Рішення

від 23.04.2024 по справі 910/1546/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2024Справа № 910/1546/24Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "2629"

про стягнення 39 844,12 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Головне управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "2629" про стягнення 39 844,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 179 від 29.09.2023 про закупівлю товару за державні кошти.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

19.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1546/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 22.02.2024, яка доставлена до електронного кабінету відповідача - 23.02.2024, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 24.02.2024.

Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення умов договору № 179 про закупівлю товару за державні кошти від 29.09.2023 відповідач не поставив позивачу товар у встановлені договором строки.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 07.12.2023 №26/13-4017, однак, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

У зв`язку із простроченням відповідачем поставки товару позивачем нараховані пеня у сумі 8 221,72 грн, штраф у сумі 31 622,40 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.09.2023 за результатами процедури відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю « 2629» було визнано переможцем процедури закупівлі «Мультимедійного обладнання спеціального призначення», унікальним номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель: UА-2023-08-31-009602-а.

29.09.2023 між Головним управлінням урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «2629» (продавець, відповідач) укладено договір № 179 про закупівлю товару за державні кошти (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов`язується поставити покупцю мультимедійне обладнання спеціального призначення (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Загальна кількість товару визначається у Специфікації товару, що додається до договору і є його невід`ємною частиною (Додаток №1 до договору) (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору загальна ціна договору становить 158 112,00 грн, в тому числі 20% ПДВ - 26 352,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору сторонами погоджено, що розрахунки за даним договором здійснюється покупцем відповідно до видаткової накладної, пред`явленої продавцем, шляхом оплати 100% суми за фактично отриманий товар протягом 10 банківських днів після отримання товару належної якості повністю.

За умовами п. 5.1. договору доставка товару здійснюється за рахунок продавця у кількості та комплектності, відповідно до Специфікації товару.

Згідно з п. 5.2. договору продавець зобов`язується поставити товар покупцю протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 13.

Відповідно до п. 5.10. договору датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної, в якій зазначається кількість фактично отриманого товару належної якості.

У відповідності до п. 6.1.1. продавець зобов`язаний поставити товар покупцю у кількості та комплектності, зазначених у Специфікації на умова, встановлених договором.

Згідно з п. 7.2. договору за порушення строків виконання зобов`язання з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від ціни договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів - додатково стягується штраф у розмірі 20 відсотків вказаної ціни договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 22.12.2023, але у будь-якому випадку в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Специфікацією товару, яка є Додатком №1 до договору, сторони погодили загальну вартість товару, яка становить 158 112,00 грн з ПДВ; найменування товару - мультимедійний проектор Acer H6543Ki (MR.JW511.001) у кількості 5 штук, ціна за одиницю товару - 30 422,40 грн, сума з ПДВ - 152 112,00 грн; спліттер Promate MediaSplit-C2 HDMI to 2hdmi Silver у кількості 5 комплектів, ціна за одиницю товару 1200,00 грн, сума з ПДВ - 6000,00 грн.

27.10.2023 на адресу позивача надійшов лист відповідача вих.№ 320227 від 27.10.2023 щодо продовження термінів поставки до 30.11.2023.

У відповідь на лист вих.№ 320227 від 27.10.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. № 26/13-4017 від 07.12.2023, в якій повідомив відповідача про ненадання останнім документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару, а також повідомив про нарахування штрафних санкцій у сумі 37 946,80 грн станом на 07.12.2023. На підтвердження направлення відповідачу претензії позивач надав копію списки згрупованих поштових відправлень № 836/26 від 07.12.2023, № 14803 від 07.12.2023 та копію поштової квитанції від 07.12.2023.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачем допущено порушення своїх договірних зобов`язань щодо строків поставки товару.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару у визначений строк, позивачем нараховані штрафні санкції в сумі 39 844,12 грн, з яких: пеня у сумі 8 221,72 грн, штраф у сумі 31 622,40 грн.

Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, сплату штрафних санкцій не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір № 179 про закупівлю товару за державні кошти від 29.09.2023, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити позивачу мультимедійне обладнання спеціального призначення, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У пунктах 5.1. та 5.2. договору сторони погодили, що доставка товару здійснюється за рахунок продавця у кількості та комплектності, відповідно до Специфікації товару. Продавець зобов`язується поставити товар покупцю протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 13.

Отже, відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 29.10.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав на адресу позивача лист за вих.№ 320227 від 27.10.2023 щодо продовження термінів поставки до 30.11.2023.

Відповідно до п. 12.1 договору, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема продовження строку дії договору у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин та за умови, що таке продовження не призведе до збільшення ціни договору.

Оскільки відповідач не надав документально підтверджених об`єктивних обставин щодо необхідності продовження строків постачання, позивач листом вих.№ 320227 від 27.10.2023 відмовив у продовженні строків поставки та повідомив про нарахування штрафних санкцій у сумі 37 946,80 грн станом на 07.12.2023.

Доказів продовження сторонами строку поставки матеріали справи не містять.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач в порушення умов договору у строк до 29.10.2023 включно поставки товару не здійснив.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У пункті п. 7.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від ціни договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів - додатково стягується штраф у розмірі 20 відсотків вказаної ціни договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення негрошового зобов`язання - порушення строків поставки товару.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару, позивачем правомірно нараховані пеня та 20% штрафу, у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання з поставки товару.

Судом встановлено, що позивач здійснює нарахування пені з 28.10.2023 по 21.12.2023 без врахування приписів до ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, норми якої передбачають, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, нарахування пені мало здійснюватися з 31.10.2023 по 21.12.2023 відповідно.

Отже, обґрунтованими є вимоги про стягнення пені у розмірі 8 221,72 грн за період 31.10.2023 по 21.12.2023,

Отже, розрахунок пені у сумі 8 221,72 грн є арифметично вірним, у зв`язку із чим суд задовольняє позов у цій частині.

Як підтверджено матеріалами справи, мало місце прострочення поставки товару понад 30 днів, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від ціни договору, що становить 158 112,00 грн.

Розрахунок штрафу у сумі 31 622,40 грн є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем жодних заперечень в спростування обставин наведених у позові не наведено, доказів наявності поважних причин неможливості здійснити поставку товару у строки визначені договором не надано.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до Товариства з обмеженою відповідальністю "2629" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "2629" (04136, місто Київ, вулиця Тираспольська, будинок 58, квартира 282) на користь Головного управління урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 13) пеню у розмірі 8 221,72 грн, штраф у розмірі 31 622,40 грн та судовий збір у сумі 3028 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.04.2024.

Суддя О.В. Гулевець