ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2024м. ХарківСправа № 922/409/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро", смт. Близнюки, Близнюківський район, Харківська область до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України", с. Гонтарівка, Вовчанський район, Харківська область про стягнення 168347,09 грн. за участю представників:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (відповідач) про стягнення з Державного підприємства "Дослідного господарства "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Хелп-Агро" заборгованості в розмірі 168347,09 (сто шістдесят вісім тисяч триста сорок сім грн. 09 коп.) грн., з яких 129497,76 (сто двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`яності сім грн. 76 коп.) грн. основний борг за Договором № 0504КП2 купівлі - продажу від 05.04.2023; 38849,33 (тридцять вісім тисяч вісімсот сорок дев`ять грн. 33 коп.) грн. штраф в розмірі 30%.
Також, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Дослідного господарства "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Хелп-Агро" судові витрати: суму судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином, правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (покупець) було укладено Договір № 0504КП2 купівлі-продажу (надалі - Договір).
Відповідно до умов вказаного Договору, продавець зобов`язувався в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі, передати у власність покупцю посівний матеріал сільськогосподарських культур, у кількості та по ціні, які обумовлені у цьому Договорі (товар), а покупець зобов`язувався сплатити належну грошову суму та прийняти вказаний товар, в порядку, в термін та на умовах визначених в цьому договорі (п. 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору, продавець зобов`язувався передати покупцю наступний товар:
- насіння соняшника Златсон, у кількості 60 пак, по ціні 1228,05 грн. за одиницю, на суму 73683,00 грн. без ПДВ;
- насіння соняшника Елітсон, у кількості 29 пак, по ціні 1228,05 грн. за одиницю, на суму 35613,45 грн. без ПДВ;
- насіння соняшника Стаєр, у кількості 21 пак, по ціні 1228,05 грн. за одиницю, на суму 25789,05 грн. без ПДВ;
- насіння соняшника Блиск, у кількості 50 пак, по ціні 1228,05 грн. за одиницю, в на суму 61402,50 грн. без ПДВ;
- насіння соняшника Гусляр, у кількості 25 пак, по ціні 1228,04 грн. за одиницю, на суму 30701,05 грн. без ПДВ.
Загальна вартість Товару склала 258995,52 грн., в тому числі ПДВ - 31806,47 грн.
Згідно п. 2.1. Договору, датою передання товару є дата підписання сторонами видаткової накладної.
Умовами п. 3.2. Договору сторони визначили, що покупець зобов`язаний оплатити товари відповідно до їх вартості вказаної в п. 1.2. цього Договору.
Відповідно до п. 3.3. Договору, платежі за цим договором вважаються виконаними у момент надходження коштів на рахунок продавця або у касу.
Порядок оплати вартості товару сторони визначили у п. 3.4. Договору.
Так, відповідно до підпункту 3.4.1. Договору, предоплата 50% (п`ятдесят відсотків) від загальної вартості товару, що складає 129497,76 грн., в тому числі ПДВ, здійснюється в термін 10 днів з дня підписання цього Договору.
Змістом підпункту 3.4.2. Договору було визначено, що 50% (п`ятдесят відсотків) від загальної вартості товару сплачується в термін до 15.10.2023, що становить 129497,76 грн., в тому числі ПДВ.
Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що в разі порушення договірних зобов`язань з боку покупця щодо порядку та сум розрахунку останній сплачує на користь продавця додатково (окремо від сплати пені) штраф в розмірі 30% (тридцяти відсотків) від суми заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що продавець передав покупцю товар у кількості та виду визначеному умовами Договору, що підтверджується видатковими накладними № 28 від 11.04.2023 та № 40 від 11.05.2023.
Також, факт передання продавцем покупцю товару за Договором підтверджується товарно-транспортною накладною № 503740 від 17.05.2023.
Відповідно до платіжної інструкції № 1236166260 від 06.04.2023 покупець сплатив на користь продавця кошти в сумі 129497,76 грн. в тому числі ПДВ, що відповідає умовам Договору (підпункт 3.4.1. Договору).
У встановлений умовами Договору строк покупець не здійснив остаточного розрахунку за отриманий товар в сумі 129497,76 грн., чим порушив умови Договору.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу заборгованості
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У статті 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.
До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.
Відповідно до статті 237 ГК України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.
Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно із статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, положення п. 5.4. Договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 129497,76 грн. основного боргу та 38849,33 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Судом встановлено, що 21.06.2023 р. між позивачем та Адвокатським бюро "Леоніда Тамазликар" було укладено Договір № 21/06-2023/Х надання правової (правничої) допомоги.
29.01.2024 між позивачем та Адвокатським бюро "Леоніда Тамазликар" була укладена Додаткова угода № 29/01-24-1 до Договору № 21/06-2023/Х надання правової (правничої) допомоги.
Даною додатковою угодою було доповнено Договір № 21/06-2023/Х надання правової (правничої) допомоги п. 4.10., у відповідності до умов якого вартість правової допомоги зі стягнення в судовому порядку заборгованості за Договором № 0504КП" від 05.04.2023 купівлі-продажу з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" в господарському суді 1-ї інстанції визначена сторонами у твердій сумі в розмірі 10000,00 грн. Вартість правової допомоги сплачується клієнтом у наступному порядку: передплата в сумі 4000,00 грн. протягом 3-х днів з дня підписання даної угоди; 3000,00 грн. протягом 3-х днів з дня проголошення рішення господарським судом; 3000,00 грн. після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до акту № 05/02-24-1 від 05.02.2024 приймання - передачі наданої правової допомоги за Договором № 21/06-2023/Х від 21.06.2023 Адвокатським бюро "Леоніда Тамазликар" було надано позивачу послуги на суму 10000,00 грн. Позивач претензій до Адвокатського бюро "Леоніда Тамазликар" не має.
Також, позивачем надано в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу платіжну інструкцію № 3172 від 09.02.2024 на суму 4000,00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Аналіз наведених нормстатті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність витрат на професійну правничу допомогу до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (Харківська область, Вовчанський район, с. Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102, код ЄДРПОУ 01203834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Механізаторів, 1/9, код ЄДРПОУ 30511419) 129497,76 грн. основного боргу; 38849,33 грн. штрафу; 3028,00 грн. судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хелп - Агро" (Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Механізаторів, 1/9, код ЄДРПОУ 30511419).
Відповідач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України" (Харківська область, Вовчанський район, с. Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102, код ЄДРПОУ 01203834).
Повне рішення складено "23" квітня 2024 р.
СуддяА.М. Буракова
справа № 922/409/24
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 25.04.2024 |
Номер документу | 118554851 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Буракова А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні