Ухвала

від 18.04.2024 по справі 907/256/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" квітня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/256/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави

в особі позивача Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан +», с. Минай, Ужгородський р-н, Закарпатська область

про визнання правочину недійсним у частині, стягнення коштів (ціна позову: 8 743 019,08 грн),

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участю представників сторін:

від прокуратури Косенко Д.В., Томчук М.О. (прокурори Офісу Генерального прокурора, в режимі ВКЗ);

від позивача Мазур Д.Г. (в порядку самопредставництва, в режимі ВКЗ);

від відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан +», яким просить: визнати недійсними п. п. 1.1 та 3.1 договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин) для техніки спеціального призначення від 17.01.2023 №286/1/23/1, укладеного між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та товариством з обмеженою відповідальністю «Титан +» (89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Тичини, 16, код ЄДРПОУ 39846953), у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Титан +» (89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Тичини, 16, код ЄДРПОУ 39846953) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) загалом 8 743 019,08 грн, з яких: безпідставно сплачені кошти в сумі 8 261 571,91 грн, інфляційні втрати за період з березня 2023 року по січень 2024 року в сумі 245 558,49 грн і 3 % річних за період з 07.03.2023 по 26.02.2024 у сумі 235 888,68 гривні.

Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Підготовче засідання призначено на 18 квітня 2024 р. на 11:30 год.

26.03.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшов відзив на позовну заяву вх.№ 02.3.1-02/2381/24, в якому відповідач доводи позивача заперечує, у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

08.04.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області від позивача надійшла відповідь на відзив вх.№ 02.5.1-02/2806/24.

17.04.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області від представника прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів вх.№ 02.3.1-02/3155/24, що береться до уваги судом.

18.04.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Титан +» подало заперечення на відповідь на відзив вх.№ 02.3.1-02/3157/24.

18.04.2024 Міністерство оборони України подало пояснення по справі вх.№ 02.3.1-02/3171/24.

Окрім цього, 28.03.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання позивача вх.№ 02.3.1-02/2458/24 про зупинення провадження по справі.

Необхідність зупинення провадження у цій справі заявник обґрунтовує тим, що Міністерством оборони України було подано до Київського окружного адміністративного суду позов щодо оскарження вимоги Державної аудиторської служби України від 18 травня 2023 року, яка полягала у вжитті заходів реагування, в тому числі з приводу надмірно сплаченого ПДВ. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.08.2023 у справі № 320/20717/23 передав зазначену адміністративну справу за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду. Позовні вимоги Міністерства оборони України у справі № 320/20717/23 стосуються питання правомірності застосування податку на додану вартість до операцій з постачання пально-мастильних матеріалів згідно з контрактом, який було укладено Міністерством оборони України під час дії воєнного стану.

Відтак, питання правомірності сплати ПДВ по укладених договорах наразі є предметом судового розгляду у справі №320/20717/23.

Міністерство оборони України вважає, що справи №320/20717/23 та №907/256/24 є взаємопов`язаними, а розгляд справи № 320/20717/23 Харківським окружним адміністративним судом має істотне значення для вирішення спору у справі №907/256/24. Зважаючи на наведене, заявник на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України просить зупинити провадження у справі №907/256/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/20717/23.

15.04.2024 відповідачем подано заперечення проти клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі вх.№ 02.3.1-02/3027/24. Заявник зазначає про дискрецію суду самостійно встановити обставини, які можуть бути встановлені судом у справі №320/20717/23.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження по справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача з огляду на наступне.

Порядок та підстави зупинення провадження у справі визначено Главою 8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України є нормою імперативної дії, якою встановлено обов`язок суду зупинити провадження по справі у випадку встановлення судом об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

Суд також зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з обмеженістю предметом позову.

Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.

При цьому, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Предметом позову у справі №907/256/24 є визнання недійсним господарського договору в його частині, а також стягнення безпідставно отриманих коштів, інфляційних втрат і трьох відсотків річних. Предметом доказування в цій справі є наявність або відсутність обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину, а також наявність або відсутність підстав для сплати коштів як ПДВ.

Натомість, предметом позову в справі № 320/20717/23 є визнання протиправними дій органу державного фінансового контролю та скасування окремих пунктів його вимоги.

Суд робить висновок, що господарський суд у справі №907/256/24 має змогу і дискрецію самостійно встановити обставини, які мають значення для цієї справи, незалежно від тих обставин, які можуть бути встановлені судом у справі №320/20717/23. Тобто, господарський суд у справі №907/256/24 наділений повноваженнями самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, зокрема, шляхом вирішення питання застосовності чи незастосовності до них норм пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану», а наявні в матеріалах справи докази дозволять установити обставини наявності/ відсутності порушення цивільного права (інтересу), за захистом якого пред`явлено позов.

Також суд звертає увагу, що вимога Державної аудиторської служби України від 18.05.2023 №000800-14/5639-2023, оскарження якої є предметом розгляду у справі №320/20717/23, складена за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022. Договір від 17.01.2023 № 286/1/23/1, укладений між Міністерством оборони України та ТОВ «ТИТАН+», не був (й не міг бути) предметом такого заходу державного фінансового контролю, позаяк цей правочин вчинено 17.01.2023.

Отже, помилковим є посилання на об`єктивну неможливість розгляду справи №907/256/24 до розгляду справи №320/20717/23, оскільки наявні в ній докази дозволяють установити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Клопотання позивача від 28.03.2024 вх.№ 02.3.1-02/2458/24 про зупинення провадження по справі не містить будь-яких мотивів на обґрунтування висновку про неможливість суду самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета доказування.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача від 28.03.2024 вх.№ 02.3.1-02/2458/24 про зупинення провадження у справі.

Оскільки відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, а позивач подав пояснення по справі в день судового засідання (18.04.2024), з метою ознайомлення сторін із зазначеними в них аргументами, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у даній справі, враховуючи положення статті 129 Конституції України, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне відкласти засідання у справі.

Керуючись ст. ст. 183, 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі від 28.03.2024 вх.№ 02.3.1-02/2458/24 відмовити.

2.Відкласти судове засідання на 16 травня 2024 р. на 10:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а, зал судового засідання № (3) за участю представника Генеральної прокуратури та за участю представника Міністерства оборони України Мазура Д.Г. за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/site/login)

Доручити проведення відеоконференції за участю представника Генеральної прокуратури Київському апеляційному суду (вул. Солом?янська, 2А, м. Київ, 03110).

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Андрейчук