Рішення

від 10.04.2024 по справі 757/48961/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48961/23-ц

Пр. № 2-4401/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Соколова О.М.

секретар судового засідання: Проскурня А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/48961/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої, дитини що продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі-Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої, дитини що продовжує навчання.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є матір`ю сина - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з батьком сина, ОСОБА_2 поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення сімейних відносин. З ОСОБА_2 спільною сім`єю уже давно не проживають, не ведуть спільного господарства, тому позивач в усній формі неодноразово зверталася до нього з проханням матеріально підтримувати сина, сплачуючи аліменти, адже син залишився проживати з матір`ю. Син закінчив школу та вступив до Державного вищого навчального закладу «Національного педагогічного університету імені Н.П. Драгоманова. На денну форму навчання. Термін навчання сина з 01 серпня 2022 року по 30 червня 2026 року. Не маючи достатнього доходу, позивач не в змозі повністю забезпечувати фізичний та духовний розвиток сина протягом його навчання у вищому навчальному закладі. Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу сину протягом навчання у вищому навчальному закладі, але ухиляється від виконання вищезазначеного обов`язку.

За наведених обставин позивач, звернулася до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , на період навчання тобто до 30 червня 2026 року у розмірі чстки від всіх доходів відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін відкрито провадження та призначено судове засідання та роз`яснено відповідачу право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, про місце день і час розгляду справи повідомлялися належним чином, проте на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача, вимоги підтримав, просив задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають повнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана інформація встановлена свідоцтвом про народження виданого Віділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції міста Києва від 12 травня 2005 року, серії НОМЕР_1 .

Відповідно до матеріалів справи, спільний син сторін ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 змінив прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені, виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 11 листопада 2021 року серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 починаючи з 01 серпня 2022 року навчається на денній формі навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» факультету спеціальної та інклюзивної освіти за спеціальністю Тифлопедагогіка, за кошти державного бюджету. Термін закінчення навчання - 30.06.2026 року.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Таким чином, судом встановлено, що повнолітній син продовжує навчання, у трудових відносинах не перебуває, додаткових джерел для існування немає, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що остання на даний час працює, ле зважаючи на низький рівень заробітної плати знаходиться в тяжкому матеріальному становищі. Не маючи достатнього доходу, остання не в змозі повністю забезпечувати фізичний та духовний розвиток сина протягом його навчання у вищому навчальному закладі.

Стаття 182 СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок обох батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

За приписами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, відповідно до матеріалі справи, ОСОБА_2 є засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ІНФО САПІЄНС» (ідентифікаційний код 42436094), а також кінцевим бенефіціарним власником вищезазначеного товариства, тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50%.

Крім того, ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником ще однієї юридичної особи ТОВ «ІНФО САПІЄНС ІНТЕРНЕШНЛ» (ідентифікаційний код 43734952), тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу.

Згідно з даними порталу https://youcontrol.com.ua/ (спеціалізованого сервісу для перевірки контрагентів), ТОВ «ІНФО САПІЄНС» (ідентифікаційний код 42436094) протягом останніх півроку виграло принаймні 3 державні тендери: від 09.10.2023 р. на суму 1727 904,00 грн. (замовник: Національне агентство з питань запобігання корупції), від 27.07.2023 р. на суму 174 500,00 грн. (замовник: АТ «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ), від 23.06.2023 р. на суму 21 800,00 грн. (замовник: АТ «Українська оборонна промисловість»).

Згідно інформації Open Data UA (український сервіс, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу), чистий прибуток ТОВ «ІНФО САПІЄНС ІНТЕРНЕШНЛ» (ідентифікаційний код 43734952), за 2020 рік становив 4 301 900,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, який продовжує навчання є обґрунтованим. Вирішуючи питання про їх вид та розмір, суд, оцінивши встановлені судом обставини, та надані докази, вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання.

На думку суду, присуджений розмір аліментів є достатнім та обґрунтованим для утримання відповідачем свого сина та помірним для сплати.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, враховує стан здоров`я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших осіб, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки та інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком. Даних які б свідчили про втрату ним працездатності судом в ході розгляду справи не здобуто.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою до стягнення суму аліментів з урахуванням забезпечення гармонійного розвитку дитини, яка забезпечить нормальне функціонування організму дитини із урахуванням потреб пов`язаних із навчанням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 30 жовтня 2023 року (дата звернення до суду з позовною заявою).

Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України та ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 199, 200 СК України, ст.ст.10,13,13,81,141,258,263,265,280, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої, дитини що продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період навчання у розмірі частки від всіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з 30 жовтня 2023 року і до 30 червня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період нвчання у розмірі частки від всіх доходів відповідача, з 30 жовтня 2023 року у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 10 квітня 2024 року.

Суддя О. М. Соколов