.06.2022, № 75 від 16.07.2022, № 83 від 16.08.2022, № 92 від 16.09.2022, № 110 від 16.10.2022, № 134 від 21.11.2022, № 146 від 19.12.2022, № 156 від 30.12.2022, № 5 від 16.02.2023, № 11 від 17.03.2023, № 25 від 13.04.2023, № 33 від 15.05.2023, № 48 від 27.06.2023 та № 56 від 14.07.2023. Хоча, вони виставлені і не за усіма складеними Актами прийому-передачі наданих послуг, але при відсутності заперечень щодо їх направлення та вручення ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот», підтверджують часткове виконання ТОВ «Світловодське кар`єроуправління» договірного обов`язку з їх направлення ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот».

Разом з тим, судом першої інстанції було обгрунтовано враховано, що відсутність рахунків-фактур за інші періоди оренди не впливають на безпосередній обов`язок ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» сплачувати орендну плату, оскільки вони необхідні лише для ведення бухгалтерського обліку сторонами. Вони не являються договірним зобов`язанням у розумінні наведених статей 173, 174, 175 ГК України. У зв`язку з цим, відсутність у деяких рахунках-фактурах підписів директора (при наявності підпису бухгалтера) взагалі не впливають на обов`язок сплачувати орендну плату.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанцйфї погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ТОВ «Транспортна логістична компанія «Патріот» у незалежності від відсутності заборгованості по сплаті орендної плати за спірний період, допустило порушення взятих на себе зобов`язань, яке виявилося у несвоєчасній сплаті орендної плати протягом цього періоду (відповідні порушені строки та суми заборгованостей за кожний з періодів будуть зазначені для недопущення дублювання у подальших розрахунках).

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна логістична компанія Патріот - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2023 р. у справі № 912/1638/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.04.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін