Ухвала

від 22.04.2024 по справі 340/2479/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

22 квітня 2024 року Справа № 340/2479/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" (далі позивач) до Чернівецької митниці (також відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через свого представника - адвоката Сергєєвої М.Ш.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 31.08.2023 № UA110150/2023/000054/2.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач надав докази сплати судового збору на суму 3028,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено те, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, з 01.01.2024 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, згідно з яким розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривень (стаття 7).

Відповідно до висновків Верховного Суду, сформованих судом у постановах від 10.09.2020 у справі № 804/8259/16 та від 24.12.2020 у справі № 825/462/16, оскарження рішення про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є вимогою майнового характеру, тоді як оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення є вимогою немайнового характеру, а у разі об`єднання таких вимог судовий збір відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.08.2023 № UA110150/2023/000054/2 носить майновий характер, а ціну позову становить саме різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом внаслідок коригування, яка у даному випадку складає 382245,72 грн (або 10452,84 доларів США).

Відтак, за подання до суду майнової вимоги на суму 382245,72 грн має бути сплачено судовий збір у розмірі 5733,68 грн, отже позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 2705,68 грн.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено те, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем оскаржено до суду рішення про коригування митної вартості товару від 31.08.2023 № UA110150/2023/000054/2.

З цим позовом позивач через свого представника засобами поштового зв`язку звернувся до суду лише 18.04.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, ч. 1 ст. 123 КАС України також встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням підстав для його поновлення.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО