Рішення

від 23.04.2024 по справі 120/4316/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 квітня 2024 р. Справа № 120/4316/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Гранівський цегельний завод" (вул. Григорія Парна, 198, с. Гранів, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23731)

до: Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. І. Франка, 28, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Краснопільської сільської ради (вул. Центральна, 10Е, с. Краснопілка, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23733)

про: визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Гранівський цегельний завод" (далі - позивач) з позовною заявою до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 25.03.2024 року про скасування процесуального документу, винесеної у виконавчому провадженні №73625246; ???визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невинесенні постанови про відновлення виконавчого провадження №73625246 з примусового виконання виконавчого листа №120/7098/23, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 06.11.2023 року, у строки передбачені ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язання відповідача винести постанову про відновлення виконавчого провадження №73625246 з примусового виконання виконавчого листа №120/7098/23, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 06.11.2023 року, та направити цю постанову до Вінницького окружного адміністративного суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 25.12.2023 року відкрито виконавче провадження №73625246 стосовно виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 06.11.2023 року в адміністративній справі №120/7098/23. 05.01.2024 року відповідачем винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Не погоджуючись із наведеною постановою, позивач оскаржив її в судовому порядку. Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 року у справі №120/448/24 визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 05.01.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 73625246. 25.03.2024 року відповідачем винесено постанову про скасування постанови від 05.01.2024 року. Водночас позивач наголошує, що після скасування, на підставі рішення суду, постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідач не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повинен був винести постанову про відновлення виконавчого провадження. Натомість такі дій відповідачем не вчинено. Наведене зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Краснопільську сільську раду (далі - третя особа).

Суд зазначає, що ухвала суду про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача та третьої особи 10.04.2024 року.

Правом на подання відзиву на позовну заяву та пояснень відповідач та третя особа не скористались, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

25.12.2023 року відповідачем відкрито виконавче провадження №73625246 стосовно виконання виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 06.11.2023 року в адміністративній справі №120/7098/23.

05.01.2024 року відповідачем винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Водночас позивач не погодився з постановою відповідача від 05.01.2024 року та оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 року у справі №120/448/24 визнано протиправною та скасовано постанову Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.01.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 73625246.

25.03.2024 року відповідачем винесено постанову про скасування постанови від 05.01.2024 року.

Позивач вважає, що постанова відповідача від 25.03.2024 року винесена протиправно, адже після скасування у судовому порядку постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідач не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного рішення суду повинен був винести саме постанову про відновлення виконавчого провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, означеною нормою визначено вичерпні підстави для відновлення виконавчого провадження, а саме:

1) визнання судом незаконною чи скасування в установленому законом порядку постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження;

2) визнання судом незаконною чи скасування в установленому законом порядку постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом 06.11.2023 року в адміністративній справі №120/7098/23, за яким відкрито виконавче провадження №73625246.

05.01.2024 року відповідачем винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Однак, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 року у справі №120/448/24, яке набуло законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 05.01.2024 року про закінчення виконавчого провадження №73625246.

26.02.2024 року та 22.03.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про відновлення виконавчого провадження.

25.03.2024 року відповідачем винесено постанову про скасування постанови від 05.01.2024 року на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону №1404-VIII, в той час як постанова про відновлення виконавчого провадження відповідачем не виносилась.

В контексті наведеного суд зазначає наступне.

Ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII визначає, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

З аналізу процитованих положень суд дійшов висновку, що такі стосуються адміністративного оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та регламентують порядок дій уповноважених осіб при виявленні порушень вимог закону в позасудовому порядку.

В той же час, в даному випадку, має місце визнання судом протиправною та скасування постанови відповідача від 05.01.2024 року про закінчення виконавчого провадження №73625246.

Приписами ч. 1 ст. 41 Закону №1404-VIII імперативно визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, після скасування судом постанови від 05.01.2024 року, відповідач у встановлений законом строк повинен був винести саме постанову про відновлення виконавчого провадження №73625246. Винесення будь-яких інших постанов за даних обставин Законом №1404-VIII не передбачено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови від 25.03.2024 року про скасування процесуального документу у виконавчому провадженні №73625246 відповідач діяв не у спосіб та не в межах повноважень, визначених Законом №1404-VIII, а тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Також суд зауважує, що оскільки державним виконавцем не виносилась постанова про відновлення виконавчого провадження №73625246, вказана бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України, та є протиправною.

Відтак, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у невинесенні постанови про відновлення виконавчого провадження №73625246 та зобов`язати відповідача винести постанову про відновлення виконавчого провадження №73625246, яку направити до Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 6056 грн.

Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 6056 грн.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Гранівський цегельний завод" до Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.03.2024 року про скасування процесуального документу, що винесена у виконавчому провадженні №73625246.

Визнати протиправною бездіяльність Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка виразилась у невинесенні постанови про відновлення виконавчого провадження №73625246.

Зобов`язати Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про відновлення виконавчого провадження №73625246 з примусового виконання виконавчого листа №120/7098/23, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 06.11.2023 року, та направити цю постанову до Вінницького окружного адміністративного суду.

Стягнути з Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Гранівський цегельний завод" судовий збір у сумі 6 056 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство «Гранівський цегельний завод» (вул. Григорія Парна, 198, с. Гранів, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23731, код ЄДРПОУ 33092109)

Відповідач: Гайсинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. І. Франка, 28, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700, код ЄДРПОУ 35019785)

Третя особа: Краснопільська сільська рада (вул. Центральна, 10Е, с. Краснопілка, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23733, код ЄДРПОУ 04330131)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.04.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна