Ухвала

від 14.03.2024 по справі 910/17116/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.03.2024Справа № 910/17116/19

За скаргоюКиївської міської радина діїзаступника начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М.у справі 910/17116/19за позовомКиївської міської радидо1.Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Поліщук Вікторії Миколаївни 2.Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Поліщук Вікторії Миколаївни 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Колорит» 4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмедлізинг»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивачаПриватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»провизнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності Суддя Смирнова Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивача (скаржник)Золотарьова Ю.А.від ВДВСне з`явилисявід відповідачівне з`явилисявід третьої особине з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №910/17116/19 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Поліщук Вікторії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмедлізинг» від 10.12.2018 №44512024 на земельну ділянку за адресою: хутір Микільський, 17 км Мінського проспекту, літ.З в Оболонському районі м. Києва; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Поліщук Вікторії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Колорит» від 14.06.2019 №47363790 на земельну ділянку за адресою: хутір Микільський, 17 км Мінського проспекту, літ.З в Оболонському районі м.Києва; стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір.

07.08.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 виправлено описку, допущену в рішенні Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 у справі №910/17116/19 щодо номеру оскаржуваного рішення державного реєстратора.

06.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Київської міської ради на дії заступника начальника Голосіївського відділу державного державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М., в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника № НОМЕР_1 Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М. про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.01.2024.

- зобов`язати Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відновити виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 № 910/17116/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедлізинг» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 120, ідентифікаційний код 35378998) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Xрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) судового збору в сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. - у порядку та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 призначено судове засідання для розгляду скарги на 22.02.2024; зобов`язано заступника начальника Голосіївського відділу державного державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук Олесю Миколаївну надати суду копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 та письмові пояснення щодо поданої стягувачем скарги.

21.02.2024 від заступника начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

22.02.2024 від заступника начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М. надійшли матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1.

У судовому засіданні 22.02.2024 суд задовольнив клопотання заступника начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М. та відклав розгляд справи на 14.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 повідомлено учасників судового процесу про відкладення судового засідання.

Представник скаржника у судове засідання 14.03.2024 з`явилася, просила долучити до матеріалів справи матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1 та підтримала скаргу.

Заступник начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М., у судове засідання 14.03.2024 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.

Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача у судове засідання 14.03.2024 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні скаргу Київської міської ради, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, зважаючи на таке.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У провадженні Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/17116/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедлізинг" на користь Київської міської ради 960,50 грн. судового збору.

14.09.2022 державним виконавцем Танащук О.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного наказу Господарського суду міста Києва.

05.01.2024 цим же державним виконавцем винесено постанову НОМЕР_1 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначеною нормою Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

У ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

У ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано широке коло повноважень з метою виконання рішення суду.

Однак, з матеріалів виконавчого провадження випливає, що державним виконавцем не були вжиті всі передбачені Законом заходи для розшуку майна боржника.

Так, державний виконавець не перевірив наявність у боржника майна, належного боржнику від інших осіб, у тому числі на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів тощо (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень), а також виявлення наявних корпоративних прав боржника, не здійснив періодичної перевірки майнового стану боржника.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, коли державним виконавцем не в повному обсязі здійснено розшук майна боржника, його дії з винесення постанови про повернення виконавчого документа слід визнати неправомірними, постанову незаконною.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на положення ст. 1291 Конституції України.

З огляду на те, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, беручи до уваги ненадання органом ДВС доказів вчинення всіх дій, необхідних для виконання рішення суду у справі №910/17116/19, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги Київської міської ради в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця НОМЕР_1 Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М. про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.01.2024.

Що стосується вимог скаржника про зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 №910/17116/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедлізинг» на користь Київської міської ради 960,50 грн судового збору у порядку та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження», суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, виконавець зобов`язаний відновити виконавче провадження за відповідною його постановою не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Тому заявлені скаржником вимоги (зобов`язати поновити виконавче провадження) наразі є передчасними і задоволенню не підлягають.

Більш того, дії по відновленню виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця та належать виключно до його компетенції. Підміна судом суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, є недопустимою. Висновок суду в цій частині відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/14580/16.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Танащук О.М. НОМЕР_1 про повернення виконавчого документу стягувачу від 05.01.2024.

3. В іншій частині скарги відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено: 22.04.2024

Суддя Ю.М. Смирнова