Рішення

від 27.12.2023 по справі 320/3908/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року № 320/3908/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фастівської міської ради Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фастівської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяви № П12251 від 02.11.2021 ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2 га, що знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області;

- зобов?язати Фастівську міську раду повторно розглянути заяву П12251 від 02.11.2021 року ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2 га, що знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області та прийняти відповідне рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що після його звернення до Фастівської міської ради Київській області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ведення особистого селянського господарства, площею 0,2 га, що знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області, відповідач своєю відповіддю зазначив, що за результатами голосування рішення з даного питання не було прийнято, а отже вважає, що відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства та не прийняв жодного рішення, чим допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Фастівським РВ УДМС України в Київській області 25.10.2012.

Рішенням Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області № 05-44-VІІ від 16.09.2020 року, ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельно ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області.

На підставі вказаного рішення землевпорядною організацією було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

26.10.2020 року відділом у м. Червонограді міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області за результатами розгляду проекту землеустрою видано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку № HB-4614412922020.

Згідно з витягу з державного земельного кадастру, земельна ділянка має кадастровий номер 3224984200:02:004:0001.

В зв`язку з децентралізацією влади та визначення адміністративних центрів й затвердження територій територіальних громад Київської області, рішенням Фастівської міської ради № 19-ІІ-VІІІ від 24.11.2020 року було реорганізовано Малоснітинську сільську раду шляхом приєднання до Фастівської міської ради Київської області.

В лютому 2021 року позивач звернувся до Фастівської міської ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач листом від 27.09.2021 № П-1333 повідомив, що за результатами голосування рішення з даного питання не було прийнято.

Позивач повторно подав заяву про затвердження проекту землеустрою від 02.11.2021 № П 12251, однак отримав лист в якому зазначалося, що рішення з даного питання не було прийняте.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів «а» та «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Пунктом б частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з положеннями статті 116 КАС України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частинами четвертою-п`ятою статті 186-1 ЗК України визначено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

27.04.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ, яким виключено частину восьму статті 118 Земельного кодексу України (абзац 12 підпункту 27 пункту 4 вказаного Закону) та викладено у новій редакції частину дев`яту статті 118 Земельного кодексу України (абзац тринадцятий підпункту 27 пункту 4 вказаного Закону).

Разом з тим, пунктом 1 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім, зокрема, абзацу дванадцятого підпункту 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності через три місяці з дня опублікування цього Закону.

Вказаний нормативно-правовий акт був опублікований 26.05.2021.

Тобто, ч.8 ст.118 ЗК України була чинна до 26.08.2021.

Також вказаним Законом було виключено статтю 186-1 із ЗК України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 118 ЗК України (в редакції з 27.05.2021) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною десятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

4) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність.

Статтею 181 ЗК України передбачено, що землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів відведення земельних ділянок (пункт «д» частини першої статті 184 ЗК України).

Частиною другою статті 185 ЗК України передбачено, що землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України від 22.05.2003 №858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон №858-IV, в редакції, яка була чинна на момент складання проекту землеустрою) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Статтею 30 Закону №858-IV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до статті 50 Закону №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

-копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Аналіз вказаних положень ч. 9 ст. 118 ЗК України дає підстави дійти висновку, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, отримавши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у двотижневий строк з дня його отримання, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Вказане питання орган місцевого самоврядування вирішує за наслідками розгляду відповідного проекту на пленарному засіданні.

При цьому, вказана норма в редакції з 27.05.2021 не містить жодних правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Як зазначено вище, відповідач листами від 27.09.2021 №П-1333, а згодом і від 30.12.2021 №П12251/156 повідомив позивачу, що за результатами поіменного голосування сесії з питання: "Про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , яка знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області та передачу у приватну власність земельної ділянки" рішення не прийнято (не набрало потрібної кількості голосів депутатів від загального складу ради).

При цьому, відповідач не прийняв рішення за результатами розгляду поданого проекту, по його затвердження чи відмову у такому затвердженні, що суперечить вимогам ст. 118 ЗК України.

Проте, суд зауважує, що орган місцевого самоврядування зобов`язаний на засіданні сесії ради прийняти рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у праві №461/681/16-а (реєстраційний номер судового рішення - 84195861) та від 18.10.2018 у справі №826/19135/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77248189).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі №389/73/15-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75082513) дійшов висновку про те, що Земельним кодексом України не передбачено право ради взагалі не розглядати питання затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки або проекту землеустрою із подальшою передачею земельної ділянки у власність, а закріплено, що орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти відповідне рішення (ст.122 ЗК України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності сільської ради, останньою має бути прийнято відповідне рішення. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2021 у справі №454/160/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -90300306) зазначив, що результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

Утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у затвердженні проекту землеустрою.

Затвердження або відмова у його затвердженні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Відтак, відсутність належним чином оформленого рішення суб`єкта владних повноважень про затвердження проекту землеустрою чи відмову у його затвердження, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного мотивованого рішення.

У даному випадку позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень був зобов`язаний прийняти на засіданні сесії відповідне управлінське рішення про погодження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні із зазначенням підстав відмови.

Однак матеріали справи свідчать, що відповідач не приймав жодного рішення за результатами розгляду поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до статті 59 Закону №280 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки матеріали справи свідчать про те, що Фастівська міська рада за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у визначений законом строк не прийняла ані рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність, ані рішення про відмову у затвердженні відповідного проекту землеустрою, а відповідач не надав суду жодних доказів, які спростовують встановлене вище, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності в діях відповідача ознак протиправної бездіяльності.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Фастівської міської ради Київської області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,2 га, що знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області та прийняти рішення на пленарному засіданні ради відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом було встановлено, що Фастівська міська рада за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не приймала жодного рішення.

Таким чином, оскільки подана ОСОБА_1 заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не була розглянута відповідачем по суті, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити ті дії, від здійснення яких він протиправно ухилився, а саме: розглянути на пленарному засіданні сесії Фастівської міської ради в строки та в порядку, передбаченому Законом, поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з прийняттям відповідного рішення.

Відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 №2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 27.07.2023 №451/2023, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині розгляду заяви позивачки про затвердження проекту землеустрою та прийняття рішення за результатом такого розгляду, а тому наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 1984,80 грн, що підтверджується квитанцією.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1984,80 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Фастівської міської ради Київської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Фастівської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяви № П12251 від 02.11.2021 ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2 га, що знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області

Зобов?язати Фастівську міську раду повторно розглянути заяву П12251 від 02.11.2021 року ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2 га, що знаходиться в с. Мала Снітинка в межах Малосністинської сільської ради Фастівського району Київської області та прийняти відповідне рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1984 грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Фастівської міської ради Київської області.

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.