Рішення

від 22.04.2024 по справі 922/426/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/426/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирака, Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМІСТО", м. Харків про стягнення 7615,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирака, Сумської області звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМІСТО", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 7615,00 грн штрафу. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/426/24 та ухвалено розгляд справи № 922/426/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 15 лютого 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до частини 7статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

07 грудня 2020 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛМІСТО" (відповідачем, продавцем) був укладений договір купівлі-продажу № 517-МТР.

Відповідно до пункту 1.1. договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію (товар): лічильник електроенергії 3 фазний тип ZMG405CR4.041b.37 S2 3*58/100…277/480В, 5А в кількості 5 штук загальною вартістю 45690,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 7615,00 грн.

Згідно пункту 1.3. договору оплата вартості товару здійснюється після отримання покупцем примірника належним чином підписаного сторонами оригіналу договору у такому порядку: покупець проводить оплату товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару, згідно з реквізитами, вказаними у розділі 12 даного договору, у вигляді 50% передоплати, решта по факту поставки всього товару впродовж 5 банківських днів.

Відповідно до умов договору, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" платіжною інструкцією № 14009 від 30 грудня 2020 року здійснило на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМІСТО" попередню оплату в сумі 22845,00 грн, що складає 50% від загальної вартості Товару.

Пунктом 4.1. договору визначений термін поставки 5 календарних днів з дати здійснення покупцем 50% передоплати.

Згідно пункту 4.4. договору датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місті призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами.

Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі товару.

06 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛМІСТО" здійснило поставку товару на адресу позивача, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 04 січня 2021 року.

09 лютого 2021 року Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" платіжною інструкцією № 1687 здійснило остаточний розрахунок за поставлений відповідачем товар.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, всі умови відповідно до вищевказаного договору Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" виконало, заборгованість за отриманий товар відсутня.

Пунктом 2.1.3. договору передбачено, що при виконанні цього договору продавець зобов`язаний своєчасно та правильно, із зазначенням податкових реквізитів покупця, виписувати та реєструвати податкові накладні відповідно до вимог Податкового Кодексу України.

Дана умова договору стороною продавця не виконана.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Однак, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України. У разі якщо покупець не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України продавець зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно підпунктів а), б) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.10 статті 210 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як було раніше зазначено, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" платіжною інструкцією № 14009 від 30 грудня 2020 року, перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату в сумі 22845,00 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 3807,50 грн, що складає 50% від загальної суми по договору № 517-МТР від 07 грудня 2020 року.

04 січня 2021 року відбулась поставка продавцем товару згідно договору № 517-МТР від 07 грудня 2020 року, а саме: лічильник електроенергії 3 фазний тип ZMG405CR4.041b.37 S2 3*58/100…277/480В, 5А в кількості 5 штук загальною вартістю 45690,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 7615,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що у порушення вимог пункту 201.1., 201.4., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, відповідач не здійснив заходів щодо реєстрації податкових накладних на суму попередньої оплати здійсненої покупцем платіжною інструкцією №14009 від 30 грудня 2020 року, а також оформленої видаткової накладної № 1 від 04 січня 2021 року щодо постачання товару, всього на загальну суму 45690,00 грн, у тому числі ПДВ в сумі 7615,00 грн., у зв`язку з чим Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" (покупець) було позбавлено права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 7615,00 грн.

З огляду на викладене у цьому випадку, суд вбачає прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю постачальника щодо виконання визначеного законом обов`язку надати покупцю зареєстровану податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Товариства.

З метою врегулювання даного питання у досудовому порядку на адресу продавця Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" було направлено лист № 01/01/13/05/03/01-02/01/703 від 13 жовтня 2023 року "Про реєстрацію податкових накладних". Даний лист стороною продавця залишено без належного реагування.

25 грудня 2023 року на адресу відповідача була направлена рекомендованою кореспонденцією претензія № 01/01/09/24/01/01-02/03/897 від 04 грудня .2023 року про сплату штрафних санкцій за договором купівлі-продажу № 517-МТР від 07 грудня 2020 року. Дана претензія Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛМІСТО" залишена без відповіді та належного реагування.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Пунктом 5.2. договору визначено, що у разі, якщо прострочення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних перевищує граничний строк реєстрації визначений законодавством, продавець сплачує на користь покупця штраф у розмірі, еквівалентному сумі податку на додану вартість, що відображена або мала би бути відображена в податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, відповідач, у порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 7615,00 грн, що визначає наявність підстав для застосування та стягнення з відповідача штрафу на користь позивача у розмірі еквівалентному сумі податку на додану вартість, що мала би бути відображена в податкових накладних у розмірі 7615,00 грн, яка складається із суми ПДВ на яку відповідач не зареєстрував податкові накладні, відповідно до пункту 2.1.3. договору.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як відзначив Суд у справі Pretto v. Italy (1983) розумність тривалості судового розгляду необхідно оцінювати в кожному випадку відповідно до конкретних обставин даної справи та з урахуванням критеріїв, що склалися в практиці Суду.

Так, відповідно до частини 1 статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Проте, 24 лютого 2022 року Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено і який діє і по теперішній час.

Відповідно до статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого частиною 1 статті 248 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМІСТО" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 41683126) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров Несторівський, буд. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазавидобування управління "Охтирканафтогаз" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, буд. 119, код ЄДРПОУ 05398533) 7615,00 грн штрафу та 2422,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "22" квітня 2024 р.

СуддяП.В. Хотенець