Постанова

від 16.04.2024 по справі 404/6810/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 404/6810/20

провадження № 51-4201км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурора захисникаОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, жителя АДРЕСА_1 .

Обставини справи

1. Кіровський районний суд м. Кіровограда вироком від 05 жовтня 2022 року виправдав ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 191 та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), оскільки обвинувачення не довело наявності в його діянні складу цих злочинів.

2. ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні злочинів за таких обставин.

3. 25 липня 2017 року між Центрально-українським національним технічним університетом (далі - ЦНТУ) та Приватним підприємством « Сіті Буд Плюс » (далі - «Сіті Буд Плюс») в особі генерального директора ОСОБА_7 укладено договір про закупівлю робіт № 205 на суму 3 949 000,00 грн, а 17 липня 2018 року - договір № 172 про закупівлю додаткових робіт на загальну суму 1 472 772,71 грн.

4. Після виконання робіт по договору № 172 «Сіті Буд Плюс» контрагенти підписали акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 за грудень 2018 року, куди була включена вартість змонтованого устаткування на суму 409 838,83 грн.

5. Сторона обвинувачення стверджувала, що «Сіті Буд Плюс» придбало це устаткування у ТОВ «Торгівельний дім «РЕСПУБЛІКА» за 289 182,84 грн, а ОСОБА_7 вказав у згаданих вище документах недостовірні дані і, таким чином, заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами ЦНТУ в сумі 120 655,99 грн.

6. Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 06 квітня 2023 року залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційної скарги

7. Прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у апеляційному суді.

8. Сторона обвинувачення вважає, що апеляційний суд:

порушив принцип безпосередності дослідження доказів, оскільки відмовив прокурору у проведенні судового слідства;

в порушення вимог статей 7, 22, 26, 94 КПК послався на обставини, які були встановлені тільки під час апеляційного розгляду, зокрема щодо узгодження розрахунків між «Республіка» та «Сіті Буд Плюс» в першому кварталі 2019 року;

не дав можливості задавати запитання ОСОБА_7 під час його допиту в апеляційному суді;

безпідставно погодився з позицією суду першої інстанції, який визнав недопустимим висновок судової будівельно-технічної експертизи №4320/4321/19-27 від 24 червня 2020 року та не врахував висновку судової економічної експертизи № 37 від 24 вересня 2020 року, якими підтверджуються збитки ЦНТУ на суму 120 655,99 грн;

погодившись з визнанням ОСОБА_7 невинуватим у зв`язку з недоведенням в його діяннях складу інкримінованих кримінальних правопорушень, не вирішив питання про закриття даного кримінального провадження, як того вимагає стаття 284 КПК;

в порушення статті 419 КПК належно не спростував доводів прокурора наведених у апеляційній скарзі.

Позиції учасників касаційного розгляду

9. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційні вимоги сторони обвинувачення.

10. Захисник заперечив проти касаційної скарги прокурора, просив залишити оскаржене судове рішення без зміни.

Оцінка Суду

11. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

12. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК.

13. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.

14. За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, керуючись якими суд відкидає докази обвинувачення.

15. Згідно з частиною 3 статті 62 Конституції України, положень статті 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

16. Цих вимог закону суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися.

17. Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції, забезпечивши змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів, ретельно перевірив надані сторонами докази, навів детальний аналіз і належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку відповідно до статті 94 КПК.

18. У вироку детально викладені підстави виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, у тому числі й ті, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, а інші вважає недостатніми для доведення винуватості ОСОБА_7 .

19. Щодо обвинувачення ОСОБА_7 у заволодінні майном ЦНТУ шляхом зловживання своїм службовим становищем, Суд нагадує, що обов`язковою складовою злочину, передбаченого частиною 2 статті 191 КК, є наявність у обвинуваченої особи спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном.[1]У випадку обвинувачення у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем має бути доведено, що обвинувачений мав право оперативного управління цим майном або мав владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким це майно ввірене чи у віданні яких перебуває.[2]

20. Таким чином, для доведення винуватості ОСОБА_7 у інкримінованому злочині сторона обвинувачення мала довести, що він в силу службового становища мав можливості впливати на управління майном ЦНТУ і використав ці можливості для обернення майна на свою користь.

21. Однак, як було встановлено в ході судового розгляду, хоча ОСОБА_7 і був службовою особою, його службові повноваження обмежувалися лише управлінням майном, яке перебувало у володінні «Сіті Буд Плюс». Сторона обвинувачення не надала жодного доказу, що він мав якісь можливості управляти або розпоряджатися майном ЦНТУ. Касаційна скарга також не містить доводів з цього приводу.

22. Таким чином, у цьому випадку сторона обвинувачення не довела обов`язкового елементу злочину, передбаченого статтею 191 КК, що є достатньою підставою для виправдання особи за пред`явленим їй обвинуваченням.

23. Сторона обвинувачення також стверджувала, що ОСОБА_7 вказав в підписаних контрагентами документах завідомо неправдиву інформацію щодо вартості змонтованого устаткування при виконанні договору № 172. Вона посилалася на те, що в акті № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 за грудень 2018 року зазначено, що вартість змонтованого устаткування складає 409 838,83 грн, у той час як « Сіті Буд Плюс » купило це устаткування за 289 182,84 грн.

24. Суд зазначає, що відповідно до статей 10 та 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» визначено, що суб`єкти господарювання під час господарської діяльності використовують вільні ціни, які встановлюються ними самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

25. Продавець (підрядник, постачальник) на власний розсуд визначає ціну відчужуваного ним товару або послуги, а покупець чи замовник вирішує, чи влаштовує його запропонована продавцем ціна, після чого вони узгоджують ціну товару або, якщо не дійшли згоди про істотні умови договору, не укладають відповідний договір.

26. Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

27. У цій справі сторона обвинувачення не довела, що зазначена в згаданих нею документах вартість змонтованого устаткування не відображає заявлену підрядником і погоджену замовником вартість, іншими словами, що документи містять неправдиву інформацію щодо узгодженої сторонами вартості змонтованого устаткування.

28. Суд погоджується з висновками апеляційного суду, що у цьому кримінальному провадженні між юридичними особами було укладено договір на виконання робіт, що включало монтаж устаткування. За обставин, установлених судами, продукцію було поставлено її замовнику, будь-яких претензій до якості, кількості та асортименту замовник не заявляв, тому договір був фактично виконаний. Документи щодо вартості виконаних робіт були складені за безпосередньої участі представників виконавця і замовника, без будь-яких зауважень з їхнього боку.

29. За таких обставин Суд не вбачає підстав ставити під сумнів висновок судів попередніх інстанцій про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого за частиною 1 статті 366 КК.

30. Таким чином, Суд вважає, що рішення судів про виправдання ОСОБА_7 за пред`явленими йому обвинуваченнями ґрунтується на досліджених ними обставинах справи і правильному застосуванні кримінального закону. У зв`язку з викладеними вище мотивами, Суд не вважає за необхідне детально розглядати решту доводів касаційної скарги сторони обвинувачення.

31. У тому числі Суд відхиляє довід сторони обвинувачення про те, що відмова апеляційного суду повторно дослідити докази дає підстави для скасування його рішення. Суд нагадує, що згідно з частиною 3 статті 404 КПК за клопотанням сторони повторне дослідження обставин, установлених під час кримінального провадження, є обов`язковим лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повно або з порушеннями. У касаційній скарзі не зазначається, які саме обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, залишилися не дослідженими і які дії чи рішення суду першої інстанції завадили стороні обвинувачення їх дослідити.

32. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і, погодившись з висновками суду першої інстанції, надав умотивовані відповіді на всі доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.

33. Таким чином, Судом не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу сторони обвинувачення слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] Постанови Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 517/639/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/92021190; від 14 вересня 2023 року, справа № 503/700/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/113560996; ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року у справі № 5?5728км12, https://reyestr.court.gov.ua/Review/29418730

[2] Ухвала Верховного Суду України від5 липня 2011 року у справі № 5?1201км11, https://reyestr.court.gov.ua/Review/16938314