Рішення

від 23.04.2024 по справі 917/2032/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 Справа № 917/2032/23

м. Полтава

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волев-Інвест", вул. Патріотів України, буд.173/3, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53207

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", вул. Зіньківська, буд. 6, м. Полтава, Полтавська область, 36029

про стягнення грошових коштів в сумі 307 046,62 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Розглядається позовна заява про стягнення 307 046,62 грн, в тому числі: 232 000,00 грн - основного боргу, 57 841,10 грн - неустойки, 6 864,66 грн - 3% річних, 10 340,86 грн - інфляційних витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості фактично виконаних робіт згідно умов договору № 03/08/2021-1 від 03.08.2021.

Ухвалою від 20.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті справи: відповідачу для подання відзиву на позов - 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 10 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвала суду від 20.11.2023 була доставлена до електронного кабінету позивача 22.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У зв`язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд", копія ухвали суду від 20.11.2023 була направлена відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача.

Відповідач вищезазначену ухвалу суду отримав, у встановлений судом строк відзив на позов не надав. У зв`язку з цим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

03.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛЕВ-ІНВЕСТ" та Приватним акціонерним товариством "ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" укладено договір № 03/08/2021-1.

Згідно умов п. 1.1 Договору ТОВ «ВОЛЕВ-ІНВЕСТ» як Виконавець зобов`язувалося протягом терміну Договору виконати на адресу Замовника роботи з проведення ремонту ливарного змішувача моделі 15104, інвентарний № 10907167 в порядку та на умовах, визначених Договором.

АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» як Замовник відповідно до умов укладеного Договору зобов`язувалося прийняти вище зазначені роботи від Виконавця та здійснити оплату вартості виконаних робіт заздалегідь досягнутим домовленостям між учасниками договірних відносин в порядку та строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору за № 03/08/2021-1 від 03.08.2021р. Сторонами було визначено загальну суму Договору в розмірі 744 000,00 грн з урахуванням сум ПДВ.

Пунктом 2.2 Договору Сторонами було визначено порядок проведення взаєморозрахунків за Договором, зокрема: «Розрахунок Замовника з Виконавцем проводиться шляхом безготівкових платежів в національній валюті України, на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків, виставлених Виконавцем, в порядку, визначених в Специфікаціях (Додатках), що є невід`ємною частиною даного Договору, визначених у Специфікаціях (Додатках)».

Пунктом 2 Специфікації № 1 до Договору за № 03/08/2021-1 від 03.08.2021р. Сторони за Договором погодили наступний порядок проведення розрахунків, зокрема:

«передплата в розмірі 50% від загальної суми Договору сплачується протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами Договору та виставлення Виконавцем рахунок;

- остаточний розрахунок в розмірі50% від загальної суми договору проводиться протягом5-ти банківських днів з моменту виконання пусконалагоджувальних робіт і підписання акту виконаних робіт».

Відповідно до умов Договору за № 03/08/2021-1 від 03.08.2021р., ТОВ «ВОЛЕВ-ІНВЕСТ» протягом 2021 - 2022 року було виконано на адресу АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» роботи з проведення ремонту ливарного змішувача моделі 15104, інвентарний № 10907167.

За результатами виконання зазначених робіт повноважними представниками сторінбуло підписано у встановленому порядкуАктвиконаних робіт (надання послуг) за № 148 від 04.11.2022, відповідно до якого повноважним представником Замовника було прийнято роботи з проведення ремонту ливарного змішувача моделі 15104, інвентарний № 10907167 без будь-яких зауважень щодо об`єму, якості та строків виконання робіт за Договором.

Загальна вартість виконаних робіт за зазначеним Актом склала 744 000,00грн. з урахуванням сум ПДВ. При підписанні повноважними представниками Сторін Акту виконаних робіт (надання послуг) за № 148 від 04.11.2022р., повноважному представнику АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» було вручено рахунок - фактуру на проведення оплати за № 172 від 03.08.2021р. на загальну суму 744 000,00грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що після отримання повноважним представником Замовника вище вказаного рахунку-фактуру на проведення оплати, АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» як Замовником протягом 2022 - 2023 року частково було здійснено проведення оплати вартості фактично виконаних робіт з проведення ремонту виробничого обладнання, визначених умовами Договору за № 03/08/2021-1 від 03.08.2021р. в розмірі 512 000,00 грн.

Станом на 06.11.2023р. АТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ТУРБОМЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» не проведено на адресу ТОВ «ВОЛЕВ-ІНВЕСТ» як Виконавця в порядку та на умовах, визначених п. 2 Специфікації № 1 до Договору за № 03/08/2021-1 від 03.08.2021р., в повному обсязі оплату вартості фактично виконаних робіт з проведення ремонту ливарного змішувача моделі 15104, інвентарний № 10907167, у зв`язку з чим за даними бухгалтерського обліку ТОВ «ВОЛЕВ-ІНВЕСТ» обліковується дебіторська заборгованість в розмірі 232 000,00грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 232 000,00 грн - основного боргу, 57 841,10 грн - неустойки, 6 864,66 грн - 3% річних, 10 340,86 грн - інфляційних витрат.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір підряду.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 317 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Умовами Специфікації № 1 до Договору сторонами погоджено виконання робіт з ремонту ливарного змішувача моделі 15104, інвентарний № 10907167 вартістю 744 000,00 грн та встановлено порядок проведення розрахунків за вказані роботи: передплата в розмірі 50% від загальної суми договору сплачується протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами договору та виставлення виконавцем рахунку; остаточний розрахунок в розмірі 50 % від загальної суми договору проводиться протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання пусконалагоджених робіт .

Відповідач платіжними інструкціями № 230667 від 04.11.2022; №700668 від 11.11.2022; №818765 від 25.08.2021; № 300177 від 15.12.2022 сплатив позивачу частину вартості фактично виконаних робіт на суму 512 000,00 грн.

Факт виконання позивачем передбачених Специфікацією № 1 робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) №148 від 04.11.2022 на суму 744 000,00 грн, який підписано обома сторонами без зауважень.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 232 000,00 грн.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми боргу за виконані по Договору роботи в розмірі 232 000,00 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 232 000,00 грн основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до п. 6.8. Договору, в разі порушення Замовником умов оплати цього Договору, Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю штраф в розмірі 0,1% від вартості неоплачених робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов`язань, за кожен день просторочення.

У даному випадку погоджена сторонами в п. 6.8. Договору неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, тобто за своєю правовою природою підпадає під визначення пені.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі 0,1% від вартості неоплачених робіт за період прострочення з 12.11.2022 по 12.05.2023 на суму 57 841,10 грн.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення 10 340,86 грн - інфляційних витрат, нарахованих за період з 12.11.2022 по 06.11.2023 та 6 864,66 грн - 3% річних, нарахованих за період з 12.11.2022 по 06.11.2023.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та процентів річних, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Перевірка правильності розрахунку пені, інфляційних втрат та процентів річних здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі: 232 000,00 грн - основного боргу, 57 841,10 грн - неустойки, 6 864,66 грн - 3% річних, 10 340,86 грн - інфляційних витрат.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод», (код ЄДРПОУ 00110792, вул. Зіньківська, буд. 6, м. Полтава, 36029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЕВ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36452972, вул. Патріотів України, 173/3, місто Нікополь, Дніпропетровська область, 53207) заборгованість в сумі 307 046,62 грн, в тому числі: 232 000,00 грн - основного боргу, 57 841,10 грн - неустойки, 6 864,66 грн - 3% річних, 10 340,86 грн - інфляційних витрат та 4 605,70 грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3.Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Солодюк О.В.