Рішення

від 22.04.2024 по справі 200/1707/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року Справа№200/1707/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Трояноваої О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровського апеляційного суду про визнання протиправними дій щодо невидачі довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25 січня 2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначеного на підставі ст.130 Конституції України, ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», який становить 2684 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; доплата за вислугу років - 80%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу суддів апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн; зобов`язання видати довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначеного на підставі ст.130 Конституції України, ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», який становить 2684,00 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; доплата за вислугу років - 80%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу суддів апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено позивача про розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що в період з 11 листопада 2002 по 20 жовтня 2023 року працювала на посаді судді, та рішенням Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2023 року №982/0/15-23 її було звільнено з посади судді Донецького апеляційного суду (відряджена до Дніпровського апеляційного суду для здійснення правосуддя) у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Дніпровського апеляційного суду № 261/к від 19 жовтня 2023 року у зв`язку з поданням заяви про відставку 20 жовтня 2023 року її було відраховано зі штату Дніпровського апеляційного суду. Зазначила, що при звільненні їй було видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої станом на 20 жовтня 2023 року її суддівська винагорода, яка враховується для призначення/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складала 227016,00 грн, у тому числі посадовий оклад 126120,00 грн, доплата за вислугу років 100896,00 грн. Зазначила, що звернулась до відповідача з проханням видати довідку про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначеного на підставі ст. 130 Конституції України, ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік», який становить 2684,00 грн., з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; доплата за вислугу років - 80%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ на 01 січня 2023 року у сумі 2684 грн, проте відповідач листом від 21 лютого 2024 року № 04.2-33/110/2024 відмовив у наданні зазначеної довідки. Дії відповідача щодо невидачі вищезазначеної довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року, вважає протиправними, просила задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у 2023 році Дніпровський апеляційний суд застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік». Суддівська винагорода позивачки обраховувалась виходячи з розміру посадового окладу судді, який складає 126120 грн (2102 * 50 * 1,2 (регіональний коефіцієнт)), а доплати обчислювались від цього розміру посадового окладу. Зазначив, що оскільки стаття 7 Закону №2710-ІХ містить спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн, то відсутні підстави для застосування іншої (загальної) нормистатті 7 Закону №2710-ІХ, якою установлено, що у 2023 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2684 грн. Нарахування і виплата суддівської винагороди (посадовий оклад) відбувалась у межах річного фонду суддівської винагороди, відповідно до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів Державною судовою адміністрацією України Кошторисом на 2021, 2022 та 2023 роки. Відповідно до штатного розпису Дніпровського апеляційного суду на 2023 рік,посадовий оклад судді складає 126 120 грн. Враховуючи зазначене, підстави для видачі позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці із застосуванням іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж той, який застосований для розрахунку суддівської винагороди працюючого судді, відсутні. Крім того, зазначив про порушення позивачкою правил територіальної підсудності, визначенихстаттею 25 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 05 червня 1997 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та суддею у відставці, що не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідач - Дніпровський апеляційний суд (код ЄДРПОУ 42270629) у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Наказом Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року № 261/к ОСОБА_1 , яка рішення Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2023 року звільнена з посади судді Донецького апеляційного суду (відряджена до Дніпровського апеляційного суду для здійснення правосуддя), у зв`язку з поданням заяви про відставку, відраховано з 20 жовтня 2023 року зі складу суддів Дніпровського апеляційного суду.

20 жовтня 2023 року Дніпровським апеляційним судом видано довідку № 04.2/147/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до якої станом на 20 жовтня 2023 року суддівська винагороди ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 227016,00 грн, у т.ч.: посадовий оклад - 126120,00 грн, доплата за вислугу років - 100896,00 грн.

Судом встановлено на підставі розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, від 20.10.2023 року № 04.1-03/132/2023, виданого Дніпровським апеляційним судом, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з зарахуванням стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), відповідно до нормативно-правових актів, що встановлювали вимоги до стажу, необхідного для зайняття посади судді відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» складає 23 роки 11 місяців 09 днів.

Позивач звернулася до Дніпровського апеляційного суду із заявою від 15 лютого 2024 року про видачу їй довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25 січня 2008 року, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначеного на підставі ст.130 Конституції України, ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік», який становить 2684 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; доплата за вислугу років - 80%, а саме: про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ на 01 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.

Дніпровський апеляційний суд надав відповідь листом від 21.02.2024 року №04.2-33/110/2024, відповідно до якої положеннями Закону України ««Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ установлено прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 грн. Зазначено, що кошторисом Дніпровського апеляційного суду на 2023 рік, затвердженим ДСА України, видатки на оплату праці, у тому числі суддівської винагороди, передбачені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у сумі 2102,00 грн. Штатним розписом на 2023 рік затверджений посадовий оклад у розмірі 126120,00 грн.

Відповідно до штатного розпису на 2023 рік Дніпровського апеляційного суду, затвердженого головою ДСА України, посадовий оклад судді становить 126120,00 грн.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не видачі відповідачем довідки про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду, визначеного виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини третьої, четвертоїстатті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертоїстатті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другоїстатті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України»органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаютьсяКонституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін доЗакону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першоїстатті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень (…).

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону УкраїниПро Державний бюджет України на 2023 ріквід 03.112022 № 2710-IX встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні; (…)

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України «Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені доКонституції України, згідно ізЗаконом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Пунктом 2 частини третьоїстатті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульованоЗаконом України «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас,статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбаченостаттею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік»встановлено також такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

Суд звертає увагу, що зміни доЗакону України «Про судоустрій і статус суддів»у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (2023 рік), а також доЗакону України «Про прожитковий мінімум»щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, відповідно, законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, відсутні.

Закони України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет на 2022 рік», «Про Державний бюджет на 2023 рік»фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції Україниі частиною третьоюстатті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Закони України про Державний бюджет на відповідні роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначенаЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 вересня 2023 року у справі №240/44080/21, від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21, від 12 липня 2023 року у справі №140/5481/22, від 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року (2684 грн.), на іншу розрахункову величину, якаЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»є неправомірною.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2008 року за № 200/14891 (даліПорядок №3-1), передбачено, що до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі-довідка про суддівську винагороду)/довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі-відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не видано позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій розмір суддівської винагороди визначений виходячи з прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року, а саме 2684,00 грн.

Стосовно посилань відповідача на порушення позивачем правил територіальної підсудності, суд зазначає наступне.

Також суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленомузакономпорядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено вище на підставі відомостей паспорта позивача серії НОМЕР_2 , що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивачки знаходиться в місті Донецьку Донецької області. Відтак,з урахуванням правил підсудності справ за вибором позивача, ця справа підсудна Донецькому окружному адміністративному суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15,19-21,72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247,255,253-262,293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського апеляційного суду щодо не видачі ОСОБА_1 довідки за формою, установленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: - посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; - доплата за вислугу років - 80%, а саме: про суддівську винагороду станом на 1 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановленостаттею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХна 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.

Зобов`язати Дніпровський апеляційний суд (юридична адреса: 49030, м. Дніпро, вул. Харківська, буд. 13, код ЄДРПОУ 42270629) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: - посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено па і січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; - доплата за вислугу років - 80%, а саме: про суддівську винагороду станом на 1 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановленостаттею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХна 1 січня 2023 року в сумі 2 684,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського апеляційного суду (юридична адреса: 49030, м. Дніпро, вул. Харківська, буд. 13, код ЄДРПОУ 42270629) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 22 квітня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова