Рішення

від 22.04.2024 по справі 922/319/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/319/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРНА", м. Харків про стягнення 52592,28 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРНА", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену програмну продукцію в рамках ліцензійного договору №Л-006 від 05 травня 2021 року на підставі актів приймання-передачі програмної продукції № 170 від 04 лютого 2022 року, № 209 від 09 лютого 2022 року та № 313 від 22 лютого 2022 року в загальній сумі 52592,28 грн, у тому числі 30732,44 грн - суму основного боргу за ліцензійним договором та 21860,36 грн - суму пені. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/319/24 та ухвалено розгляд справи № 922/319/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 01 лютого 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

05 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" (позивачем, ліцензіаром) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРНА" (відповідачем, ліцензіатом) було укладено ліцензійний договір № Л-006.

05 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРНА" підписано протокол узгодження розбіжностей до Ліцензійного договору № Л-006 від 05 травня 2021 року.

На час укладання вказаного Ліцензійного договору № Л-006 від 05 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" було власником (правоволодільцем) виключних майнових прав інтелектуальної власності (авторських прав) на програмний продукт комп`ютерну програму "Програмно-апаратний комплекс "TRASSIR" для підключення ІР-відеокамер, додаткових модулів та відповідної документації, що було предметом даного договору.

Відповідно до пункту 1.1 договору ліцензіар зобов`язується надати ліцензіату право (ліцензію) на використання Програмного продукту способами, визначеними в пункті 2.1. цього договору (права на використання Програмного продукту або Ліцензії на програму), на умовах простої (невиключної) ліцензії.

Згідно пункту 1.2 договору сторони погоджуються, що ліцензійні права на використання програмного продукту, що надаються ліцензіату відповідно до цього договору, надаються тільки на території України.

Відповідно до пункту 1.3 договору, цей договір поширюється тільки на Програмний продукт - Комп`ютерну програму: "Програмно-апаратний комплекс "TRASSIR" для підключення ІР-відеокамер. а також додаткові модулі програмного забезпечення до програми та документацію до програми.

Згідно пункту 1.4. договору, з урахуванням положень вищевказаного протоколу узгодження розбіжностей до цього договору, укладаючи цей договір та приймаючи за Актом приймання-передачі ліцензійні права на використання програмного продукту, ліцензіат гарантує, що йому відомі функціональні властивості відповідного Програмного продукту. Програмний продукт надається на умовах "як є". Ліцензіат сам несе ризик відповідності Програмного продукту його бажанням і потребам (а також бажанням та потребам Кінцевих користувачів у разі укладення ліцензіатом відповідних договорів з кінцевими користувачами щодо програмного продукту), а також ризик відповідності умов та обсягу наданих прав своїм бажанням і потребам.

Підпунктами 2.1.1., 2.1.1, 2.1.2.1, 2.1.3 пункту 2.1. договору, з урахуванням положень протоколу узгодження розбіжностей до цього договору, визначено, що ліцензіар зобов`язаний надати ліцензіату ліцензійні права на використання Програмного продукту (у тому числі, окремих модулів та/або функціональних елементів Програмного продукту) згідно з умовами Договору, а саме: ліцензіар зобов`язується надати ліцензіату ліцензійні права на використання Програмного продукту способами, зазначеними в цьому договорі, а саме: право на відтворення (повне або часткове), обмежене правом інсталяції, копіювання з метою запуску Програмного продукту, а також відтворення Програмного продукту для цілей здійснення наступного розповсюдження Програмного продукту кінцевим користувачам; право на розповсюдження Програмного продукту кінцевим користувачам, що знаходяться на території дії ліцензійних прав, що зазначена в пункті 1.2 цього договору, шляхом укладення з кінцевими користувачами відповідних договорів щодо Програмного продукту як це визначено в цьому договорі; право на публічний показ демо-версій Програмного продукту під час рекламних виставок та інших рекламних заходів; право на відтворення та розповсюдження графічного відображення Програми (елементів інтерфейсу та інших візуальних відображень, що породжуються в процесі роботи Програмного продукту, як статичних зображень) для цілей реклами, в тому числі, друкованих віщаннях і в мережі Інтернет, а також право на створення на підставі таких графічних відображень Програми похідних творів, а саме: рекламних зображень, постерів та інших творів образотворчого мистецтва з маркетинговою метою.

Відповідно до цього договору, з урахуванням положень протоколу узгодження розбіжностей до цього договору, ліцензіар зобов`язується надати ліцензіату в межах прав ліцензіата та в порядку, передбаченому в розділі 3 цього договору, право укладати відповідні договори з кінцевими користувачами, що знаходяться на території дії ліцензійних прав, що зазначена в пункті 1.2. цього договору, і надавати за такими договорами кінцевим користувачам на умовах простої (невиключної) субліцензії права на використання програмного продукту відповідно до виду, конфігурації, функціоналу, кількості конкретних програмних модулів чи компонентів програмного продукту, кількості субліцензій, що замовляються ліцензіатом та погоджуються сторонами, як це визначено в розділі 3 цього договору.

Ліцензіат отримує ліцензійні права, передбачені цим договором, і. зокрема, право укладати вказані в підпункті 2.1.2 цього договору відповідні договори з кінцевими користувачами, на підставі обов`язкового попереднього погодження ліцензіаром заявки, з моменту і у порядку, як це визначено в розділі 3 цього договору.

Ліцензійні права на використання програмного продукту за цим Договором задаються Ліцензіату на термін, що дорівнює строку дії майнових авторських прав на програмний продукт (якщо тільки окремий строк щодо певних версій, компонентів чи модулів програмного продукту не буде окремо погоджений сторонами).

Згідно пункту 2.5. договору ліцензіат. крім іншого, зобов`язаний: сплачувати винагороду за надані ліцензійні права на використання програмних продуктів в розмірі та порядку, встановлених цим договором; використовувати надані ліцензійні права на використання програмною продукту в межах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.6 договору у випадку порушення ліцензіатом положень цього договору ліцензіат несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Пунктом 3.1 договору визначено, що для цілей отримання ліцензіатом ліцензійних прав на використання програмного продукту ліцензіат направляє ліцензіару в письмовому (паперовому) вигляді або по електронній пошті заявку, в якій вказує програмний продукт (вид, конфігурацію, конкретні програмні модулі чи компоненти програмного продукту відповідно до переліку, вказаного в прайс-листі ліцензіара), ліцензійні права на використання якого ліцензіат має намір отримати, зі вказівкою кількості копій такого програмного продукту та інших даних, які необхідні для визначення ліцензійних прав та відповідної винагороди ліцензіара згідно з прайс-листом ліцензіара.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що ліцензіар протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання заявки направляє ліцензіату в письмовому (паперовому) вигляді або по електронній пошті пропозицію ліцензіара щодо надання ліцензійних прав у вигляді документу (надалі - "інвойс"), в якому встановлюється найменування програмного продукту (зокрема, вид, конфігурацію, конкретні програмні модулі чи компоненти), кількість копій такого програмного продукту, ліцензійні права на використання якого ліцензіар має намір надати ліцензіату для цілей виконання умов заявки, а також розмір винагороди ліцензіара за надання ліцензіату ліцензійних прав на використання програмного продукту в зазначеному обсязі.

Згідно пункту 3.3. ліцензіат протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Інвойсу від ліцензіара має погодитися з пропозицією ліцензіара, які міститься у виставленому Інвойсу. і умовами, зазначеними в ньому, або відмовитися шляхом повідомлення свого рішення ліцензіарові в письмовому (паперовому) вигляді або по електронній пошті.

Відповідно до пункту 3.4. договору у разі погодження ліцензіата з пропозицією ліцензіара, яка міститься у виставленому Інвойсі, і його умовами (а також, якщо пропозиція ліцензіара вважається погодженою відповідно до пункту 3.5. цього договору), ліцензіат зобов`язується здійснити оплату суми винагороди ліцензіара, вказаної в такому інвойсі, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання інвойсу від ліцензіара.

Згідно пункту 3.5 договору сторони домовилися, що пропозиція ліцензіара. яка міститься у виставленому інвойсі. і умови, зазначені в ньому, вважається повністю та безумовно погодженими ліцензіатом у разі, якщо: ліцензіат надішле ліцензіару повідомлення про погодження з інвойсом з вказаним в пункті 3.3 цього договору; або ліцензіат протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання інвойсу від ліцензіара не надасть ліцензіару відповіді щодо згоди з пропозицією чи відмову від пропозиції ліцензіара, яка міститься у виставленому інвойсі; або ліцензіат погодиться з пропозицією ліцензіара шляхом здійснення оплати суми винагороди ліцензіара, вказаної в такому інвойсі - в такому разі, момент оплати ліцензіатом інвойсу, в тому числі часткової, буде вважатися моментом узгодження ліцензіатом пропозиції ліцензіара щодо найменування програмного продукту (зокрема, виду, конфігурації, конкретних програмних модулів чи компонентів), кількості копій такого програмного продукту, щодо яких передаються права використання, а також винагороди ліцензіара за надання ліцензійних прав використання програмного продукту.

Відповідно до пункту 3.6 договору сторони погодилися, що: пропозиція (інвойс) ліцензіара є належною офертою, а повідомлення ліцензіата про погодження з пропозицією ліцензіара (включаючи дії чи бездіяльність, які вважаються його погодженням згідно з пунктом 3.5. цього договору) є належним акцептом; інвойс ліцензіара та відповідь ліцензіата про погодження з інвойсом мають, окрім вказівки програмного продукту, кількості копій такого програмного продукту і винагороди ліцензіара. також містити реквізити і підписи сторін. Якщо такі документи з урахуванням пункту 8.1.1 цього договору (якими визначено умови листування та інше) надсилаються сторонами у електронному вигляді з використанням електронної пошти (зокрема, скасовані копії відповідних підписаних сторонами документів, що містять, відповідно, скановані або факсимільно відображені підписи осіб, уповноважених на підписання таких документів від мені сторін), то сторони домовилися, що такі документи будуть вважатися вчиненими у залежній письмовій формі і будуть мати силу оригіналів.

Пунктом 3.8 договору визначено, що ліцензіат отримує від ліцензіара ліцензійні права та всі способи використання програмного продукту, передбаченні в пунктах 2.1.1 та 2.1.2 цього договору, відносно конкретних найменувань програмного продукту (зокрема, виду, конфігурації, конкретних програмних модулів чи компонентів) та кількості такого програмного продукту, визначених у затвердженому сторонами інвойсі, без необхідності додатково визначати в інвойсі конкретних перелік прав, що надаються (що не обмежує сторони в можливості це робити на їх розсуд). Сума винагороди ліцензіара, що визначається конкретному інвойсі, включає винагороду за надання всіх таких прав відносно визначених в «сому інвойсі конкретних найменувань програмного продукту (зокрема, виду, конфігурації, секретних програмних модулів чи компонентів) та кількості копій такого програмного продукту.

Згідно пункту 3.9 договору надання ліцензійних прав на використання продукту, що надаються у відповідності з конкретним інвойсом, а також відповідних ключів активізації оформлюється актом прийому-передачі, форма якого затверджена сторонами у додатку № 1 до цього договору. Такий акт прийому-передачі, підписаний з боку ліцензіара. Ліцензіар надає ліцензіату одночасно з наданням ключів активізації або в інший строк за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 3.10 договору ліцензіат зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання зазначеного акту підписати його або надати ліцензіару мотивовану відмову від його підписання. Якщо в зазначений термін акт прийому-передачі ліцензіатом не підписано і не надано мотивовану відмову від його підписання то відповідний акт вважається беззастережно прийнятим і підписаним ліцензіатом, а відповідна сума винагороди ліцензіара вважається отриманою на достатній юридичній підставі і за жодних обставин не підлягає поверненню ліцензіату.

Згідно пункту 3.11 договору моментом, коли ліцензійні права, що надаються у відповідності з конкретним інвойсом, а також відповідні ключі активізації вважаються наданими ліцензіаром ліцензіату, є дата підписання ліцензіатом відповідного акту приймання-передачі згідно з визначеним в пункті 3.10 договору. Якщо в строк, вказаний в пункті 3.10 цього договору, акт приймання-передачі ліцензіатом не підписано і не надано мотивовану відмову від його підписання, відповідні права на використання програмного продукту і ключі активізації вважаються належним чином наданими ліцензіату на наступний день після спливу вказаного в пункті 3.10 цього договору строку.

Відповідно до пункту 3.12 договору якщо ліцензіат щодо конкретної заявки хоче змінити встановлений у пункті 3.5 договору строк оплати інвойсу та збільшити його на строк до 30 днів, то: пункт 3.12.1 ліцензіат запитує про це ліцензіара, вказуючи бажаний строк оплати у звідній заявці під час її подачі; пункт 3.12.2 якщо ліцензіар погоджується збільшити строк оплати, то він вказує у відповідному інвойсі такий збільшений строк додатковим пунктом: пунктом 3.12.3 погодження ліценціатом інвойсу повинно виключно шляхом повідомлення своєї згоди ліцензіарові в письмовому (паперовому) вигляді або надсиланням скан-копії відповідного документу по електронній пошті (відповідно, абзаци (б) та (в) підпункту 3.5 договору не підлягають застосуванню); пунктом 3.12.4 термін виконання ліцензіаром обов`язку щодо передання відповідних ключів активації становить 3 (три) робочих дні з моменту отримання повідомлення від ліцензіата про згоду з таким інвойсом.

Згідно пункту 4.1. договору за виконання ліцензіаром зобов`язань з надання ліценціатові ліцензійних прав на використання програмного продукту згідно з цим договором ліцензіат сплачує ліцензіару винагороду у розмірі та в порядку, що встановлені в цьому договорі.

Відповідно до пункту 4.2 договору винагорода ліцензіара визначається у вигляді паушальної плати (одноразовий платіж) за надання ліцензійних прав на використання кожного найменування програмного продукту (зокрема, виду, конфігурації, конкретних програмних модулів чи компонентів тощо) відповідно до прайс-листу ліцензіара, розміщеному на сайті ліцензіара, і залежить від кількості програмних продуктів, права на які надаються згідно з виставленим ліцензіаром на підставі заявки ліцензіата Інвойсом, що був погоджений ліценціатом в порядку, передбаченому розділом з цього договору.

Положеннями пункту 4.3. договору передбачено, що ліцензіат зобов`язується здійснювати оплату сум винагороди ліцензіара, які вказані в окремих інвойсах і затверджені сторонами в порядку, передбаченому розділом 3 цього договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання відповідного інвойсу від ліцензіара.

Згідно пункту 4.4 договору загальний розмір винагороди ліцензіара за цим договором складається із сум винагороди ліцензіара за весь строк дії цього договору.

Відповідно до пункту 4.7 договору сума винагороди сплачується в національній валюті України на банківський рахунок ліцензіара, вказаний у цьому договорі.

Пунктом 4.8. договору визначено, що винагорода ліцензіара, що сплачується за цим договором, вважається "роялті" згідно з підпунктом 14.1.225 Податкового кодексу України та не підлягає оподаткуванню ПДВ згідно із законодавством України на підставі підпункту 196.1.6 Податкового кодексу України. У разі визначення з будь-яких підстав будь-якою особою та/або державним органом суми винагороди ліцензіара за цим договором як такої, що не є роялті для цілей оподаткування, у тому числі з підстав, визначених підпунктом. 14.1.225 Податкового кодексу України, сума такої винагороди відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України буде вважатися платою за операції з програмною продукцією та звільнятися від оподаткування ПДВ.

Згідно пунктів 5.1 та 5.2. договору він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом всього терміну дії майнових авторських прав на програмний продукт. У будь-якому разі сторони погодили, що умови цього договору застосовуються до відносин сторін, що виникли з 29 квітня 2021 року. Цей договір можу бути розірваний за письмовою у одою обох сторін в будь-який час.

Відповідно до пункту 9.5 договору сторони зобов`язуються докладати всіх зусиль, для вирішення спорів та розбіжностей, які можуть бути результатом даного договору або пов`язаними з ним шляхом переговорів.

Згідно пункту 9.6 договору звернення до суду повинно обов`язково передувати претензійний порядок вирішення спорів. Термін розгляду та відповіді на письмову претензію - 10 календарних днів.

Відповідно до пункту 9.7 договору якщо будь-яка зі сторін цього договору не реалізує вчасно своїх прав за цим договором, це в жодному випадку не може трактуватися як часткова чи повна відмова від прав за цим договором або від можливості реалізувати ці права в майбутньому.

Матеріали справи свідчать про те, що 02 грудня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" на усне замовлення відповідача було складено та передано йому засобами електронного зв`язку рахунок на оплату № 0000-003219 від 02 грудня 2021 року з переліком необхідної останньому товариству програмної продукції, відповідних ліцензій та ключів її активізації, із зазначенням її виду, кількості та вартості.

02 грудня 2021 року відповідач на підставі акту приймання - передачі програмної продукції № 2299 від 02 грудня 2021 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" 19 примірників програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. TRASSIR Queue Detector - модуль детектування черг на основі нейронних мереж загальною вартістю 47 335,57 грн, без урахування ПДВ.

14 січня 2022 року відповідач платіжним дорученням № 55 від 14 січня 2022 року перерахував позивачу грошові кошти в сумі 47335,57 грн за отриману продукцію.

Крім того, 05 січня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" на усне замовлення відповідача було складено та передано йому засобами електронного зв`язку рахунок на оплату № 0000-000017 від 05 січня 2022 року з переліком необхідної останньому товариству програмної продукції, відповідних ліцензій та ключів її активізації, із зазначенням її виду, кількості та вартості.

08 січня 2022 року відповідач на підставі акту приймання - передачі програмної продукції № 8 від 05 січня 2022 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" один примірник програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. Трассір підрахунок відвідувачів загальною вартістю 2886,43 грн, без урахування ПДВ.

03 лютого 2022 року відповідач платіжним дорученням № 131 від 03 лютого 2022 року перерахував позивачу грошові кошти в сумі 1393,57 грн за отриману продукцію.

Окрім цього, 13 січня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" на усне замовлення відповідача було складено та передано йому засобами електронного зв`язку рахунок на оплату № 0000-000065 від 13 січня 2022 року з переліком необхідної останньому товариству програмної продукції, відповідних ліцензій та ключів її активізації, із зазначенням її виду, кількості та вартості.

13 січня 2022 року відповідач на підставі акту приймання - передачі програмної продукції № 39 від 13 січня 2022 року отримало від позивача 8 примірників програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. TRASSIR Queue Detector - модуль детектування черг на основі нейронних мереж та 2 примірника програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. Трассір аналіз наповненості полиць загальною вартістю 24 799,35 грн, без урахування 1ІДВ.

11 лютого 2022 року відповідач платіжним дорученням № 171 від 11 лютого 2022 року перерахував позивачу грошові кошти в сумі 24799,35 грн за отриману продукцію.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС", діючи в рамках зазначеного ліцензійного договору Л-006 від 05 травня 2021 року, протягом лютого 2022 року передало відповідачу нижче вказану продукцію, за яку не отримало від нього грошових коштів, що відбувалося за таких обставин.

Так, 04 лютого 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" на усне замовлення відповідача було складено та передано йому засобами електронного зв`язку рахунок на оплату № 0000-000242 від 04 лютого 2022 року з переліком необхідної останньому товариству програмної продукції, відповідних ліцензій та ключів її активізації, із зазначенням її виду, кількості та вартості.

04 лютого 2022 року відповідач на підставі акту приймання - передачі програмної продукції № 170 від 04 лютого 2022 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" два примірника програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. Трассір підрахунок відвідувачів загальною вартістю 2886,43 грн без урахування ПДВ.

09 лютого 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" на усне замовлення відповідача було складено та передано йому засобами електронного зв`язку рахунок на оплату № 0000-000308 від 09 лютого 2022 року з переліком необхідної останньому товариству програмної продукції, відповідних ліцензій та ключів її активізації, із зазначенням її виду, кількості та вартості.

09 лютого 2022 року відповідач на підставі акту приймання - передачі програмної продукції № 209 від 09 лютого 2022 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" вісім примірників програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою мережі інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. TRASSIR Queue Detektor - модуль детектування черг та основі нейронних мереж та один примірник програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою мережі інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. ТРАССІР аналіз наповненості полиць загальною вартістю 22746,99 грн, без урахування ПДВ.

22 лютого 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" на усне замовлення відповідача було складено та передано йому засобами електронного зв`язку рахунок на оплату № 0000-000446 від 22 лютого 2022 року з переліком необхідної останньому товариству програмної продукції, відповідних ліцензій та ключів її активізації, із зазначенням її виду, кількості та вартості.

22 лютого 2022 року відповідач на підставі акту приймання - передачі програмної продукції №313 від 22 лютого 2022 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" п`ять примірників програмної продукції з ліцензією в електронному вигляді, що передається за допомогою мережі інтернет, у тому числі у формі коду для активізації комп`ютерної програми. Для підключення 1-й будь-якої ІР- відеокамери в ПЗ ТРАССІР по нативному або ОНВИФ протоколу або РТСП протоколу загальною вартістю 5 099,02 грн, без урахування ПДВ.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" протягом лютого 2022 року поставило відповідачу на підставі вищевказаних документів програмну продукцію, ліцензії на право її використання та ключі щодо її активізації на загальну суму 30732,44 грн, без урахування ПДВ, за які не отримало оплату до теперішнього часу.

27 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" звернулося до відповідача з претензією щодо здійснення оплати за отриману вищевказану продукцію, відповідь на яку не отримало, що підтверджуйтеся відповідними документами.

Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРНА" перед позивачем складає 30732,44 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частинами 1,2 статті 638 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором а сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов`язується вносити плату за використання об`єкта, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 1109 Цивільного кодексу України визначено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати ти за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які рони вважають за доцільне включити у договір.

Положеннями частини 1 статті 1113 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що є суб`єктом нових прав на об`єкт права інтелектуальної власності) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30732,44 грн основного боргу слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 21860,36 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.1 договору за невиконання або порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Згідно пункту 6.2 договору при порушенні ліценціатом термінів оплати, передбачених умовами договору, а також строків підписання наданого ліценціатом акту приймання-передачі, вказаних в пункті 3.10 договору, ліцензіар має право вимагати від ліцензіата сплати пені в розмірі 0,1% від несплаченої частини винагороди або відповідно від суми акту приймання-передачі за кожен прострочений день, а в разі якщо порушення терміну оплати перевищать 15 календарних днів розірвати договір в односторонньому порядку з відшкодуванням всіх своїх витрат, пов`язаних з таким розірванням.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 21860,36 грн пені задовольнити.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як відзначив Суд у справі Pretto v. Italy (1983) розумність тривалості судового розгляду необхідно оцінювати в кожному випадку відповідно до конкретних обставин даної справи та з урахуванням критеріїв, що склалися в практиці Суду.

Так, відповідно до частини 1 статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Проте, 24 лютого 2022 року Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено і який діє і по теперішній час.

Відповідно до статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого частиною 1 статті 248 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРНА" (61001, м. Харків, пр-т. Гагаріна, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 24284031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трассір ЄС" (04071, м. Київ, пров. Ярославський, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 43225802) заборгованість за поставлену програмну продукцію в рамках ліцензійного договору №Л-006 від 05 травня 2021 року на підставі актів приймання-передачі програмної продукції № 170 від 04 лютого 2022 року, № 209 від 09 лютого 2022 року та № 313 від 22 лютого 2022 року в загальній сумі 52592,28 грн, у тому числі 30732,44 грн - суму основного боргу за ліцензійним договором та 21860,36 грн - суму пені, а також 3028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "22" квітня 2024 р.

СуддяП.В. Хотенець