Ухвала

від 23.04.2024 по справі 569/7474/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/7474/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючого судді Першко О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Державна податкова інспекція у м. Рівне ГУ ДПС у Рівненській області, про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2024 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Державна податкова інспекція у м. Рівне ГУ ДПС у Рівненській області, звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її матір`ю, однак в свідоцтві про народження записана як ОСОБА_2 . 25 березня 2024 року ОСОБА_2 подарувала їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки вона є дочкою ОСОБА_2 , вона не зобов`язана сплачувати податок в розмірі 5 % від вартості подарованого майна. Факт родинних відносин необхідно для податкової та для нотаріуса.

19 квітня 2024 року заяву передано на розгляд судді.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Згідно статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Тобто за змістом даної статті суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Як слідує з тексту заяви та поданих документів, на час звернення до суду і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 є живими.

ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин між нею та матір`ю, яка не позбавлена як правоздатності, так і дієздатності.

Крім того, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від виниклих обставин, зокрема можливо шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища, ім`я та по батькові.

Доказів звернення ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до її актового запису про народження чи до органу міграційної служби ОСОБА_2 для одержання нового паспортного документу суду не надано.

Відповідно п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», у кожному разі суддя зобов`язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що заявником не зазначено належних та допустимих доказів, що встановлення факту родинних відносин між нею та її матір`ю неможливо в позасудовому порядку, зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні стосунки чи їх особистих документів, тому суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст. 186, 258, 353 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Державна податкова інспекція у м. Рівне ГУ ДПС у Рівненській області, про встановлення факту родинних відносин.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складене 23 квітня 2024 року.

Суддя О.О. Першко