Постанова

від 17.04.2024 по справі 320/47100/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/47100/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

позивач ОСОБА_1

пр-к позивача Кір`ян Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрація в особі відділу з питань майна комунальної власності та приватизації про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчини дії, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрація в особі відділу з питань майна комунальної власності та приватизації, в якому, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду від 02.01.2023 року № 2/834-Д «Про оформлення дубліката свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 »;

- зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію внести до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно України інформацію про відновлення оригіналу свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 виданого Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької райдержадміністрації від 06.09.2001 року (Розпорядження №834),та зареєстрованого в Бюро 11.09.2001 року за реєстровим № 5963.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що враховуючи зміст позовних вимог даний спір не підлягає розгляду адміністративним судом.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предметом оскарження в позовній заяві є наказ Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду від 02.01.2023 року №2/834-Д «Про оформлення дубліката свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 ». Оскільки предметом позову рішення, прийняте суб`єктом владних повноважень в процесі надання адміністративної послуги, то позивач вважає, що розгляд цього спору має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 квітня 2024 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає про таке.

Згідно поданої позовної зяви позивач оскаржує наказ відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 02.01.2023 №2/834-Д.

Зі змісту спірного наказу вбачається наступне:

«Від громадянина ОСОБА_3 ( Вітер В`ячеслав Миколайович - представник за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виковим В.О., зареєстрованою в реєстрі за № 842) надійшла заява з проханням оформити дублікат свідоцтва про право: власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з втратою оригіналу.

Після розгляду матеріалів з зазначеного питання прийнято рішення:

1. Прохання ОСОБА_3 задовольнити та видати, дублікат свідоцтва про право власності на житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира належить на праві приватної спільної часткової, власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у рівних долях.

2. Оригінал свідоцтва про право власності на житло за адресою АДРЕСА_1 , виданий на підставі розпорядження відділу приватизації комунального житлового фонду Дарницької районної державної адміністрації м. Києва від 06.09.2001 № 834, вважати недійсним.

3. Дублікат свідоцтва про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_2 на ім`я: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Вважаючи спірний наказ таким, що порушує його права на вільне володіння та розпорядження належним на праві власності нерухомим майном (частиною квартири АДРЕСА_2 ), позивач звернувся з даним позовом в суд.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, оскільки спірні правовідносини пов`язані зі спором про право, тому спір повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:

«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.».

Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію-визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 по справі № 490/5986/17 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає обов`язковому врахуванню судом при розгляді даної справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору в цій справі є наказ відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 02.01.2023 №2/834-Д.

В той же час, колегія суддів зазначає, що спірний наказ, прийнятий за заявою третьої особи та порушує права позивача в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном(спільною квартирою), а тому у даному випадку порушено його цивільні права.

Таким чином, розгляд цієї позовної заяви безпосередньо стосується приватно-правових відносин, які регулюються нормами цивільного законодавства та підлягають вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорений запис.

Отже, спір про захист права конкретної особи на майно чи житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних правовідносин, але їхня участь у цих відносинах не змінює характеру (суті) спірних правовідносин, не перетворює такий спір на публічно-правовий і не дозволяє поширювати на них положення адміністративної юрисдикції.

Вказаний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/15287/17.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваного наказу, з урахуванням позовних вимог щодо зобов`язання Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію внести до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно України інформацію про відновлення оригіналу свідоцтва про право власності на житло, позивач намагається повернути в попередній стан правовідносини щодо розпорядження, користування та володіння спільною квартирою між ним та іншим співвласником, за заявою якого і винесено оскаржуваний наказ щодо видачі та реєстрації дубліката свідоцтва про право власності.

За викладених обставин, належним співвідповідачем у цьому спорі має бути особа за заявою якої спірний наказ винесено.

З огляду на це, та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що даний спір не є публічно-правовим та не підсудний суду адміністративної юрисдикції.

Аналізуючи ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що в рішенні ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року про відмову у відкритті провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 23.04.2024р.)