Рішення

від 22.04.2024 по справі 640/17404/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року справа №640/17404/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва до головного державного виконавця Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціх (м. Київ) Савченко Ю.Й. про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Територіальний центр соціального обслуговування Подільського району м. Києва (далі позивач) з позовом до головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю.Й. (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 26.07.2022 у виконавчому провадженні № 69410522 про нарахування та стягнення виконавчого збору у розмірі 26000 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає постанову про стягнення з боржника виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з порушенням ч.ч.4, 5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» та без урахування усіх обставин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Оскільки позивачем виконано рішення суду після відкриття виконавчого провадження, то постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.07.2022 винесена відповідачем з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідачем надано копії матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином.

В ході судового розгляду суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 69410522 з примусового виконання виконавчого листа № 760/29713/21 від 07.07.2022, виданого Солом`янським районним судом міста Києва, про визнання протиправним і скасування наказу Територіального центру соціального обслуговування Подільського району міста Києва від 12.03.2021 за № 42-к про звільнення ОСОБА_1 з посади соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома «Поділ» та поновлення її на цій посаді з 12.03.2021.

Постановою головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю.Й. від 19.07.2022 відкрито виконавче провадження № 69410522 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.

Одночасно, з відкриттям виконавчого провадження головним державним виконавцем винесено постанову від 19.07.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем 26.07.2022 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 26000 грн.

Не погодившись з цією постановою державного виконавця, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема згідно з частиною першою - виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 69410522 з примусового виконання виконавчого листа № 760/29713/21 від 07.07.2022, виданого Солом`янським районним судом міста Києва, про визнання протиправним і скасування наказу Територіального центру соціального обслуговування Подільського району міста Києва від 12.03.2021 за № 42-к про звільнення ОСОБА_1 з посади соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома «Поділ» та поновлення її на цій посаді з 12.03.2021, відкрито відповідачем постановою від 19.07.2022.

В той час, постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 26000 грн прийнято лише 26.07.2022, тобто з порушенням вимог ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII.

В контексті викладених обставин, суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, вказаною нормою передбачено винесення постанови про стягнення виконавчого збору, якщо його не було стягнуто, у разі повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) у встановлених законом випадках.

Проте, відповідачем не надано до суду належних і допустимих доказів, які підтверджували б винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору саме у відповідності до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII.

Окрім того, слід зазначити, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року цивільну справу № 760/29713/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва про поновлення на роботі задоволено: визнано протиправним і скасовано наказ Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва від 12.03.2021 за № 42-к про звільнення ОСОБА_1 з посади соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома «Поділ» та поновлено її на цій посаді з 12.03.2021.

Зазначеним рішенням суду позовну вимогу в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з моменту його проголошення в судовому засіданні.

Крім того, суд наголошує що, відповідно до частини першої статті 65 Закону №1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

Водночас, частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено вичерпний перелік випадків коли виконавчий збір не стягується, зокрема: згідно п.1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Аналіз вищенаведених правових норм, надає суду підстави для висновку, що виконавчий збір за виконавчими документами, що перебувають на примусовому виконанні органу виконавчої служби та підлягають негайному виконанню не стягується.

Отже, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскільки рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року у справі № 760/29713/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді соціального робітника відділення соціальної допомоги вдома «Поділ» допущено до негайного виконання, а тому відповідно до приписів п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір не стягується.

Крім того, судом встановлено, що Територіальним центром соціального обслуговування Подільського району міста Києва виконано рішення суду № 760/29713/21 від 07.07.2022, а саме було поновлено на роботі ОСОБА_1 відповідно до наказу від 20.07.2022 №322-К та повідомлено про це державного виконавця.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, оскільки суперечить нормам ч. 4, п. 1 ч 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва (04070, м. Київ, вул. Братська, буд.15/9, код ЄДРПОУ 19361841) до головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю.Й. (04208, м. Київ, пр-т. Георгія Гонгадзе, буд. 5-Б) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю.Й. від 26.07.2022р. у виконавчому провадженні №69410522 про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 000,00 грн.

3. Стягнути на користь Територіального центру соціального обслуговування Подільського району м. Києва (04070, м. Київ, вул. Братська, буд.15/9, код ЄДРПОУ 19361841) сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т. Георгія Гонгадзе, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 34482497).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.