Рішення

від 23.04.2024 по справі 160/1327/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 рокуСправа №160/1327/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В.

розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКНОВІНС" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 4, код ЄДРПОУ 42294372) про стягнення суми податкового боргу

УСТАНОВИВ:

15 січня 2024 року Головне управління ДІІС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКНОВІНС" (ЄДРПОУ 42294372) до бюджету у розмірі 5 213,80 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКНОВІНС" перед бюджетом виникла у зв`язку з несплатою у встановлені терміни донарахувань органу контролю у розмірі 5213,80 грн, яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 19 січня 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 19 січня 2024 року направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі фізичних-осіб підприємців та юридичних осіб, що підтверджується матеріалами справи. Проте конверт повернувся на адресу суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до змісту абзацу четвертого частини четвертої статті 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За правилами частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому беруться до уваги положення частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Отже отримавши повідомлення поштового органу з якого вбачається, що поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від суду причин, суд робить висновок, що ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою позивачу.

Суд вказує, що до повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що ухвалу від 19 січня 2024 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, суд зробив висновок, що вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про відкриття провадження у справі № 160/1327/24.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки у суду достатньо доказів для прийняття рішення у справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блековінс» перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та зареєстрований як фізична особа-підприємець за № НОМЕР_1 за зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до чинного законодавства відповідач був платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебував на податковому обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно із п.54.1ст.54 Податкового кодексу Україникрім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1ст.46 Податкового кодексу Українивбачається, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та боргу в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Станом на день розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків ТОВ "БЛЕКНОВІНС" обліковується не заявлений до суду податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 5 213,80 грн, а саме:

-податкового новідомлення-рішення №0094975341 від 22.05.2019 на загальну суму 1146,60 грн;

-податкового повідомлення -рішення №0094965341 від 22.05.2019 па загальну суму 526,30 грн;

-податкового повідомлення-рішення №0094925341 від 22.05.2019 на загальну суму 3540,90 грн.

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень рішень у суду відсутня.

Оскільки у встановлений законодавством строк відповідач не сплатив податкові зобов`язання, вони набули статусу податкового боргу.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено заявлену позивачем суму заборгованості до стягнення у розмірі 5 213,80 грн, яка підлягає стягненню судом з відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

У відповідності до пп.14.1.175п.14.1ст.14 Податкового кодексу Україниподатковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п.87.1ст.87 Податкового кодексу Україниджерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також сум надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Контролюючий органздійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.п.95.1,95.2ст.95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарнихднівздня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно дост. 59 Податкового кодексу Україниу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до приписів п. 60.6ст.60 Податкового кодексу Українина суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податковим органом було сформовано податкову вимогу від 07.08.2019 року № Ю № 402257-53, яка направлена на адресу відповідача та повернута на адресу податкового органу, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

У зв`язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену податкову вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Згідно із статтями67,68 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Підпунктом16.1.4п.16.1ст.16 Податкового кодексу Українивстановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Докази сплати відповідачем наявної у позивача заборгованості в розмірі 5213,80 грн, як і докази оскарження її у встановленому законом порядку у справі відсутні.

Частиною 1 п. 95.3ст. 95 Податкового кодексу Українипередбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ізст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Статтею 124 Конституції Українивизначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2статті 19 Конституції України- що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідач не сплатив в добровільному порядку, доказів протилежного суду не надано, то суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2.ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

В даному випадку, такі витрати не мали місце.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКНОВІНС" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 4, код ЄДРПОУ 42294372) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКНОВІНС" (ЄДРПОУ 42294372) до бюджету у розмірі 5 213,80 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук