Рішення

від 23.04.2024 по справі 420/23018/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23018/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Крилова Я.А.,

представника позивача Зімірова О.О. (на підставі довіреності),

представника відповідача Сокуренко В.С. (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом селянського (фермерського) господарства «Нива» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов селянського (фермерського) господарства «Нива» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення №00270030701 від 03.11.2021 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2022 року, адміністративний позов селянського (фермерського) господарства Нива до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00270030701 від 03.11.2021 року;

- стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104032) за рахунок його бюджетних асигнувань на корить селянського (фермерського) господарства Нива (код ЄДРПОУ 21011443, адреса: 67725, Одеська область, Білгород Дністровський район, с. Салгани, вул. Шабська, буд. 47) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 січня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року скасовано, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Адміністративна справа № 420/23018/21 надійшла з Верховного Суду до Одеського окружного адміністративного суду 13 лютого 2024 року (вхід. №6189/24).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2024 року, адміністративну справу за №420/23018/21 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00270030701 від 03.11.2021 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7370639,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1842660,00 грн.

Представник позивача зазначає, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що правовідносини між позивачем та ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», ТОВ «НЕОКОМПОСТ», ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС», ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ» оформлені лише документально, оскільки, їх реальність не підтверджується через неможливість встановити джерело походження сільськогосподарської продукції, яка у період, що перевірявся, реалізована вищевказаним контрагентам-постачальникам, відсутність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, земельних ділянок при значних обсягах реалізованої сільськогосподарської продукції тощо.

Разом з тим, представник позивача вказує, що отримана від контрагентів-постачальників продукція була використана позивачем шляхом внесення в ґрунт земельних ділянок, що перебувають в оренді у позивача, про що свідчать акти витрати.

Також представник позивача зазначає, що висновок відповідача про неможливість встановити джерело походження добрива, яке у період, що перевірявся, було реалізовано контрагентами-постачальниками позивачу є необґрунтованим оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач вважає, що прийняті податкове повідомлення-рішення є протиправним та - таким, що порушує законні права та інтереси позивача, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Відповідач у відзиві поданому до Одеського окружного адміністративного суду відносно задоволення позову заперечує у повному обсязі та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2024, суд розглянувши дану справу в порядку письмового провадження касаційну скаргу установив, необхідність проведення ретельної перевірки обставин справи, підтвердити правовідносини між позивачем та контрагентами, дослідити технічні можливості та потужності контрагентів платника, виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщення, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, п.2 ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області 01.09.2021 №6397-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки СФГ «НИВА» проведено документальну планову виїзну перевірку СФГ «НИВА» (код ЄДРПОУ 21011443) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2018 по 30.06.2021.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки були встановлені наступні порушення платника податків СФГ «НИВА»: 1. п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.10 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму на суму 7 370 639 грн.

ГУ ДПС в Одеській області звертає увагу суду, що позивач у своїй позовній заяві фактично не спростував встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства, а лише перелічив всі порушення та зазначив, що це видумки, та міркування перевіряючих.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року прийнято справу №420/23018/21 за позовом селянського (фермерського) господарства «Нива» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - до розгляду.

Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №420/23018/21 зі стадії відкриття провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 07 березня 2024 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №30.

Зазначеною ухвалою суду також витребувано у селянського (фермерського) господарства «Нива» наступні докази: витяг з ЄДРПОУ; належним чином оформлені відомості щодо реєстрації як платників податків на час здійснення господарських операцій, на час проведення перевірок та на час розгляду справи контрагентів позивача: ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», ТОВ «НЕОКОМПОСТ», ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС», ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ»; належним чином оформлену інформацію щодо обставин та в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками: ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», ТОВ «НЕОКОМПОСТ», ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС», ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ» із зазначенням персонально осіб, які брали у цьому участь; докази виконання господарських операцій по договірним відносинам позивача із контрагентами: ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», ТОВ «НЕОКОМПОСТ», ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС», ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ»; докази на підтвердження руху активів позивача в співставленні із задекларованими показниками.

29 лютого 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/8432/24).

08 березня 2024 року від позивача на виконання ухвали суду від 16.02.2024 року надано витребувані судом докази (вхід. ЕС/9681/24).

13 березня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/10375/24).

13 березня 2024 року від позивача до суду надійшли пояснення (інформація щодо обставин та в якій спосіб налагоджено господарські зв`язки між СФГ «Нива» та його задекларованими постачальниками) (вхід. № ЕС/10376/24).

13 березня 2024 року від позивача до суду надійшла заява про виклик свідків (вхід. № ЕС/10418/24).

18 березня 2024 року від відповідача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та додаткових доказів (вхід. № ЕС/10940/24).

18 березня 2024 року від позивача до суду надійшла письмова заява про виклик свідків (вхід. № ЕС/11009/24).

22 березня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових копій документів (вхід. № 11859/24).

28 березня 2024 року від відповідача до суду надійшла заява про виклик свідків (вхід. № ЕС/12937/24).

01 квітня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копій документів (вхід. № 12884/24).

У підготовчому засіданні 01 квітня 2024 року, ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання задоволені клопотання сторін щодо приєднання до матеріалів справи доказів, додаткові пояснення з додатками (вхід. №11018/24 від 18.03.2024 року, вхід. № ЕС/11076/24 від 18.03.2024 року, вхід. №11858/24 від 22.03.2024 року, вхід. №ЕС/12979/24 від 28.03.2024 року, вхід. №12884/24 від 01.04.2024 року), а також була задоволено заяви сторін про виклик та допит свідків (вхід. №ЕС/12937/24 від 28.03.2024 року).

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року закрито підготовче провадження в справі за позовом селянського (фермерського) господарства «Нива» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 квітня 2024 року о 10 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, допитавши свідків, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «НИВА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань 28.03.2021, дата запису: 27.10.2005, номер запису: 15301200000000148, основним видом економічної діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, наказу від 01.09.2021 р. №6397-п, посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка селянського (фермерського) господарства «НИВА» за результатами якої складено акт від 12.10.2021 року №22504/0701 «Про результати документальної планової виїзної перевірки СФГ «НИВА» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2018 року по 30.06.2021 року, валютного законодавства за період 01.04.2018 року по 30.06.2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 року по 30.06.2021 року, іншого законодавства за період 01.04.2018 року по 30.06.2021 року». (а.с22-80 т.1).

В акті перевірки встановлено завищення СФГ «НИВА» податкового кредиту за період з 01.04.2018 по 30.06.2021 всього на суму 7370638,3грн. у т.ч. по періодам: червень 2018 року 377699 грн., липень 2018 року - 1546162,8 грн., вересень 2018 року 824082 грн., грудень 2018 року 172690 грн., липень 2019 року - 249997,5 грн., липень 2020 року 2200007 грн., вересень 2020 року 2000000 грн.

Також в акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено, що в ході проведення перевірки, не доведено реальне здійснення господарських операцій по придбанню товару, тому що підприємством не надано в повному обсязі необхідні документи.

Так, в акті перевірки встановлено, що на формування податкового кредиту вплинуло здійснення операцій з придбавання добрив від ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», ТОВ «НЕОКОМПОСТ», ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС», ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ», які за висновками податкового органу не мають реального характеру.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення СФГ «НИВА»: п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.10 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму на суму 7370639грн. у т.ч. по періодам: липень 2018 року - 1923 862 грн., вересень 2018 року 824082 грн., грудень 2018 року 172690 грн., липень 2019 року - 249997,5 грн., липень 2020 року 2133742 грн., серпень 2020 року 66265 грн., вересень 2020 року 2000000 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки від 22504/0701 від 27.10.2021 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення: №00270030701 від 03.11.2021 року яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7 370 639,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 842 660,00 грн. (а.с. 100 т.1).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1. ст.14 ПКУ встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПКУ продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.14.1.156. ст.14 ПК України)

Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надано визначення наступних понять: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, відповідач ставить під сумнів господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», ТОВ «НЕОКОМПОСТ», ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС», ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ», у зв`язку з не встановленням реєстрації податкових накладних з номенклатурою товару, реалізованого на користь позивача, відсутністю у контрагентів основних фондів, матеріальних та трудових ресурсів, дозволів на роботи підвищеної небезпеки, придбаванням добрив, які відсутні в реєстрі пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні згідно вимог постанови КМУ від 21.11.17 №1328.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов`язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв`язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами.

Натомість, судом досліджено надані позивачем докази та первинні документи, а саме.

Судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, СФГ «НИВА» уклало договори поставки добрив з ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», ТОВ «НЕОКОМПОСТ», ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС», ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ».

Так, між СФГ «НИВА» та ТОВ «ЕКО-ФАБРИКА», укладено договір поставки від 02.07.2018 року №02.07-18-2, предметом якого є постачання Біогумусу (а.с. 103 т.1)

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні, ТТН (а.с. 104-250 т.1, а.с. 1-51 т. 2, 152-250 т.3, а.с. 1-3 т.4).

Між СФГ «НИВА» та ТОВ «НЕОКОМПОСТ» укладено договір поставки від 18.06.2018 року №18.06-18-1, предметом якого є постачання Біогумусу. Ціна товару зазначається в накладних (а.с. 52-53 т.2).

Також між СФГ «НИВА» та ТОВ «НЕОКОМПОСТ» укладено договір поставки від 03.07.2018 року №03.07-18-1, предметом якого є постачання Біогумусу. Ціна товару зазначається в накладних (а.с. 149-151 т.3).

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні, ТТН (а.с. 54-215 т. 2, а.с.4-86 т.4).

Між СФГ «НИВА» та ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС» укладено договір поставки від 01.07.2020 року №20/01-07, предметом якого є поставка товару, найменування, кількість номенклатура і вартість якого вказується у Специфікаціях та відповідає технічним характеристикам визначеним у п. 2.3 Договору (а.с. 227-228 т.2).

Відповідно до специфікації №1 предметом поставки є органічні добрива марки Б в біг бегах, кількість 2200,0 т, на суму 13200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 200 000,00 грн. (а.с. 229 т.2).

Відповідно до специфікації №2 предметом поставки є органічні добрива марки Б в біг бегах, кількість 2000,0 т, на суму 12000000,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 000 000,00 грн. (а.с. 230 т.2).

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні, ТТН (а.с. 231-250 т.2, а.с 1-31 т.3, а.с.87-250 т.4, а.с. 1-12 т.5).

Між СФГ «НИВА» та ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ» укладено договір купівлі-продажу від 16.07.2019 року №16/07, предметом якого є поставка товару сульфат амонію (а.с. 41 т.3).

На підтвердження виконання договору позивачем надано: видаткові накладні, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні, ТТН (а.с. 42-48 т.3, а.с 13-24 т.5).

Як зазначено представником позивача в адміністративному позові, поставлений товар добриво використано у власній господарській діяльності.

На підтвердження використання добрив у власній господарській діяльності надано акти витрат (а.с. 216-226 т.2, а.с. 32-40, 49-50 т.3).

Також представником позивача надано звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року, 2019 року, 2020 року, звіти про використання добрив і пестицидів під урожай 2019 року, 2020 року, звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2018 року, у 2019 році, 2020 році, у 2021 році (а.с. 101-118 т.3, а.с. 25-80 т.5).

Разом з тим, постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2024 року, рішення суду першої інстанції, постанову апеляційної інстанції були скасовані, справу направлено на новий розгляд суд першої інстанції. Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд констатував відсутність достатніх доказів, якими позивач обґрунтував подану позовну заяву, а також неналежне з`ясування судами всіх обставин по справі. Тобто, скасування рішення суду було зумовлено порушенням норм процесуального права, а не матеріального права.

Відповідач по справі, повторно реалізував право на подання відзиву на позовну заяву, згідно якої зазначив, що добрива, які було придбано у ТОВ «НЕОКОМПОСТ» відсутні у Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2017 року № 1328. До перевірки не було надано доказів отримання ТОВ «НЕОКОМПОСТ» дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Крім того, відповідно до аналізу «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «НЕОКОМПОСТ» протягом 2018 року не мало витрат з придбання електроенергії, яка необхідна для виробництва зазначених добрив. Окрім того, платником податків порушено принцип превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як принцип бухгалтерського обліку, закріплений в Законі №996-XIV, який так само характеризує і податковий облік, та про дотримання якого наголошує Верховний Суд у вищенаведених позиціях.

Головне управління ДПС в Одеській області погоджується з доводами Верховного суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду щодо перегляду даної справи, з метою надання доказів позивачем та ознайомлення з доказами відповідача, допиту свідків по даній справі, ретельного дослідження первинних документів, перевірка реальності технічної можливості контрагентів на виконання спірних поставок з урахуванням їх фактичних господарських операцій.

В межах повторного розгляду даної справи, позивачем надано до суду нові письмові докази щодо оплати вищезазначених поставок; пояснення головного бухгалтера щодо таких господарських операцій.

При цьому допитані в якості свідків: ОСОБА_1 голова СФГ «Нива», ОСОБА_2 бухгалтер СФГ «Нива» та ОСОБА_3 водій, які безпосередньо приймали участі в процесі здійснення вищезазначених господарських операцій, підтвердили укладення договорів поставки та їх фактичне виконання.

Також позивачем надано акт звірки, укладений з ТОВ «НЕОКОПМОСТ», що підтверджує реальність господарських правовідносин, що виникла між сторонами.

Наявність платіжних доручень, підтверджує обставини фактичного руху активів, що узгоджується із задекларованими відносинами.

Посилання відповідача на відсутність реєстрації в Єдиному Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2017 року №1328 є безпідставним. Так, вказана постанова набула чинності 26.12.2023 року, тобто до виникнення вказаних правовідносин.

Оскільки дія вказаної постанови КМУ не має ретроспективного характеру, то підстави для її застосування були відсутні.

Крім того, суд вважає, що зазначені обставини жодним чином не впливають на формування податкового кредиту.

Відсутність сертифікатів якості та документів на підтвердження реєстрації у Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні може свідчити лише про можливе використання несертифікованих або не дозволених добрив у господарській діяльності позивача, проте не свідчить про порушення податкового законодавства України.

Не підлягають і врахування посилання на положення Закону України «Про охорону праці», оскільки відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Таке посилання є безпідставним, оскільки контрагент не використував машини, що потребують видачу дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, а використав транспортний засіб, що не є тотожнім до «машини», в сенсі вищезазначеного закону.

Крім того, саме по собі незбереження й ненадання цих документів не є безперечним доказом відсутності господарської операції, наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 21.10.2020 р. у справі №620/846/19 та в Постанові від 05.02.2019 р. у справі №813/123/16.

Не підлягають врахуванню і посилання відповідача на те, що протягом певного часу контрагенти, не мали витрат з придбання електроенергії, які необхідна для виробництва зазначених добрив.

Так, відповідач зазначає, що аналізом податкового кредиту встановлено, що підприємства здійснили придбання на території України ТМЦ (цитрусові, овочі, м`ясні субпродукти). Враховуючи об`єми придбаних фруктів, овочів та м`ясних субпродуктів для їх подальшої переробки в добриво, які підприємства-контрагенти подрібнюють за допомогою електроприладів, транспортують за рахунок електроприладів, змішують за допомогою електроприладів тощо, можна зробити висновок про нереальність переробки зазначеної кількості продукції з урахуванням наявних основних засобів та відповідним використанням електроенергії.

Разом з тим, таке припущення відповідача, повністю спростовується технологічним процесом виготовленням вказаного виду добрива.

Так, біогумус, вермікомпост органічне добриво, продукт переробки органічних відходів сільського господарства дощовими черв`яками (найчастіше Eisenia fetida і Lumbricus rubellus) і бактеріями за участю інших організмів (комахи, гриби тощо). Як і всі органічні добрива, вермікомпост покращує структуру ґрунту і його воднофізичні властивості. Суттєва відміна біогумусу від інших органічних добрив підвищений вміст в ньому водорозчинних форм азоту, фосфору і калію. Мікроелементи теж переходять в більш рухливу форму.

В технічній літературі, зазначено, що згідно технічного процесу дозволено використовувати неінфіковані органічні відходи, які не містять патогенних мікроорганізмів, яєць та личинок гельмінтів. Для знезараження органічних відходів застосовують метод компостування у штабелях (буртах) (наповнювачі - торф, солома тирса тощо.). Знезараження проводиться протягом не менше ніж 6 місяців, з яких два - три місяці мають припадати на теплу пору року. На всіх рівнях компосту температура повинна досягати температури від 60С до 70С протягом кількох місяців. Штабелі формують заввишки до 2 м , завширшки зверху від 2м до 2,5 м. завдовжки без обмежень. Вермікомпостування проводять цілорічно в закритих опалювальних приміщеннях на стелажах і в грядах на підлозі, або на відкритих майданчиках у грядах. Ширина стелажів та гряд становить від 1 до 2,5 м. висота 0,5 м , довжина довільно. Гряду з компостною сумішшю, заселеною вермікультурою, зверху накривають для захисту від сонця і зниження випарювання води травою, сіном, соломою, листям, агрополотном тощо. Гряди треба періодично поливати та розпушувати верхній шар. Терміни виготовлення здійснюються потягом 2-3 місяців.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що дослідження технологічного процесу виготовлення вказаного добрива, свідчить про відсутність необхідності витрачання електроенергії для виготовлення вказаного товару.

Слід зазначити, що сам відповідач послідовно визнає факт закупівлі підприємствами-контрагентами сировини (фруктів, овочів), необхідних для виготовлення добрива, що свідчить про реальність як факту виготовлення добрива та і факту поставки товару на адресу позивача.

Стосовно придбання сульфат амонію у ТОВ «НОВОТЕРС ТОРГ», позивач зазначив, що сульфату амонію є звичайне азот- та сірковмісне добриво. Також використовується у виробництві персульфатів та антипіренів. В усталеній господарській практиці, надання сертифікату якості щодо такої продукції, не вимагається. Більш того, сертифікат якості видається безпосередньо організацією-виробником продукції/товару, тоді як ТОВ «НОВОТЕРС ТОРГ» є її постачальником, проте не виробником. Навіть назва документу «сертифікат якості» не є усталеною. Він може називатись, наприклад «свідоцтво про якість», «посвідчення про якість», тощо.

Посилання на вказаний сертифікат в укладеному договорі, не створює обов`язок зберігання вказаного документу у позивача, а не виконання договору в частині надання такого сертифікату з боку постачальника, не може свідчити про невиконання вказаного договору, оскільки ініціація визнання правочину недійсним, має місце в результаті реалізації відповідного процесуального права.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Крім того, судом встановлено, що СЕЛЯНСЬКЕ ( ФЕРМЕРСЬКЕ ) ГОСПОДАРСТВО «НИВА», код ЄДРПОУ21011443, зареєстроване у 2001 р. є платником єдиного податку четвертої групи та здійснює основну господарську діяльність, згідно КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.61 Допомiжна дiяльнiсть у рослинництві, 01.45 Розведення овець i кiз.

Юридична адреса підприємства: Одеська область, с. Салгани, вул. Шабська, 47 СФГ «НИВА» має в оренді 5 049 га. землі що розташовані на території Плахтіівської, Ярославської, Надеждинської та Маразліівської сільських рад та використовується для вирощування зернових і насіння олійних культур і підтверджується довідками Плахтіівської, Ярославської, Надеждинської та Маразліівської сільських рад.

Орендована площа засівається озимою пшеницею, озимим ячменем, озимим ріпаком, соняшником та кукурудзою, що відображається в звіті про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг) за 2023 рік. Валовий збір сільскогосподарських культур по результатам року в середньому складає: озима пшениця - 10 тис. т.; озимий ячмінь - 4,5 тис. т.; озимий ріпак - 2,5 тис. т.; соняшник - 2,5 тис. т., що підтверджено звітом про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур.

Станом на теперішній час, згідно штатного розкладу, на підприємстві обліковується 32 працівника, що підтверджено штатним розкладом станом на 01.01.2024 р.

Для здійснення господарської діяльності СФГ «НИВА» володіє великою кількістю основних засобів первісною вартістю 108 186 тис. грн., залишкова вартість яких складає 54 328 тис. грн., що підтверджується фінансовою звітністю в т.ч.: будівлі та споруди - 28 287 тис. грн: (в т. ч. споруди загальновиробничого призначення 3 448 тис. грн., машино-тракторний парк 2 985 тис. грн., споруди для зберігання зерна - 12 191 тис. грн., важільна 522 тис. грн., ), машини та обладнання 79 899 тис. грн.: (в т. ч. трактора (30 шт.) 25 515 тис. грн., сівалки (7 шт.) 11 255 тис. грн., дискова борона (6 шт.) 4 855 тис. грн., жниварки соняшникові ( 4шт.) 868 тис. грн., комбайни (4 шт.) 2 415 тис. грн., ваги автомобільні (3 шт.) 837 тис. грн., навантажувачі (3 шт.) 2 605 тис. грн., культиватори (2 шт.) 2 208 тис. грн., вантажні автомобілі (14 шт.) 1 340 тис. грн..), що підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по основним засобам.

Також СФГ «НИВА» має 2 ліцензії для зберігання пального для власних потреб на 210 000 літрів та 235 000 літрів, що підтверджено копіями ліцензій.

Для забезпечення виробничого процесу СФГ «НИВА» закуповує: паливо, добрива, засоби захисту рослин, запчастини для с/г машин та інше.

В залежності від стану посівів та запасу вологи в метровому шарі ґрунту приймалось рішення про необхідну обґрунтовану кількість внесення добрив під прогнозований урожай на наступний рік. Коливання обсягу добрив (в т.ч. органічних) у фізичній вазі складає від 250 кг/га до 1 000 кг/га на рік. Добрива вносяться в декілька етапів: під основний (оранка та лущування) обробіток ґрунту; на передпосівний (культивація) обробіток ґрунту; впродовж весняної вегетації рослин (розкидачами добрив).

В штаті підприємства наявний заступник директора ОСОБА_4 , який має вищу аграрну освіту по спеціальності захист і карантин рослин і надає пропозиції: щодо плану посівів зернових та технічних культур; щодо технології сільськогосподарського виробництва культур; щодо обсягу придбання пального необхідного для польових робіт; щодо кількості та асортименту добрив та засобів захисту рослин необхідних для обробітку землі.

В подальшому керівник також з вищою аграрною освітою зі стажем роботи по сільськогосподарському напрямку більше 20-ти років остаточно затверджує обсяг придбання добрив та ЗЗР.

СФГ «НИВА» в липні-жовтні 2020 року придбало 4200,007 т. органічних добрив марки Б в ТОВ «ВКП ЕКОЛОГІЯ ПЛЮС» по договору поставки №20/01-07 від 01.07.2020 рору на загальну суму 25200042,00 грн. Видаткові накладні та договір, наявні в матеріалах справи.

Часткова оплата за добрива проводилась наступним чином: 10.08.2020 р. 110 000,00 грн.; 10.08.2020 р. 550 000,00 грн.; 10.08.2020 р. 660 000,00 грн.; 24.09.2020 р. 170 000,00 грн.; 24.09.2020 р. 130 000,00 грн.; 01.10.2020 р. 336 949,20 грн.; 02.10.2020 р. 246 124,92 грн.; 02.10.2020 р. 224 976,00 грн.; 02.10.2020 р. 91 949,88 грн., що підтверджено виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Доставку добрив з Миколаївської області, с. Баштанка СФГ «НИВА» проводило власним транспортом 3-ма машинами протягом періодів: з 12 липня по 31 липня 2020 р., з 07 серпня по 12 жовтня 2020 р. Товарно-транспортні накладні та техпаспорти на машини надані суду. З 01 серпня по 06 серпня 2020 р. добрива перевозили ПП КАСМЕТ», що підтверджено товарно-транспортними накладними, актами, договором, наявними в матеріалах справи.

СФГ «НИВА» в серпні 2019 року придбали 243,9 т сульфату амонію в ТОВ «НОВАТЕРС ТОРГ» по договору купівлі-продажу №16/07 від 16.07.2019 року на загальну суму 1 499 985,00 грн., що підтверджено видатковими накладними та договором, наявними в матеріалах справи.

Попередня оплата за добрива проводилась в липні трьома платежами: 16.07.2019 р. 499 995,00 грн.; 17.07.2019 р. 499 995,00 грн.; 18.07.2019 р. 499 995,00 грн., що підтверджено виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Доставку добрив з м. Маріуполь в с. Благодатне Білгород-Дністровського району СФГ «НИВА» проводило власним транспортом 2-ма машинами протягом періоду з 17 серпня по 22 серпня 2019 р., що підтверджено товарно-транспортні накладними та подорожніми листами, наявними в матеріалах справи.

СФГ «НИВА» в липні, грудні 2018 року придбало 2 338,778 т. біогумусу в ТОВ «ЕКОФАБРИКА» по договору поставки №02.07-18-2 від 02.07.2018 року на загальну суму 9 822 867,60 грн., що підтверджено видатковими накладними та договором, наявними в матеріалах справи.

Оплата за добрива проводилась наступним чином: 26.07.2018 р. 2 300 000,00 грн.; 30.07.2018 р. 1 086 000,00 грн.; 10.07.2018 р. 4 500 006,00 грн.; 01.08.2018 р. 900 721,60 грн.:; 28.12.2018 р. - 1 036 140,00 грн., що підтверджено виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Доставку добрив з Миколаївської області, с. Чапаєвка для СФГ «НИВА» здійснив перевізник ТОВ «ТД АКРОПРОМ», що підтверджено товарно-транспортними накладними. Інші документи по взаєморозрахункам з перевізником відсутні у зв`язку з тим, що після планової перевірки документи за перевіряємий період частково були знищені на підставі наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. №578, що підтверджено актом перевірки.

СФГ «НИВА» в червні-вересні 2018 року придбало 1833,556 т біогумуса в ТОВ «НЕОКОМПОСТ» по договору поставки №03.07-18-1 від 03.07.2018 р. на загальну суму 7 700 935,2 грн., що підтверджено видатковими накладними та договором, наявними в матеріалах справи.

Оплата за добрива проводилась наступним чином: 04.07.2018 р. 490 249,20 грн.; 16.07.2018 р. 2 266 194,00 грн.; 11.09 2018 р. 1 390 000,00 грн.; 19.09.2018 р. 737 800,00 грн.; 19.09.2018 р. 126 200,00 грн.; 19.09.2018 р. 581 000,00 грн.; 21.09.2018 р. 1 436 400,00 грн.; 02.10.2018 р. 637 050,00 грн., що підтверджено виписками банку, наявними в матеріалах справи.

Доставку добрив з Миколаївської області, с. Чапаєвка для СФГ «НИВА» здійснили перевізники: червень -2018 р. ТОВ «ТД АГРОПРОМ», липень-вересень 2018 р. ТОВ «УКРВЕБ ПАРТНЕР С», що підтверджено товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи. Позивач також зазначає що інші документи по взаєморозрахункам з перевізником відсутні у зв`язку з тим, що після планової перевірки документи за перевіряємий період частково були знищені на підставі наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року №578, що підтверджено актом перевірки.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, п.14.1.27 ст.14 ПК України передбачено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом, під час встановлення обставин наводився перелік документів, які цілком підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами та засвідчують мету та факт подальшого використання придбаних ним послуг. В матеріалах справи наявні первинні документи (належним чином засвідчені їх копії), які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, а саме: договори, специфікації, ТТН, податкові накладні, звіти про використання добрив, акти списання добрив, тощо.

Реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.

Суд зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

До того ж, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.07.2019 року у справі №808/109/18.

Надаючи оцінки доводам сторін спору в контексті реальності спірних господарських операцій, суд зазначає й про те, що обставини щодо фіктивності контрагентів позивача можуть бути встановлені виключно вироком суду, що набрав законної сили. При цьому слід врахувати, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

В контексті встановлених обставин у цій справі слід врахувати те, що як на час перевірки платника податку, так і час ухвалення судового рішення у цій справі не було ухвалено жодного вироку та/або постановлено ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагентів позивача або безпосередньо посадових осіб СФГ «НИВА» було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень. Водночас, і відповідач не наводить доводів про ухвалення судом вироку у кримінальному провадженні, який би мав преюдиційне значення для цієї адміністративної справи.

Також, у справі, що розглядається, контролюючим органом не було надано й відомостей про те, що засновки чи учасники контрагентів позивача надали пояснення щодо непричетності до діяльності даних суб`єктів господарювання.

Не було відповідачем надано суду й відомостей про те що податковим органом вчинялися передбачені нормами податкового законодавства дії направлені на здійснення перевірок контрагентів - постачальників позивача.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Відсутність трудових та матеріальних ресурсів, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 17 листопада 2020 року у справі № 813/2761/17, від 21 січня 2021 року у справі № 820/4411/16, від 29.09.2021 року №300/1490/20.

З огляду на викладене доводи податкового органу, викладені в акті перевірки стосовно встановленням реєстрації податкових накладних з номенклатурою товару, реалізованого на користь позивача, відсутністю у контрагентів основних фондів, матеріальних та трудових ресурсів, дозволів на роботи підвищеної небезпеки є необґрунтованими.

Стосовно зауважень податкового органу щодо придбання позивачем добрива, яке відсутнє у Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні згідно вимог постанови КМУ від 21.11.17 №1328, суд зазначає, що зазначені обставини жодним чином не впливають на формування податкового кредиту.

Відсутність сертифікатів якості та документів на підтвердження реєстрації у Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні може свідчити лише про можливе використання несертифікованих або не дозволених добрив у господарській діяльності позивача, проте не свідчить про порушення податкового законодавства України.

Таким чином, суд вважає, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Тобто, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин, що дало право позивачу включити дані суми до витрат та податкового кредиту.

Отже, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, окремі дефекти первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про нереальність господарської операції.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийняті оскаржуване рішення щодо збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та аргументи сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позов селянського (фермерського) господарства «Нива» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «Нива» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №00270030701 від 03.11.2021 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Селянське (фермерське) господарство «Нива» (вул. Шабська, буд. 47, с. Салгани, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67725, код ЄДРПОУ 21011443).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23 квітня 2024 року.

Суддя С.О. Cтефанов