Ухвала

від 03.04.2024 по справі 758/12953/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/37/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 758/12953/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2023 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: документацію щодо діяльності Державного агентства водних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37472104) на 138 арк., мобільний телефон «Iphone13 pro max» з наступними ідентифікуючими ознаками Imei1: НОМЕР_1 ; Imei2: НОМЕР_2 та сім картою всередині на мобільний номер: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Мотивуючи апеляційні вимоги представник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що вилучене майно має статус тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна, оскільки дозвіл на його вилучення ухвалою слідчого судді надано не було.

Апелянт зазначає, що ні клопотання прокурора про накладення арешту, ні постанова про визнання речовими доказами не містять жодних обґрунтувань або доказів, які б свідчили, що вилучений телефон відповідає ознакам ст. 98 КПК України.

Крім того, представник посилається на те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не було дотримано критеріїв та стандартів ЄСПЛ щодо обмеження права власності в межах кримінального провадження.

В судове засідання прокурор та представник не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час призначеного судового розгляду.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта та прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000086 від 20.04.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато за матеріалами співробітників ДЗНД СБ України за фактом того, що у ході здійснення Міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ, яке фактично знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 10-В (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будівля знаходиться у державній власності в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів) закупівлі UA-2022-11-30-007925-а, яка проводилась без використання електронної системи публічних закупівель, МОЗМ Дніпровських водосховищ 29.11.2022 укладено з ТОВ «Електроатом» (код ЄДРПОУ 43752840), що фактично здійснює фінансово-господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , 4-5 поверх (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником є Київська обласна державна адміністрація) прямий договір № 22/12-03 про постачання 340 000 кВт*год. електричної енергії, загальною вартістю 1 876 460 грн. з ПДВ. за ціною 5,519 грн./кВт. з ПДВ (4,6 грн./кВт. без ПДВ)

Так, за офіційною інформацією з сайту АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна на ринку на добу наперед на момент укладення договору становила 3 433,50 грн./кВт*год. без ПДВ (4,120 грн./кВт з ПДВ), а тариф на послуги з передачі відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 - 0,34564 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ (0,414768 грн. за 1 кВт*год. з ПДВ)

Враховуючи вищевикладене, тариф постачальника за укладеним договором №22/12-03 від 29.11.2022 року є завищеним на 0,98 грн. за 1 кВт*год. з ПДВ, що складає 17,8 % від вартості укладеного договору.

Згідно з інформацією з єдиного веб-порталу використання публічних коштів «spending.gov.ua» МОЗМ Дніпровських водосховищ 30.12.2022 здійснено оплату за вказаним договором у повному обсязі на підставі акту приймання-передачі №2/12- 22 від 28.12.2022.

Разом з тим, 27.12.2022 між МОЗМ Дніпровських водосховищ та ТОВ «Електроатом» укладено додаткову угоду №1 до договору №22/12-03 від 29.11.2022 року, якою сторони домовилися продовжити його дію до 31.03.2023, та встановили, що загальна вартість товарів що будуть закуплені в період з 01.01.2023 по 31.03.2023 визначається окремою додатковою угодою та не може перевищувати 20% від суми укладеного договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, між постачальником та споживачем 18.01.2023 року укладено додаткову угоду № 2 до договору №22/12-03 від 29.11.2022, відповідно до якої після проведених розрахунків вирахувано 20% від суми початкового договору, що складає 375 291,99 грн. та МОЗМ Дніпровських водосховищ здійснено закупівлю електричної енергії обсягом 68 000 кВт*год. за ціною 5,519 грн./кВт. з ПДВ (акт №1 від 28.02.2023 року).

Крім того, Міжрегіональним офісом захисних масивів Дніпровських водосховищ 09.11.2022 проведено відкриті торги UA-2022-11-09-009580-а на закупівлю 1 000 000 кВт*год. електричної енергії очікуваною вартістю 5 800 000,00 грн. з ПДВ.

По вказаній закупівлі надійшло дві тендерні пропозиції, а саме: ТОВ «Електроатом» з пропозицією 5 520 000, 00 грн. та ТОВ «Стімекс» (код ЄДРПОУ 30211696) з пропозицією 5 519 000,00 грн.

За результатами проведення процедури відкритих торгів, переможцем вказаної закупівлі визначено ТОВ «Стімекс» (протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 24.11.2022 №167/22).

Проте, 30.11.2022 року ТОВ «Стімекс» направлено повідомлення на адресу МОЗМ Дніпровських водосховищ №1/30-11/2022 про відмову від укладення (підписання) договору про закупівлю, у зв`язку із неможливістю постачання товариством електричної енергії до кінця 2022 року. Встановлено, що 09.06.2023 ТОВ «Стімекс» порушено справу про банкрутство та з 25.08.2023 року вказане товариство перебуває в стані припинення.

Таким чином, 02.12.2022 МОЗМ Дніпровських водосховищ прийнято рішення (протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №172/22) про визначення переможцем закупівлі другого учасника - ТОВ «Електроатом», з яким 08.12.2022 року підписано договір №22/12-04 про постачання електричної енергії в обсязі 1 000 000 кВт. загальною вартістю 5 520 000 грн. по ціні 5,52 грн./кВт. з ПДВ (4,6 грн./кВт. без ПДВ).

При цьому, за офіційною інформацією з сайту АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна на ринку на добу наперед на момент укладення договору становила 3 347,46 грн./кВт*год. без ПДВ (4,016 грн./кВт. з ПДВ), тариф на послуги з передачі відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454 - 0,34564 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ (0,414768 грн. за 1 кВт*год. з ПДВ).

Враховуючи вищевикладене, тариф постачальника за укладеним договором є завищеним на 1,1 грн. за 1 кВт*год. з ПДВ, що складає 19,9 % від вартості укладеного договору.

09.12.2023 року між МОЗМ Дніпровських водосховищ та ТОВ «Електроатом» укладено додаткову угоду №1 до договору №22/12-04 від 08.12.2022, відповідно до якої зменшено обсяг постачання електричної енергії до 720 000 кВт*год. та становить 3 973 680,00 грн.

Згідно з інформацією з єдиного веб-порталу використання публічних коштів «spending.gov.ua» МОЗМ Дніпровських водосховищ 30.12.2022 здійснено оплату за вказаним договором у повному обсязі на підставі акту приймання-передачі №1/12- 22 від 28.12.2022.

Разом з тим, по аналогії з попереднім договором 27.12.2022 між МОЗМ Дніпровських водосховищ та ТОВ «Електроатом» укладено додаткову угоду №2 до договору №22/12-04 від 08.12.2022 року, якою сторони домовилися продовжити його дію до 31.03.2023, та встановили, що загальна вартість товарів що будуть закуплені в період з 01.01.2023 по 31.03.2023 визначається окремою додатковою угодою та не може перевищувати 20% від суми укладеного договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, між постачальником та споживачем 18.01.2023 укладено додаткову угоду №3 до договору №22/12-04 від 08.12.2022, відповідно до якої після проведених розрахунків вирахувано 20% від суми початкового договору, що складає 794 735,99 грн. та МОЗМ Дніпровських водосховищ здійснено закупівлю електричної енергії обсягом 144 000 кВт*год. за ціною 5,519 грн./кВт. з ПДВ (акт приймання-передачі №1 від 28.02.2023).

Після виконання укладених договорів в повному обсязі, ТОВ «Електроатом» повинен був припинити постачання електричної енергії та передати МОЗМ Дніпровських водосховищ на постачальника останньої надії або іншому постачальнику та повідомити про це споживача електричної енергії. Проте, ТОВ «Електроатом» продовжував постачання електричної енергії без будь-яких договірних відносин з МОЗМ Дніпровських водосховищ, внаслідок чого Міжрегіональному офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ виставлено рахунки на оплату електричної енергії на суму 2 619 643,03 грн. - по договору №22/12-03 від 29.11.2022 та 7 844 717,63 грн. - по договору №22/12-04 від 08.12.2022 року, що виходить за рамки укладеного договору та додаткових угод. У зв`язку з відмовою МОЗМ Дніпровських водосховищ здійснювати оплату, 24.04.2023 року та 02.05.2023 року відповідно ТОВ «Електроатом» подано позови до суду з метою стягнення вказаних сум коштів за спожиту електричну енергію.

За результатами розгляду судових позовів, Господарським судом Київської області постановлено ухвали про затвердження мирової угоди між ТОВ «Електроатом» та МОЗМ Дніпровських водосховищ, якими зобов`язав МОЗМ Дніпровських водосховищ погасити перед ТОВ «Електроатом» 2 619 643,03 грн. та 7 844 717,63 грн. за спожиту електричну енергію.

За результатами аналізу податкових декларацій ТОВ «Електроатом», зазначено, що вказане підприємство відобразило придбання електричної енергії у пов`язаного з ним ТОВ «Є Енерджі» (код ЄДРПОУ 44809981) за середньою ціною 3 824,033 грн./кВт*год. без ПДВ на загальну суму 52 773 516,66 грн. без ПДВ, яке в свою чергу придбало електричну енергію у ТОВ «Трейд Енерджі Солюшн» (код ЄДРПОУ 42814997) за середньою ціною 3 275,72 грн./кВт*год. без ПДВ на загальну суму 37 618 971,31 грн. без ПДВ та ТОВ «Електро баланс» (код ЄДРПОУ 44516967) за середньою ціною 3 320,067 грн./кВт*год. без ПДВ на загальну суму 10 143 121,01 грн. без ПДВ.

З метою реалізації злочинного механізму спрямованого на заволодіння; привласнення державних коштів під час закупівлі електричної енергії, на ключові посади у Міжрегіональному офісі захисних масивів Дніпровських водосховищ призначено наближених осіб, а також осіб безпосередньо пов`язаних з ТОВ «Електроатом», шляхом лобіювання їх інтересів тимчасово виконуючою обов`язки Державного агентства водних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37472104) фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходиться у державній власності в особі Державного агентства водних ресурсів України).

В подальшому, отримані на свої банківські рахунки кошти, як розрахунки по виконанню укладених угод, обготівковуються ТОВ «Електроатом», шляхом здійснення безтоварних фінансово-господарських операцій з суб`єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, а також з підконтрольними фізичними особами-підприємцями за надання різного виду послуг без ПДВ.

З урахуванням викладеного, на виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва у справі №758/12077/23 від 12.10.2023 року - в період часу з 12 год. 13 хв. по 14 год. 36 хв., 26.10.2023., проведено обшук у приміщеннях Державного агентства водних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37472104), яке фактично розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходиться у державній власності в особі Державного агентства водних ресурсів України), в ході якого вилучено документацію, щодо діяльності Державного агентства водних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37472104) на 138 арк., а також мобільний телефон «Iphone 13 pro шах» з наступними ідентифікуючими ознаками: Imei 1: НОМЕР_1 ; Imei 2: НОМЕР_2 та сім картою всередині на моб. номер : НОМЕР_3 , який належить тимчасово виконуючій обов`язки Голови Державного агентства водних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37472104) - ОСОБА_6 .

З викладених підстав, вищевказане майно постановою слідчого Подільського УП ГУ НП у м. Києві від 26.10.2023 року визнано речовим доказом.

27.10.2023 року (клопотання датоване 23.10.2023 року) прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: документацію щодо діяльності Державного агентства водних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37472104) на 138 арк., мобільний телефон «Iphone 13 pro max» з наступними ідентифікуючими ознаками Imei 1: НОМЕР_1 ; Imei 2: НОМЕР_2 та сім картою всередині на мобільний номер: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07.11.2023 року вказане клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси фізичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: документацію щодо діяльності Держави агентства водних ресурсів України (код ЄДРПОУ 37472104) на 138 арк., мобільний телефон «Iphone 13 pro max» з наступними ідентифікуючими ознаками Imei1: НОМЕР_1 ; Imei2: НОМЕР_2 та сім картою всередині на мобільний номер: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4