Рішення

від 22.04.2024 по справі 916/669/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/669/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за вх. № 694/24 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (просп. Берестейський, 14,м. Київ,01135) в особі, якою є Одеська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) ( Митна площа,1, Одеса, Одеська область, 65026) до відповідача: Дочірнього підприєства "Граніт Україна" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромімпекс" (вул. Січових Стрільців, 21, оф.218, м. Київ, 04053) про стягнення 87429,82 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Граніт Україна" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромімпекс" 87429,82 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем договору № 3159-В-ОДФ-21 від 19.11.2020року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/669/24, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (далі - Адміністрація, Замовник, Позивач) та Дочірнім підприємством «Граніт Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромімпекс» (далі - Товариство, Виконавець. Відповідач) укладено Договір з надання послуг від 19.11.2021 №3159-В-ОДФ- 21 щодо «Послуги з поточного ремонту деформаційних швів 4-ї черги естакади порту, інв. №072558 Одеської філії ДП «АМПУ» (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору строк виконання Робіт становить 140 (сто сорок) календарних днів. Початок виконання робіт - не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після перерахування Виконавцю авансу.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору на момент укладання Договору становила 1 748 596,20 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 13.1. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, засвідчення печатками (за їх наявності) і діє до 31.12.2022 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п.4.1. Договору, Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від ціни цього Договору, що складає 437 149,05 грн без ПДВ, сума ПДВ 87 429,81 грн всього з ПДВ 524578,86 грн з ПДВ, протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати набрання чинності цього Договору на підставі отриманого Замовником оригіналу належним чином оформленого рахунку від Виконавця та надання забезпечення повернення авансового платежу у вигляді банківської гарантії.

Сторони передбачили, що виконання грошових зобов`язань, які виникають з Договору на визначену суму попередньої оплати мають бути забезпечені безумовною, безвідкличною та дійсною на першу вимогу банківською гарантією, умови якої мають схвалені Замовником. Сторонами також погоджено, що гарантія має бути виставлена на строк дії Договору і виконавець зобов`язаний надати нову банківську гарантію або продовжити дію попередньої гарантії не пізніше, ніж за один місяць до того, як мине строк її ДІЇ.

Попередня оплата (аванс) здійснюється за наступних умов: на момент отримання Замовником рахунку на здійснення попередньої оплати и (авансу) Виконавець зобов`язаний надати замовнику безумовну безвідкличну банківську . гарантію повернення авансового платежу, що складає 100% (сто відсотків) від розміру 7 авансу.

Забезпечення повернення авансового платежу надається Замовнику Виконавцем у вигляді оригіналу безумовної безвідкличної банківської гарантії банківської установи оформленої відповідно до вимог «Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 63 9 (із змінами та доповненнями).

Гарантія має містити усі обов`язкові реквізити, передбачені п. 26 Розділу III «Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 63 9 (із змінами та доповненнями) на вказану суму. Безумовна безвідклична банківська гарантія, яка надається Виконавцем Замовнику як забезпечення повернення авансового платежу, повинна містити зобов`язання банка-гаранта «сплатити за першою вимогою» Замовника, тобто закріплювати обов`язок безумовного перерахування банком-гарантом коштів на поточний рахунок Замовника за першою письмовою вимогою Замовника. Умови гарантії повернення авансового платежу не можуть бути змінені і вона не може бути припинена або відкликана банком-гарантом або принципалом без згоди та погодження з бенефіціаром, крім випадків, прямо передбачених чинним законодавством України.

Вимоги за гарантією повернення авансового платежу задовольняються за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів окрім вимоги або виконання будь-яких інших умов.

Усі витрати, пов`язані з наданням гарантії, здійснюються за рахунок коштів Виконавця.

Гарантія повернення авансового платежу повинна вступати в дію з дати її видачі.

Гарантія повернення авансового платежу діє до останнього дня календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому спливає термін дії Договору, визначений в п.13.1. Договору.

У випадку продовження строку надання Послуг за Договором, Виконавець у строк, що не перевищує 2 (двох) робочих днів після продовження строку надання Послуг за Договором зобов`язаний відповідно продовжити строк дії гарантії повернення авансового платежу та надати Замовнику належним чином оформлену гарантію повернення авансового платежу зі строком її дії, подовженим до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому спливає продовжений строк надання Послуг за Договором.

13.12.2022 на виконання п. 4.1. Договору Адміністрацією на користь Товариства перераховано авансовий платіж у сумі 524 5 78.86 грн з ПДВ - платіжне доручення від 13.12.2021 №2066 .

ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс», як Виконавцем підрядних робіт, на виконання абз. 4. пункту 4.1. Договору, листом від 25.11.2021 вих. №1250 надано Адміністрації банківську гарантію повернення авансового платежу №22983/21-ГА від 25.11.2021 зі строком дії до 31.01.2023 .

