Рішення

від 22.03.2024 по справі 910/16401/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.03.2024Справа № 910/16401/23За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 824 218,26 грн.

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська незалежна геологічна група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 824 218,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним здійсненням відповідачем розрахунків за товар, поставлений ним на виконання умов договору № 4600007172 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 31.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 відкрито провадження у справі.

Розпорядженням № 01.3-16/292/24 від 12.01.2024, у зв`язку з відпусткою судді Комарової О.С. призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2024 справу № 910/16401/23 передано для розгляду судді Мельнику В.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 справу №910/16401/23 прийнято до розгляду та призначено судове засідання 01.03.2024.

В судовому засіданні 01.03.2024 оголошено перерву до 22.03.2024.

В судове засідання 22.03.2024 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 22.03.2024 представник відповідача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 22.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

31.01.2023 між Позивачем, як постачальником та Відповідачем, як покупцем було укладено Договір про закупівлю товарів від 31.01.2023 року №4600007172, на поставку товару.

Відповідно до умов Специфікації (Додаток 1 до Договору), строк поставки товару - Детекторів газу Xgard Bright XGB-А1-01-А-ZС-R- ID у кількості 2236 штук: 180 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки Покупця.

27.02.2023 року відповідно до умов п. 5.3 Договору, ТОВ «ОГТСУ» направило ТОВ «УНГГ» Заявку на поставу № 1 (вих.№ТОВВИХ-23-2529 від 27.02.2023) детекторів газу Xgard Bright XGB-А1-01-А-ZС-R- ID, у кількості 2236 шт.

Граничний термін поставки товару за Договором - 26 серпня 2023 року.

25.04.2023 року Постачальник передав, а Покупець прийняв за видатковою накладною № 13, першу партію Товару у кількості 1400 шт., на загальну вартість 69 112 394,40 грн., в т.ч. ПДВ 11 518 732,40 грн.

Право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною (п.5.6 Договору).

Згідно п.4.2 Договору Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих Товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки, якою відповідно до умов п.5.8 Договору є дата підписання Покупцем Акту приймання Товарів за кількістю та якістю.

28.04.2023 року Покупцем підписано Акт приймання Товарів за кількістю та якістю, щодо товару поставленого за видатковою накладною від 25.04.2023 року № 13.

Строк оплати Покупцем першої партії Товарів прийнятої за видатковою накладною від 25.04.2023 року № 13 та Актом приймання Товарів за кількістю та якістю від 28.04.2023: з 18.05.2023 р. до 28 травня 2023 року.

Позивач обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо строків оплати вартості товару.

29 червня 2023 року Покупець виконав грошові зобов`язання з оплати Товару прийнятого за видатковою накладною від 25.04.2023 року № 13, сплативши Постачальнику 69 112 394,40 гривень.

11.07.2023 року Постачальник передав, а Покупець прийняв за видатковою накладною № 15, другу партію Товару у кількості 836 шт., на загальну вартість 41 099 268,14 грн., в т.ч. ПДВ 6 849 878,02 грн. Право власності на Товар перейшло від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною відповідно до умов п. 5.6 Договору.

11.07.2023 року Покупцем підписано відповідний Акт приймання Товарів за кількістю та якістю, щодо товару поставленого за видатковою накладною від 11.07.2023 року № 15.

Строк оплати Покупцем другої партії Товарів прийнятою за видатковою накладною від 11.07.2023 року № 15 та Актом приймання Товарів за кількістю та якістю від 11.07.2023: з 31.07.2023 р. до 10 серпня 2023 року.

Покупець не виконав грошові зобов`язання перед Постачальником, внаслідок чого з 11.08.2023 виник борг у розмірі 41 099 268,14 грн., який Покупець погасив (сплатив) частинами, а саме: 22.08.2023 -28743514,85 грн. та 31.08.2023 -12355753,29 грн.

12 вересня 2023 року ТОВ «УНГГ» керуючись ч. 2 ст. 530 ЦК України звернулося до ТОВ «ОГТСУ» із Вимогою від 11.09.2023 № 1109/2023-1 у семиденний строк від дня пред`явлення перерахувати 824 218,26 грн. (Вісімсот двадцять чотири тисячі двісті вісімнадцять гривень 26 коп.), з яких: 270 577,79 грн. - пеня за порушення строків оплати; 741,31 грн. - 0,01% річних та 552 899,16 грн. - індекс інфляції (інфляційне збільшення), за порушення грошових зобов`язань визначених умовами Договору .

Позивач зазначив, що станом на день розгляду справи Відповідачем не було погашено борг у розмірі 824218,26 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статтей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу У країни, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушенн зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення:, грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно пункту 7.2 Договору встановлено, що у разі порушення Покупцем строків оплати за цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов`язань за цим Договором.

З огляду на викладене позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.7.2 Договору 270577,79 грн. пені.

Як вбачається із матеріалів справи покупець виконав грошові зобов`язання з оплати товару поставленого Постачальником з порушенням строків визначених Договором, відтак допустив порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.7.7 Договору Сторони домовились, що на суму боргу за порушення строку здійснення платежів нараховується 0,01% річних від простроченої суми.

З огляду на викладене позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.7.7 Договору 741,31 грн. 0,01% річних від простроченої суми.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Суд зазначає, що інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий суду розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 552899,16 грн. інфляційних втрат.

Отже, за встановлених обставин справи позов підлягає задоволенню судом повністю

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, вул. Любомира, буд. 44 , ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГЕОЛОГІЧНА ГРУПА» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 16-Г, офіс 54, ідентифікаційний код 40165767) пеню в розмірі 270577 (двісті сімдесят тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн. 79 коп., 0,01% річних в розмірі 741 (сімсот сорок одну) грн. 31 коп., інфляційні втрати в розмірі 552899 (п`ятсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 16 коп., судовий збір в розмірі 12363 (дванадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 28 коп.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.04.2024.

Суддя В.І. Мельник