Рішення

від 16.04.2024 по справі 910/16351/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2024Справа № 910/16351/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

до 1. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТРАНС ЛОГІСТИК»

про стягнення 262 998,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» майнової шкоди в розмірі 127 400,00 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОТРАНС ЛОГІСТИК» майнової шкоди у розмірі 135 598,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №255/21-Тз/Ж від 27.09.2021 «ALL RISKS» внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «МАЗ 6501С5» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивачем отримано право вимоги до відповідачів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

13.11.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16351/23, вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 20.11.2023 була надіслана відповідачам.

Вказана ухвала не була вручена відповідачу-2, оскільки відправлення з трек-номером №0600238047363 повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024, справу №910/16351/23 передано для розгляду судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 справу №910/16351/23 прийнято до свого провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду та в системі «Електронний суд» 29.11.2023 відповідачем було сформовано відзив на позову заяву, в якому проти позову заперечено та зазначено, що позивач повинен був звернутися до ПрАТ «СК «Перша» з повідомленням про ДТП та заявою на виплату страхового відшкодування протягом року з моменту ДТП, що не було ним зроблено у визначені строки. Після отримання відмови, Позивачем надано підтвердження, що претензію на виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Перша» було направлено 19.05.2023 року. Зробивши запит до кур`єрської служби, та отримавши докази, що претензію Позивач направив в останній день спливу строку, ПрАТ «СК «Перша» переглянуло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування і сплачено на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму у розмірі 127 400 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4888 від 17.10.2023 року. Крім того зазначивши, що між ПрАТ «СК «Перша» та ТзОВ «Вотранс Логістик» був укладений договір добровільного комплексного страхування автовласника «Максимальний Захист» ЕР-208211533-мз6 від 18.02.2022 року. На підставі якого ПрАТ «СК «Перша» додатково виплатила ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування у розмірі 132 998, 88 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Звернувши увагу, що ПрАТ «СК «Перша» повністю виконало передбачені Законом та умовами Полісу ЕР/208211533 зобов`язання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною першою, пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами першою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно визначення статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу пункту 6 частини 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Як встановлено судом за матеріалами справи, між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг-Україна» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №255/21-Тз/Ж від 27.09.2021 «ALL RISKS» (далі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення та додатковим обладнанням до нього.

За умовами вказаного договору позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «МАЗ 6501С5» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (п. 5 договору).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області 30.06.2022 у справі №161/7485/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.

В межах цієї справи суд встановив, що 19.05.2022 року о 15.30, на 314 км. + 420 м. а/д сполученням Київ - Чоп, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MAN TGX18, д.н.з. НОМЕР_2 та буксируючи напівпричіп COGEL S24-1, д.н.з. НОМЕР_3 , в порушення вимог п. п. 2.3 «б», 12.1 ПДР України, не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував відповідно на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб МАЗ 6501С5, д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень, що призвело до матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Згідно звіту № 011.23ЕС про оцінку автомобіля МАЗ 6501С5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного Приватним підприємством «Експерт-Сервіс-Альфа» 23.01.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля МАЗ 6501С5 реєстраційний номер НОМЕР_1 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу в результаті його пошкодження при ДТП становить 305 555, 67 грн.

Згідно дефектного Акту №ТД00000003 ТОВ «ТД ЗАС» вартість відновлювального ремонту визначена у розмірі 278 671,01 грн.

Відповідно до страхового акту №006.00759622-1 від 18.05.2023, розрахунку страхового відшкодування від 18.01.2023 позивач прийняв рішення здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 262 998,88 грн.

На підставі складеного страхового акту №006.00759622-1 від 18.05.2023, позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором, перерахував на рахунок ТД ЗАС грошові кошти в розмірі в розмірі 262 998,88 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №25151334 від 23.03.2023, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки MAN TGX18, д.н.з. НОМЕР_2 , відшкодовується винною особою, яка на законних підставах володіла вказаним транспортним засобом, оскільки зворотного суду не доведено.

Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 19.05.2022 суду не надано.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За правилами пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

За положенням пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до підпункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу норм спеціального Закону можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Як свідчать матеріали справи та не заперечено відповідачем у письмовому відзиві претензію на виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Перша» було направлено 19.05.2023 року кур`єрською службою.

ПрАТ «СК «Перша» було переглянуто та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування і сплачено на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму у розмірі 127 400 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4888 від 17.10.2023 року.

Враховуючи, що відповідач 17.10.2023, тобто до звернення позивача до суду з позовом сплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 127 400,00 грн., у позові про стягнення 127 400,00 грн. до відповідача-1 слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Разом з тим, судом встановлено, що водій транспортного засобу, яким спричинено збитки на момент ДТП перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОТРАНС ЛОГІСТИК», тому відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

ПрАТ «СК «Перша» та ТзОВ «Вотранс Логістик» був укладений договір добровільного комплексного страхування автовласника «Максимальний Захист» ЕР-208211533-мз6 від 18.02.2022 року.

На підставі означеного договору ПрАТ «СК «Перша» додатково виплатила ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування у розмірі 132 998, 88 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №5864 від 27.11.2023. Отже, ПрАТ «СК «Перша» у повному обсязі виконало передбачені Законом та умовами Полісу №ЕР/208211533 зобов`язання, виходячи з наступного: 135 598,88 грн. - 2 600, 00 грн. франшиза =132 998, 88 грн.).

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначений полісом №ЕР/208211533 розмір ліміту відповідальності (130000, 00 грн) та франшизи (2600,00 грн), суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача-2 майнової шкоди задоволенню не підлягає, оскільки відшкодована відповідачем-1 у добровільному порядку в повному обсязі до відкриття провадження у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведені обставини, оскільки розмір майнової шкоди відповідачем-1 відшкодовано позивачу у повному обсязі, суд не вбачає правових відстав надати судовий захист Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та відмовляє у позові повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2024

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА