Рішення

від 18.04.2024 по справі 924/50/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2024 р. Справа № 924/50/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради

2. Старокостянтинівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"

про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.01.2022 до договору №21200066 від 17.01.2022, та стягнення 33 470,66 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Приступа В.І.;

від позивачів - не з`явились;

від відповідача - не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

08.01.2024 Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.01.2022 до договору №21200066 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та стягнення з відповідача на користь Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради надмірно сплачених, відповідно до умов договору №21200066 від 17.01.2022, коштів в сумі 33 470,66 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2023 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 12.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10:00 год. 08.02.2024 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 02 лютого 2024 року, а прокуратурі та позивачам строк для подання відповіді на відзив до 08 лютого 2024 року.

30.01.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву з додатками.

Судом у підготовчому засіданні 08.02.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, встановлення відповідачу строку для подання заперечень на відповідь на відзив до 29.02.2024 та про відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 29.02.2024.

08.02.2024 від Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив з додатками.

Судом у підготовчому засіданні 29.02.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 10:00 год. 21.03.2024.

У судовому засіданні 21.03.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 10:00 год. 18.04.2024. Ухвалою суду від 21.03.2024 повідомлено Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, Старокостянтинівську міську раду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про дату, час та місце судового засідання у справі.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.01.2022 до договору №21200066 від 17.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, та стягнення з відповідача на користь Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради надмірно сплачених, відповідно до умов договору №21200066 від 17.01.2022, коштів в сумі 33 470,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що упродовж грудня 2021 - січня 2022 із використанням процедури «Відкриті торги» проведено закупівлю №UA-2021-12-06-002927-b, за результатами якої 17.01.2022 із переможцем - ТОВ «Хмельницькенергозбут» укладено договір №21200066 про постачання електричної енергії споживачу, згідно з п. 2.1 якого, додатку №1 до договору, постачальник продає споживачу з 17.01.2022 по 31.12.2022 електричну енергію в кількості 199 110 кВт./год. Згідно п. 5.1 договору, додатку №1 до договору, ціна електричної енергії становить 4,41667 грн. за 1 кВт./год. без ПДВ. Сума договору - 1 055 283,00 грн. з ПДВ. Таким чином, ціна за 1 кВт/год електричної енергії з ПДВ становить 5,3 гривень. Прокуратурою встановлено, що 24.01.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої (у тому числі з урахуванням додатку №1 до додаткової угоди №1) сторонами узгоджено нову ціну за одиницю продукції, а саме узгоджено, що ціна електричної енергії становить 4,61137 грн. за 1 кВт./год. без ПДВ. При цьому, обсяг закупівлі зменшено до 190 703,09 кВт./год. (або на 8 406,91 кВт./год.), а суму договору залишено без змін - 1 055 283,00 грн. (з ПДВ). Таким чином, на підставі вказаної додаткової угоди №1 ціну за 1 кВт/год електричної енергії з ПДВ збільшено до 5,5337 гривні за 1 кВт./год. (на 4,22%).

При цьому, прокурор стверджує, що при укладенні додаткової угоди №1 до договору сторони, з урахуванням листа ТОВ «Хмельницькенергозбут» №10 від 24.01.2022, посилалися на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 01.12.2021 №2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО на 2022 рік» та постанову НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання».

На думку прокурора, вищезазначені постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №2611 від 17.12.2021, оприлюднені на офіційному веб - сайті Регулятора 01.12.2021 та 17.12.2021 відповідно та набули чинності з 01.01.2022. Вказані постанови були оприлюднені на офіційному веб-сайті Регулятора та вступили в дію на час подання в електронній системі закупівель тендерної (комерційної) пропозиції ТОВ «Хмельницькенергозбут» (21.12.2021), а також діяли на час укладання договору про постачання електричної енергії споживачу (17.01.2022).

Таким чином, вищезазначене не підтверджує наявність зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, в бік збільшення в період між укладанням договору від 17.01.2022 та укладанням додаткової угоди №1 від 24.01.2022 до договору.

В результаті вивчення прокуратурою розміщеного 18.01.2023 на веб-порталі «Ргоzогго» звіту про виконання договору про закупівлю №UА-2021-12-06-002927-b встановлено, що вищевказана додаткова угода №1 до договору є безпідставною та укладена всупереч положень п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягає визнанню недійсною.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та вказує, що 06 грудня 2021 року Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відкритих торгів за UА-2021-12-06-002927-b про закупівлі товару за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія» (Електрична енергія). 21.12.2021 року відповідачем за допомогою електронної системи було подано тендерну пропозицію та лист-погодження із проектом договору та його істотними умовами відповідно до вимог тендерної документації про проведення відкритих торгів. Так, вказані документи містили відомості про найменування товару, кількість, одиницю виміру, тарифи на передачу та розподіл електричної енергії станом на дату проведення аукціону, які затверджено постановою НКРЕКП без ПДВ. 23.12.2021 року проведено аукціон з закупівлі товару за кодом ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія» (Електрична енергія) та 04.01.2022 року рішенням уповноваженої особи Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради визнано ТОВ «Хмельницькенергозбут» переможцем торгів на закупівлю товару за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія» (Електрична енергія) та прийнято рішення укласти з ним договір. Відповідач стверджує, що договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов має міститися у тендерній документації. В подальшому, 17.01.2022 року між ТОВ "Хмельницькенергозбут" та Управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №21200066, з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», за яким постачальник продає споживачу з 17.01.2022 по 31.12.2022 товар "Електрична енергія" з визначеною ціною договору 1 055 283,00 грн. та визначення у Додатку №1 "Комерційна пропозиція Постачальника" до договору ціни за одиницю товару - 2,50 грн. без ПДВ.

У відповідності до п. 5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі, згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 року, та становить 0,29393 грн. без ПДВ. У відповідності до п.5.4 Договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2381 від 09.12.2021 року, та становить 1,12143 грн. без ПДВ.

Вказані умови стосовно п.п. 5.3., 5.4 договору передбачені Додатком 2 Проекту договору за тендерною документацією позивача. Інформація розміщена на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2021-12-06-002927-b).

У відзиві зазначено, що в подальшому відповідно до підпунктів 5.8., 5.8.1., 5.8.2., 5.8.3, 5.8 пункту 5 договору, пункту 13.6 договору та на виконання п. 7 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» сторони за взаємною згодою 27.01.2021 року уклали Додаткову угоду № 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу, виклавши Додаток №1 до Договору №21200066 від 24.01.2022 року в новій редакції.

Окремо відповідач посилається на ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", за змістом якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, на думку відповідача договір було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався б нікчемним.

ТОВ "Хмельницькенергозбут" зазначає, що Додаткова угода № 1 до Договору укладена не за усною домовленістю, а на підставі звернення відповідача, як постачальника до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору, а також остання не суперечить жодним чином умовам чинного законодавства та укладеному договору стосовно зміни регульованого тарифу. Правомірність укладення додаткової угоди, в тому числі підтверджено Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-12-002488-с Західного офісу Державної аудиторської служби України. Враховуючи викладене, та підписання двосторонніх рахунків-фактури про постачання товару та використання його споживачем без зауважень нівелює твердження прокурора та позивачів про наявність недопоставленого обсягу електричної енергії за спірним договором, та свідчить про те, що сплачені кошти в сумі 33 470,66 грн. мають правову підставу та поверненню не підлягають.

Окремо відповідач зазначає про відсутність обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем своїх функцій з захисту майнових інтересів держави та прокурор не повинен вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Зокрема, орган державного фінансового контролю здійснює контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель та у спірних правовідносинах, проте прокуратура при зверненні до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в межах цієї справи не визначив Держаудитслужбу позивачем. Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що позовна заява підписана першим заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури без долучення доказів відсутності керівника Хмельницької окружної прокуратури з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У відповіді на відзив Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури зазначає, що ціна послуги чи товару має визначальне значення, а тому її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Безпідставне збільшення суб`єктом господарювання ціни договору з метою отримання додаткових прибутків від продажу свого товару повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими/нижчими за ринкові. 23.12.2021 ТОВ «Хмельницькенергозбут» визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією: 1 055 283 грн. з ПДВ, проти цінової пропозиції ТОВ «ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС» - 1 286 648,82 грн. з ПДВ. Отже, беручи участь у торгах, відповідач відповідно, оцінював та приймав пов`язані із цим ризики, планував свої дії та здійснював комерційний розрахунок своєї цінової пропозиції з урахуванням особливостей даної публічної закупівлі та підписуючи договір 17.01.2022 мав врахувати його умови та об`єктивну можливість виконання зобов`язань, ризики та можливі негативні наслідки. Проте, після укладання договору, а саме 24.01.2022, із посиланням на п.п. 1, 7 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору щодо збільшення ціни товару, якою також зменшено обсяги електричної енергії, що планується закупити на 8 406,91 кВт./год. (199 110 - 190 703,09 = 8 406,91), при цьому загальна сума договору не змінюється.

Таким чином, як у п.7 ч.5 ст. 41 Закону, так і п. 13.6 договору чітко визначено, що зміна істотних умов договору через зміну регульованих цін (тарифів) можлива лише у випадку, коли такі тарифи змінилися після підписання договору та до повного його виконання. Водночас, як зазначено у позовній заяві, постанова НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 «Про встановлення тарифу на послуга з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО на 2022 рік» та постанова НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання» оприлюднені на офіційному веб - сайті Регулятора 01.12.2021 та 17.12.2021 відповідно та набули чинності з 01.01.2022, тобто до укладення договору (початку строку дії), з огляду на що змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання договору по дату укладення додаткової угоди №1 не відбулось. Прокурор у відповіді на відзив вказує, що у відповідності до ч. 2 ст. 24, ч. 8 ст. 26 Закону замовник та учасник не внесли змін до тендерної документації з урахуванням постанови НКРЕКП №2611, яку оприлюднено 17.12.2021.

З приводу доводів відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, у відповіді на відзив зазначено, що позивачі 1 та 2 повідомили прокуратуру про не вжиття заходів щодо стягнення коштів та відсутність наміру щодо звернення до суду, в результаті чого прокуратура повідомила Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівську міську раду про намір звернутись до господарського суду з позовною заявою. Прокурор посилається на позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, відповідно до якої закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Крім цього, позовна заява підписана заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури, що відповідає положенням ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру». З врахуванням вищевикладеного, прокурор просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні 18.042024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники позивачів 1, 2 та відповідача в судове засідання 18.04.2024 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 21.03.2024 на офіційні електронні адреси сторін зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників позивачів та відповідача, за наявними матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

06 грудня 2021 року Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відкритих торгів за UА-2021-12-06-002927-b про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія» (Електрична енергія) у кількості 199110 кВт./год. зі строком поставки до 31.12.2022. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 22.12.2021, дата та час проведення електронного аукціону - 23.12.2021 11:03.

За змістом реєстру отриманих тендерних пропозицій UА-2021-12-06-002927-b ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ" подано тендерну документацію 21.12.2021, ТОВ "ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС" та ТОВ "ПАРАЕНЕРГОЛАР" - 15.12.2021, що також відображено на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-06-002927-b.

У листі щодо ціни та листі гарантії щодо постачання від 21.12.2021, адресованому Уповноваженій особі, ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ" зазначено, що цим гарантійним листом підтверджує, що ціна, яка пропонується є актуальною та об`єктивною відповідно до ринкових цін згідно норм чинного законодавства України, а також підтверджує можливість здійснювати поставку електричної енергії, необхідної кількості встановленої потужності, у відповідності до вимог тендерної документації за адресами, визначеними замовником.

Згідно зі змістом Протоколу №35 від 04.01.2022 Уповноваженої особи про розгляд тендерної пропозиції та обрання переможця закупівлі, участь у закупівлі прийняли три учасники: ТОВ "ЗБУТ-ЕНЕРГО ПЛЮС", ТОВ "ПАРАЕНЕРГОЛАР" та ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ". Найбільш економічно вигідною за результатами оцінки визначена пропозиція учасника ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ". Вирішено визначити переможцем торгів на закупівлю товару Електрична енергія "ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія" - учасника ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ", за результатами розгляду його пропозиція відповідає тендерній документації, прийнято рішення про намір укласти договір із ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ" на закупівлю товару Електрична енергія "ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія", яке оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу, через електронну систему закупівель, протягом 1 дня з дати ухвалення рішення.

Відповідно до поданого звіту про результати проведення процедури закупівлі №UА-2021-12-06-002927-b від 18.01.2022 ціна пропозицій учасника ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ" до початку та після закінчення аукціону - 1 055 283,00 грн. з ПДВ; найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ"; дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір - 04.01.2022; дата укладення договору про закупівлю - 17.01.2022; сума, визначена в договорі про закупівлю 1 055 283 грн. (в тому числі ПДВ 175 880,50 грн.); ідентифікатор договору - 21200066. Вказані відомості також відображено у звіті про виконання договору про закупівлю UА-2021-12-06-002927-b від 18.01.2023, в тому числі строк дії договору про закупівлю - 17.01.2022 - 31.12.2022 та джерело фінансування - місцевий бюджет у сумі 1 294 215 грн.

Відповідно до п. 1.1 укладеного між Управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, як споживачем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", як постачальником, договору про постачання електричної енергії споживачу №21200066 від 17.01.2022 (далі - договір), останній встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Згідно з п. 1.2 договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

У п. 1.4 договору сторони, керуючись п. 3.2.5 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах, відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника, поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UА-2021-12-06-002927-b).

За цим договором постачальник продає споживачу із 17.01.2022 до 31.12.2022 товар "Електрична енергія "ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Ціна цього договору становить 1 055 283,00 грн., в т.ч. ПДВ 175 880,50 грн. (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору ціна за одиницю товару визначається у додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

Сторони домовилось, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковим період) та змінюється порівняно з базовою піною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання cторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п. 5.14 договору. У разі зміни складової ціни товару, - тарифу на передачу та/бо тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до Договору, згідно з п. 5.8.цього Договору (п. 5.5 договору).

На виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовилось, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме: зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН) (п. 5.6 договору).

Відповідно до п. 5.6.1 договору зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п. 5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% віл Базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

На виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони у п. 5.8 договору домовилось, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме: у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладення додаткової угоди до договору та викладенням додатку №1 до договору в новій редакції (пп. 5.8.1 договору).

Як зазначено у пп. 5.8.2 договору, додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну Базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці Додатку №1. Ціна товару без ПДВ та без Тарифів (стовп. 4 таблиці Додатку №1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами Акту приймання-передачі Товару за останній розрахунковий період або згідно даних вказаних в Додатку №1 до Договору, якщо Акт приймання-передачі Товару за договором не підписувався.

Згідно з пп. 5.8.3 договору додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до договору.

У п. 5.9 договору зазначено, що зміна ціни за одиницю товару згідно п.п. 5.6-5.7 договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії згідно п. 5.14 договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно поданих Заявок (п. 5.12 договору).

Згідно з п. 5.13 договору по закінченні розрахункового періоду постачальник зобов`язаний надати для підписання споживачу Акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів, або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Акт приймання-передачі електричної енергії має містити інформацію про розрахунок ціни за одиницю товару згідно умов цього договору та іншу інформацію згідно з вимогами Договору.

Оплата за електричну енергію здійснюється за умови подання споживачем заявки/заявок на відповідний розрахунковий період, в наступному порядку: повного розрахунку за поставлену електричну енергію у відповідному розрахунковому періоді. споживач здійснює оплату згідно виставленого постачальником рахунку на оплату, на підставі підписаного сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з моменту його підписання, шляхом оплати повної вартості спожитої електричної енергії. Ціна за одиницю товару в рахунку виставленому за цим пунктом та в Акті приймання-передачі товару у відповідному розрахунковому періоді, визначається в порядку визначеному п.п. 5.6-5.7 договору.

Відповідно до п. 5.15 договору датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на банківський рахунок постачальника грошових коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Як визначено у п. 13.6 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Визнання недійсним окремого положення договору не тягне за собою визнання недійсним цього договору в цілому (п. 13.7 договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Комерційна пропозиція Постачальника; Додаток №2 - Примірна форма Заявки на постачання електричної енергії Споживачу; Додаток №3 - Примірна форма Акту приймання-передачі електричної енергії (п. 15.1 договору).

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії - 199 110 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131 грн., базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,41667 грн., загальна вартість договору в т.ч. з ПДВ 20% - 1 055 283,00 грн. з ПДВ.

У п.п. 1.1, 1.2 Додатку №1 зазначено, що у відповідності до п.п. 5.3, 5.4 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020р. та становить, без ПДВ - 0,29393 грн., тариф на розподіл, без ПДВ - 1,12143 грн.

ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулось до Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з листом від 24.01.2022 №10, в якому повідомлено, що з огляду на набуття чинності із 01.01.2022 постановою НКРЕКП від 17.12.2021 №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постановою НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою, вирішили Додаток №1 до договору №21200066 від 17.01.2022 викласти в новій редакції. Вказано, що з 01.01.2022 тариф становитиме 5,53364 грн/кВт*год з ПДВ. До листа додано постанови НКРЕКП та Додаткову угоду №2.

24.01.2022 сторони договору уклали додаткову угоду №1 на підставі п. 7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в якій у зв`язку з набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили Додаток №1 до договору №21200066 від 17.01.2022 викласти в новій редакції. Даний Додаток є невід`ємною частиною Додаткової угоди та Договору.

У новій редакції додатку №1 до Додаткової угоди №1 до договору - Комерційна пропозиція постачальника, сторони погодили: кількість електричної енергії - 190 703,09 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131 грн., базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,61137 грн. (з 17.01.2022) , загальна вартість договору в т.ч. з ПДВ 20% - 1 055 283,00 грн. з ПДВ.

У п.п. 1.1, 1.2 Додатку №1 зазначено, що у відповідності до п.п. 5.3, 5.4 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. та становить, без ПДВ - 0,34564 грн., тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р., становить без ПДВ - 1,26442 грн.

18.01.2023 на веб-порталі "РгоZоrrо" опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю №UA-2021-12-06-002927-b.

Відповідачем виставлено Управлінню культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради рахунки-фактури №20300212 за спожиту електричну енергію (за тарифом 4,611370 грн. без ПДВ): від 31.01.2022 в кількості 17171 квт*год на суму 95018,20 грн., від 09.03.2022 в кількості 24834 квт*год на суму 137 422,51 грн., від 30.03.2022 в кількості 17381 квт*год на суму 96180,26 грн., від 04.05.2022 в кількості 12970 квт*год на суму 71771,36 грн., від 20.06.2022 в кількості 8979 квт*год на суму 49686,59 грн., від 04.07.2022 в кількості 6101 квт*год на суму 33760,76 грн., від 02.08.2022 в кількості 5975 квт*год на суму 33063,53 грн., від 06.09.2022 в кількості 5658 квт*год на суму 31309,36 грн., від 03.10.2022 в кількості 7726 квт*год на суму 42752,93 грн., від 02.11.2022 в кількості 9117 квт*год на суму 50450,23 грн., від 05.12.2022 в кількості 11681 квт*год на суму 64638,49 грн., від 23.12.2022 в кількості 15662 квт*год на суму 86667,94 грн. Всього на 143 255 квт*год на загальну суму 792 722,16 грн.

На виконання умов договору №21200066 від 17.01.2022 та виставлених рахунків-фактури Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради сплатило ТОВ "Хмельницькенергозбут" 792 722,16 грн. за спожиту електричну енергію, що підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи за період з 24.01.2022 по 23.12.2022.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-06-002927-b від 13.12.2022 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області у період з 22.11.2022 по 12.2022 проводився моніторинг процедури закупівлі, за змістом якого за результатами аналізу питання своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законом встановлено порушення частини п`ятої статті 8 Закону. зЗа результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані закупівель, оприлюднення інформації щодо закупівлі, дотримання порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, дотримання законодавства під час внесення змін до договору про закупівлю та їх оприлюднення порушень не встановлено. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області зобов`язує врахувати виявлені порушення та не допускати їх в подальшому.

Листами від 03.01.2023 та від 07.09.2023 Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, повідомивши про допущені порушення при підписанні додаткової угоди №1 від 24.01.2022 до договору від 17.12.2021 №21200066 про постачання електричної енергії споживачу та у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просив надати копії документів, що слугували підставою для укладення додаткових угод до договору, платіжних документів про оплату товару за договором та інформацію щодо фактичного та належного виконання умов договору. За змістом супровідного листа від 09.01.2023 позивач 1 надав відповідні документи прокуратурі.

У листах від 07.11.2023 та від 04.12.2023 Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури повідомив позивачів про достатність підстав для визнання додаткової угоди №1 до договору недійсною та сплату коштів на її виконання безпідставною. При цьому, у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просив надати інформацію про вжиті заходи щодо усунення порушень, зокрема, визнання додаткової угоди недійсною; повідомити, чи вживались та чи будуть вживатись заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" надміру сплачених коштів за договором від 17.12.2021 №21200066.

Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради у листах від 21.09.2023 та від 24.11.2023 відповіло, що фактично спожито електроенергії за договором 143 255 кВт на суму 792 722,16 грн. та оскільки останнє не отримувало жодної інформації щодо виявлених порушень у системі публічних закупівель, в Управління культурної політики і ресурсів відсутня можливість подання позовної заяви до суду.

Старокостянтинівська міська рада у листі від 24.11.2023 зазначила, що оскільки їй не надходило жодної інформації щодо виявлених порушень у системі публічних закупівель, в ради відсутня можливість подання позовної заяви до суду, а тому за можливості просить Хмельницьку окружну прокуратуру звернутись до суду з відповідною позовною заявою про стягнення надміру сплачених коштів з ТОВ "Хмельницькенергозбут".

У листі від 19.12.2023 Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради повідомлено прокуратуру, що відповідачу надіслано лист від 06.12.2023 щодо вирішення виявлених розбіжностей та відшкодування коштів.

Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до позивачів з повідомленням від 21.12.2023, в якому на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив про намір здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівської міської ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову до ТОВ "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів.

У матеріали справи надано копію інформаційно-цінової довідки від 11.11.2022, складеної Хмельницькою торгово-промисловою палатою на запит прокурора, згідно з якою середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед (РДН) та на "Внутрішньо добовому ринку" (ВДР) станом на 17.01.2022 становила 3103,51 грн., станом на 24.01.2022 2869,65/-7,5 грн., на внутрішньодобовому ринку (ВДР) станом на 17.01.22 становила 3066,22 грн., станом на 24.01.2022 2005,13/-34,6 грн.

Матеріали справи містять Положення Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради затверджене рішенням міської ради 26.02.2021 року №25/3/VIII, за змістом п.п 1.1, 1.2 якого Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради є виконавчим органом Старокостянтинівської міської ради, створене Старокостянтинівською міською радою, є її самостійним структурним підрозділом. Управління є підзвітним і підконтрольним Старокостянтинівській міській раді, виконавчому комітету, міському голові, профільному заступнику, відповідно до розподілу обов`язків та правонаступником усіх майнових та немайнових прав і зобов`язань.

Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, круглу печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, кутовий штамп, бланки із своїми реквізитами (п. 1.4 Статуту).

У п. 6.1, підп. 15, 20 п. 6.40 Статуту визначено, що Управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням міського голови, який в тому числі звітує перед міським головою про виконання покладених на Управління завдань та затверджених планів роботи Управління та розпоряджається коштами, в межах затвердженого кошторису Управління.

При здійсненні повноважень Управління здійснює контроль за дотримання бюджетного законодавства підпорядкованими установами та закладами: виконує функції головного розпорядника коштів для закладів культури і мистецтва, що фінансуються з місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення відповідно до рішення міської ради, розподіляє та доводить у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань до підпорядкованих установ, здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань і витрачання ними бюджетних коштів.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзацом 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

При цьому, у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону №1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

У даній справі заступник керівника Хмельницької кружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" із вимогами про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 24.01.2022 до договору №21200066 від 17.01.2022, та стягнення 33 470,66 грн.

Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання коштів Старокостянтинівської міської територіальної громади.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Старокостянтинівської міської ради, прокурор з огляду на положення ст. ст. 2, 10 , 61, 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 22, 26 Бюджетного кодексу України, зазначив, що Старокостянтинівська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне і раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Старокостянтинівської міської ради. При цьому, закупівля електричної енергії за наслідком проведення відкритих торгів здійснювалась за кошти місцевого бюджету.

Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд зазначає, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави та територіальної громади.

Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до статті 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Великою Палатою Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 сформульовано такі висновки щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в подібних правовідносинах

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Подібін висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.

Тобто, з огляду на вищезазначене Старокостянтинівська міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів становить інтерес територіальної громади в особі Старокостянтинівської міської ради.

Щодо повноважень Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради як розпорядника бюджетних коштів, то суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, прокурор у позовній заяві стверджував, що у спірних правовідносинах Управління є стороною оспореної додаткової угоди №1 та стороною за рахунок якої відповідачем набуто стягувані грошові кошти.

Окрім того, згідно п.п. 1.1, 1.2 Положення Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, затвердженого Рішенням міської ради 26.02.2021 року №25/3/VIII, Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради є виконавчим органом Старокостянтинівської міської ради, створене Старокостянтинівською міською радою та є підзвітним і підконтрольним їй.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 БК України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 ч.1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз.3 п. 7 Порядку).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.п. 6, 7 та 8 ч.1 ст. 2 БК України).

Пунктом 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

За змістом абз.2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно, зокрема в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за договором №21200066 від 17.01.2022, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів), є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас слід зазначити, що ТОВ "Хмельницькенергозбут" є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до ч.2 ст. 3 ГК України.

Згідно із ч. 4 ст. 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

При цьому, оскільки Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради є стороною оскарженої додаткової угоди, на користь якої прокурор просить стягнути надмірно сплачені за договором грошові кошти, то прокурор правомірно визначив її позивачем у справі.

Зазначене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (відповідно до якої за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем) та позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 (прокурор правильно визначив сторону договору як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь сторони договору).

Зазначаючи у відзиві на позов про те, що Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, відповідачем жодним чином не спростовано наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівської міської ради.

При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи слідує, що прокурор звертався до позивачів 1 та 2 з листами від 03.01.2023, від 07.09.2023, від 07.11.2023 та від 04.12.2023, повідомивши про допущені порушення при підписанні додаткової угоди №1 від 24.01.2022 до договору від 17.12.2021 №21200066 про постачання електричної енергії споживачу, достатність підстав для визнання додаткової угоди №1 до договору недійсною та сплату коштів на її виконання безпідставною. При цьому, у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просив надати інформацію про вжиті заходи щодо усунення порушень, зокрема, визнання додаткової угоди недійсною; повідомити, чи вживались та чи будуть вживатись заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ "Хмельницькенергозбут" надміру сплачених коштів за договором від 17.12.2021 №21200066.

У відповідь Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради у листах від 21.09.2023 та від 24.11.2023 та Старокостянтинівська міська рада у листі від 24.11.2023 зазначили, що оскільки останні не отримували жодної інформації щодо виявлених порушень у системі публічних закупівель, у них відсутня можливість подання позовної заяви до суду. Старокостянтинівська міська рада просила за можливості Хмельницьку окружну прокуратуру звернутись до суду з відповідною позовною заявою про стягнення надміру сплачених коштів з ТОВ "Хмельницькенергозбут".

У листі від 19.12.2023 Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради повідомлено прокуратуру, що відповідачу надіслано лист від 06.12.2023 щодо вирішення виявлених розбіжностей та відшкодування коштів.

З наведеного слідує, що позивачі з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, належним чином не відреагували на стверджуване прокуратурою порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачами, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Старокостянтинівської міської ради до суду з цим позовом.

При цьому, наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачами не заперечено.

Така бездіяльність позивачів як компетентних органів, які здійснюють відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійними юридичними особами, однак які незалежно від причин не здійснюють захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивачів з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданих позивачами відповідей на листи прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивачів шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому, у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення від 21.12.2023, адресоване позивачам, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі Управління та ради шляхом пред`явлення до суду позову до ТОВ "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Судом встановлено, що 17.01.2022 між Управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, як споживачем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", як постачальником, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21200066 від 17.01.2022 на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника, поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UА-2021-12-06-002927-b), згідно з п. 2.1 якого відповідач продає позивачу 1 із 17.01.2022 до 31.12.2022 товар "Електрична енергія "ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Ціна цього договору становить 1 055 283,00 грн., в т.ч. ПДВ 175 880,50 грн. (п. 5.1 договору).

У додатку №1 до договору - Комерційна пропозиція постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії - 199 110 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131 грн., базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,41667 грн., загальна вартість договору в т.ч. з ПДВ 20% - 1 055 283,00 грн. з ПДВ.

У п.п. 1.1, 1.2 Додатку №1 зазначено, що у відповідності до п.п. 5.3, 5.4 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020р. та становить, без ПДВ - 0,29393 грн., тариф на розподіл, без ПДВ - 1,12143 грн.

24.01.2022 сторони договору уклали додаткову угоду №1, в якій у зв`язку з набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, Сторони за взаємною згодою вирішили Додаток №1 до договору №21200066 від 17.01.2022 викласти в новій редакції. Даний Додаток є невід`ємною частиною Додаткової угоди та Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

За приписами статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вбачається із змісту додаткової угоди №1 від 24.01.2021, остання була укладена на підставі п. 7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку з набуттям із 01.01.2022 чинності постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, та постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії із 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ, сторони за взаємною згодою вирішили Додаток №1 до договору №21200066 від 17.01.2022 викласти в новій редакції. Також у п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 17.01.2022 і діє до 31.12.2022.

Відповідно до змісту нової редакції додатку №1 до Додаткової угоди №1 до договору - Комерційна пропозиція постачальника сторони погодили: кількість електричної енергії - 190 703,09 кВт/год, ціну товару без ПДВ, без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 3,00131 грн., базову ціну товару, без ПДВ, з тарифом на передачу та тарифом на розподіл 4,61137 грн. (з 17.01.2022), загальна вартість договору в т.ч. з ПДВ 20% - 1 055 283,00 грн. з ПДВ.

У п.п. 1.1, 1.2 Додатку №1 зазначено, що у відповідності до п.п. 5.3, 5.4 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021р. та становить, без ПДВ - 0,34564 грн., тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021р., становить без ПДВ - 1,26442 грн.

Таким чином, сторони передбачили збільшення базової ціни товару з 4,41667 грн. без ПДВ до 4,61137 грн. без ПДВ за 1 кВт/год без збільшення загальної суми договору шляхом зменшення загального обсягу постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 4 ст. 46 вищевказаного Закону).

Пунктом 5.8 договору передбачено, що на виконання п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару за цим договором.

У випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору, шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції (п. 5.8.1 договору).

Згідно з п. 13.6 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, з аналізу вищевказаних положень законодавства та договору випливає, що внесення змін до договору на підставі вищевказаного пункту є правомірним у разі зміни тарифу на розподіл електричної енергії у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

В той же час постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2611 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго", згідно з якою було збільшено тариф на розподіл електричної енергії, була прийнята ще 17.12.2021 та набрала чинності з 01.01.2022, постанова НКРЕКП №2454 "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", згідно з якою було збільшено тариф на передачу електричної енергії, прийнята 01.12.2021 та набрала чинності з 01.01.2022.

Суд зауважує, що відповідач подав свою тендерну пропозицію 21.12.2021, дата розкриття тендерних пропозицій - 23.12.2021. За умовами процедури закупівлі постачання електричної енергії передбачалось на 2022 рік.

Відповідно до Протоколу Уповноваженої особи про розгляд тендерної пропозиції та обрання переможця закупівлі №35 від 04.01.2022 , переможцем торгів на закупівлю товару Електрична енергія "ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія" вирішено визначити учасника ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ", а 17.01.2022 з відповідачем укладено договір №21200066 про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, на момент подання відповідачем тендерної пропозиції та проведення торгів постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів та послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" та №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифів та послуги з постачання електричної енергії НЕК "Укренерго" уже були прийняті і зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2022 рік) та дату набрання чинності постановами (з 01.01.2022) повинні були бути враховані відповідачем при визначенні базової ціни товару у договорі та при формуванні своєї тендерної пропозиції.

Водночас, на момент укладення договору вищевказані постанови уже набрали чинності.

З огляду на викладене, підписавши договір №21200066 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених ним умовах, в тому числі і в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.

Вказане підтверджується також гарантійним листом відповідача щодо постачання від 21.12.2021, адресованому Уповноваженій особі, у якому ТОВ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕНЕРГОЗБУТ" зазначило, що підтверджує, що ціна, яка пропонується є актуальною та об`єктивною відповідно до ринкових цін згідно норм чинного законодавства України, а також підтверджує можливість здійснювати поставку електричної енергії, необхідної кількості встановленої потужності, у відповідності до вимог тендерної документації за адресами, визначеними замовником.

При цьому, суд звертає увагу, що зважаючи на приписи п. 3 ч. 1 ст. 31, ч. 7 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач не був позбавлений права відмовитися від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю у разі, якщо він не мав можливості виконати його умови, що мало б наслідком відхилення його тендерної пропозиції та визначення переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що додаткова угода №1 від 24.01.2022 до договору №21200066 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 була укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна тарифів на розподіл та передачу електричної енергії мали місце ще до підписання договору №21200066 від 17.01.2022, а тому постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 та №2454 від 01.12.2021 не можуть вважатись законною підставою для внесення змін до договору.

В ході судового розгляду відповідач не подав, а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження наявності законних підстав для укладення додаткової угоди №1 від 24.01.2022. Отже, сторонами не підтверджено законності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4)недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, встановлюючи наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання додаткової угоди недійсною на момент її укладення, суд констатує, що оспорювана додаткова угода суперечать ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", та доходить до висновку про наявність підстав для визнання її недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 24.01.2022 до договору №21200066 на постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 є належним і допустимим способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 33470,66 грн., перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу 1, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур, які є документальними актами виконання постачальником та використання споживачем електричної енергії, та платіжних доручень в період дії договору та оспорюваної додаткової угоди, відповідач поставив, а позивач отримав 143 255 кВт/год електричної енергії. Загальна сума сплачених за договором коштів становить 792 722,16 грн.

У даному випадку зважаючи на недійсність оспорюваної додаткової угоди, якою фактично збільшено ціну електроенергії та приписи ч. 1 ст.216 ЦК України, зобов`язання сторін регулюються умовами договору від 17.01.2022. Відповідно до договору, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,41667 грн. за 1 кВт/год., яка має застосовуватись для визначення вартості спожитої позивачем 3 електричної енергії.

Таким чином, за 143 255 кВт/год отриманої позивачем 1 електричної енергії, останній зобов`язаний був сплатити відповідачу кошти в сумі 759 251,50 грн. (143 255 кВт/год * 4,41667 грн. + 20% ПДВ).

З огляду на викладене, відповідач отримав кошти у сумі 33 470,66 грн. (792 722,16 - 759 251,50) за товар, однак не здійснив поставку останнього.

Велика Палата Верховного Суду у п. 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 звернула увагу, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Суд враховує, що процедура закупівлі електричної енергії, за результатами проведення якої був укладений договір №21200066 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 здійснювалась за рахунок коштів місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 24.01.2022, якою безпідставно збільшено ціну товару, понесла саме Старокостянтинівська міська рада, як особа, яка здійснювала фінансування вказаної процедури закупівлі.

За таких обставин суд вважає, що стягнення на користь Старокостянтинівської міської ради коштів у сумі 33470,09 грн. є ефективним способом захисту та забезпечить відновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь органу місцевого самоврядування викладена також у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №924/1283/21.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне визнати недійсною додаткову угоду №1 від 24.01.2022 до договору №21200066 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, укладену між Управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Старокостянтинівської міської ради 33 470,66 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 24.01.2022 до договору №21200066 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, укладену між Управлінням культурної політики і ресурсів виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Старокостянтинівської міської ради (31100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, буд. 41, код ЄДРПОУ 36027760) 33 470,66 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 57/2, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, провул. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102) 5368,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.04.2024.

СуддяА.М. Яроцький