Рішення

від 23.04.2024 по справі 904/841/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024м. ДніпроСправа № 904/841/24

за позовом Комунального закладу спеціалізованої Мистецької освіти МУЗИЧНА ШКОЛА №8 Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 25 285, 40 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Комунальний заклад спеціалізованої Мистецької освіти МУЗИЧНА ШКОЛА №8 Криворізької міської ради (далі - Позивач), звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 25 285, 40 грн., з яких: 24 589,54 грн. - основний борг, 217,19 грн. - інфляційні втрати, 478,67 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2019-2020 роках між позивачем та відповідачем укладені договори купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 року та №174 від 10.02.2020 року. На виконання рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/50-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22, відповідачем здійснено перерахунки розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів "Бюджетні установи" та "Інші споживачі" за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року, у зв`язку зі зміною для АТ "Криворізька теплоцентраль" ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020. Згідно перерахунку переплата за послугу з постачання теплової енергії з грудня 2019 року по квітень 2020 року складає 24 589,54 грн. (за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 р. -6 745 грн. 55 коп. та за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 10.02.2020 р. - 17 843 грн. 99 коп.) яку і просить стягнути Позивач.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року відкрито провадження у справі № 904/841/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Ухвалу суду від 01.03.2024 року направлено до його Електронного кабінету Відповідача в підсистемі Електронний суд ЄСІТС 01.03.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 80).

Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що повернення переплати є неможливим, через сплив граничного строку для проведення коригування податкових накладних.

Крім того, Відповідач зазначив, що 11.01.2024 року сторонами укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 174, в рахунок платежів за яким, буде зараховано переплату в розмірі 24 589,54 грн., що відповідає цільовому призначенню використання коштів. За таких обставин, Відповідач вважає, що відносини, які склалися між сторонами, є договірними, що виключає підстави для застосування до них положень ст. 1212 ЦК України.

Щодо заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, Відповідач подав заперечення за змістом яких зазначив, що представником позивача, адвокатом Ряснянською Інною Сергіївною було подано щонайменше 3 аналогічних позови до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», а саме по справам № 904/883/24, 904/803/24, 904/751/24, 904/841/24. Відтак, враховуючи, що всі вони є шаблонними та аналогічними і представник Позивача не витрачала на підготовку позовної заяви багато часу, окрім заміни персональних даних та враховуючи, що представник Позивача не буде брати участь у судовому засіданні через розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, то і стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є явно завищеними та не співмірним об`єму фактично виконаної роботи та часу який був витрачений на її виконання. З огляду на викладене, Відповідач просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем подано пояснення в яких останній наполягав на задоволенні позовних вимог та зазначив, що договори купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 року та №174 від 10.02.2020 року припинили свою дію, а отже Позивач не може порушувати питання про зарахування переплати у майбутні платежі за договором від 11.01.2024 року.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 року Позивачем (Споживачем) та Відповідачем (Теплопостачальною організацією) було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії №174 (далі - Договір 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору 1 Відповідач узяв на себе зобов`язання постачати Позивачу теплову енергію в потрібних обсягах, а Позивач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно п. 2.1. Договору 1, теплова енергія постачається Позивачу в обсягах, визначених у Додатку 1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об`єму природного газу). Ціна Договору становить 115 763 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 19 293 грн. 83 коп., в тому числі на січень в сумі 31 455 грн.00 коп. На момент укладання Договору ціна складає 1 367 грн. 62 коп. за 1 Гкал. з ПДВ (бюджет).

Договір набуває чинності з моменту підписання 08.02.2019 року і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 10.1 Договору 1 ).

Додатковою угодою №1 до Договору купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 року внесені зміни в частині тарифу на теплову енергію з 24.01.2019 року, так тариф встановлено в розмірі 1 490, 851 у грн. за 1 Гкал без ПДВ, 1 789,021 у грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №3 від 20.11.2019 року до Договору №174 від 08.02.2019 купівлі-продажу теплової енергії зменшено вартість Договору на 1 605,00 грн. в тому числі ПДВ, відтак ціна Договору становить 114 158,00 грн. в тому числі ПДВ 19 026,33 грн.

Додатковою угодою №4 від 20.12.2019 року до Договору №174 від 08.02.2019 купівлі-продажу теплової енергії збільшено вартість Договору на 10 727,77 грн. в тому числі ПДВ, відтак ціна Договору становить 124 885,77 грн. в тому числі ПДВ 1 787,96 грн.

Умови Договору №174 від 08.02.2019 р. сторонами виконувались/виконані належним чином та у повному обсязі.

10.02.2020 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії №174 (далі Договір 2).

Відповідно до п. 1.1. Договору 2 Відповідач узяв на себе зобов`язання постачати Позивачу теплову енергію в потрібних обсягах, а Позивач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно п. 2.1. Договору 2 теплова енергія постачається Позивачу в обсягах, визначених у Додатку 1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року (за наявності виділеного об`єму природного газу). Ціна Договору становить 139 371 грн. 00 коп., в тому числі на січень місяць 2020 року в сумі 28 720 грн. 00 коп., ПДВ 23 228 грн. 50 коп. На момент укладання Договору ціна складає 1 789 грн. 21 коп. за 1 Гкал. З ПДВ (бюджет).

Договір 2 набуває чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2020 р. до 31.12.2020 p., але в будь якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п.10.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 10.02.2020 року до Договору купівлі-продажу теплової енергії 3174 від 10.02.2020 року внесено зміни до п. 10.1., сторони домовились, що умови даного Договору поширюються на правовідносини, які виникли між ними до його укладання, і діють з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року включно.

Додатковою угодою №4 від 26.10.2020 року до Договору купівлі-продажу теплової енергії №174 від 10.02.2020 року внесені зміни в частині тарифу на теплову енергію з 30.10.2020 року, так тариф встановлено в розмірі 1 415, 21 у грн. за 1 Гкал без ПДВ, 1 698,25 у грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №7 від 14.12.2020 року до Договору купівлі-продажу теплової енергії №174 від 10.02.2020 року внесені зміни в частині тарифу на теплову енергію з 22.12.2020 року, так тариф встановлено в розмірі 1 670,72 у грн. за 1 Гкал без ПДВ, 2 004,86 у грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №8 від 29.12.2019 року до Договору №174 від 10.02.2020 купівлі-продажу теплової енергії збільшено вартість Договору на 5 952,79 грн. в тому числі ПДВ, відтак ціна Договору становить 145 323,79 грн. в тому числі ПДВ 24 220,63 грн.

Умови Договору №113 від 31.01.2020 р. сторонами виконувались/виконані належним чином та у повному обсязі.

16.08.2022 року за результатом розгляду справи №54/50-21 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції акціонерним товариством Криворізька теплоцентраль, розпочатої розпорядженням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.07.2021 р. №54/56-рп/к, адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль, яка полягала у не здійсненні перерахунків розміру нарахувань за теплову енергію категоріям споживачів бюджетні установи, інші споживачі (крім населення) за період грудень 2019 р. - квітень 2020 р. у зв`язку зі зміною для Товариства ціни природного газу протягом опалювального сезону періоду 2019-2020 pp. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 р. №1082 Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку зі зміною ціни природного газу та Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. №1198, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, визначеним частиною першою статті 13 цього Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку постачання теплової енергії, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вказане порушення на Акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. Зобов`язано акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто здійснити перерахунок нарахувань за теплову енергію категоріям споживачів бюджетні установи, інші споживачі (крім населення) за період грудень 2019 р. - квітень 2020 р.

Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 р. №54/14-р/к, акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування вказаного рішення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 року у справі №904/2888/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 року у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 р. №54/14-р/к відмовлено у повному обсязі.

На виконання рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 р. у справі №54/20-21, з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 року у справі №904/2888/22, акціонерним товариством Криворізька теплоцентраль було виконано перерахунок розміру нарахувань за теплову енергію для категорії споживачів Бюджетні установи та Інші споживачі за період з грудня 2019 р. по квітень 2020 р.

Внаслідок вищевказаного перерахунку, згідно актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №6326 від 31.05.2023 р. та №3411 від 31.05.2023 р. за Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти Музична школа №8 Криворізької міської ради утворилась переплата за сплачені суми нарахувань за теплову енергію за період з грудня 2019 р. по квітень 2020 р. на загальну суму 24 589,54 грн., зокрема:

за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 р. - 6 745 грн. 55 коп.;

за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 10.02.2020 р. - 17 843 грн. 99 коп.

01 січня 2024 року між Позивачем та Відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків за Договорами за 2019-2020 р. відповідно до якого за Відповідачем обліковується кредиторська заборгованість на загальну суму 24 589 грн. 54 коп. (а.с. 52).

Вказаний акт звірки підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень.

Листом №63-64 від 28.06.2023 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням/вимогою повернути переплату/заборгованість за Договором №174 від 08.02.2019 р. в сумі 6 745,55 грн. та переплату/заборгованість за Договором №174 від 10.02.2020 р. в сумі 17 843, 22 грн.

На лист №63-64 від 28.06.2023 p. Відповідач повідомив Позивачу, що через занадто низьку платіжну дисципліну зі сторони мешканців міста - споживачів теплової енергії, AT КТЦ відчуває гострий дефіцит бігових коштів, який не дає змоги своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за спожиті енергоносії, що в свою чергу ставить під загрозу підготовку та стале проходження опалювального сезону 2023-2024, та як наслідок створює фінансові загрози ведення господарської діяльності. Враховуючи такі обставини, Відповідач зазначив, що переплату буде зараховано за теплову енергію в рахунок майбутніх платежів.

Листом №165 від 22.12.2023 р. Позивач повторно наполіг на поверненні переплати/ заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію у період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

У відповідь на лист №165 від 22.12.2023 р. Відповідач зазначив, що дійсно за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 р. обліковується переплата на суму 6 745 грн. 55 коп., а за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 10.02.2020 р. - 17 843 грн. 99 коп.

Вищевказаним листом Відповідач звернувся до Позивача і з проханням утриматися від повернення переплати.

Враховуючи, що Договір купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 р. та Договір купівлі-продажу №174 від 10.02.2020 р. припинили свою дію, а перераховані Позивачем грошові кошти в якості переплати за постачання теплової енергії не повернуті, останній звернувся до суду з даним позовом.

Листом-претензією №171 від 27.12.2023 р. Позивач в черговий раз наполіг на поверненні переплати/заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію у період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.

У відповідь на лист №171 від 27.12.2023 р. Відповідач повторно зазначив, що дійсно за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 р. обліковується переплата на суму 6 745 грн. 55 коп., а за Договором купівлі-продажу теплової енергії №174 від 10.02.2020 р. - 17 843 грн. 99 коп.

Вищевказаним листом Відповідач повторно звернувся до Позивача і з проханням утриматися від повернення переплати.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

Згідно статті 19 Закону України "Про теплопостачання" діяльність у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивач свої зобов`язання з оплати вартості послуг за Договорами про постачання теплової енергії виконав у повному обсязі.

Факт завищення відповідачем фактичних витрат на теплову енергію підтверджується рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/20-21 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №904/2888/22.

Наявність переплати за цими договорами складає 24 589,54 грн., підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 49 Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, різниця в нарахуваннях (від`ємне значення) спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору із споживачем.

Строк дії договорів купівлі-продажу теплової енергії №174 від 08.02.2019 р. та №174 від 10.02.2020 р. закінчився.

Згідно із частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм убачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

При цьому, норма частини другої статті 530 ЦК України, на яку посилається позивач, до недоговірних зобов`язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується (п.92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).

У даній справі встановлено, що строк дії договорів про закупівлю теплової енергії №117 від 08.02.2019, № 117 від 10.02.2020 теплової енергії закінчився, а грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача поза межами договірних відносин та були безпідставно отримані відповідачем, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок їх повернути згідно з нормами статті 1212 ЦК України.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Станом на дату звернення з позовом до суду грошові кошти не повернуто позивачу.

Як було зазначено вище, зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом.

Отже, строк виконання зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 24 589,54 грн. є таким, що настав.

Доказів повернення зайво сплачених коштів відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 24 589,54 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Отже, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.

На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 217,19 грн. - інфляційних втрат та 478,67 грн. 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 06.07.2023 року по 27.02.2024 року.

За результатами здійснення перевірки розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що нарахування проведено арифметично правильно.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У складі судових витрат по справі позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

14 лютого 2024 року між Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №8" Криворізької міської ради (клієнт, позивач) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Апріорі" (адвокатське об`єднання) укладено договір №08/02-2024-3 про надання професійної правничої допомоги (а.с. 64-66).

За пунктом 1.1 Договору адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати послуги сторонніх фахівців (правничу допомогу клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновлення порушених, оспорюваних та/або невизнаних прав і законних інтересів клієнта) за ДК 021:2015 79100000-8 Послуги юридичного консультування та юридичного представництва, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та коментувати фактичні витрати.

Обсяг правничої допомоги (перелік робіт і послуг), що надається адвокатським об`єднанням, визначається в укладених між сторонами додатках до цього договору (п. 2.1 Договору).

Гонорар за професійну правничу допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання. Розмір гонорару адвокатського об`єднання, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього договору (п.5.1, 5.3 Договору).

У разі закінчення надання правничої допомоги, визначеної у кожному конкретному додатку до договору, сторонами складається відповідний акт про надання професійної правничої допомоги, що підписується уповноваженими представниками кожної зі сторін (п. 5.5 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024 або до закінчення надання адвокатським об`єднанням правничої допомоги, визначеної в додатках до договору (п. 12.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

14 лютого 2024 року між Сторонами підписано Додаток №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №08/02-2024-3 від 14.02.2024 (а.с. 67).

Сторони погодили надання адвокатським об`єднанням наступної правничої допомоги клієнту та розмір гонорару за її надання, а саме:

надання правової інформації, усної консультації і роз`яснення (із вивченням та аналізом документів), які стосуються порушення позовного провадження у Господарському суді Дніпропетровської області стосовно стягнення заборгованості з АТ "Криворізька теплоцентраль" на користь Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №8" Криворізької міської ради у розмірі 24 589, 54 грн., що утворилася внаслідок перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію у період 2019-2020 роки;

складення клопотань, заяв, письмових пояснень та інших процесуальних документів (за необхідності), в т.ч. позовна заява до АТ "Криворізька теплоцентраль".

Розмір гонорару (фіксований) - 5 000,00грн (п. 1 додатку).

Закінченням надання правничої допомоги за даним Додатком до Договору вважається дата отримання клієнтом рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовною заявою Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №8" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості з АТ "Криворізька теплоцентраль" на користь Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа №2" Криворізької міської ради у розмірі 24 589, 54 грн., що утворилася внаслідок перерахунку розміру нарахувань за теплову енергію у період 2019-2020 роки або дата публікації зазначеного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (п. 3 додатку).

Сторони погодили, що гонорар, визначений в п. 1 дійсного додатку до договору, клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору та отримання рахунку на його оплату (п. 4 Додатку).

Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: ордер серії АЕ №1266589 від 27.02.2024. Статус адвоката Ряснянської Інни Сергіївни підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4097 від 08.01.2019 (а.с. 11, 12).

Позивач просить стягнути з відповідача суму витрат, які він має сплатити за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить суд зменшити суму витрат на правову допомогу до розумного розміру.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Враховуючи викладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат Відповідача на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн.

В силу приписів ст. 129 ГПК України, витрати на оплату судового збору та задоволена до відшкодування сума витрат на оплату правничої допомоги, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 123, 126, 129, 202, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) на користь Комунального закладу спеціалізованої Мистецької освіти МУЗИЧНА ШКОЛА №8 (50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 02216709) 24 589,54 грн. основного боргу, 217,19 грн. інфляційних втрат, 478,67 грн. 3% річних, 3 028,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 3 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський