Рішення

від 23.04.2024 по справі 580/1616/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року справа № 580/1616/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі 580/6081/23 та не здійснення виплати суми компенсації по даний час;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.02.2015 по 25.12.2023 відповідно до положень статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі № 580/6081/23 відповідач погасив заборгованість в сумі 3453,70 грн, однак компенсацію втрати частини доходів за порушення строків не виплатив.

Позивач стверджує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. При цьому позивач зазначає, що під періодом затримки мається на увазі нарахування судом за ті періоди, коли заробітна пата повинна була бути виплачена, а не з місяця ухвалення судом рішення, оскільки заборгована заробітна плата повинна виплачуватися згідно закону в місяці виплати а не через певний час, тому норма закону провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів відліковується з наступного місяця, коли мала бути виплачена заборгованість.

Ухвалою від 19.02.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.02.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів в даному випадку відсутні, оскільки на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 по справі № 580/6081/23 проведено у повному обсязі. Тобто виплата по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати і така компенсація є видом цивільно-правової відповідальності.

Крім того зазначив, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду та не подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки наказом командира військової частини по стройовій частині від 31.03.2016 № 83 позивача знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу частини В НОМЕР_2 (на теперішній час НОМЕР_1 ), під час звільнення, та протягом місяця з дня вручення наказу № 83 від 31.03.2016 вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення не пред`являв. Наказ про звільнення № 83 від 31.03.2016 у встановлені строки позивачем не оскаржений.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що згідно витягу з наказу командира ВЧ пп НОМЕР_3 № 83 від 31.03.2016 позивача звільнено з військової служби у запас та виключно зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 31.03.2016.

Рішенням від 18.09.2023 у справі 580/6081/23 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

На виконання вказаного рішення суду відповідач 25.12.2023 виплатив позивачеві кошти в сумі 3453,70 грн, що підтверджується випискою із АТ КБ Ощадбанк (а.с. 4).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.02.2015, у відповідь на яку листом від 30.06.2023 № 3029 відповідач повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення та компенсація за невикористані дні соціальної відпустки як учаснику бойових дій Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не передбачена.

Бездіяльність відповідача щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі 580/6081/23 та не здійснення виплати суми компенсації по даний час позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Згідно статей 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, дія вказаних норм поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 27 квітня 2020 року у справі №803/1314/17, від 23 лютого 2021 року у справі № 803/1423/17.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в т. ч. грошове забезпечення (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат), у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Як зазначалося вище, рішенням від 18.09.2023 у справі № 580/6081/23, яке набрало законної сили, Черкаський окружний адміністративний суд встановив не виплату відповідачем частини грошового забезпечення позивача (грошової компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки) та зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2016 роки включно.

Суд зазначає, що враховуючи сформовану практику Верховного Суду, компенсація чистини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.

Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України викладені від 11 липня 2017 року у справі №2а-1102/09/2670 та Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №826/8319/16.

Зокрема, Верховний Суд, серед іншого, дійшов висновку, що компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Суд врахував, що згідно витягу з наказу командира ВЧ пп НОМЕР_3 № 83 від 31.03.2016 позивача звільнено з військової служби у запас та виключно зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 31.03.2016. Тобто, належні суми компенсації за невикористані дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій мали бути виплачені під час звільнення, тобто не пізніше 31.03.2016. Натомість, як встановив вище суд, на виконання вказаного рішення суду, відповідач 25.12.2023 виплатив позивачеві кошти в сумі 3453,70 грн, що підтверджується випискою із АТ КБ Ощадбанк (а.с. 4).

З урахуванням зазначеного, періодом за який позивачу має бути виплачена спірна компенсація є період з 01.04.2016 по 24.12.2023.

Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає, що під час відкриття провадження у справі суддя з`ясував, що адміністративний позов поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з 25.12.2023 (дати отримання виплати згідно рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі 580/6081/23 у складі якої не було нараховано спірну компенсацію).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01 квітня 2016 року по 24 грудня 2023 року відповідно до положень статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01 квітня 2016 року по 24 грудня 2023 року відповідно до положень статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 23.04.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК