Рішення

від 22.04.2024 по справі 400/9707/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 р. № 400/9707/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах: зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ,, недоплачену частину додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року, виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди.

Ухвалою суд відкрив провадження за цим позовом та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження без виклику сторін в судове засідання.

Позивач зазначає, що є учасником бойових дій, так Старший сержант ОСОБА_1 будучі військовослужбовцем 3 -то зенітно-ракетного дивізіону в/ч НОМЕР_1 . виконуючи бойові завдання в оперативному підпорядкуванні в/ч НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій. Зазначене підтверджується відповідними довідками ВЧ НОМЕР_2 , в яких указана підстава їх видання бойові розпорядження командира даної частини, журнали бойових дій, рапорти командира 3 зенітно-ракетного дивізіону ВЧ НОМЕР_1 про безпосередню участь у бойових діях, в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_2 . На підставі довідок, виданих ВЧ НОМЕР_2 , на думку Позивача, він має право на виплату недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць пропорційна часу участі у відповідних діях та заходах.

Відповідачем на запити позивача було надано довідки про безпосередню участь позивача та виконання бойових завдань в зоні діяльності підконтрольній військовій частині НОМЕР_2 , а саме в смузі виконання вказаних бойових завдань які були направлені до Військової частини НОМЕР_1 для виконання. Проте, звернувшись до відповідача щодо нарахування останнім та виплати позивачу додаткової винагороди до 100000 тис.грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, Військова частина НОМЕР_1 відмовила в нарахування та виплати такої винагороди, з огляду на те, що така винагорода військовослужбовцям може збільшуватись до 100000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць лише за виконання ними бойових завдань з вогневого ураження цілей. В своєму листі відповідач також посилається на роз`яснення Командування Повітряних Сил ЗС України від 04.07.2022р. №350/1/329, що на думку позивача не є підставою для включення військовослужбовця в наказ на виплату збільшеної додаткової винагороди перебування військовослужбовця в районах ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань, перебування на військових об`єктах, по яким здійснювалось ураження противника. З такими діями відповідача позивач не погодився, вважає дії Військової частини НОМЕР_1 протиправними та такими, що порушують його право на відповідну виплату, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву не надав.

Суд дослідив матеріали справи, та дійшов висновку про наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та має військове звання «Старший сержант».

Згідно матеріалів справи, позивач є військовослужбовцем 3-го зенітно-ракетного дивізіону в/ч НОМЕР_1 , який виконуючи бойові завдання в оперативному підпорядкуванні в/ч НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій в наступні періоди: 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1031 від 03,11.2022 року); з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1032 від 03.11.2022 року); з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1034 від 03.11.2022 року); з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1035 від 03.11.2022 року); з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1036 від 03.11.2022 року); з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1037 від 03.11.2022 року); з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_3 №1038 від 03.11.2022 року); з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1199 від 16.12.2022 року).

При цьому, суд звертає увагу що вci вищезазначені довідки є в матеріалах справи та були видані на підставі Бойових розпоряджень, Журналів бойових дій, наказів та рапотів, про що зазначено у кожній Довідці окремо.

Підставами видання Військовою чистиною НОМЕР_2 Довідок встановленого зразка є виконання бойових завдань безпосередньо в зоні діяльності підконтрольній вказаній в/ч, а саме в смузі якої виконувалися вказані бойові завдання.

Bci зазначені Довідки в/ч НОМЕР_2 № 1031, № 1032, №1034, №1035, №1036, №1037, №1038, від 03.11.2022 року та №1199 від 16.12.2022 року були направлені для виконання безпосередньо до військової частини НОМЕР_1 .

Водночас, 24.02.2022 у зв`язку з військовою aгресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан iз 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено, і який діє в теперішній час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168.

Приписами пункту 1 Постанови №168 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

Згідно з пунктом 2 Постанови №793 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, встановлений рішенням Міністра Оборони України від 25.03.2022 №248/1298 (далі Рішення №248/1298) (застосувалось до 01.06.2022).

Абзацами 3, 4 пункту 3 Рішення №248/1298 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких, для виконання завдань, відряджений військовослужбовець.

Відповідно до пункту 5 Рішення №248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

Відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29 (далі Окреме доручення) (застосовується з 01.06.2022), під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій;

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.

Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Пункт 4 Окремого доручення встановлює, що у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру 100000 грн. за місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Отож, відповідно до Постанови №168, Рішення №248/1298 та Окремого доручення, питання виплати додаткової грошової винагороди залежить від визначення відповідними командирами факту безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.

Зазначене визначення повинно бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням).

З огляду на наведені правові норми, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників).

Поряд з цим, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 Рішення №248/1298 та Окремого доручення.

Виходячи з матеріалів справи, так як позивач безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, представником позивача був написаний відповідний Адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідач, у своїй відповіді на запит від 28.07.2023 року за №350/305/7/1588пс зазначив, що вказане питання врегульовано окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 та Методичними рекомендаціями щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, затверджених начальником Генерального штабу ЗС України 14.05.2022 року №13459/С на підставі чого військовослужбовцям зенітних ракетних підрозділів військової частини НОМЕР_1 додаткова винагорода може збільшуватись до 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць лише за виконання ними бойових завдань з вогневого ураження цілей. Також Відповідач, у своїй відповіді посилається на роз`яснення Командування Повітряних Сил ЗС України від 04.07.2022 року №350/1/329, що не є підставою для включення військовослужбовців в наказ на виплату збільшеної додаткової винагороди перебування військовослужбовця в районах ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань та перебування військовослужбовців на військових об`єктах, по яких здійснювалось вогневе ураження противника. Враховуючи викладене, підстав для нарахування та виплати збільшеної винагороди немає.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у cпосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов i обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок i військову службу» №2232-ХІІ військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Правове регулювання основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту в економічній, соціальній, політичій сферах визначаються Законом України «Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ з відповідними змінами та доповненнями (далі - Закон).

Суд вказує, що правове регулювання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює лише цей Закон, ані будь-який інший.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних силах України i інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня i

вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Mіністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законiв України військових формувань та правоохоронних органiв кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Mіністpa оборони України №260 від 07.06.2018, затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Відповідно до п. 2 Порядку № 260 Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щоміячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань iз забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

У відповідності до п.3 Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних i додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації), (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних i додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком ociб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Згідно Розділу 16 Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результата служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем премііювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків. Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового i начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управлення спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а там з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування застосовується з 24.02.2022.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до бойових розпоряджень, Журналів бойових дій, наказів та рапортів здійснював заходи з національної безпеки і оборони, а саме виконував завдання за призначенням в наступні дні та періоди: 05.03.2022 року, з 07.03.22 року по 31.03.2022 року {підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1031 від 03.11,2022 року); з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1032 від 03.11.2022 року); з 22.06.2022 року по 30.06.22 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1034 від 03.11.2022 року); з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1035 від 03.11.2022 року); з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1036 від 03.11.2022 року); з 01.09.2022 року по 30.09.22 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1037 від 03.11.2022 року); з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1038 від 03.11.2022 року); з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1199 від 16.12.2022 року).

ОСОБА_1 перебував в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_2 , адресованих командиру ВЧ НОМЕР_2 , про безпосередню участь ОСОБА_1 у період з 05.03.2022 по 30.11.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

03.11.2022, на підставі вказаних рапортів командира 3 зенітного ракетного дивізіону ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 видала довідки, ОСОБА_1 , про безпосередню його участь у період з 05.03.2022 по 30.11.2022 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

У вказаних рапортах та довідках міститься посилання на бойові розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 та журнали бойових дій.

На підставі вказаних доказів, суд вважає доведеним факт участі ОСОБА_1 , у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а тому дійшов висновку, що він має право на нарахування та виплату недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, за час проходження військової служби позивачу мало нараховуватися грошове забезпечення відповідно до постанови КМУ від30.08.2017 №794 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, oci6 рядового i начальницького складу та деяких інших ociб», а також додаткова винагорода за час участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної aгресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів до 100 000 грн. пропорційно часу участі у таких діях.

Посилання ж відповідача на окреме дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 та Методичні рекомендації щодо заходов з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, затверджених начальником Генерального штабу ЗС України 14.05.2022 року №13459/С є необґрунтованим та недоцільним, оскільки, вказані документи носять консультативний характер та вони не є нормативно-правовими актами України, які мають вищу юридичну силу.

Отже, суд приходить до висновку, що основним порушеним правом позивача збоку Військової частини НОМЕР_1 , є порушення норм виплат щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця, що є фактично порушенням вимог на належну оплату пpaцi.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. Таким чином, у разі порушення законодавства про оплату праці в частинi не виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Вказана позиція узгоджується також з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 13.05.2019 по справі №524/39/15-а.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, в рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 року (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 року (у справі щодо пільг, компенсації i гарантії) вказано, що Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет i територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так i після її закінчення зумовлена насамперед там, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах

держави пов`язана з ризиком для життя i здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так i після її закінчення.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, від 29.06.2010 року № 17-рп/2010, від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, від 11.10.2011 року № 10- рп/2011 неодноразово вказував, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в України, також вказує, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати i застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Полыці», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184).

Також Європейський Суд у справi Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зазначив щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавленість особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що не проведення відповідачем нарахування та виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, свідчить про протиправність дій відповідача.

Отже, суд дійшов висновку, що за наявністю спірних правовідносин, які стосуються виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року, виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник