Ухвала

від 22.04.2024 по справі 320/11683/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

22 квітня 2024 року справа № 320/11683/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дагмар-Інвест" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дагмар-Інвест" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби з позовом, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 04.01.2024 №10314056/34647414, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №102 від 24.11.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування, який поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Дагмар-Інвест", датою його фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: №102 від 24.11.2023 - дата направлення 05.12.2023.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

У п. 5 прохальної частини позову позивач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Категорії спорів, які в обов`язковому порядку повинні бути розглянуті за правилами загального позовного провадження також визначені частиною 4 статті 12 КАС України.

Так, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, КАС України передбачає можливість розгляду справи в спрощеному позовному провадженні не тільки справ незначної складності, а й інших справ, за виключенням категорій, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.10.2021 №580/3388/19, який враховується судом при розгляді поданого клопотання, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

У даному випадку, предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 04.01.2024 №10314056/34647414, яким відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №102 від 24.11.2023; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування, який поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Дагмар-Інвест", датою його фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: №102 від 24.11.2023 - дата направлення 05.12.2023.

Отже позивачем пред`явлено вимогу, яка не підпадає під критерії, визначені ч. 4 ст. 257 КАС України, тобто не підпадає під категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження, а відтак, відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст.262 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, зміст клопотання позивача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дагмар-Інвест" про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Витребувати докази від позивача:

- витяг із ЄДР на позивача станом на час розгляду справи;

- копію договору про визнання електронних документів із квитанцією №2 до нього, який діяв на момент направлення на реєстрацію спірного розрахунку коригування №102 від 24.11.2023;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо спірного розрахунку коригування №102 від 24.11.2023 (станом на час розгляду справи);

- копії всіх документів, які подавались відповідачу після зупинення спірного розрахунку коригування №102 від 24.11.2023 (окрім доданих до позовної заяви);

- письмовий перелік документів, поданих відповідачу разом із поясненнями після зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування №102 від 24.11.2023 із доказами направлення (копії всіх повідомлень із квитанціями, зазначити через який сервіс подавалися документи);

- документи довільного формату, які підтверджують направлення відповідачу доданих до повідомлення документів (окрім наданих);

від Головного управління ДПС у м. Києві:

- відзив на позовну заяву у разі невизнання позову із нормативним та документальним обґрунтуванням;

- докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; її склад;

- копію протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на якому розглядалось питання щодо реєстрації спірного розрахунку коригування №102 від 24.11.2023;

- письмові пояснення про конкретні та чіткі підстави відмови в реєстрації спірного розрахунку коригування №102 від 24.11.2023;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо спірного розрахунку коригування №102 від 24.11.2023 станом на день подання витребуваних судом документів;

від Державної податкової служби України:

- письмові пояснення щодо суті позову у разі невизнання позову із нормативним та документальним обґрунтуванням.

Витребувані докази надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення іншим учасникам справи.

3. Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

4. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповіді на відзиви та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

5. Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзиви пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповідей на відзиви.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

7. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

8. Повідомити відповідачів про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню їм як сторонам, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.