Рішення

від 25.03.2024 по справі 160/26617/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року Справа № 160/26617/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. за участі секретаря судового засіданняКрасовської А.А. за участі: представника позивача представника відповідача представника третьої особи Сідельникової О.Л. Мосесова А.Р. Григоренко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2019 року № 0004431404, -

УСТАНОВИВ:

13.10.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" - адвокат Камша Олександр Вікторович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 року № 0004431404, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначає, що підставою для проведення перевірки відносно позивача став наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України № 7137-П від 12.12.2018 року, який був визнаний судом протиправним, що свідчить про те, що документальна невиїзна позапланова перевірка позивача була проведена з порушенням вимог податкового законодавства, а отже, наслідки такої перевірки у вигляді результатів перевірки є так само протиправними, а докази, отримані за результатами перевірки - є недопустимими. Також вказує на те, що 04.03.2019 року позивач звернувся зі скаргою, яка була отримана Державної фіскальною службою України 11.03.2019 року, в порядку ст. 56 Податкового кодексу України. Вважає, що за відсутності підтвердження дотримання ДФС України вимог п. 56.9 ст. 56 ПК України щодо дотримання граничних строків надсилання позивачу рішення про результати розгляду скарги від 07.05.2019 року № 20948/6/99-99-11-06-01-25 та рішення про продовження розгляду скарги від 29.03.2019 року № 14904/6/99-99-11-06-01-25, скарга позивача є задоволеною в силу закону, а оскаржуване податкове повідомлення є скасованим. На думку позивача з 01.01.2016 року по 01.01.2021 року (затвердження Дніпровською міською радою 20.05.2020року рішенням №12/57 нової нормативної грошової оцінки міста Дніпра) є нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра, яка затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» (із змінами від 27.04.2016 року за рішенням міськради № 5/7). Таким чином, декларуючи податкові зобов`язання щодо орендної плати (земельного податку) з юридичних осіб, позивач правомірно керувався нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок від 15.07.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження на 13.12.2023 року.

07.12.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що згідно пункту 286.2 статті 286 ПКУ при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею платником подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Згідно витягу від 26.07.2018 року № 10/260718/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, з урахуванням індексації, передбаченої статтею 289 ПКУ, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Маршала - Малиновського, буд. 2, площею 3,7753 га станом на 01.01.2016 року складає 192 326 927,97 грн. Відповідно рішень Дніпровської міської ради встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%, а отже, річна сума орендної плати за землю за наведену земельну ділянку за 2016 рік повинна складати - 5 769 807,84 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 року складає 203 867 034,72 грн. Відповідно рішень Дніпровської міської ради встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%., а отже, річна сума орендної плати за землю за наведену земельну ділянку за 10 місяців 2018 року повинна складати - 5 096 675,90 грн. Позивачем задекларовано орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2018 року по 31.10.2018 року на суму 1 019 332,70 грн., а отже встановлено заниження орендної плати на суму 4 077 343,2 грн. Враховуючи вищевикладене, встановлено заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, 2017 рік та січень-жовтень 2018 року.

11.12.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник посилається на висновки Верховного Суду сформовані у постановах суду від 28.11.2023 у справі № 160/9834/18, від 07.02.2023 року у справі № 640/23439/20 від 14.09.2022 року у справі № 640/20750/21 .

У підготовчому судовому засіданні, відкритому 13.12.2023 року, оголошувалася перерва до 10.01.2024 року у зв`язку із витребуванням доказів.

09.01.2024 року надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач доповнив зміст підстав позову, та зазначив, що відповідач не є власником земельної ділянки чи стороною договору оренди, повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки наділена саме Дніпропетровська міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки. В даному випадку, приймаючи податкові повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати контролюючий орган фактично підміняє собою Дніпропетровську міську раду та протиправно втручається в договірні відносини між сторонами.

У підготовчому судовому засіданні 10.01.2024 року, оголошувалася перерва до 24.01.2024 року у зв`язку із зміною підстав позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну підстав позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровську міську раду.

У підготовчому судовому засіданні 24.01.2024 року, оголошувалася перерва до 07.02.2024 року у зв`язку зі зміною підстав позову та залученням третьої особи.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги 07.02.2024 року, розгляд справи відкладено на 21.02.2024 року.

У підготовчому судовому засіданні 21.02.2024 року, оголошувалася перерва до 06.03.2024 року для надання можливості сторонам ознайомитись із запереченнями третьої особи.

22.02.2024 року від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких представник зазначає, що доводи позивача щодо протиправності застосування відповідачем положень Податкового кодексу України та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Усною ухвалою суду від 06.03.2024 року, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2024 року.

У судовому засіданні 18.03.2024 року оголошувалася перерва на 25.03.2024 року, у зв`язку із неявкою представника відповідача.

У судове засідання з`явилися представник позивача та представник відповідача, представник третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримала та просила їх задовольнити посилаючись на обставини, що наведені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи просила відмовити у задоволені позову посилаючись на доводи викладені у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест", код ЄДРПОУ 32058512, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.06.2002 року, про що здійснено запис № 12241200000008243.

На підставі наказу про призначення перевірки від 12.12.2018 року №7137-п та повідомлення про перевірку № 13631 від 12.12.2018 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача на підставі укладеного договору оренди землі площею 3,7753 (кадастровий номер 1210100000:01:022:0057) за період з 01.01.2016 року по 31.10.2018 року.

За результатом перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 21.01.2019 року складено акт №2065/04-36-14-04/32058512, яким зроблено висновок про порушення пунктів 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 286.1 підпункту 286.2. статті 286, пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Амур - Нижньодніпровського району, за період з 01.01.2016року по 31.10.2018 року на суму 13 586 001, 25 грн. в тому числі за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 4 615 846, 27 грн., за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на суму 4 892 811, 78 грн., за період з 01.01.2018 року по 31.10.2018 року на суму 4 077 343, 20 грн. та прийнято податкове повідомлення рішенні від 18.02.2019 року № 0004431404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями на 13 586 001,25 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями на 3396500,31 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням рішенням № 0004431404 від 18.02.2019 року, позивачем 04.03.2019 року подано скаргу до ДФС України, яка була отримана ДФС України 11.03.2019 року.

07.05.2019 року ДФС України прийнято рішення № 20948/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення рішення № 0004431404 від 18.02.2019 року залишено без змін, а скарга без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2010 року між Дніпровською міською радою та ТОВ "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" був укладений договір оренди землі.

Предметом договору є передача в строкове платне користування земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: по вул. Маршала Малиновського, буд. 2 (Амур - Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:022:0057.

Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність), загальна площа - 3,7753 га., строк дії договору 49 років.

Згідно пункту 4.1. вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої ЗУ «Про оренду землі».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи-державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктами 79.1, 79.2 статті 75 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі наказу та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки .

Відповідно до статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Стаття 56 ПК України встановлює порядок та наслідки оскарження рішень контролюючого органу, в тому числі в адміністративному порядку.

Так, відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України (в редакції, чинній на момент оформлення результатів податкової перевірки) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно із пунктом 56.3. статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно із пунктом 56.8 статті 58 ПК України (в редакції, чинній на момент оформлення результатів податкової перевірки) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (пункт 56.9 статті 56 ПК України).

Відповідно до абзацу другого пункту 56.9 статті 56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (абзац третій пункту 56.9 статті 56 ПК України).

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (пункт 56.16 статті 56 ПК України).

Як вже було зазначено вище, підставою для проведення перевірки позивача став наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України № 7137-П від 12 грудня 2018 року № 7137-П від 12.12.2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року у справі № 160/65/19 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України № 7137-П від 12 грудня 2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інвестиційно - інжинірингова група ЛОГОС-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32058512).

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 року та Верховного Суду від 21.04.2020 року у справі № 160/65/19 у відкритті апеляційного та касаційного провадження відповідачу було відмолено, у зв`язку з чим рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі № 160/65/19 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Аналізуючи зміст норм податкового законодавства Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, суд визнав, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Так, відповідно до частини другоїстатті 6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннямистатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Сутність цього принципу полягає у тому, що в разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, воно не може бути піддане сумніву.

Так, відповідно до частини четвертоїстатті 78 КАС Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, за наявності судового рішення щодо протиправності наказу, що набрало законної сили, суд позбавлений можливості та правових підстав для надання повторної правової оцінки такому наказу.

Суд звертає увагу на те, що схожий підхід до застосування норм права за встановлених обставин скасування наказу про проведення перевірки на підставі судового рішення, що набрало законної сили, підтверджується чіткою та послідовною практикою Верховного Суду: постанова від 03 червня 2021 року у справі № 822/1660/18, постанова від 21січня 2021 року у справі № 826/3200/14, постанова від 26 вересня 2022 року у справі №1340/3590/18, постанова від 12 липня 2023 року у справі № 560/8337/22.

Також, 04.03.2019 року позивачем подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 року № 0004431404, яка була отримана Державною фіскальною службою України 11.03.2019 року.

Враховуючи дату отримання скарги на податкове повідомлення-рішення, ДФС України повинно було прийняти рішення та надіслати його позивачу не пізніше 31.03.2019 року.

14.09.2023 року позивач звернувся до Державної податкової служби України з адвокатським запитом № 101281 щодо надання інформації та документів про направлення рішення про результати розгляду скарги від 07.05.2019 року № 20948/6/99-99-11-06-01-25 та рішення від 29.03.2019 року № 14904/6/99-99-11-06-01-25 на адресу позивача.

22.09.2023 року на електронну пошту позивача надійшов лист ДПС України від 21.09.2023 року №28103/6/99-00-06-02-02-06 про неможливість надати інформацію та документів на адвокатський запит № 101281.

Разом з цим, листом ДПС України від 21.09.2023 року №28103/6/99-00-06-02-02-06 позивачу було рекомендовано звернутися до Державної фіскальної служби України/Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України за адресою: відділення поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» № 71, вул. Хорива, 15/8, м. Київ, 04071, абонентська скринька № 90 щодо запитуваної інформації.

22.09.2023 року позивач звернувся до Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби адвокатський запит № 101374 щодо надання інформації та документів, проте відповідь отримана не була.

Також, ухвалою суду від 16.11.2023 року зобов`язано Державну фіскальну службу України та Голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надати до суду наступні належним чином завірені докази, а саме: копії відправлення Державною фіскальною службою України рішення від 07.05.2019 року №20948/6/99-99-11-06-01-25 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" (копії корінця поштового повідомлення про вручення, листа-опису вкладення до поштового відправлення, чек про сплату поштових послуг) та копії відправлення Державною фіскальною службою України рішення від 29.03.2019 року №14904/6/99-99-11-06-01-25 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" (копії корінця поштового повідомлення про вручення, листа-опису вкладення до поштового відправлення, чек про сплату поштових послуг), проте вимоги ухвали суду виконані не були та письмові пояснення не надані.

Отже, суд приходить до висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.

Аналогічний правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладено, зокрема в постановах від 10.10.2019 року у справі №826/4049/14, від 24.01.2019 № 826/500/15, від 12.12.2019 року № 820/1929/17.

Що стосується встановлених порушень під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Під час проведення перевірки відповідачем було здійснено висновок про заниження орендної плати на земельні ділянки, розташовані на території Амур- Нижньодніпровського району, за період з 01.01.2016 року по 31.10.2018 року на суму 13 586 001,25 грн.

Підставою для таких висновків Акту перевірки, стало, зокрема те, що згідно витягу від 26.07.2018 року № 10/260718/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого відділом у м. Дніпро головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради щодо позивача, з урахуванням індексації, передбаченої ст. 289 ПК України, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вулиці Маршала Малиновського, буд. 2 площею 3,7753 га станом на 01.01.2016 року складає 192 326 927, 97 грн. Відповідно рішень Дніпровської міської ради встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%, а отже річна сума орендної плати за землю за наведену ділянку за 2016 рік нібито повинна складати 5 769 807,84 грн. Підприємством задекларовано орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 1153961,57 грн., а отже встановлено заниження орендної плати на суму 4615846,27 грн. Згідно витягу від 26.07.2018 року № 11/260718/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого відділом у м. Дніпро головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради щодо позивача, з урахуванням індексації, передбаченої ст. 289 ПК України, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вулиці Маршала - Малиновського, буд. 2 площею 3, 7753 га станом на 01.01.2017 року складає 203 867 034, 72 грн. Відповідно до рішень Дніпровської міської ради встановлено розмір ставки плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%, а отже річна сума орендної плати за землю за наведену ділянку за 2017 рік повинна складати 6 116 011, 04 грн. Підприємством задекларовано орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на суму 1223199,26 грн., а отже встановлено заниження орендної плати на суму 4892811,78 грн. Відповідно до листа від 11.01.2018 року № 4129/5 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель», коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік становить 1,0. Таким чином, з урахуванням індексації, передбаченої ст. 289 ПКУ, нормативна грошова оцінка земельної ділянки уздовж Полтавського шосе, будинок з.д. № 6 станом на 01.01.2018 року складає 203 867 034, 72 грн. Відповідно рішень Дніпровської міської ради встановлено розмір ставки, плати за користування земельними ділянками у розмірі 3%, а отже річна сума орендної плати за землю за наведену ділянку за 10 місяців 2018 року повинна складати 5 096 675, 90 грн. підприємством задекларовано орендну плату за земельну ділянку за період з 01.01.2018 року по 31.10.2018 року на суму 1019332,70 грн., а отже встановлено заниження орендної плати на суму 4077343,20 грн.

Як убачається із матеріалів справи, 11.04.2016 року № 03-07/110416/4 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформований Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:022:0057, площею 3,7753 га, в якому середня (базова) вартість земельної ділянки, грн./кв.м. (з урахуванням коефіцієнту індексації) складає 548,31, коефіцієнт км2 3,26, сукупний коефіцієнт км3 1,14, коефіцієнт Кф 0,50. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 38465385,59 грн.

26.07.2018 року № 10/260718/03-07 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформований Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:022:0057, площею 3,7753 га, в якому середня (базова) вартість земельної ділянки, грн./кв.м. (з урахуванням коефіцієнту індексації) складає 548,31, коефіцієнт км2 3,26, сукупний коефіцієнт км3 1,14, коефіцієнт Кф 2,50. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 192326927,97 грн.

26.07.2018 року №11/260718/03-07 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформований Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:022:0057, площею 3,7753 га, в якому середня (базова) вартість земельної ділянки, грн./кв.м. (з урахуванням коефіцієнту індексації) складає 581,21, коефіцієнт км2 3,26, сукупний коефіцієнт км3 1,14, коефіцієнт Кф 2,50. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 203 867 034,72 грн.

Як убачається із змісту, витягів від 26.07.2018 року за №10/260718/03-07 №11/260718/03-07 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:022:0057 була визначена із урахуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та який становив 2,50.

Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25.11.2016 року № 489, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України було встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1011/18306.

Відповідно до пункту 3 Порядку, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є складовою формули визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів.

Таким чином, відповідно до Акту перевірки та зазначених вище витягів з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки вбачається, що позивачем при декларуванні сум орендної плати (земельного податку) з юридичних осіб слід було керуватись положеннями Порядку № 489 та, зокрема застосовувати коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки на рівні 2, 50.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пунктів 288.2, 288.3, 288.4, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Статею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником)і орендарем.

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно статті 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Аналіз статті 286.2 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновки, що довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки отримуються платником податків та подаються відповідному органу державної податкової служби виключно у випадках подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника земельного податку) та у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки.

Як встановлено судом, позивач є платником орендної плати відповідних земельних ділянок з 2006 року та подавав відповідні довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок при поданні першої декларації.

Єдиною підставою для виникнення зобов`язання в отриманні та поданні нового Витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок за 2016 рік, 2017 рік та за 2018 рік є факт затвердження нової нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро у вказані роки.

Єдиною підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону України «Про оцінку земель»),

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Крім того, відповідно до підпункту 12.3.3 пункту 12 Податкового кодексу України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Водночас, станом на момент складення Акту податкової перевірки діючою є оцінка затверджена Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15.07.2015 року.

Таким чином, декларуючи податкові зобов`язання щодо орендної плати (земельного податку) з юридичних осіб, позивач правомірно керувався нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок від 15.07.2015 року.

В свою чергу, прийнятий Мінагрополітики наказ «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 року № 489 (із змінами) на який посилається контролюючий орган в Акті перевірки, не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативних грошових оцінок земель та повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01.01.2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 26 840 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2019 року № 0004431404, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-інжинірингова група Логос-Інвест" (49098, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 2, офіс 4-4-2, код ЄДРПОУ 32058512) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 26 840 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складений 04 квітня 2024 року.

Суддя О.В. Серьогіна