Відповідно до п. 5.1. Договору, не пізніше дати укладання цього Договору Виконавець вносить забезпечення виконання Договору у розмірі 87 429.81 грн., що складає 5 (п`ять) % ціни Договору з ПДВ у формі безвідкличної та безумовної банківської гарантії.

У разі продовження строку надання Послуг за Договором, Виконавець у строк, що не перевищує 2 (двох) робочих днів після продовження строку надання Послуг за Договором зобов`язаний відповідно продовжити строк дії банківської гарантії та надати Замовнику належним чином оформлену гарантію зі строком її дії, подовженим до останнього дня календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому спливає продовжений строк надання Послуг за Договором.

ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс», як Виконавцем підрядних робіт, на виконання п. 5.1 Договору, листом від 12.11.2021 за вих. №1237 надано Адміністрації банківську гарантію забезпечення виконання договору №21568/21-ГВ від 05.11.2021 зі строком дії до 31.01.2023.

17.01.2022 сторонами підписано Акт про початок робіт за Договором.

Виконавець листом від 28.02.2022 № 43 звернувся до Замовника щодо неможливості виконання своїх зобов`язань за договором через обставини непереробної сили, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану (копія додається).

Надання послуг за Договором призупинено, починаючи з 24.02.2022.

Відповідно до пп. 4 ч. 5 с. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі ч. 1 ст. 212, ст. 617 Цивільного кодексу України, враховуючи введення військового стану на території України відповідно до Закону України «Про введення воєнного стану в Україні»,а також листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про засвідчення форс мажорних обставин (обставин непереборною сили) - 30.12.2022 між Адміністрацією та Виконавцем укладено Додаткову угоду №1 до договору №3159-В-ОДФ- 21 від 19.11.2021. Зазначеною Додатковою угодою №1 Сторонами внесено зміни до умов укладеного Договору, зокрема продовжено термін його дії до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договром.

Строк дії Договору продовжено сторонами до 31.12.2023 шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 30.12.2022.

Листом від 03.01.2023 № 36/19-06-01/Вих Адміністрація звернула увагу ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс» на зобов`язання, передбачені п.4.1., п.5.1. Договору та просила терміново надати продовжені банківські гарантії, для запобігання звернення Адміністрації до господарського суду з вимогами про примусове стягнення штрафних санкцій.

Позивач вказує, що зазначений лист ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс» проігноровано та відповідь на нього до Адміністрації не надходила.

Отже, Виконавець банківську гарантію забезпечення виконання договору №21568/21-ГВ від 05.11.2021 зі строком дії до 31.01.2023 та банківську гарантію повернення авансового №22983/21-ГА від 25.11.2021 зі строком дії до 31.01.2023 не продовжив.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Граніт Україна" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромімпекс" 87429,82 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем договору № 3159-В-ОДФ-21 від 19.11.2021року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ).

Згідно зі ст. 629 ЦКУ договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦКУ).

Також, спираючись на частину 1 статті 548 ЦКУ виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням. завдатком, правом довірчої власності (стаття 546 ЦКУ).

Відповідно до статті 560 ЦКУ за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України, гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 Господарського кодексу України, до відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Так, відповідно до абз. 12 п.4.1. Договору, у разі не продовження банківської гарантії на строк, необхідний Виконавцю для виконання зобов`язань в частині отримання авансового платежу Виконавець оплачує Замовнику штраф у розмірі 2.5% від суми Договору.

Таким чином, за не продовження банківської гарантії повернення авансового платежу №22983/21-ГА від 25.11.2021 ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс» повинен сплатити на користь Адміністрації штраф у розмірі - 43714.91 грн.

Відповідно до п. 5.5. Договору, у разі не продовження банківської гарантії на строк, необхідний Виконавцю для виконання зобов`язань за Договором Виконавець оплачує Замовнику штраф у розмірі 2,5% від суми Договору.

Таким чином, за не продовження банківської гарантії забезпечення виконання Договору №21568/21-ГВ від 05.11.2021 ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс» повинен сплатити на користь Адміністрації штраф у розмірі - 43714,91 грн.

Отже, суд вважає, що ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс» порушено умови укладеного Договору, а саме не продовженні терміну дії банківських гарантій на забезпечення виконання Договору та повернення авансового платежу, а тому Виконавець повинен сплатити на користь Адміністрації суму штрафу, встановлену умовами Договору, у розмірі 87429,82 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприєства "Граніт Україна" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромімпекс" (вул. Січових Стрільців, 21, оф.218, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 33864982) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (просп. Берестейський, 14,м. Київ,01135, код 38727770) в особі, якою є Одеська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) ( Митна площа,1, Одеса, Одеська область, 65026, 38728457) штраф в розмірі 87429,82грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 гривні 00 копійок.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов