Рішення

від 11.04.2024 по справі 372/6373/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/6373/23

Провадження № 2-631/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

11 квітня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Обухівське» (далі позивач, ПрАТ «Обухівське») звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на виконання умов попереднього договору оренди земельної ділянки грошові кошти в сумі 300 000 грн., що складаються з виплачених позивачем коштів в сумі 100000 грн., штрафу в сумі 200 000 грн. та судового збору.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ним та відповідачем 12.04.2016 року укладено попередній договір оренди земельної ділянки № 431. Також, 12.04.2016 року між ПрАТ «Обухівське» та ОСОБА_1 , як спадкоємцем ОСОБА_2 укладено попередній договір земельної ділянки № 433с, відповідно до вказаних договорів сторони зобов`язались після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають у постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до Державних актів, що знаходяться на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем ОСОБА_1 документів, які підтверджує виникнення права власності на земельні ділянки, укласти договори оренди земельних ділянки. До укладення основних договорів позивач на виконання зобов`язання за попередніми договорами оренди земельних ділянок та додаткових угод до них виплатив позивачу грошові кошти в сумі 20000 грн. за 2016 рік, 20000 грн. за 2017 рік, 30000 грн. на 2018 рік та 30000 грн. за 2019 рік. У 2022 році у ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12016110230001223 від 02.09.2016 року позивачу стали відомі факти грубого порушення відповідачем умов попередніх договір, а саме попереднього договору оренди земельної ділянки № 431 та попереднього договору оренди земельної ділянки № 433с, а тому позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15.01.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить провести розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, хоч про час і місце слухання справи належним чином повідомлена, заяв, клопотань чи заперечень суду не надала.

Положеннями ст.280ЦПКУкраїни передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як установлено судом, 12.04.2016 року між ПрАТ «Обухівське» та ОСОБА_1 укладено попередній договір оренди земельної ділянки № 431. Також, 12.04.2016 року між ПрАТ «Обухівське» та ОСОБА_1 , як спадкоємцем ОСОБА_2 укладено попередній договір земельної ділянки № 433с, відповідно до пункту 1 яких сторони зобов`язалися укласти договори оренди земельних ділянок після завершення процесу розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь, що перебувають в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» відповідно до державних актів: на території Першотравенської сільської ради, Нещерівської сільської ради, Обухівської міської ради, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання майбутнім орендодавцем документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, укласти договори оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 договору майбутній орендар ПАТ «Обухівське» до дати укладення основного договору зобов`язується за цим договором виплачувати майбутньому орендодавцеві щорічно до 31 грудня винагороду у розмірі 10 000 грн., з якої вираховуються податки згідно Податкового кодексу України.

Майбутній орендодавець з моменту отримання документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку зобов`язаний протягом п`яти днів надати майбутньому орендарю оригінал та копію документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером та площею (пункт 4 договору).

Згідно з п. 9 договору в разі порушення однією зі сторін обов`язків, зазначених у п. 1, 2, 4, 6 цього договору, вона сплачує іншій стороні протягом 5 (п`яти) календарних днів штраф в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Пунктом 11 договору передбачено, що у разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору (п. 15 договору).

У пункті 16 договору погоджено, що договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і припиняє дію з моменту укладення сторонами основного договору.

Надалі, 25.07.2018 року сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до попереднього договору № 431 від 12.04.2016 року та Додаткову угоду про внесення змін до попереднього договору № 433с від 12.04.2016 року, відповідно до яких сторони домовились внести зміни до договору, а саме до пункту 2 договору внесені зміни щодо розміру винагороди, яка виплачується майбутньому орендодавцеві, а саме у розмірі 15000 грн.

Крім того, вказаними додатковими угодою внесено зміни до пункту 9 договорів, а саме викладено пункт у наступній редакції: «9. У разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю протягом 5 (п`яти) календарних днів неустойку в розмірі 100000 грн. (сто тисяч гривень)».

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов попередніх договорів позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 20000 грн. (16100 грн. з урахуванням податку) за 2016 рік, 20000 грн. (16100 грн. з урахуванням податку) за 2017 рік, 30000 грн. (24150 грн. з урахуванням податку) за 2018 рік та 30000 грн. (24150 грн. з урахуванням податку) за 2019 рік.

21.03.2019 року між відповідачем, як орендодавцем, та ТОВ «Роза-Л», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, за яким відповідач передала у строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 3,6126 га (кадастровий номер 3223186600:04:002:0031), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 17 років.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-6673/15-19-сг від 13.09.2019 року ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку площею 3,6126 га (кадастровий номер 3223186600:04:002:0031).

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав за ОСОБА_1 зареєстровано 02.12.2019 року право власності на земельну ділянку площею 3,6126 га (кадастровий номер 3223186600:04:002:0031) і 02.12.2019 року право оренди цією земельної ділянки ТОВ «Роза-Л».

У лютому 2020 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3223110100:06:010:0101 з іншим суб`єктом господарювання ТОВ «Роза-Л» (11.02.2020 року право оренди ТОВ «Роза-Л» зареєстровано в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав).

20.08.2020 року рішенням Обухівського районного суду Київської області 372/1547/20 визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку частку (пай) № 183, площею 3,8234 га, кадастровий номер 3223110100:06:010:0101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.01.2021 року право оренди припинено на підставі Наказу 262/5 Міністерства юстиції України.

08.04.2021 року ОСОБА_1 уклала Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3223110100:06:010:0101 з ТОВ «Роза-Л» на підставі чого 09.04.2021 року зареєстровано право оренди ТОВ «Роза-Л».

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Частиною 2 статті 635 ЦК України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (частина 3 статті 635 ЦК України).

Як слідує з умов укладених між сторонами попередніх договорів, сторони зобов`язалися укласти договори оренди земельних ділянок не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем, як майбутнім орендодавцем, документів, які підтверджує виникнення права власності на земельні ділянки.

До того ж, у пункті 15 попереднього договору передбачено, що після підписання цього попереднього договору майбутній орендодавець зобов`язується не укладати жодних угод з третіми особами щодо земельної ділянки, яка буде отримана у власність, до дати укладення основного договору.

Водночас, ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки площею 3,6126 га, кадастровий номер 3223186600:04:002:0031 від 21.03.2019 року з ТОВ «Роза-Л» строком на 17 років та 08.04.2021 року договір оренди земельної ділянки площею 3,8234 га, кадастровий номер 3223110100:06:010:0101 на 10 років.

Таким чином, відповідачем порушені пункти 1, 4 попередніх договорів щодо надання позивачу протягом п`яти днів після виникнення права власності на земельну ділянку оригіналу та копії документа, який підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку, а також щодо укладення договору оренди земельної ділянки з позивачем.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично отримала від позивача на виконання умов попереднього договору оренди та додаткової угоди за період з 2016 року 2019 рік грошові кошти в сумі 80500 грн. 00 коп.

Натомість, у пункті 11 попереднього договору сторонами погоджено, що в разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цих договорів, внаслідок чого основні договори не будуть укладені, в доповнення до обов`язку згідно пункту 9 цих договорів, майбутній орендодавець повертає майбутньому орендареві отриману відповідно до пункту 2 цих договорів винагороду.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем умов попереднього договору основний договір оренди земельної ділянки між сторонами не був укладений, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу фактично сплачених на користь відповідача грошових коштів у сумі 80500 грн. 00 коп.

Разом із цим, щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 200000 грн. неустойки на підставі п. 9 попереднього договору (у редакції додаткової угоди), суд зауважує наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У частині третій статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

За змістом статті 3 ЦК України цивільні відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Як установлено в пункті 9 попередніх договорів (у редакції додаткової угоди), у разі порушення майбутнім орендодавцем обов`язків, зазначених у п. 1, 4, 6 цього договору, він сплачує майбутньому орендарю протягом 5 (п`яти) календарних днів неустойку в розмірі 100000 грн.

Водночас, за наведених у справі обставин, зважаючи на майновий стан обох сторін, обсяг відповідальності відповідача вбачається невиправдано обтяжливим, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора.

До того ж, розмір сплачених позивачем на користь відповідача грошових коштів за попереднім договором за чотири роки складає 80500 грн. 00 коп., що менше розміру пред`явленої до стягнення з відповідача неустойки в розмірі 200000 грн.

З огляду на наведене та виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, ураховуючи майновий стан обох сторін, суд дійшов висновку зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки на 90 %, у зв`язку з чим до стягнення підлягає неустойка в розмірі 20000 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 року в справі № 910/8725/22, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогами в сумі 1507 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 56, 57, 77, 80, 81, 197, 200, 263-266 ЦПК України, відповідно до ст.ст. 16, 252, 611, 635, 638, 797 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Обухівське» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» 80500 (вісімдесят тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. грошової винагороди та 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Обухівське» судовий збір у розмірі 1507 (одна тисяча п`ятсот сім гривень) грн. 50 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Обухівське», - відмовити.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Обухівське» (адреса: 08701, Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Яблуневий, 26; ЄДРПОУ 00857284);

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя : Т.Г. Сташків