Рішення

від 18.04.2024 по справі 260/1499/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2024 року м. Ужгород№ 260/1499/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Кустрьо В.М.

за участю:

представника позивача Герзанич О.М.,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 квітня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 22 квітня 2024 року.

Мукачівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в частині невжиття заходів щодо приведення у стан готовності до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища (протирадіаційного укриття) № 25219, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7; 2) Зобов`язати Воловецьку селищну раду Мукачівського району Закарпатської області привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - сховище (протирадіаційне укриття) № 25219, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подання даної позовної заяви спрямоване на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, на забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі активних військових дій на території Воловецької селищної ради.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце його проведення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або його відсутність.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2021 р. у справі № 420/26/20 вказав, що прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (ст. 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Водночас, чинним законодавством не визначено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлено оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво інтересів держави в суді є можливим та необхідним.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Існування інтересу й необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету.

В умовах воєнного стану, неготовність до використання захисної споруди цивільного захисту є надзвичайно важливим виключним випадком та за таких обставин прокурор, виконуючи свої конституційні функції, зобов`язаний стати на захист інтересів держави та, насамперед, на захист життя і здоров`я людей, для збереження яких і створюються такі захисні споруди.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту права спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей.

Судом встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану Мукачівською окружною прокуратурою здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розташованих та території Воловецької селищної ради.

Встановлено, що на території вказаної територіальної громади знаходиться захисна споруда цивільного захисту - сховище (протирадіаційне укриття) № 25219 (далі - ПРУ № 25219) за адресою: вул. Пушкіна, 7, смт. Воловець, Мукачівського району, Закарпатської області, яка в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), є обмежено готовою до використання за призначенням, через те, що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, балансоутримувачем вищезазначеного ПРУ є Воловецька селищна рада Мукачівського району Закарпатської області та захисна споруда є обмежено готовою для експлуатації за призначенням.

Протирадіаційне укриття № 25219 загальною площею 112 кв.м. може вмістити 200 осіб у разі необхідності.

18.02.2020 року комісією у складі головного фахівця Воловецького РВ УДСНС України у Закарпатській області та завідувача сектору з питань оборонної роботи цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Воловецької РДА, проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 25219. За результатами оцінки складено акт, згідно з яким протирадіаційне укриття визначене, як обмежено готове до використання за призначенням.

Відповідачем акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту не оскаржувався.

За результатами вказаного заходу контролю, голові Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області вручено припис № 57 від 25.09.2020 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким визначено граничні строки усунення виявлених порушень. Однак, інформація у графі «відмітка про виконання» вказаного припису відсутня.

Разом з тим, після початку 24.02.2022 року повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану, виникли обґрунтовані підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Зокрема, актом оціни стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 18.02.2020 р. встановлено незадовільний стан систем вентиляції, опалення, водопостачання, відсутність систем зв`язку та оповіщення, системи регенерації повітря а також дизельної електростанції приміщення.

Також, перевіркою протипожежного стану встановлено відсутність автоматичної системи пожежогасіння та сигналізації. Укриття не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння, відсутня схема евакуації, укриття не забезпечено вимірювальними пристроями.

Таким чином, з урахуванням наведених порушень, в ході здійснення оцінки стану готовності захисної споруди до використання, актом встановлено та підтверджено обмежену готовність до експлуатації зазначеної захисної споруди з обліковим номером № 25219.

Крім того, за результатами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, комісія дійшла до висновку про необхідність капітального ремонту ПРУ №25219.

З 18.02.2020 року зазначені в акті порушення не усунуто, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних і достатніх заходів балансоутримувачем - Воловецькою селищною радою з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан готовності.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138 (далі - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 ст. 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно п. 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 р. № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимоги).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (п. 6 Розділу VIII Вимоги).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, враховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно- герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 р. у справі № 826/12192/16 та від 25.07.2019 р. у справі № 820/5164/15.

Як встановлено судом, 18.02.2020 р. комісією у складі головного фахівця Воловецького РВ УДСНС України у Закарпатській області та завідувача сектору з питань оборонної роботи цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Воловецької РДА, проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 25219. За результатами оцінки складено акт, згідно з яким протирадіаційне укриття визначене як обмежено готове до використання за призначенням.

За результатами вказаного заходу контролю голові Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області вручено припис № 57 від 25.09.2020 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким визначено граничні строки усунення виявлених порушень. Однак, інформація у графі «відмітка про виконання» вказаного припису відсутня.

Слід відмітити, що балансоутримувач обізнаний про те, що ПРУ перебуває у стані обмеженої готовності та потребує усунення недоліків, які зафіксовано в акті оцінки стану готовності, однак, питання приведення протирадіаційного укриття балансоутримувачем - Воловецькою селищною радою не вирішено.

Разом з тим, після початку 24.02.2022 року повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Зокрема, актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 18.02.2020 р. встановлено незадовільний стан систем вентиляції, опалення, водопостачання, відсутність систем зв`язку та оповіщення, системи регенерації повітря а також дизельної електростанції приміщення.

Також, перевіркою протипожежного стану встановлено відсутність автоматичної системи пожежогасіння та сигналізації. Укриття не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння, відсутня схема евакуації, укриття не забезпечено вимірювальними пристроями.

Таким чином, з урахуванням наведених порушень, в ході здійснення оцінки стану готовності захисної споруди до використання, актом встановлено та підтверджено обмежену готовність до експлуатації зазначеної захисної споруди з обліковим номером № 25219.

Крім того, за результатами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, комісія дійшла до висновку про необхідність капітального ремонту ПРУ №25219.

Разом з тим, з 18.02.2020 року зазначені в акті порушення не усунуто, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних і достатніх заходів балансоутримувачем - Воловецькою селищною радою з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан готовності.

Суд звертає увагу, що така тривала бездіяльність є порушенням ст. 19 Кодексу цивільного захисту України та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», яким затверджено вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

Наведене свідчить про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Крім того, розпорядженням від 26.01.2015 № 47-р Кабінетом Міністрів України на територіях Донецької та Луганської областей запроваджено режим надзвичайної ситуації, а на всій території України - режим підвищеної готовності згідно Кодексу цивільного захисту України. Вказаним розпорядженням Урядом із 2015 року фактично розпочато етап активної підготовки до захисту населення в разі можливої військової агресії.

Таким чином, суд зазначає, що невжиття заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту - сховища, протирадіаційного укриття № 25219 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людей.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначені вище порушення є підставою для зобов`язання відповідача вжити відповідних заходів для приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 25219 у стан готовності, тобто у використання за призначенням.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Мукачівської окружної прокуратури (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Андрія Лінтура, буд. 15) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Воловець, вул. Пушкіна, буд. 7, код ЄДРПОУ 04350240) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Воловецької селищної ради Мукачівського району Закарпатської області в частині невжиття заходів щодо приведення у стан готовності до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища (протирадіаційного укриття) № 25219, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7.

3. Зобов`язати Воловецьку селищну раду Мукачівського району Закарпатської області привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - сховище (протирадіаційне укриття) № 25219, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 року.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька