Ухвала

від 23.04.2024 по справі 755/6996/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"23" квітня 2024 р.

м. Київ

справа № 755/6996/24

провадження № 2/755/4729/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тельбін-Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тельбін-Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Як убачається із змісту позовної заяви, предмет спору становлять вимоги, відповідно до яких ОСББ «Тельбін-Комфорт» просить суд: стягнути з потенційного відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по оплаті внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій щодо квартири АДРЕСА_1 та щодо квартири АДРЕСА_2 , власником яких є потенційний відповідач ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Разом з тим, вивчивши матеріали поданої позовної заяви, судом встановлено фактичне об`єднання позивачем ОСББ «Тельбін-Комфорт» двох основних позовних вимог, які не пов`язані між собою підставою їх виникнення та поданими доказами, оскільки позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача щодо різних об`єктів нерухомого майна, належного відповідачу, - що свідчить про відсутність ознаки однорідності спірних правовідносин та підстав їх виникнення. Тобто у даному випадку наявні два предмета спору, відносно яких має бути подано дві окремі позовні заяви до одного відповідача, правовідносини сторін з якими не є взаємопов`язаними, з огляду на різні об`єкти предметів спору (різні квартири, відносно яких нараховано заборгованість), підстави їх виникнення.

Тобто у даному випадку наявні два окремі позови, відносно яких має бути подано окремі позовні заяви, оплачені судовим збором кожен, з огляду на різні об`єкти предметів спірних правовідносин та підстави їх виникнення.

Частини 3 та 4 ст. 44 ЦПК України визначають, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Так, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку порушення правила об`єднання позовних вимог.

З огляду на вищевикладені порушення, а саме: порушення позивачем правила об`єднання основних позовних вимог, за відсутності підстав для застосування положень статті 188 ЦПК України про роз`єднання позовних вимог на стадії відкриття провадження у справі, задля недопущення штучного створення підстав для залишення позовних заяв без руху щодо їх форми, змісту та оплати судового збору, а також щодо виконання інших вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу.

Додатково слід зауважити, що згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

На підставі викладеного, керуючись статтями19, 20, 44, 185, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тельбін-Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з внесків на утримання будинку, споруд та прибудинкових територій - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Суддя: В.І. Галаган