Рішення

від 15.04.2024 по справі 903/100/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2024 року Справа № 903/100/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу №903/100/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньгаз Збут, м. Луцьк

до Волинського апеляційного суду, м. Луцьк

про стягнення 15512,60 грн.,

в с т а н о в и в:

до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №VLz-СК-4941 від 29.01.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньгаз Збут, в якій позивач просить стягнути з Волинського апеляційного суду вартість безпідставно набутого майна у сумі 15512,60 грн., а також 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Ухвалою суду від 05.02.2024 було залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут"; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали: розрахунку суми заборгованості у розмірі 15512,60 грн.; письмових пояснень про те, за якою ціною позивач нарахував відповідачу вартість спожитого природного газу.

09.02.2024 до Господарського суду Волинської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньгаз Збут надійшли пояснення №VLz-СК-4942 від 09.02.2024 на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2024.

Ухвалою суду від 14.02.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропонувати відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; запропонувати позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача, протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвалу суду від 14.02.2024 було надіслано сторонам у справі до їх електронних кабінетів.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

21.02.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

27.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Як передбачено ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступні обставини.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ видами економічної діяльності ТОВ Волиньгаз Збут є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (а.с. 12-14).

Як передбачено п. 2.2.2.2. ст. 2 Статуту ТОВ Волиньгаз Збут основною метою діяльності товариства є, зокрема надання населенню, бюджетним установам та організаціям, промисловим підприємствам, а також іншим юридичним особам послуг з постачання природного, нафтового газу, газу (метану) вугільних родовищ, скрапленого газу.

Як пояснює позивач у позовній заяві, станом на 16 лютого 2021 року жоден постачальник природного газу не здійснив реєстрацію та бронювання в інформаційній платформі споживача Волинський апеляційний суд та не набув статусу діючого постачальника, а тому Волинський апеляційний суд 16 лютого 2021 увійшов до реєстру споживачів, які несанкціоновано споживають природний газ, і 19 лютого 2021 повинні були розпочатись заходи з припинення в установленому порядку газопостачання на його об`єкти.

Припинення газопостачання на об`єкт Волинський апеляційний суд могло привести до негативних наслідків для відповідача, таких, як неможливість нормального функціонування установи, збільшення ризиків заподіяння шкоди будівлям, магістральним тепловим мережам, газовому обладнанню внаслідок дії низьких температур.

З метою уникнення вказаних негативних наслідків 16 лютого 2021 ТОВ «Волиньгаз Збут» забронювало за собою Волинський апеляційний суд на інформаційній платформі, не маючи при цьому належним чином оформлених договірних відносин.

З метою підтвердження спожитого відповідачем обсягу природного газу позивач звернувся до оператора газорозподільної системи, яким на території Волинської області є Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Волиньгаз.

АТ Волиньгаз направило позивачу листа, у якому підтвердило обсяги спожитого відповідачем природного газу в лютому 2021 року 8764,11 м.куб., з яких 1566,93 м.куб. постачальника ТОВ «Волиньгаз Збут» за період 16.02.-19.02.2021.

Крім цього, позивач подав скріншоти з інформаційної платформи ТзОВ Оператор газотранспортної системи України, в яких вказано, що у лютому 2021 року відповідач спожив 1566,93 м.куб. природного газу з ресурсу ТОВ «Волиньгаз Збут», зокрема 16.02.2021- 369,20 м.куб., 17.02.2021-397,94 м.куб., 18.02.2021-399,64 м.куб., 19.02.2021- 400,15 м.куб.

Наказом ТзОВ Волиньгаз Збут №44 від 28.12.2020 з 01.01.2021 встановлено відпускну ціну на постачання природного газу для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів за 1 м.куб. у розмірі 9,90 грн. з ПДВ.

Звертаючись з позовом до суду, позивач обчислив вартість спожитого відповідачем природного газу, виходячи з того, що відпускна ціна на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з бюджету за 1 м.куб. з 01.01.2021 становила 9,90 грн. з ПДВ.

Таким чином, вартість спожитого відповідачем природного газу у лютому 2021 року становить 15512,60 грн., виходячи з розрахунку:1566,93 м.куб. х 9,90 грн.

Відповідач у відзиві не визнає пред`явленого до нього позову, вважає його безпідставним, посилаючись на наступні обставини:

Волинським апеляційним судом 16 листопада 2020 року були оголошені відкриті торги для закупівлі природного газу у розмірі 59 тисяч метрів кубічних на очікувану вартість 472 000 грн. 00 коп. за ідентифікатором закупівлі UA-2020-11-16-014339-C. Протоколом розкриття тендерних пропозицій від 08 грудня 2020 року системою було визнано переможця Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» (надалі - ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД»), з яким 23 грудня 2020 було укладено договір про постачання природного газу з 01 січня 2021 по 31 грудня 2021 №77/21/133-20. На підтвердження свої доводів подає копію договору про постачання природного газу №77/21/133-20.

Відповідно до п.1.1 договору №77/21/133-20 від 23.12.2020 між Волинським апеляційним судом та ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД», постачальник зобов`язувався поставити у 2021 році споживачу природний газ, код ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо, у необхідних для споживачу об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п.1.2. плановий обсяг постачання природного газу 59 тисяч метрів кубічних, а строк поставки газу: з 01.01.2021 по 31.12.2021 року.

Станом на 16-19 лютого 2021 року договір про постачання природного газу між Волинським апеляційним судом та ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» не був у стані припинення чи розірвання, а сторонами виконувались договірні зобов`язання.

Згідно з актами прийому-передачі природного газу та на виконання пункту 4.2. договору постачання природного газу № 77/21/133-20 від 23 грудня 2020 Волинський апеляційний суд сплачував кошти постачальнику, тобто ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» за поставлений природний газ.

На підтвердження факту постачання газу відповідач надав копії актів прийому-передачі природного газу № 1827 від 18 березня 2021 року, в тому числі за період з 13.02.2021 по 28.02.2021, фактичний обсяг поставки природного газу за цей період становив - 3,536650 тис. м.куб.

У відзиві Волинський апеляційний суд не заперечує звернення від 09 лютого 2021 року до ТОВ «Волиньгаз Збут» щодо проведення закупівлі природного газу за переговорною процедурою у зв`язку з виникненням нагальної потреби здійснити закупівлю.

Посилається на те, що проведення переговорної процедури з ТОВ «Волиньгаз Збут» підтверджується копією протоколу № 4-2021 від 09 лютого 2021 року, який був наданий суду позивачем.

Протоколом засідання уповноваженої особи Волинського апеляційного суду №21-2021 від 17 лютого 2021 року було прийнято рішення про відміну переговорної процедури за ідентифікатором закупівлі UA-2021-02-09-011194-a, по закупівлі природного газу на період лютий - березень 2021 року, керуючись пунктом 3 частини 8 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг. Протокол про відміну був розміщений 17 лютого 2021 року на закупівельному майданчику.

Згідно із Законом "Про публічні закупівлі", постачальники мають право оскаржити скасування закупівлі протягом 10 днів після того, як замовник підпише рішення про скасування із КЕП. Періодом оскарження учасником дій замовника був визначений з 17 лютого 2021 року до 28 лютого 2021 року до 00 години 00 хвилин. Жодних скарг учасником (ТОВ «Волиньгаз Збут») подано не було.

Листом № 949/21 від 26 січня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальність «СЕРВІС ГРУПП ЛТД», який зареєстрований у системі документообігу КП «Д-3» Волинського апеляційного суду 27 лютого 2021 року, було повідомлено Волинський апеляційний суд про намір розірвання договору №77/21/133- 20 від 23.12.2020 року та припинення газопостачання з 16 лютого 2021 року, через неможливість постачати природний газ за цінами, за якими укладено договір, оскільки у січні 2021 року зафіксовано стрімке підвищення ціни природного газу на ринку, що підтверджується листом № 949/21 від 26 січня 2021 року.

Листом №1503/21 від 16 лютого 2021 року, який зареєстрований у системі документообігу КП «Д-3» Волинського апеляційного суду 17 лютого 2021 року, ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» було повідомлено, що в результаті переговорів між Волинським апеляційним судом та ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД», сторони дійшли згоди про продовження дії договору №77/21/133-20 від 23.12.2020 року, а лист-повідомлення про намір розірвати договір № 949/21 від 26 січня 2021 року слід вважати таким, що втратив свою чинність.

Станом на 16-19 лютого 2021 року у Волинського апеляційного суду існував діючий договір з постачальником ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД».

Наведені відповідачем доводи не спростовують аргументів позивача та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Судом встановлено, що відповідач - Волинський апеляційний суд є державною неприбутковою установою, що здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя та керується при здійсненні процедур закупівель Законом України № 922 від 25 грудня 2015 року «Про публічні закупівлі» та є замовником у розумінні ст. 2 цього Закону.

У зв`язку з цим відповідач 09 лютого 2021 року звернувся до позивача по справі ТОВ «Волиньгаз Збут» з приводу проведення закупівлі природного газу за переговорною процедурою, оскільки у відповідача (замовника) виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника.

Представником позивача ТОВ «Волиньгаз Збут» в особі директора Тищук М.М та представником відповідача Волинський апеляційний суд уповноваженою особою з питань публічних закупівель Сабін І.В. 09 лютого 2021 року було підписано протокол № 4-2021 переговорів щодо закупівлі за переговорною процедурою закупівлі між Волинським апеляційним судом та ТОВ «Волиньгаз Збут» з визначеною датою постачання з 16 лютого 2021 року.

Отже, враховуючи наявність вказаного протоколу про проведення закупівлі за переговорною процедурою з визначеною датою початку постачання з 16 лютого 2021 року, та відсутність станом на 16.02.2021 на Інформаційній платформі реєстрації та бронювання споживача Волинський апеляційний суд за жодним з постачальників та відсутністю діючого постачальника, позивач ТОВ «Волиньгаз Збут» правомірно здійснив реєстрацію та бронювання відповідача та набув статусу діючого постачальника.

Відповідно до абзацу четвертого п.3 ч.2 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеною в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.

Таким чином, проведення відповідачем переговорів з позивачем щодо закупівлі за переговорною процедурою з мотивів розірвання договору з вини учасника, та відсутність бронювання на Інформаційній платформі за діючим постачальником спростовує твердження відповідача про те, що станом на 16-19 лютого 2021 року договір про постачання природного газу між Волинським апеляційним судом та учасником ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» не був у стані припинення чи розірвання, а сторонами виконувались договірні зобов`язання.

Вказана обставина також спростовується даними Інформаційної платформи оператора ГТС, відповідно до якої споживання природного газу відповідачем Волинський апеляційний суд у період 16-19 лютого 2021 року проводилось з ресурсу саме ТОВ «Волиньгаз Збут».

У запереченнях від 01.03.2024 відповідач підтвердив, що він дійсно 09.02.2021 оголосив переговорну процедуру на закупівлю 7040 м.куб. природного газу на очікувану вартість 59873 грн., термін поставки з 16 лютого по 12 березня 2021 року.

На підтвердження проведення переговорної процедури із ТзОВ Волиньгаз Збут відповідач подав копію протоколу №4-2021 від 09.02.2021.

Також до заперечень відповідач приєднав копію листа ТзОВ Сервіс Груп ЛТД» №949/21 від 26.01.2021, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» повідомило відповідача про намір розірвання договору №77/21/133-20 від 23.12.2020 на постачання природного газу для споживача, що не є побутовим, та припинення газопостачання з 16.02.2021.

Факт відміни у подальшому переговорної процедури за ідентифікатором закупівлі UA-2021-02-09-011194-а, на який посилається відповідач у запереченнях від 01.03.2024, та продовження дії договору №77/21/133-20 від 23.12.2020 із ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД», не спростовує факту газопостачання позивачем ТзОВ Волиньгаз Збут у період 16-19 лютого 2021 року.

Згідно з п. 1 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

З огляду на визначене главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи нормативне регулювання, функціонування інформаційної платформи та ведення Реєстру споживачів відбувається в безперервному автоматичному режимі.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якої забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу( абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи/Кодексу ГТС). Адміністрування платформи здійснює Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільчих мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом.

Згідно з абз.1 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача ( крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

У разі якщо за п`ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника «останньої надії», Інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача (абз.18 п.2 глави 5 розділу IV Кодексу).

Інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначення кінцевої дати.

Відповідно до п. 1 глави І розділу IX Кодексу газорозподільних систем комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

З огляду на наведені норми законодавства, які регулюють специфічні відносини з постачання природного газу, зобов`язання відповідача з оплати спожитого природного газу виникають з факту такого споживання на підставі відповідних норм законодавства. При цьому такі правовідносини є позадоговірними і згідно з п. 8 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи алокація відбору природного газу в такому випадку відноситься на діючого постачальника, яким був позивач. Тобто, у відповідний спірний період саме позивач вважався постачальником природного газу відповідачу.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» обов`язок щодо оприлюднення наміру укласти договір в системі закупівель, укладення договору та опублікування звіту про його виконання покладається на замовника, тобто відповідача по справі.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний укласти договір про постачання природного газу.

Правила постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, які розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу», регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільчої системи/газотранспортної системи (оператори ГРМ/ГТС).

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Отже, виходячи з наведених правових норм, постачання позивачем природного газу без укладення відповідного договору і його отримання відповідачем є таким, що здійснюється в позадоговірному порядку, і свідчить про відсутність відповідної правової підстави його набуття.

У вказаний період лютого 2021 року договір постачання природного газу, який би містив всі необхідні істотні умови, передбачені ст.12 Закону України «Про ринок природного газу», та строк дії якого охоплював би спірний період поставки 16-19 лютого 2021, зазначений в позові, між сторонами у справі у формі єдиного документу, складеного у письмовій формі, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, не складався.

Природний газ, який був спожитий відповідачем з 16-19 лютого 2021 року, не був придбаний ним за відплатним договором.

Природний газ з 16 по 19.02.2021 споживався відповідачем без належної правової підстави, що й послужило підставою для звернення позивача з позовом до суду на підставі ст. 1212 ЦК України.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільним та Господарським кодексом України.

Згідно з преамбулою Закону України "Про ринок природного газу" цей Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до пунктів 19, 27, 28, 37 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів; споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 (надалі - Правила постачання природного газу), розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (надалі - оператори ГРМ/ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Постачання позивачем природного газу без укладення відповідного договору і його отриманням відповідачем є таким, що здійснюється в позадоговірному порядку, і свідчить про відсутність правової підстави його набуття.

В період з 16.02.2021 по 19.02.2021 року договір постачання природного газу, який би містив усі необхідні істотні умови, передбачені ст. 12 Закону України Про ринок природного газу, та який був би складений між сторонами у справі у формі єдиного документу, підписаний ними і скріплений їх печатками, відсутній.

Відповідач, як споживач газу, не припинив споживання природного газу та продовжував отримувати природний газ від ТОВ Волиньгаз Збут у період з 16.02.2021 по 19.02.2021, внаслідок чого відбулося позадоговірне постачання та споживання природного газу в кількості 1566,93 м.куб. на суму 15512,60 грн.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки станом на дату звернення з позовом природний газ спожитий відповідачем та фактично не може бути повернутий позивачу, на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України відшкодуванню підлягає вартість такого майна.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України, які застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Зокрема, стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Аналогічна правова позиція викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/5027/18.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Для правомірного набуття зазначеного обсягу природного газу між сторонами мали бути належним чином оформлені договірні правовідносини, зокрема, враховуючи вимоги ст.ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, Закону України Про ринок природного газу, Кодексу газотранспортної системи, та Правил постачання природного газу, мав бути укладений письмовий договір.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про відсутність між сторонами у справі договірних правовідносин у спірний період, а тому спожитий відповідачем за період з 16.02.2021 по 19.02.2021 в позадоговірному порядку природний газ у загальному обсязі 1566,93 м.куб. у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України слід вважати майном, яке набуте безпідставно, відтак на підставі ст. 1213 ЦК України вимога позивача про стягнення з відповідача 15512,60 грн. вартості безпідставно набутого майна підлягає до задоволення.

У зв`язку із задоволенням позову витрати, пов`язані з оплатою судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Волинського апеляційного суду (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Червоного хреста, 10, код ЄДРПОУ 42255369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (43025, проспект Молоді, 14 А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 39589216) 15512 грн. 60 коп. вартості безпідставно набутого майна, 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 22.04.2024.

Суддя І. О. Якушева